Рішення

від 02.07.2014 по справі 910/10927/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10927/14 02.07.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНТАЛСГРУП»

про стягнення 11 818,71 грн

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Тягнибедін О.Л. - представник за довіреністю від 01.07.14

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 02.07.2014. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНТАЛСГРУП» про стягнення 11 818,71 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 09.12.2013 року між сторонами було укладено договір поставки № 42/13-Т, за умовами якого позивач зобов'язався передати (поставити) відповідачу товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно оплатити. За доводами позивача, за період дії договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 24 066,78 грн., відповідачем в свою чергу було оплачено товар на суму 5 161,44 грн та повернуто на суму 7 076,63 грн. Відтак, неоплаченим залишається товар на суму 11 818,71 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Ухвалою суду від 05.06.2014 за вказаною позовною заявою порушено провадження у справі № 910/10927/14 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 02.07.2014.

У судове засідання призначене на 02.07.2014 з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі, які суд долучив до матеріалів справи. Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.

У судове засідання 02.07.2014 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу суду від 05.06.2014 було надіслано на адреси відповідача, що зазначена в позовній заяві та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 01135 м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 52 та 01103, м. Київ, вул.. Драгоманова, буд. 4, офіс. 122, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

09 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чайна компанія» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАНТАЛСГРУП» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 42/13-Т (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов'язується поставити покупцю товари, а покупець зобов'язується прийняти їх та оплатити. Асортимент та кількість товарів визначаються сторонами з урахуванням потреб покупця в товарах та можливостей постачальника, і вказуються в накладних (рахунках) на поставку, які є невід'ємними частинами договору.

Згідно з п. 2.3. договору поставка товару здійснюється окремими партіями у відповідності з заявками покупця, в строки, погоджені сторонами, і вказані у заявках.

Заявки на поставку товару направляються покупцем постачальнику за допомогою факсимільного, телефонного зв'язку, Інтернет або через представника. Розглядаються протягом одного дня, а у разі їх затвердження постачальник надсилає за допомогою факсимільного або електронного зв'язку видаткову накладну, та поставляє товар не пізніше двох днів з моменту затвердження заявки (п. 3.2. договору).

У п. 3.4 сторони визначили, що постачальник здійснює поставку на умовах DDP (правила ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року) на адресу покупця, яка вказується покупцем в замовленні.

Згідно з п. 3.5. договору прийом-передача товару, що постачається оформляється накладною, яка підписується уповноваженими представниками покупця і постачальника.

Датою поставки вважається дата підписання покупцем видаткової накладної (п. 3.6. договору).

Відповідно до п.п. 4.2.,4.3 договору покупець сплачує за товар в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, вказаний у договору, та здійснювати таку оплату не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній.

Звірка розрахунків за товар проводиться постачальником щомісячно, до 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем. Акт звірки взаємних розрахунків направляється постачальником на підпис покупцеві. В строк до 15 числа того ж місяця покупець зобов'язується повернути підписаний ним акт звірки взаємних розрахунків постачальникові або, при наявності заперечень, в цей же строк направити постачальникові зустрічний акт звірки взаємних розрахунків абр свого уповноваженого представника зі всіма необхідними бухгалтерськими документами для підтвердження розрахунків (п. 4.4. договору).

У п. 8.1. договору зазначено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2014 року, після закінчення терміну дії даного договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим на невизначений термін.

За доводами позивача, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товари на суму 24 056,78 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін, а саме: № ЧН-0025319 від 11.12.2013 р. на суму 1 257,66 грн; № ЧН-0025422 від 13.12.2013 р. на суму 1 160,94 грн; № ЧН-0026023 від 20.12.2013 р. на суму 1 088,16 грн; № ЧН-0026024 від 20.12.2013 р. на суму 1 654,68 грн; ЧН-0000238 від 10.01.2014 р. на суму 2 762,32 грн; ЧН-0000807 від 17.01.2014 р. на суму 1 688,76 грн; ЧН-0001243 від 22.01.2014 р. на суму 2 125,53 грн; ЧН-0001316 від 23.01.2014 р. на суму 1 934,52 грн; ЧН-0001450 від 24.01.2014 р. на суму 1 962,68 грн; ЧН-0002393 від 06.02.2014 р. на суму 2 866,52 грн; ЧН-0002394 від 07.02.2014 р. на суму 1 692,24 грн; ЧН-0002744 від 19.02.2014 р. на суму 1 089,30 грн; ЧН-0002748 від 19.02.2014 р. на суму 926,65 грн; ЧН-0003192 від 26.02.2014 р. на суму 1 846,82 грн.

Відповідачем в свою чергу було оплачено товар на суму 5 161,44 грн, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2014 по 31.01.2014, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками, та повернуто товар на суму 7 076,63 грн., що підтверджується прибутковими накладними від покупця (повернення), зокрема: № ЧН-0000835 від 26.02.2014 р. на суму 72,92 грн, № ЧН-0000987 від 11.03.2014 р. на суму 2 776,59 грн, № ЧН-0001475 від 18.04.2014 р. на суму 1 586,94 грн, № ЧН-0001479 від 18.04.2014 р. на суму 912,65 грн, № ЧН-0001483 від 18.04.2014 р. на суму 1 727,53 грн. а тому борг на момент подачі позовної заяви до суду становить 11 818,71 грн (24 056,78 грн - 5 161,44 грн - 7 076,63 грн).

Отже, спір у справі виник у зв'язку з неналежним виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо вчасності та повноти сплати платежів за отриманий товар.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 4.3. договору покупець зобов'язаний здійснити оплату не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній.

Згідно з ч.2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар відповідачу на загальну суму 24 056,78 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами, належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи (оригінали були оглянуті у судовому засіданні). Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, частково розрахувався за поставлений товар у сумі 5 161,44 грн та повернув частину товару на суму 7 076,63 грн, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 818,71 грн.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11 818,71 грн в нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання за договором поставки.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНТАЛСГРУП» (01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 52, ідентифікаційний код 38620485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю«Чайна компанія» (07400, Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, буд. 16, офіс 6, ідентифікаційний код 37244230) заборгованість у розмірі 11 818 (одинадцять тисяч вісімсот вісімнадцять) грн 71 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2014 року

Суддя Пукшин Л.Г.