Постанова

від 02.07.2012 по справі 2а/0570/6150/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/6150/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді загацької Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участі: представника позивача Пікалова Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою : м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до приватного підприємства «АСТ» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 91289, 75 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, звернувся з адміністративним позовом до приватного підприємства «АСТ» про стягнення до державного бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «АСТ» податковий борг у загальному розмірі 91289, 75 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року (вх.№ 9014035658 від 19.01.2012 року) приватне підприємство «АСТ» визначило свої податкові зобов'язання у розмірі 93379 грн. На теперішній час податкові зобов'язання сплачені частково і податковий борг складає 91192,52 грн.

Згідно податкової декларації з податку на прибуток за 2011 рік (вх.№9014550809 від 27.01.2012 року) відповідач визначив свої податкові зобов'язання у розмірі 98 грн. На теперішній час податкові зобов'язання сплачені частково і сума податкового боргу складає 97,23 грн.

Загальна сума податкового боргу відповідача складає 91289,75 грн.

На підставі вищезазначеного позивач просив суд стягнути з приватного підприємства «АСТ» податкову заборгованість у загальній сумі 91289,75 грн. до державного бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ніяких заперечень та клопотань до суду не надав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач відповідно до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач зареєстрований як юридична особа 23 червня 1998 року виконавчим комітетом Київської районної ради м. Донецька згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи № 327/1/1-98, ідентифікаційний номер 25604457 (а.с. 3), взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків № 42/10/29-014-3 від 18.01.2012 року (а.с. 4).

Судом встановлено, що 19 січня 2012 року відповідачем надано до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період - грудень 2011 року, рядком 25 якої відповідач визначив до сплати податок в сумі 93379 грн. (а.с6-7). Але на теперішній час податкові зобов'язання сплачені відповідачем частково та сума податкового боргу складає 91192, 52 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків (а.с. 23).

Також 27 січня 2012 відповідачем надано до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний податковий період - 2011 рік, рядком 16 якої відповідач визначив до сплати суму податків, які утримуються при виплаті доходів (прибутків) нерезидентами, нарахованої за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду у розмірі 98 грн. (арк. справи 8-9). Але на теперішній час податкові зобов'язання частково сплачені відповідачем та сума податкового боргу складає 97,23 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків (а.с. 18).

Тобто, на час розгляду справи у відповідача існує податкова заборгованість перед бюджетом, яка складає у сумі 91289,75 грн. Отже, ця сума є узгодженою з моменту подання декларацій по теперішній час.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 203 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Судом встановлено, що відповідач податкові зобов'язання, визначені у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року та податкові зобов'язання, визначені податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за 2011 рік не сплатив у строк встановлений законом.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби 10.02.2012 року сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 72 (а.с. 10), яку відповідач отримав 22 лютого 2012 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (а. с. 10).

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, законодавчими нормами (Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи приватне підприємство «АСТ» починаючи з 10 лютого 2012 року (дата формування податкової вимоги) по 20 червня 2012 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкова вимога № 72 від 10 лютого 2012 року є чинною.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток, та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з позивача загальної суми податкового боргу у розмірі 91289,75 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до приватного підприємства «АСТ» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 91289,75 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «АСТ» (ідентифікаційний код 25604457, адреса: 83004, м. Донецьк, вул. Університетська, буд. 112/324) суму податкової заборгованості перед бюджетом з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «АСТ» у розмірі 91192 (дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто дві) грн. 52 коп. на користь бюджету р/р 31110029700006, код платежу 14010100, одержувач Державний бюджет Київського району ОКПО 38034002, банк ГУДКСУ у Донецькій області, суму заборгованості перед бюджетом з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «АСТ» у розмірі 97 (дев'яносто сім) грн. 23 коп., р/р 31118009700006, код платежу 11021000, одержувач Державний бюджет Київського району ОКПО 34687001, банк ГУ ДКУ в Донецькій області, МФО 834016

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови

Суддя Загацька Т. В.