ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/6202/14 17.06.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2"
до Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща Озерна"
про стягнення 295751,62 грн.
Суддя Ярмак О.М.
Представники :
Від позивача: Рабчук Р. О. за дов.
Від відповідача: Грабчак В.М. за дов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ :
У судовому засіданні 10.06.2014р. оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.
Пред'явлені вимоги про стягнення 295 751,62 грн. заборгованості за договорами поставки № 27 від 06.02.2012р., № 79 від 14.02.2011р., № 83 від 14.02.2011р., № 22 від 06.02.2012р., № 25 від 06.02.2012р., № 77 від 14.02.2011р., № 24 від 06.02.2012р., № 123 від 01.11.2011р., № 21 від 06.02.2012р., № 20 від 06.02.2012р., № 81 від 14.02.2011р.
Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару на заявлену суму.
30.05.2014р. через канцелярію суду представник позивача подав документи для долучення до матеріалів справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву та заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності, відповідно до яких просить застосувати строк позовної давності щодо частини вимог та вказує про безпідставне зарахування позивачем отриманих коштів по одному договору в рахунок оплати по видаткових накладних, враховуючи і ті, за якими сплив термін позовної давності.
05.06.2014р. через канцелярію суду представник позивача подав заперечення проти застосування строку позовної давності, відповідно до яких зазначив, що відповідач неодноразово вчиняв дії, що свідчать про визнання ним свого боргу, тобто перебіг строку позовної давності переривався (лист відповідача № 180 від 10.08.2012р., акт звірки взаєморозрахунків від 10.01.2013р.).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем - ТОВ «Край-2» (постачальник за договором) та відповідачем - ДП «СК «Пуща-Озерна» (замовник) були укладені договори № 27 від 06.02.2012р., № 79 від 14.02.2011р., № 83 від 14.02.2011р., № 22 від 06.02.2012р., № 25 від 06.02.2012р., № 77 від 14.02.2011р., № 24 від 06.02.2012р., № 123 від 01.11.2011р., № 21 від 06.02.2012р., № 20 від 06.02.2012р., № 81 від 14.02.2011р., предметом якого є поставка позивачем товарів у власність відповідача, в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікаціях (додаток № 1 до договорів).
При цьому, до кожного договору сторони підписали Протокол узгодження розбіжностей.
Умовами пп. 2.4, 2.6 договорів визначено, що замовник здійснює оплату вартості товару шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Усі розрахунки проводяться у безготівковій формі за формою платіжного доручення на підставі накладних протягом 30 календарних днів з дати отримання товару.
Товар за договорами постачається окремими партіями у відповідності з накладними на основі заявою замовника. Постачальник здійснює поставку товару замовнику з 09-00 до 16-00 години в робочі дні, термін поставки складає 3 дні з дня подання заявки (пп. 3.1, 3.2 договорів).
Пунктом 2.3 договорів з урахування Протоколу узгодження розбіжностей передбачено, що у випадку затримки оплати замовником як бюджетної державної установи (відсутність коштів на розрахунковому рахунку), замовник зобов'язується провести оплату поставленого товару на протязі семи робочих днів з дня надходження коштів на рахунок.
На виконання умов договорів позивач у період з 14.02.2011р. по 04.10.2012р. за видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи, поставив відповідачу обумовлений у Специфікації до договорів товар на загальну суму 2 565 337,07 грн.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконав частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість по договорах, яка згідно розрахунку позивача становить 295 751,62 грн.
Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.
Також, за змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
При цьому, як визначено ч. 2 ст. 269 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Умовами п.2.4 договорів сторони встановили строк оплати товару: на підставі накладних протягом 30 календарних днів з дати отримання товару.
У позовній заяві позивач наводить розрахунок позовних вимог та зазначає, що частина поставленого товару по договорах підлягає оплаті у визначений п.2.4 договорів строк, при цьому частина товару по видаткових накладних згідно наведеного переліку має бути оплачена відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України
Факт поставки позивачем товарів по договорах на заявлену суму підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Відповідачем подано заяву про пропуск позивачем строку позовної давності щодо вимог про стягнення 36 906,56 грн. вартості товару по договорах, яка прийнята судом.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частинами першою та п'ятою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права чи про особу, котра його порушила.
У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.
Позивач звернувся до відповідача з даним позовом - 03.04.2014р. відповідно до штемпеля поштового відділення на конверті.
Судом встановлено, що за видатковими накладними № 23719 від 24.03.2011р. на суму 4920, 00 грн. щодо поставки цукру; №4030 від 29.03.2011р. на суму 4920,00 грн. щодо поставки цукру; №2462 від 01.03.2011р. на суму 907,20 грн. щодо поставки яєць курячих; №2561 від 03.03.2011р. на суму 604,80 грн. щодо поставки яєць курячих; № 3277 від 17.03.2011р. на суму 907,20 грн. щодо поставки яєць курячих; №3694 від 24.03.2011р. на суму 1512,00 грн. щодо поставки яєць курячих; №4139 від 31.03.2011р. на суму 1512,00 грн. щодо поставки яєць курячих; №2649 від 04.03.2011р. на суму 569,70 грн. щодо поставки печива; №3193 від 15.03.2011р. на суму 2555,40 грн. щодо поставки печива; №3291 від 17.03.2011р. на суму 2381,10 грн. щодо поставки печива; №4121 від 30.03.2011р. на суму1723,68 грн. щодо поставки печива; №4501 від 07.04.2011р. на суму 3225,72 грн. щодо поставки печива; №3395 від 18.03.2011р. на суму 2 028, 00 грн. щодо поставки кави та какао- порошку; №4457 від 06.04.2011р. на суму 811,20 грн. щодо поставки кави та какао- порошку; №2648 від 04.03.2011р. на суму 1123,20 грн. щодо поставки приправ; № 3289 від 17.03.2011р. на суму 1123,20 грн. щодо поставки приправ; № 93609 від 22.03.2011р. на суму 630,00 грн. щодо поставки приправ; № 3708 від 24.03.2011 р. на суму 1 123,20 грн. щодо поставки приправ; № 3839 від 25.03.2011р. на суму 412,80 грн. що допоставки приправ; №3962 від 28.03.2011р. на суму 219,60 грн. щодо поставки приправ; №4111 від 30.03.2011р. на суму1743,36 грн. щодо поставки приправ; №4167 від 31.03.2011р. на суму 1753,20 грн. щодо поставки приправ, всього на суму 36 906,56 грн. позивачем пропущено трирічний строк позовної давності для звернення з даним позовом.
Надані позивачем лист за № 182 від 10.08.2012р., Графік погашення заборгованості до листа, як і Акт звіряння взаєморозрахунків від 10.01.2013р. не є належними доказами вчинення відповідачем дій, що свідчать про переривання строку позовної давності відповідно до ст. 264 ЦК України, оскільки вказані документи не містять посилань на договори, первинні документи по договорах, строки та часткові оплати, зарахування оплат по договорах, що є предметом розгляду даної справи.
Позивачем не надано суду заяви про поновлення пропущеного строку позовної давності щодо вимог оплати товару на суму 36 906,56 грн.
Відповідно до частини четвертої ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Інші заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги у зв'язку з необґрунтованістю.
Відповідач був не позбавлений можливості подати власний контррозрахунок позову, що ним здійснено не було.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині стягнення 258 845,06 грн. заборгованості. В частині стягнення 36 906,56 грн. боргу належить відмовити за пропуском строку позовної давності.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
1. Стягнути з Державного підприємства "Санаторний комплекс "Пуща Озерна" (04075, м.Київ, Пуща-Водиця, 14а лінія, код ЄДРПО 05907147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Край-2" (09000, Київська обл., м. Сквира, вул. Леніна, буд. 22, код ЄДРПОУ 35231874) 258 845 (двісті п'ятдесят вісім тисяч вісімсот сорок п'ять) грн. 06 коп. заборгованості, 5176 (п'ять тисяч сто сімдесят шість) грн. 90 коп. судового збору.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
2. В частині стягнення 36 906,56 грн. заборгованості відмовити.
Суддя О.М.Ярмак
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2014 |
Оприлюднено | 03.07.2014 |
Номер документу | 39562427 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ярмак О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні