Рішення

від 26.06.2014 по справі 911/1592/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2014 р. Справа № 911/1592/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетичні ресурси»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дібрівка»

про стягнення 13412,80 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача : Карасик В.В., довір. № 19 від 19.04.2014 р.

від відповідача : не з'явився

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Генетичні ресурси» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дібрівка» (далі - відповідач) про стягнення 29442,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку з позивачем за поставку товару відповідно до договору про співпрацю № 62 від 21.02.2013 р., у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 29442,00 грн. основного боргу, а також судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Розгляд справи відкладався.

26.06.2014 р. до господарського суду Київської області від ТОВ «Генетичні ресурси» було подано заяву № 39 від 25.06.2014 р. про уточнення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 13412,80 грн. основного боргу та 1827,00 грн. судового збору.

У судовому засіданні 26.06.2014 р. представник позивача підтримав заяву № 39 від 25.06.2014 р.

Слід зазначити, що згідно з пунктом 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р., передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Поряд з цим, згідно з пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р., статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

З урахуванням викладеного, заява ТОВ «Генетичні ресурси» № 39 від 25.06.2014 р. є заявою про зменшення розміру позовних вимог.

З огляду на викладене, розмір позовних вимог у даній справі (з урахуванням вказаної заяви № 39 від 25.06.2014 р. про зменшення розміру позовних вимог) становить 13412,80 грн.

Відповідач у судові засідання 22.05.2014 р. та 26.06.2014 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належно. Відзиву на позов не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 26.06.2014 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

21.02.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Генетичні ресурси» (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Дібрівка» (сторона-2) було укладено договір № 62 про співпрацю по підвищенню племінних і продуктивних якостей та сервісному обслуговуванню відтворення великої рогатої худоби, відповідно до п. 1 якого сторона-1 забезпечує якісне поліпшення стада та поставку сперми бугаїв-поліпшувачів, матеріалів, формування генеалогічної структури, підвищення у корів нового покоління генетичного потенціалу молочної продуктивності на +600-1200 кг молока та сумарного виходу молочного жиру і білку +15-65 кг; поліпшення стад за типом будови тіла, формою вимені, міцністю кінцівок, тривалістю господарського використання, а також сервісне обслуговування при відтворенні поголів'я. Сторона-2 зобов'язується забезпечити умови реалізації даного договору, сплачувати вартість поставленої сперми, матеріалів, послуг.

Згідно з п. 4.1 договору сторона-2 проводить оплату в розмірі 100% вартості не пізніше 2-х тижневого терміну після одержання товару, що надається стороні-2.

Пунктом 10.5 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2013 р.

Після настання кінцевого терміну дії договору та відсутності письмових заперечень сторін протягом 1 місяця даний договір вважається пролонгованим сторонами на наступний календарний рік (п. 10.8 договору).

Як з'ясовано судом, укладений між сторонами договір № 62 про співпрацю по підвищенню племінних і продуктивних якостей та сервісному обслуговуванню відтворення великої рогатої худоби від 21.02.2013 р. на час розгляду справи не розірваний, дію не припинив і є чинним.

ТОВ «Генетичні ресурси» на виконання умов договору № 62 від 21.02.2013 р. було поставлено відповідачеві товар, що підтверджується видатковими накладними, у тому числі - № 122 від 21.02.2013 р. на суму 3499,20 грн., № 123 від 21.02.2013 р. на суму 453,60 грн., № 189 від 14.03.2013 р. на суму 3499,20 грн., № 190 від 14.03.2013 р. на суму 198,00 грн., № 256 від 11.04.2013 р. на суму 3499,20 грн., № 257 від 11.04.2013 р. на суму 453,60 грн., № 399 від 30.05.2013 р. на суму 1749,60 грн., № 400 від 30.05.2013 р. на суму 206,40 грн., № 826 від 24.10.2013 р. на суму 3499,20 грн., № 827 від 24.10.2013 р. на суму 471,60 грн., № 954 від 12.12.2013 р. на суму 3499,20 грн., № 955 від 12.12.2013 р. на суму 471,60 грн., № 52 від 27.01.2014 р. на суму 3499,20 грн., № 53 від 27.01.2014 р. на суму 471,60 грн., № 202 від 21.03.2014 р. на суму 3499,20 грн., № 203 від 21.03.2014 р. на суму 471,60 грн., № 384 від 20.05.2014 р. на суму 3499,20 грн., № 385 від 20.05.2014 р. на суму 471,60 грн.

Факт отримання товару підтверджується також довіреностями № 32 від 21.02.2013 р., № 54 від 14.03.2013 р., № 88 від 11.04.2013 р., № 135 від 30.05.2013 р., № 256 від 24.10.2013 р., № 291 від 12.12.2013 р., № 12 від 27.01.2014 р., № 58 від 20.03.2014 р., № 101 від 20.05.2014 р., виданими ТОВ «Агро Дібрівка» на ім'я ОСОБА_2 на отримання товару від ТОВ «Генетичні ресурси», оскільки відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 р. № 99, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 р. за № 293/1318, довіреність, незалежно від строку її дії, залишається у постачальника при першому відпуску цінностей.

ТОВ «Агро Дібрівка» було частково оплачено поставлений товар на суму 25998,80 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача від 10.12.2013 р. та від 13.05.2014 р.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем за договором № 62 від 21.02.2013 р. у повному обсязі, останній і звернувся з даним позовом до суду.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач у судові засідання не з'явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставлений йому позивачем товар за договором № 62 від 21.02.2013 р. в сумі 13412,80 грн. суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 62 від 21.02.2013 р., з урахуванням встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем у сумі 13412,80 грн., є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетичні ресурси» у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Дібрівка» (09831, Київська обл., Тетіївський р-н, с. Дібрівка, вул. Космонавтів, 20, код 31970357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Генетичні ресурси» (08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Броварська, 2, код 32142939) - 13412 (тринадцять тисяч чотириста дванадцять) грн. 80 коп. основного боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 01.07.2014 р.

Суддя В.М. Бабкіна