Постанова

від 17.04.2012 по справі 2а/0570/3679/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 квітня 2012 р. Справа № 2а/0570/3679/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ушенко С. В.

при секретарі Проніні Д.С.,

за участю

представника позивача - Резакової Т.В.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас - Гарант ЛТД» про стягнення грошових коштів з банківського рахунку, обслуговуючого такого платника, в рахунок погашення податкової заборгованості з орендної плати за землю, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Харцизьку Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас - Гарант ЛТД» про стягнення грошових коштів з банківського рахунку, обслуговуючого такого платника, в рахунок погашення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 27 387,14 грн., яка виникла на підставі несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань шляхом подання податкової декларації від 18.07.2011р. № 21364.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з невідомих суду причин не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши в судовому засіданні всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Пунктом 61.1. статті 61 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами ст. 41 ПКУ встановлено, що контролюючими органами є, зокрема, органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Позивач є суб'єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбас - Гарант ЛТД» (ідентифікаційний код 35470042; 86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Фрунзе, 77/61) 26.10.2007 р. зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької міської.

На облік у ДПІ у м. Харцизьку відповідач взятий з 29.10.2007 року як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надано до ДПІ у м. Харцизьку податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності № 21364 від 18.07.2011 р., якою визначено суму податкових зобов'язань з орендної плати за земельну ділянку, а саме: січень 2011 р. - 5511,47 грн., лютий - грудень 2011р. - 5511,43 грн. щомісячно.

Згідно з п. 286.2. ст. 282 Податкового кодексу України, платники земельного податку самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Відповідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 288 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Так, судом встановлено, що відповідачем самостійно визначений розмір орендної плати з щомісячним платежем в податкових розрахунках, але в порушення вимог закону узгоджене податкове зобов'язання у встановлений законом строк не сплатив.

Плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю (п. 290.1 ст. 290 ПКУ).

Пунктом 309.2 статті 309 ПКУ встановлено, що платники податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність подання податкових декларацій та сплати сум податку.

Приписами ст. 16 Податкового кодексу України визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Станом на 01.03.2012 р. сума податкового боргу складає 27387,14 грн. (27362,12 грн. - податок; 25,02 грн. - пеня), що підтверджується даними зворотнього боку облікової картки платника податків.

Платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 110.1 ст. 110 ПКУ), зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Податковим кодексом України (далі - ПКУ) встановлено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У зв'язку з наявністю у відповідача податкового боргу, інспекцією на адресу відповідача направлені податкові вимоги № 1/139 від 01.06.2010 р. та № 2/190 від 03.08.2010 р.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п. 95.3. ст. 95 зазначеного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність податкової заборгованості у відповідача та вжиття заходів її стягнення.

Зважаючи, що несплата податкового боргу відповідачем призводить до порушення Конституційного обов'язку кожного сплачувати податки, а ненадходження коштів до Державного бюджету ускладнює виконання державою своїх соціальних функцій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому законом порядку.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 122-143, 151-154, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас - Гарант ЛТД» про стягнення грошових коштів з банківського рахунку, обслуговуючого такого платника, в рахунок погашення податкової заборгованості з орендної плати за землю - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбас - Гарант ЛТД» (ідентифікаційний код 35470042; 86700, Донецька область, м. Харцизьк, вул. Фрунзе, 77/61) у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь місцевого бюджету заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 27387 грн. (двадцять сім тисяч триста вісімдесят сім) грн. 14 коп.

Повний текст постанови складено і підписано 23.04.2012 р., її вступну і резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 17.04.2012 р. в присутності представника позивача та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.