Постанова

від 02.07.2012 по справі 2а/0570/5968/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/5968/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Загацька Т.В.

при секретарі Телешові В.О.

за участі: прокурора Дмитрук О.С.

представника позивача Сєвідової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою : м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панатест - Україна» про стягнення коштів у розмірі 13140, 90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернувся до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Панатест - Україна» про стягнення до державного бюджету з банківських рахунків відповідача, податкової заборгованості з податку на прибуток у розмірі 13140, 90 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що товариство з обмеженою відповідальністю «Панатест - Україна» перебуває на податковому обліку у Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 03.02.2005 року, реєстраційний номер 23.

Станом на 14.05.2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток у розмірі 13140,90 грн., яка утворилась внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань за 2011 рік згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2011 рік (вх.№ 9015991187 від 09.02.2012 року).

На підставі вищезазначеного позивач просив суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Панатест - Україна» податкову заборгованість з податку на прибуток у розмірі 13140,90 грн. до державного бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, ніяких заперечень та клопотань до суду не надав.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно ст. 5 Закону України «Про прокуратуру» основною функцією органів прокуратури України є функція по представництву інтересів держави в суді у випадках, визначених Законом. Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно пункту 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01 січня 2011 року, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідач взятий на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби з 03.02.2005 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків.

Судом встановлено, що 09 лютого 2012 року відповідачем надано до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний податковий період - 2011 рік (вх.№ 9015991187 від 09.02.2012 року), згідно якої відповідач визначив до сплати суму податків у розмірі 13140,90 грн. Але на теперішній час податкові зобов'язання відповідачем не сплачені та сума податкового боргу складає 13140,90 грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків. Отже, ця сума є узгодженою з моменту подання декларації по теперішній час.

Згідно п.16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ.

Згідно з вимогами статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація платниками податку на прибуток підприємств, за винятком виробників сільськогосподарської продукції, визначених ст. 155 Податкового кодексу України, подається протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного періоду. Отже, платник податків зобов'язаний сплатити суму податку на прибуток підприємств, зазначену у поданій ним декларації з податку на прибуток, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання декларації.

Судом встановлено, що відповідач податкові зобов'язання, визначені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2011 рік не сплатив у строк встановлений законом.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби 24.02.2012 року сформовано податкову вимогу форми «Ю» (вх. № 47 від 24.02.2012 року), яку відповідач отримав 26 березня 2012 року, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Отже, законодавчими нормами (Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Панатест - Україна» починаючи з 24 лютого 2012 року (дата формування податкової вимоги) по 23 травня 2012 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкова вимога (вх. № 47 від 24.02.2012 року) є чинною.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначеної позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на прибуток, та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що на день звернення позивача до суду із позовом, позивачем були вчинені всі залежні від нього дії, направлені на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача про наявність підстав для стягнення з відповідача суми податкового боргу у розмірі 13140,90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 94, 105, 158 -162, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Ленінського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Панатест - Україна» про стягнення коштів у розмірі 13140, 90 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Панатест - Україна» (ЄДРПОУ 33371519, адреса: 83016, м. Донецьк, вул. Кірова, буд. 17) суму заборгованості з податку на прибуток перед бюджетом з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача у розмірі 13140 (тринадцять тисяч сто сорок) грн. 90 коп. на користь бюджету р/р 31115009700009, код платежу 11021000, одержувач Управління Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Донецька, МФО 834016, банк ГУДКСУ у Донецькій області.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.