ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
"27" червня 2014 р.Справа № 921/478/14-г/17 УХВАЛА
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
при секретарі судового засідання Суслові П.В.
розглянув справу:
за позовом: Прокурора Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Довжанської сільської ради, с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області
до відповідача: Приватного агропромислового підприємства "Перемога", с.Довжанка Тернопільського району Тернопільської області
про визнання права власності на майно, вилучення майна з чужого незаконного володіння та користування та зобов'язання передати майно до комунальної власності територіальної громади с.Довжанка
Представники сторін:
прокурора: Василишин Г.Б., заступник прокурора, посвідчення №019815 від 19.08.2013р.;
позивача: Помазанська С.І., уповноважена, довіреність №109 від 11.06.2012р.;
відповідача: Нацюк М.М., довіреність №б/н від 16.04.2013р.
Прокурору та представникам сторін роз'яснено права та обов'язки учасників судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 29, 81 1 ГПК України.
Судом в порядку ст. 81 1 ГПК України в судовому зачсіданні 26.06.2014р. згідно поданого відповідачем клопотання, здійснювалася фіксація судового процесу технічними засобами на робочий оригінал звукозапису (диск CD-R, серійний номер 119 172 RA 29689).
Прокурор Тернопільського району Тернопільської області звернувся в інтересах держави в особі Довжанської сільської ради, с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області, 19.05.2014р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного агропромислового підприємства "Перемога", с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області, про визнання права власності на об'єкти соціальної сфери, а саме: 12-ти квартирний житловий будинок, сарай 12-ти квартирного житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 Тернопільського району Тернопільської області та три водонапірні башти і водогін в с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області. Окрім того, прокурор просив вилучити спірне майно з чужого незаконного володіння та користування та зобов'язати відповідача передати його до комунальної власності територіальної громади села Довжанка, посилаючись на незаконне та безпідставне утримування спірного майна на балансі підприємства.
Правовим обґрунтуванням позовних вимог є приписи ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та положення Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств - правонаступників", котрий затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1253 від 13.08.2003 року (далі по тексту - Порядок передачі майна).
Ухвалою господарського суду від 22.05.2014р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.06.2014р., з подальшим відкладенням судового засідання на 17.06.2014р. та 26.06.2014р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, з урахуванням заявленого ПАП "Перемога" клопотання та через неподання сторонами витребуваних судом документів, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті. В подальшому, за правилами ч.3 ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 26.06.2014р. двічі оголошувалися перерви, востаннє до 12-00 год. 27.06.2014р. згідно клопотання відповідача для надання можливості представнику підприємства ознайомитися із матеріалами справи та подати додаткові письмові заперечення (за його усним клопотанням, що заявлене у судовому засіданні 26.06.2014р.), а також для надання можливості прокурору та позивачу подати додатково витребувані 17.06.2014р. судом документи.
Представники позивача та прокурор в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю. Згідно додаткових обґрунтувань позовних вимог прокурором зазначено, що:
- спірне майно підлягає безоплатній передачі в комунальну власність територіальної громади села Довжанка на підставі Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери;
- майно утримується неправомірно ПАП "Перемога", факт відсутності правонаступництва прав та обов'язків спілки власників паїв села Довжанка встановлено судом у рішенні господарського суду Тернопільської області від 12.11.2013 року по справі №921/879/13-г/9, що набрало законної сили, а тому не потребує доведенню за правилами ст.35 ГПК України;
- відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців спілка власників паїв села Довжанка , ідент. код 00954805 припинила свою господарську діяльність внаслідок ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією , а тому ПАП "Перемога", як новостворена юридична особа, ідент. код 30849322, не може бути правонаступником прав та обов'язків ліквідованої СВП с. Довжанка, в тому числі власником майна Спілки;
- дане майно побудовано колгоспом "Перемога" у 1982-83 р.р. за бюджетні кошти, що вбачається з копій рішень Тернопільської районної ради № 196 від 17.05.1983 р. (к-пу "Перемога" виділено 19 тис. крб.), № 100 від 16.03.83 р. (к-пу "Перемога" виділено 66,6 тис. крб.), № 147 від 28.04.1984 р., з додатками (к-пу "Перемога" виділено 18 тис. крб.)та постанови Тернопільської районної ради колгоспів № 2 від 22.02.1983 року "Про використання бюджетних асигнувань, виділених колгоспам, фінансування планових затрат в 1983 році".
Позивач звертає увагу суду на те, що відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 30.10.2012р. у справі №3/211-3178, встановлено відсутність законних підстав у приватного агропромислового підприємства "Перемога" факту набуття права власності на спірне майно. Зазначає, що 12-ти квартирний будинок по АДРЕСА_1 Тернопільського району є житловим будинком, а не гуртожитком, що додатково підтверджується рішеннями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.08.2009р. у справі №2-4025/09, від 18.08.2009р. у справі №2-4023/08, ухвалами апеляційного суду Тернопільської області від 24.12.2009р. у справі №22ц-1279 та від 24.12.2009р. у справі №22ц-1177, а також ухвалами Верховного Суду України від 29.06.2010р. у справі №6-6838св10. З огляду на обставини, викладені у позовній заяві та додатково поданих письмових поясненнях та усних пояснень, прокурор та позивач вважають, що відповідач не є власником спірного майна і неправомірно його утримує на балансі, оскільки будь-які правовстановлюючі документи останнім не оформлялися, а навпаки постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.08.2012р. у справі №3/211-3178 відмовлено в позові ПАП "Перемога" про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, в тому числі і спірного майна у даній справі.
Відповідач - ПАП "Перемога" проти позову заперечив. У відзиві на позовну заяву та доповненні до відзиву, а також його уповноважений представник в судовому засіданні зазначив, що ПАП "Перемога" є правонаступником Спілки власників паїв с.Довжанка, що вбачається із рішень Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2013р. у справі №607/4972/13-ц та від 20.06.2008р. у справі №2-2-3168/2008. Спірне майно перебуває на балансі підприємства, що підтверджується довідкою ПАП "Перемога" №47 від 20.06.2014р. (інших належних доказів законності передачі спірного майна на баланс підприємства, як-от: розподільчий баланс, передавальний акт, рішення зборів пайовиків тощо, відповідачем не подано). Зазначає, що відповідно до інвентарної карточки спірне майно є гуртожитком, а тому відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №1060 від 05.09.1996 року "Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності", не підлягає передачі у комунальну власність, так як прокурором та позивачем не надано доказів віднесення майна СВП с.Довжанка до об'єктів соціальної сфери, які відповідно до п.3 зазначеної Постави Кабінету Міністрів України передаються безоплатно у комунальну власність відповідних адміністративно - територіальних одиниць за рішенням загальних зборів членів підприємства, або за рішенням органів колективних сільськогосподарських підприємств, або за рішенням органів, уповноважених розпоряджатися майном підприємств інших форм недержавної власності. Стверджує, що спірне майно передано ПАП "Перемога" на підставі рішення СВП с.Довжанка, яким власники паїв надали дозвіл директору спілки Нацюку В.М. передати підприємству все майно спілки, про що складено акт прийому - передачі від 12.06.2001р.
На вимогу суду відповідачем не надано відповідного рішення зборів власників паїв як і не подано акту прийому передачі від 12.06.2001р., на які посилався в обґрунтування своїх заперечень відповідач.
Крім того, 17.06.2014р. відповідач шляхом подання через канцелярію господарського суду Тернопільської області заяви клопотав про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору фізичну особу ОСОБА_4, голову комісії по майнових паях СВП с. Довжанка, в порядку, передбаченому ст.ст. 35, 36 ЦПК України. В обґрунтування необхідності залучення даної фізичної особи до участі у розгляді справи зазначено, що згідно поданого позивачем Переліку майна соціальної сфери реформованої спілки власників паїв с. Довжанка, в якому визначено перелік майна соціальної сфери відсутня дата його складення, що ставить під сумнів існування такого документу, рішення уповноваженого органу управління КСП про затвердження майна соціальної сфери, у матеріалах справи немає. На думку відповідача, голова комісії по майнових паях зміг би надати відповідні пояснення.
В судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2014р., суд відхилив зазначене клопотання відповідача як необґрунтоване та безпідставне, оскільки треті особи, в силу ст. 27 ГПК України, залучаються до участі у справі у разі, коли рішення у справі, буде зачіпати права та охоронювані законом інтереси такої особи, відтак, враховуючи характер даних позовних вимог, суд не вбачає підстав для залучення ОСОБА_6, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
26.06.2014р. відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності відповідно до ст.ст.256, 257, 261 ЦК України та зазначено, що про факт перебування спірного майна на балансі ПАП "Перемога" було відомо позивачу ще з 2007 року, що підтверджується копією рішення виконавчого комітету Довжанської сільської ради № 49 від 26.09.2007 року.
В судовому засіданні 27.06.2014р. відповідач просив позов залишити без розгляду з тих підстав, що прокурором не обґрунтовано, в чому саме полягає порушення інтересів держави , а саме територіальної громади с.Довжанка Тернопільського району Тернопільської області.
Заступник прокурора та представники позивача в судовому засіданні 26.06.2014р. заперечили щодо застосування строку позовної давності, та пояснили, що перебування на балансі відповідача спірного майна встановлено перевіркою прокуратури Тернопільського району Тернопільської області, яка проводилася в травні 2014р., і за результатами якої прокуратурою подано даний позов, а сільській раді стало відомо про безпідставність утримання майна ПАП під час розгляду господарської справи №3/211-3178 (постанова Вищого господарського суду України від 30.10.2012р.), відтак, строк позовної давності не є пропущеним.
Також згідно поданого 26.06.2014р. через канцелярію господарського суду Тернопільської області, членом Тернопільської обласної організації Національної спілки журналістів ОСОБА_7 (членський квиток НОМЕР_1, час вступу до спілки - листопад 2010 року) клопотання, котре задоволено судом, запис судових засідань здійснювався за допомогою нестаціонарних пристроїв шляхом фото- та відео фіксації.
27.06.2014р. через канцелярію господарського суду Тернопільської області від фізичної особи ОСОБА_8 поступило клопотання про залучення його до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. В обґрунтування поданої заяви зазначено про те, що він є власником земельного та майнового паю СВП с.Довжанка, а тому рішення у даній справі може вплинути на його права та обов'язки щодо розпорядження майном. З поданих документів, вбачається набуття спадщини за заповітом на земельні ділянки, загальною площею 4,85 га (Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕАТ №921876 та № 921878, видані Реєстраційною службою Тернопільського районного управління юстиції Тернопільської області 08.01.2014р.) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.
Суд, розглянувши подану заяву, доводи, викладені на її обґрунтування та подані докази, вважає, що заява до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Прокурор, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Довжанської сільської ради просить: визнати право власності на майно (12-ти квартирний житловий будинок, сарай 12-ти квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 Тернопільського району Тернопільської області та три водонапірні башти і водогін в с.Довжанка Тернопільського району Тернопільської області); вилучити майно з чужого незаконного володіння та користування та зобов'язати передати майно до комунальної власності територіальної громади с.Довжанка. Заявником в обґрунтування поданої заяви надано Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, які підтверджують право приватної власності ОСОБА_8 на земельні ділянки із призначенням "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", при цьому фізичною особою не наведено та не обґрунтовано обставин, які б свідчили, що рішення у даній справі може вплинути на можливість володіти та розпоряджатися такими земельними ділянками. За даних обставин, враховуючи, що предмет позовних вимог не пов'язаний із правом володіння чи користування земельними ділянками, підстави для задоволення заяви ОСОБА_8, відсутні.
Оцінивши представлені докази в сукупності, заслухавши доводи прокурора, позивача та заперечення відповідача, господарський суд позовні вимоги залишає без розгляду на підставі п. 5 ч.1 ст. 81 ГПК України, з огляду на таке.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.
Статтею 392 Цивільного кодексу України унормовано, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до приписів статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно.
Об'єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення цивільно-правових підстав набуття права власності на об'єкти нерухомого майна: 12-ти квартирний житловий будинок, сарай 12-ти квартирного житлового будинку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 Тернопільського району Тернопільської області та три водонапірні башти і водогін в с.Довжанка Тернопільського району Тернопільської області.
Довжанська сільська рада , відповідно до приписів статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальної громади с. Довжанка відповідно до закону здійснює правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно з розділом V Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відчуження майна, переданого до комунальної власності здійснюється лише за рішенням власника або уповноваженого ним органу.
При цьому, захист прав особи, що вважає себе власником майна, можливий шляхом подання відповідного віндикаційного позову, за наявності підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, що дають право витребувати майно у набувача. Така правова позиція викладена у висновках Верховного Суду України, викладених у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 355 ЦПК України за ІІ півріччя 2012 року.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що майно може бути витребувано від особи, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.
Матеріалами справи встановлено , що Спілка власників паїв с. Довжанка утворена шляхом реорганізації колгоспу "Перемога" с. Довжанка Тернопільського району на підставі Рішення загальних зборів колгоспників колгоспу "Перемога" Тернопільського району №1 від 13.03.1997р. та зареєстрована як юридична особа Тернопільською районною державною адміністрацією 28.03.1997р. за № 044/130 (виписка з протоколу № 1 знаходиться в матеріалах справи).
Відповідно до довідки архівного відділу Тернопільської районної держадміністрації №18 від 16.05.2012р. колгосп "Перемога" с. Довжанка Тернопільського району здійснював будівництво, зокрема і спірного майна, за рахунок бюджетних асигнувань, які надавались рішенням Тернопільської районної Ради народних депутатів №196 від 17.05.1983р. "Про розподіл бюджетних асигнувань виділених колгоспам на фінансування планових затрат в 1983році" (виділено 19тис.карб. на будівництво житлових будинків, дитячих дошкільних установ, клубів та інших об'єктів культурно - побутового призначення) та рішенням виконавчого комітету Тернопільської районної Ради народних депутатів №147 від 28.04.1984р. "Про перерозподіл бюджетних асигнувань, виділених колгоспам та фінансування планових затрат в 1984 році" (виділено 18тис.карб. на будівництво).
Згідно даних Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 19.02.2009р. №368982 державна реєстрація юридичної особи - Спілки власників паїв с. Довжанка згідно запису за № 16511110002000029 від 13.09.2005р . припинена в результаті її ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією та відповідно з правонаступництвом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Аналогічні норми містяться в статті ст.59 ГК України, згідно якої припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.
Згідно пунктів 1, 8 ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" ліквідація та реорганізація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду, а об'єкти соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарські меліоративні системи підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п.1, 2, 3, 4 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств (далі - об'єкти), що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1253 від 13.08.2003р., визначено механізм та порядок передачі у комунальну власність об'єктів колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників.
Зокрема, об'єктами такої передачі є житлові будинки (разом із вбудованими та прибудованими нежитловими приміщеннями), житлові приміщення в інших будівлях, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, гуртожитки, зовнішні мережі водопостачання та водовідведення, а також інженерні будівлі та споруди , призначені для обслуговування об'єктів соціальної сфери.
Пунктами 5, 7 Порядку про передачу майна визначено, що передача майна відбувається за рішенням комісії з питань передачі об'єктів у комунальну власність, яку утворює і призначає її голову виконавчий орган відповідної сільської, селищної, міської ради, оформляється актом приймання - передачі за формою, згідно з додатком до цього порядку, який складається в чотирьох примірниках та підписується головою і членами комісії.
Отже, наведеними положеннями законодавства визначено перелік конкретних юридичних осіб, які можуть бути ініціаторами передачі об'єктів в комунальну власність та встановлений відповідний порядок передачі.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ст. 43 ГПК України господарський суд не пов'язаний доводами будь-якої із сторін в процесі, а обов'язок доказування своїх доводів лежить на стороні, яка на них посилається.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суд витребовує у сторін документи, відомості, висновки, необхідні для правильного вирішення спору. В свою чергу, згідно приписів ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст.4-2 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У зв'язку з цим, з метою з'ясування обставин, що передували поданню позову та вчинення дій органом місцевого самоврядування щодо ініціювання передачі об'єктів у комунальну власність, судом неодноразово відповідно до ухвал від 22.05.2014р., 05.06.2014р. 17.06.2014р., витребувано додаткові документи, зокрема, прокурора та позивача суд зобов'язував надати докази розпаювання майна Спілки співвласників паїв с.Довжанка станом на 2001-2005р.р., документи, на підставі яких припинено діяльність спілки власників паїв (рішення, протоколи зборів тощо); письмове правове обґрунтування передачі спірного майна з посиланням на Порядок про передачу майна з огляду на відсутність факту правонаступництва; докази на підтвердження того, що спірне майно відноситься до об'єктів соціальної сфери та котре згідно чинного на момент реформування Спілки власників паїв законодавства, не підлягало паюванню; рішення про передачу об'єктів соціальної сфери, прийняте згідно п. 3 Порядку передачі майна.
Розгляд справи, серед іншого, і у зв'язку з цим відкладався та в судових засіданнях оголошувалися перерви, в порядку ст.77 ГПК України, проте, зазначених документів, зокрема, рішення членів спілки щодо проведення розпаювання майна, рішення членів Спілки про ліквідацію тощо, суду не подано без поважних причин і наведене позбавляє можливості встановити яке майно було розпайованим в процесі ліквідації СВП с.Довжанка та яке підлягало передачі на баланс підприємства - правонаступника, як майно соціальної сфери. Прокурором також не подано жодних пояснень щодо причин неможливості подання витребуваних матеріалів, утім ні прокурором, ні позивачем не було заявлено клопотань в порядку ст.38 ГПК України для отримання від інших осіб документів, які судом витребовувалися для розгляду спору.
За таких обставин справи, суд констатує, що невиконання прокурором та позивачем без поважних причин вимог суду щодо подання документів, які необхідні для розгляду справи по суті, унеможливлює у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строк повно та всебічно з'ясувати всі обставини справи, з огляду на що позов слід залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України.
Водночас слід зазначити, що рішенням Довжанської сільської ради від 21.06.2004р. №13 створено комісію по передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, однак на вимогу суду, викладену в ухвалі господарського суду від 17.06.2014р., сільська рада не подала, а судом не здобуто, зокрема рішення органу місцевого самоврядування про передачу об'єктів соціальної сфери у комунальну власність, прийнятого з дотриманням порядку передачі об'єктів згідно п.3 Порядку про передачу майна.
Суд погоджується з твердженнями прокурора та позивача щодо відсутності факту правонаступництва ПАП "Перемога" прав та обов'язків підприємства - попередника - Спілки власників паїв села Довжанка, виходячи з положень Статуту ПАП "Перемога", факту реєстрації даної юридичної особи у 2000 році, встановлення факту ліквідації , а не реорганізації Спілки власників паїв у 2005 році та обставин, встановлених господарським судом у справі №921/879/13-г/9, що не потребують доказуванню за правилами статті 35 ГПК України.
Утім, суд критично оцінює посилання відповідача, як на преюдицію, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 13.08.2013р. у справі №607/4972/13-ц та від 20.06.2008р. у справі №2-2-3168/2008р., оскільки підприємство вважає, що даними судовими актами встановлено факт правонаступництва ПАП "Перемога" майнових прав СВП с.Довжанка, однак такі доводи судом відхиляються, оскільки як вбачається із рішень суду, при вирішення спорів судом загальної юрисдикції не досліджувався взагалі факт реорганізації СВП с.Довжанка, як і не було надано правової оцінки факту правонаступництва ПАП "Перемога".
Щодо клопотання відповідача про залишення позову без розгляду з підстав необґрунтованості прокурором порушень інтересів держави в поданому позові, суд констатує.
Згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за позовами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Частиною другою згаданої статті передбачено, що у позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, за відсутності ж такого органу або відсутності у нього повноважень зазначає про це в позовній заяві.
Відповідно до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 №3-рп/99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - Рішення Конституційного Суду України) під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
За таких обставин, враховуючи подання прокурором позову в інтересах Довжанської сільської ради, тобто органу місцевого самоврядування, спростовуються доводи відповідача про наявність підстав для залишення без розгляду позову відповідно до пункту 1 частини першої статті 81 ГПК України, адже прокурором Тернопільського району Тернопільської області вірно визначено позивача за вимогами про захист інтересів держави в особі Довжанської сільської ради, як органу місцевого самоврядування, у правовідносинах, з яких виник спір.
Крім того, на думку суду, позивачем не пропущено строк позовної давності, виходячи з такого.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. В даному випадку про порушене право позивача прокурор дізнався лише у травні 2014р., під час проведення перевірки прокуратурою Тернопільського району Тернопільської області на предмет дотримання вимог законодавства щодо порушення права комунальної власності, та, за результатами проведення якої було встановлено факт перебування на балансі ПАП "Перемога" об'єктів соціальної сфери без законних на те підстав.
Спір між Довжанською сільською радою щодо спірного нерухомого майна виник у 2012 році в ході розгляду господарської справи №3/211-3178, порушеної за позовом ПАП "Перемога" до Тернопільського районного госпрозрахункового бюро технічної інвентаризації, про визнання права власності за Приватним агропромисловим підприємством "Перемога" на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться в селі Довжанка Тернопільського району Тернопільської області, та у зв'язку з цим, сільську раду було залучено судом у даній справі в якості відповідача другого.
Посилання відповідача на рішення виконавчого комітету Довжанської сільської ради №49 від 26.09.2007 року як на підставу обізнаності щодо факту перебування спірного майна на балансі підприємства не заслуговують на увагу, оскільки даним рішенням виконавчого комітету було встановлено та присвоєно відповідну нумерацію тваринницьким приміщенням та допоміжним фермерським спорудам.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 1, 22, 29, 33, 43, п. 5 ч.1 ст. 81, 86 ГПК України, господарський суд
УХВАЛИВ:
Позов залишити без розгляду.
Суддя Н.О. Андрусик
Суд | Господарський суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2014 |
Оприлюднено | 07.07.2014 |
Номер документу | 39562670 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Тернопільської області
Андрусик Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні