Рішення

від 24.06.2014 по справі 910/10396/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10396/14 24.06.14

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-поліграфічна компанія "Експрес-Поліграф"

про стягнення 6 328,71 грн.

Представники сторін:

від позивача: Топчій О.П. - представник за довіреністю № б/н від 26.05.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" до товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-поліграфічна компанія "Експрес-Поліграф" про стягнення 6 328,71 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у січні 2014 року ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничо-поліграфічна компанія "Експрес-Поліграф" укладено договір купівлі-продажу СТР пластин 1030x800x0,30 мм у кількості 200 штук на загальну суму з ПДВ 9888,00 грн.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, проте відповідач частково оплатив за поставлений товар на загальну суму 4 000,00 грн.

У зв'язку з чим позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача 5 888,00 грн. основного боргу, 376,83 грн. втрат понесених від інфляції та 63,88 грн. 3% річних від простроченої суми.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 24.06.2014 року.

23.06.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 30.05.2014 року.

В судове засідання 24.06.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 30.05.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 29977635.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

14.01.2014 року позивачем виставлено рахунок-фактуру №СФ-0000026 на СТР пластини 1030x800x0,30 мм у кількості 200 штук на загальну суму з ПДВ 9 888,00 грн.

Позивачем на підставі видаткової накладної передано відповідачу СТР пластини 1030x800x0,30 мм у кількості 200 штук на загальну суму з ПДВ 9 888,00 грн.

Товар по вищезазначеній накладній отриманий уповноваженим представником товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-поліграфічна компанія "Експрес-Поліграф" Мірошніковим Сергієм Володимировичем на підставі довіреності № 6 від 14.01.2014 року, яка дійсна до 23.01.2014 року.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 статті 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 ГК України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Позивач передав відповідачу товар на підставі видаткової накладної, не укладаючи з відповідачем окремого договору.

Враховуючи те, що позивач передав, а відповідач отримав товар на підставі вищезазначеної видаткової накладної, то суд вважає, що сторони уклали договір купівлі-продажу у спрощений спосіб.

Відповідно до ч.1 статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Частина 1 статті 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, відповідно до рахунок-фактуру №СФ-0000026 від 14.01.2014 року зазначено, що рахунок дійсний до сплати до 29.01.2014 року.

Відповідач частково оплатив за отриманий товар на загальну суму 4 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками (з призначенням платежу «за пластини зг. рах. №26 від 14/01/14»):

- 04.03.2014 року в розмірі 1 000,00 грн.;

- 28.03.2014 року в розмірі 1 000,00 грн.;

- 23.04.2014 року в розмірі 1 000,00 грн.;

- 14.05.2014 року в розмірі 1 000,00 грн.

30.04.2014 року позивач направив відповідачу претензію №29/04/14-1 від 29.04.2014 року відповідно до умов якої просив останнього у триденний строк від дня отримання претензії перерахувати на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" 6 888,00 грн. за СТР пластини 1030x800x0,30 мм у кількості 200 штук.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 5 888,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу індекс інфляції в розмірі 376,83 грн. за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року та три проценти річних в розмірі 63,88 грн. за період з 15.01.2014 року по 26.05.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з рахунку-фактури №СФ-0000026 від 14.01.2014 року він дійсний до сплати до 29.01.2014 року .

Тобто, першим днем прострочення оплати є 30.01.2014 року.

Розрахунок індексу інфляції:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргу, грн.Сума боргу з врахуванням індексу інфляції 30.01.2014 - 04.03.2014 9888.00 1.006 59,33 9947.33 05.03.2014 - 28.03.2014 8888.00 1.022 195,54 9083.54 29.03.2014 - 23.04.2014 7888.00 1.033 260,30 8148.30 24.04.2014 - 30.04.2014 6888.00 1.000 0,00 6888.00 Загальний розмір індексу інфляції за перерахунком суду становить 515,17 грн.

Розрахунок трьох процентів річних:

Сума боргу, грн..Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів, грн. 9888.00 30.01.2014 - 04.03.2014 34 3 % 27,63 8888.00 05.03.2014 - 28.03.2014 24 3 % 17,53 7888.00 29.03.2014 - 23.04.2014 26 3 % 16,86 6888.00 24.04.2014 - 14.05.2014 21 3 % 11,89 5888.00 15.05.2014 - 26.05.2014 12 3 % 5,81 Загальний розмірі трьох процентів річних за перерахунком суду становить 79,72 грн.

Оскільки, позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 376,83 грн. за період з 01.01.2014 року по 30.04.2014 року та три проценти річних в розмірі 63,88 грн. за період з 15.01.2014 року по 26.05.2014 року, тому вимоги позивача підлягають задоволенню в зазначених розмірах.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-поліграфічна компанія "Експрес-Поліграф" (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 47, корпус 2; ідентифікаційний код: 33548064) на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" (01033, м. Київ, вулиця Горького, буд. 38 «В», офіс 46, ідентифікаційний код: 01282331) суму основного боргу в розмірі 5 888 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 00 коп., індекс інфляції в розмірі в розмірі 376 (триста сімдесят шість) грн. 83 коп. три проценти річних в розмірі 63 (шістдесят три) грн. 88, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.07.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий