Рішення

від 24.06.2014 по справі 910/5093/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5093/14 24.06.14

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк"

до публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк"

про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення 8 807,15 грн.

Суддя Шкурдова Л.М.

при секретарі судового засідання Іващенко М.М.

представники:

від позивача - Ткаченко Є.А., дов. б/н від 27.03.2014,

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Господарський суд міста Києва розглядає справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" про зобов'язання виконати платіжні доручення на переказ грошових коштів: № 1 від 20.02.2014, № 2 від 20.02.2014, № 4 від 20.02.2014, № 5 від 20.02.2014 та стягнення 8 807,15 грн, а саме: 5 884,94 грн пені за несвоєчасне виконання платіжних доручень за період з 20.02.2014 по 28.02.2014, 2 922,21 грн відшкодування за безпідставне користування чужими грошовими коштами за період з 20.02.2014 по 07.03.2014.

Ухвалою суду від 06.05.2014 згідно з розпорядженням в.о. голови господарського суду м. Києва справу прийнято до розгляду суддею Отрош І.М. з огляду на відпустку судді Шкурдової Л.М.

Ухвалою суду від 27.05.2014 згідно з розпорядженням заступника голови господарського суду м. Києва справу прийнято до розгляду суддею Шкурдовою Л.М. у зв`язку з виходом із відпустки.

Ухвалою суду від 03.06.2014 розгляд справи відкладено на 24.06.2014.

У судових засіданнях представник позивача підтримував позовні вимоги, позов просив задовольнити.

Відповідач направив до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову посилаючись на те, що ПАТ "Брокбізнесбанк" визнано неплатоспроможним постановою НБУ від 28.02.2014 № 107.

Представник відповідача у судове засідання 24.06.2014 не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду даної справи повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено, а відтак, суд не вважає за необхідне відкладати розгляд справи та, відповідно до статті 75 ГПК України, здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.05.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маяк" (далі - позивач, клієнт) та Публічним акціонерним товариством "Брокбізнесбанк" (далі - відповідач, банк) укладено договір № 119054 про відкриття банківських рахунків та здійснення розрахунково-касового обслуговування (далі - договір), за умовами якого банк зобов'язався відкрити позивачу поточний рахунок та здійснювати його розрахунково-касове обслуговування відповідно умов договору та чинного законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно з пунктом 4.2 договору клієнт має право: самостійно розпоряджатись коштами на своєму рахунку за умови дотримання вимог чинного законодавства України, крім випадків примусового списання (стягнення) коштів; застосовувати в поточній діяльності всі форми розрахунків, які дозволені діючим законодавством та нормативними актами Національного банку України.

Відповідно до пункту 3.1 договору банк зобов'язаний, зокрема: забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок клієнта; своєчасно здійснювати розрахункові та касові операції відповідно до вимог чинного законодавства, що регламентує порядок здійснення безготівкових розрахунків в національній та іноземній валюті.

На підставі зазначеного договору відповідач відкрив позивачу поточний рахунок № 260021190540001. Операції за рахунком здійснюються клієнтом з використанням платіжних інструментів, що передбачені чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та внутрішніми документами банку (п. 2.1 договору).

Операції за рахунком здійснюються банком у межах залишку коштів на початок операційного дня з урахуванням поточних надходжень коштів на рахунок протягом операційного дня (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Пунктом 8.4. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", передбачено, що міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до п. 2.4 договору банк виконує розрахункові документи клієнта, що надійшли до банку як в операційний день та і в післяопераційний час за переказом за межі системи АТ «Брокбізнесбанк» в строк до трьох операційних днів.

Згідно з п. 1.12 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 20.01.2004 № 22, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання/стягнення коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку"; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Позивачем було подано відповідачу платіжні доручення:

- 19 лютого 2014 року позивач після закінчення операційного дня надав банку платіжне доручення № 1 від 20 лютого 2014 року, на переказ грошових коштів в сумі 27 352,08 грн на користь ТОВ «СП «Юкойл». Зазначене платіжне доручення отримано банком 19 лютого 2014 року, що підтверджується відповідною відміткою банку на платіжному дорученні в розділі «дата надходження».

20 лютого 2014 року позивач на початок операційного дня надав відповідачу:

- платіжне доручення № 2 від 20 лютого 2014 року на переказ грошових коштів в сумі 349 453,60 грн на користь ТОВ «Нефтек Оил». Зазначене платіжне доручення отримано банком 20 лютого 2014 року, що підтверджується відповідною відміткою на - платіжному дорученні в розділі «дата надходження»;

платіжне доручення № 4 від 20 лютого 2014 року на переказ грошових коштів в сумі 44 412,50 грн на користь ТОВ «Нефтек Оил». Зазначене платіжне доручення отримано банком 20 лютого2014 року, що підтверджується відміткою на платіжному дорученні в розділі «дата надходження»;

- платіжне доручення № 5 від 20 лютого 2014 року на переказ грошових коштів в сумі 314 400,00 грн на користь ТОВ «Деметра Плюс». Отримання банком вказаного платіжного доручення 20 лютого 2014 року підтверджується відповідною відміткою на платіжному дорученні в розділі «дата надходження».

Згідно з п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документу на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунку банку платника у разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Відповідно до п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання». У розрахункових документах «Дата виконання» має відповідати, зокрема, даті списання коштів з рахунку платника та з кореспондентського рахунку банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку.

Згідно наявними на платіжних дорученнях № № 1, 2, 4, 5 від 20 лютого 2014 року відмітках, зокрема штампу «дата проведення» вбачається, що списання коштів з рахунку позивача було вчинено відповідачем 20 лютого 2014 року та саме цього дня грошові кошти були списані з кореспондентського рахунку відповідача.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Разом з тим, згідно повідомлення ТОВ «Деметра Плюс» від 18.03.2014 № 195 грошові кошти в сумі 314 400,00 гривень від ТОВ «Маяк» на рахунок отримувача № 26000081112001 в ПАТ КБ «Надра» не надходили.

Згідно повідомлення ТОВ «Нєфтек Оіл» від 13.03.2014 № 59 грошові кошти в сумі 393 866,10 гривень від ТОВ «Маяк» на рахунок отримувача № 260013261901 в філії «ДРУ» АТ «Фінанси та кредит» не надходили.

Згідно повідомлення ТОВ «СП «Юкойл» від 18.03.2014 грошові кошти в сумі 27 352,08 гривень від ТОВ «Маяк» на рахунок отримувача № 26005001000740 в ПАТ «Мотор-Банк» не надходили.

Отже, як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було здійснено за поданими платіжними дорученнями перерахування коштів у встановлений законом строк, а також, всупереч п. 1.12 "Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", не повідомлено позивача про причини невиконання платіжних доручень.

Наявними в матеріалах справи виписками про залишок коштів на рахунку позивача від 19.02.2014, 20.02.2014 підтверджується залишок грошових коштів на його рахунку у відповідача в розмірі достатньому для виконання відповідачем розпоряджень клієнта щодо перерахування грошових коштів на момент їх подання.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов 'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 1074 Цивільного кодексу України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до статті 1089 Цивільного кодексу України, за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому байку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно з пунктом 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 року за № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.

Відповідно до ч.3 ст. 1068 ЦК України банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Як встановлено в ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, способами захисту порушеного права може зокрема бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Зважаючи на наведене вище, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується наявність на рахунку позивача грошових коштів достатніх для виконання розпоряджень про списання станом на момент їх подання, відповідачем не доведено неможливість виконання розпоряджень позивача про перерахування грошових коштів на момент їх подання відповідачу, суд дійшов висновку, що позов про зобов'язання виконати платіжні доручення на переказ грошових коштів підлягає задоволенню.

Щодо посилання відповідача на визнання банку неплатоспроможним з 03.03.2014, у зв'язку із введенням рішенням Виконавчої дирекції фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 9 від 28.02.2014 року тимчасової адміністрації у відповідача, як на неможливість виконання розпоряджень позивача та перерахування грошових коштів, то вказані твердження не приймаються судом до уваги, оскільки наслідки запровадження тимчасової адміністрації визначені ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не передбачають заборони на здійснення розрахунково-касових операцій за договором банківського рахунку, окрім того, рішення про введення тимчасової адміністрації прийнято 28.02.2014, а платіжні доручення на переказ грошових коштів датовані 20.02.2014.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5 884,94 грн пені за несвоєчасне виконання платіжних доручень за період з 20.02.2014 по 28.02.2014 та 2 922,21 грн відшкодування за безпідставне користування чужими грошовими коштами за період з 20.02.2014 по 07.03.2014.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Чинним законодавством України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (ст. 546 ЦК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань.

Відповідно до гі. 7.2 договору за несвоєчасне списання чи зарахування банком грошових коштів за дорученням клієнта, Банк сплачує клієнту пеню в розмірі 0,1 відсотка від суми переказу за кожен день прострочення, але не більше 10 відсотків від суми переказу.

Отже, враховуючи, що розрахунок розміру пені за період з 20.02.2014 по 28.02.2014 є арифметично вірним, а також те, що пеня нарахована позивачем до введення у відповідача тимчасової адміністрації, вимога позивача про стягнення з відповідача 5 884,94 грн пені підлягає задоволенню.

Як вбачається з виписок по особовому рахунку № 26002119054001 за період з 20.02.2014 по 07.03.2014, відповідач 20 лютого 2014 року списав з рахунку позивача грошові кошти в сумі 735 618,18 гривень на підставі платіжних доручень №№1,2, 4, 5 від 20.02.2014, але не виконав їх, а повернув грошові кошти на рахунок позивача, зокрема:

- 314 400,00 грн - 28.02.2014;

- 421 218,18 грн - 07.03.2014.

Зважаючи на те, що умовами договору не передбачено право банку користуватись грошовими коштами позивача, відповідач фактично, у період з 20 лютого 2014 року по 07 березня 2014 року безпідставно користувався грошовими коштами позивача в сумі 753 618,18 грн.

Відповідно до вимог ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому не майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Нормами ч. 2 ст. 1214 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно з вимогами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Проценти, зазначені у статті 536 ЦК України, - це плата за користування чужими коштами, в тому числі безпідставно одержаними, збереженими грішми (стаття 1214 ЦК України). Підставами для застосування до правовідносин сторін ст. 536 ЦК України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством, зокрема статтею 1061 ЦК України (проценти на банківський вклад) (п.п. 6.1, 6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.13. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Відповідно до положень ст. 1061 ЦК України якщо договором не встановлений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України.

Позивач нарахував відповідачу проценти на банківський вклад за користування чужими грошовими коштами, за період з 20.02.2014 по 07.03.2014, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що є невірним, тому суд здійснює власний розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами за вказаний період у розмірі облікової ставки НБУ.

Розмір облікової ставки Національного банку України з 13.08.2013 складав 6,5%.

Отже, розмір процентів, які відповідач повинен сплатити позивачу за безпідставне користування грошовими коштами позивача складає:

- за період з 20.02.2014 по 27.02.2014 за користування грошовою сумою 314 400,00 грн - 335,93 грн.

- за період з 20.02.2014 по 07.03.2014 за користування грошовою сумою 421218,18 грн - 1 125,17 грн.

Разом - 1 461,10 грн.

Виходячи з викладеного вище, враховуючи власний розрахунок суду процентів за користування чужими грошовими коштами, вимога позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню частково в розмірі 1 461,10 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрат відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, просп. Перемоги 41, код ЄДРПОУ 19357489) виконати платіжні доручення Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (51031,Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Кравцівка, вул. Полтавська 2-Б, код ЄДРПОУ 30852309):

- № 1 від 20.02.2014 на суму 27 352,08 грн;

- № 2 від 20.02.2014 на суму 349 453,60 грн;

- № 3 від 20.02.2014 на суму 44 412,50 грн;

- № 5 від 20.02.2014 на суму 314 400,00 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (03057, м. Київ, просп. Перемоги 41, код ЄДРПОУ 19357489) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маяк" (51031,Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Кравцівка, вул. Полтавська 2-Б, код ЄДРПОУ 30852309) 5 884,94 грн (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн 94 коп.) пені, 1 461,10 грн (одну тисячу чотириста шістдесят одну грн 10 коп.) процентів за користування чужими грошовими коштами, 2 741,90 грн (дві тисячі сімсот сорок одну грн 90 коп.) витрат по сплаті судового збобу.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.06.2014.

Суддя Л.М. Шкурдова