Рішення

від 02.07.2014 по справі 912/1477/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 рокуСправа № 912/1477/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз", м. Київ

до відповідача: фермерського господарства Якименка Тимофія Тимофійовича, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Аврамівка

про стягнення 91011,80 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

Публічне акціонерне товариство "Компанія РАЙЗ" (надалі - ПАТ "Компанія РАЙЗ") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з фермерського господарства Якименка Тимофія Тимофійовича (надалі - ФГ "Якименка") заборгованості у сумі 91011,80 грн. з яких: 45934,82 грн. - сума основного боргу, 3518,20 грн. - 32 % річних за неправомірне користування коштами, 1429,27 грн. - сума пені, 40129,51 грн. - штраф, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою від 14.05.2014 порушено провадження у справі, ухвалами від 29.05.2014, 17.06.2014 розгляд справи відкладався.

Позивач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 18.06.2014 № 03105770.

Відповідач участі уповноваженого представника в даному судовому засіданні, як і в попередніх не забезпечив.

Ухвала про порушення провадження у справі від 14.05.2014 року, ухвали про відкладення розгляду справи від 29.05.2014, 17.06.2014, які направлялись на адресу відповідача, зазначеною позивачем та підтвердженою витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а саме: 27612, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Аврамівка, вул. Перемоги, 20, повернуті на адресу господарського суду, з відміткою органу поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

З врахуванням положень абзацу 3 п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відтак, господарський суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Сам відповідач не реалізує свого права на отримання ним кореспонденції за юридичною адресою та не повідомляє іншу адресу.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Правом на змагальність, передбаченим статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між ПАТ "Компанія РАЙЗ" (Постачальник) та ФГ "Якименка" (Покупець) укладено договір поставки мікродобрив на умовах товарного кредиту від 05.03.2013 № 313 (договір), згідно п. 1.1 якого в терміни, визначені договором, постачальник зобов'язався передати у власність покупця мікродобрива, а покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

Найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю, гривнева вартість товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та терміни оплати вартості товару ( в т.ч. тієї частини вартості товару, яка оплачується авансом, а також частини, яка оплачується на умовах відстрочення платежів) та нарахованих відсотків, інші умови (в т.ч. щодо надання знижки до вартості (ціни) товару), погоджені сторонами - визначені в договорі та в додатках до нього, які складають невід'ємну частину договору (п. 1.2 договору).

Вартість (ціна) товару (в т.ч. знижка до вартості (ціни) товару) та відсотків за користування товарним кредитом (ціна договору) вказана в додатках до договору. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її грошовий еквівалент в іноземній валюті, вказаній в додатках. Ціна договору є звичайною ціною та становить вартість (ціну) товару та суму належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом (п. 2.1 договору).

До вартості (ціни) товару додатково також включається позитивна/від'ємна різниця між гривневою вартістю товару на день фактичного проведення покупцем оплати і гривневою вартістю товару, що вказана в додатках до договору, розрахована відповідно до п. 2.2 договору (п. 2.7 договору).

Сторонами до договору складено наступні додатки:

- додаток №/ЗП-10023-00213 від 05.03.2013 на поставку мікродобрива гідроферт 18.18.18+ТЕ на суму 2848,50 грн. (268,39 євро по курсу гривні до євро 10,6132 грн.) з графіком оплати:

предоплата - 569,70 грн. з оплатою до 29.03.2013;

кредит 1139,40 грн. з оплатою до 30.10.2013 з річною ставкою 3%;

кредит 1139,40 грн. з оплатою до 30.11.2013 з річною ставкою 3%;

- додаток №/ЗП-10023-00742 від 22.05.2013 на поставку мікродобрива гідроферт 18.18.18.+ТЕ та мікродобрива гідроферт 3.11.38+ТЕ на суму 27178,50 грн. (2582,48 євро по курсу гривні до євро 10,5242) з графіком оплати:

предоплата 5435,70 грн. З оплатою до 30.05.2013;

кредит 5435,70 грн. з оплатою до 30.09.2013 з річною ставкою 2%;

кредит 8153,55 грн. з оплатою до 30.10.2013 з річною ставкою 2%;

кредит 8153,55 грн. з оплатою до 30.11.2013 з річною ставкою 2%;

- додаток №/ЗП-10023-00740 від 22.05.2013 на поставку мікродобрива гідроферт 18.18.18.+ТЕ на суму 3937,50 грн. (374,14 євро по курсу гривні до євро 10,5242 грн.) з графіком оплати:

предоплата 787,50 грн. з оплатою до 30.05.2013;

кредит 787,50 грн. з оплатою до 30.09.2013 з річною ставкою 2%;

кредит 1181,25 грн. з оплатою до 30.10.2013 з річною ставкою 2%;

кредит 1181,25 грн. з оплатою до 30.11.2013 з річною ставкою 2%.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно визначення, наведеного у ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивачем відповідачу на підставі видаткових накладних відпущено наступний товар на загальну суму 33964,5 грн.:

- за видатковою накладною від 27.03.2013 № ВН-10023-00193 на підставі довіреності від 27.03.2013 № 6 гідроферт на суму 2848,50 грн.;

- за видатковою накладною від 24.05.2013 № ВН-10023-00657 на підставі довіреності від 24.05.2013 № 22 гідроферт на суму 27178,50 грн.;

- за видатковою накладною від 24.05.2013 № ВН-10023-00658 на підставі довіреності від 24.05.2013 № 22 гідроферт на суму 3937,50 грн.

Згідно наданих позивачем витягів з системи 1С, банківських виписок відповідач провів наступні розрахунки:

13.03.2013 на суму 2848,50 грн.; 22.05.2013 на суму 6222,90 грн.; 13.11.2013 на суму 140,81 грн.

Всього на суму 9212,21 грн.

Позивач проведені оплати зарахував в рахунок погашення наступної заборгованості:

- за товар, поставлений за видатковою накладною від 27.03.2013 № ВН-10023-00193 на суму 2848,50 грн. та на підставі додатку № /ЗП-10023-00213 від 05.03.2013 в повному обсязі;

- за товар поставлений за видатковою накладною від 24.05.2013 № ВН-10023-00657 частково на суму 5435,70 грн. (передплата по додатку №/ЗП-10023-00742 від 22.05.2013 );

- за товар поставлений за видатковою накладною від 24.05.2013 № ВН-10023-00658 частково на суму 787,20 грн. (часткова передплата (за мінусом 0,30 грн.) по додатку №/ЗП-10023-00740 від 22.05.2013;

- сплачені 13.11.2013 року кошти в розмірі 140,81 грн. позивач зарахував в рахунок погашення боргу за товар, відпущений на підставі додатку до договору № /ЗП-10023-00742 від 22.05.2013.

Граничним строком оплати згідно укладених до договору додатків є 30.11.2013 року.

В частині зарахування платежів в зазначеному порядку, позивач, зокрема зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.2.1 договору, покупець зобов'язаний провести оплату за товар в строки та в порядку, відповідно до умов договору. При перерахуванні коштів обов'язково вказувати в платіжному дорученні на оплату номер і дату цього договору, номер та дату виставленого рахунку фактури, найменування товару, за який здійснюється оплата. В разі відсутності даної інформації постачальник самостійно визначає порядок, суми та напрями зарахування отриманих коштів в рахунок погашення існуючих зобов'язань покупця.

Відповідно до банківських виписок від 13.03.2013, 22.05.2013 відповідач перерахував кошти із зазначенням наступного призначення платежу: "за гідроферт згідно рахунку № …". В банківській виписці від 13.11.2013, відповідач перерахував кошти з призначенням платежу: "погашення дебіторської заборгованості згідно акту звірки".

Таким чином, як вбачається з призначення платежів від 13.03.2013, від 22.05.2013 та від 13.11.2013, відповідач не вказував всієї інформації передбаченої в п.п. 3.2.1 договору. Тому, суд приймає до уваги визначення позивачем порядку, суми та напрями зарахування отриманих коштів в рахунок погашення існуючих зобов'язань.

Крім того, позивач зазначає, що між сторонами існували і інші договірні відносини, що підтверджується довіреностями від 27.03.2013 № 6 та від 24.05.2013 № 22 на отримання товарно-матеріальних цінностей, тому основна частина коштів, сплачених 13.11.2013, спрямована позивачем в рахунок погашення іншої заборгованості. З цієї суми позивач в погашення заборгованості за договором спрямував 140,81 грн.

Товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визнається товарним кредитом. За користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника відсотки. Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару покупцем та закінчується днем повного виконання грошового зобов'язання (п. 2.3. договору).

Відсотки за користування товарним кредитом нараховуються постачальником на вартість фактично відвантаженого покупцю товару, починаючи з 31 дня від дати відвантаження товару, якщо інше не передбачено додатками до договору (п. 2.4 договору).

Розмір процентів, які покупець оплачує на користь постачальника за користування товарним кредитом, та встановлюється в розмірі, який встановлений в додатках до договору (п. 2.6 договору).

Відповідно до п. 1 ст. 694 ЦК України, договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Право передбачити в договорі обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем, надано сторонам ч. 5 ст. 694 ЦК, яка регулює правовідносини, пов'язані з продажем товару в кредит, та узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК, оскільки сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки товар був поставлений 24.05.2013, початковою датою нарахування відсотків за користування товарним кредитом згідно п. 2.4 договору є 24.06.2013.

Позивачем на суму боргу 21742,8 грн. (залишок боргу за видатковою накладною № ВН-10023-00657 від 24.05.2013) нараховано 2% річних за користування товарним кредитом за період з 24.06.2013 по 12.11.2013 в сумі 169,18 грн.

на суму боргу 21601,99 грн. (21742,8 грн. - 140,81 грн. оплата 13.11.2013) за період з 13.11.2013 по 30.11.2013 в сумі 20,12 грн.

Всього відсотків нараховано на суму 189,30 грн.

Позивачем на суму боргу 3150,30 грн. (залишок боргу за видатковою накладною від 24.05.2013 № ВН-10023-00658) нараховано 2% річних за користування товарним кредитом за період з 24.06.2013 по 30.11.2013 в сумі 27,45 грн.

У п. 2.2. договору сторони встановили, що протягом строку дії договору, грошові зобов'язання покупця існують і підлягають сплаті у національній валюті України - гривні. Сума, у гривні, що підлягає до сплати покупцем, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору, на курс продажу відповідної іноземної валюти, який буде опублікований на відповідній інтернет-сторінці офіційного Інтернет сайту постачальника (www.rise.ua) на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).

У будь-якому випадку неможливості отримання інформації покупцем про курс продажу іноземної валюти грошового зобов'язання на відповідній інтернет-сторінці Інтернет сайту постачальника, покупець, як виняток, має право на застосування офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день фактичної оплати покупцем ціни договору (її неоплаченої частини).

Відповідачем не надано доказів неможливості отримання інформації про курс продажу іноземної валюти на відповідній інтернет-сторінці інтернет сайту постачальника.

Стаття 627 ЦК України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з частинами першою, другою статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується з положеннями частини другої статті 198 ГК України.

У п. 2.2 договору встановлений порядок визначення суми, що підлягає до сплати у гривнях.

З урахуванням всього зазначеного, загальна неоплачена вартість товару та відсотків за користування товарним кредитом поставленого за договором станом на:

- 30.09.2013 складає 6223,50 грн. (5435,70 грн. (платіж за додатком №/ЗП-10023-00742 від 22.05.2013) + 787,80 грн. (787,50 грн. + 0,30 грн., платіж за додатком №/ЗП-10023-00740 від 22.05.2013).

З урахуванням п. 2.2 договору, заборгованість відповідача станом на 30.09.2013 становила 6563,17 грн. (6223,50 грн. / 10,5242 *11,0986), де 10,5242 грн. офіційний курс євро, вказаний в додатках додоговору від 22.05.2013; 11,0986 грн. - офіційний курс євро, вказаний на офіційному Інтернет сайті ПАТ "Компанія "Райз" на 30.09.2013;

- 30.10.2013 року складає 15558,30 грн. (13589,25 грн. ( борг станом на 30.10.2013 за додатком №/ЗП-10023-00742 від 22.05.2013) + 1969,05 грн. (борг станом на 30.10.2013 за додатком №/ЗП-10023-00740 від 22.05.2013).

З урахуванням п. 2.2 договору, заборгованість відповідача станом на 30.10.2013 становила 16654,33 грн. (15558,30 грн. / 10,5242 *11,2656), де 10,5242 грн. офіційний курс євро, вказаний в додатках додоговору від 22.05.2013; 11,2656 грн. - офіційний курс євро, вказаний на офіційному Інтернет сайті ПАТ "Компанія "Райз" на 30.10.2013;

- 30.11.2013 складає 24969,04 грн. (21791,29 грн. (21742,80 грн. (борг станом на 30.11.2013 за додатком №/ЗП-10023-00742 від 22.05.2013 ) - 140,81 грн. (оплата 13.11.2013) + 189,30 грн. (відсотки за користування товарним кредитом) + 3177,75 грн. (3150,30 грн. (борг станом на 30.11.2013 за додатком №/ЗП-10023-00740 від 22.05.2013) + 27,45 грн. (відсотки за користування товарним кредитом)).

З урахуванням п. 2.2 договору, заборгованість відповідача станом на 30.11.2013 становила 26611,07 грн. (24969,04 грн. / 10,5242 * 11,2163), де 10,5242 грн. офіційний курс євро, вказаний в додатках до договору від 22.05.2013; 11,2163 грн. - офіційний курс євро, вказаний на офіційному Інтернет сайті ПАТ "Компанія "Райз" на 30.11.2013.

Відповідно до п. 2.1 договору, покупець має право на отримання знижки у відсотках від гривневої ціни товару, розмір яких зазначений у відповідному додатку до цього договору. Знижка надається лише за умови, що покупець своєчасно та в сумі відповідно до умов договору та додатків до нього, здійснив оплату вартості поставленого товару та сплатив відсотки за користування товарним кредитом. На суму знижки покупець має право замовити та отримати відповідний товар за ціною та асортиментом, що буде наявний у постачальника.

У додатках до договору від 22.02.2013 визначена сума знижки в загальному розмірі 5508,22 грн.

Відповідач оплату не здійснив, тому позивач листом від 24.01.2014 анулював надану згідно додатків до договору знижку (а.с. 53).

Крім того, п. 9.2 договору визначено, що у разі неоплати покупцем товару в строки, встановлені договором постачальник має право в односторонньому порядку перегляду умов щодо ціни товару та дати його поставки.

Отже, загальна заборгованість відповідача по договору станом на 03.04.2014 складала 30477,26 грн. (24969,04 грн. + 5508,22 грн.).

З урахуванням п. 2.2 договору, заборгованість відповідача станом на 03.04.2014 становила 45934,82 грн. (30477,26 грн./ 10,5242 х 15,8619),

де 10,5242 - офіційний курс євро, вказаний в додатку №\ ЗП-10023-00740 від 22.05.2013 до договору;

15,8619 - офіційний курс євро, вказаний на офіційному інтернет сайті ПАТ "Компанія "Райз" станом на 03.04.2014.

Станом на день винесення рішення 02.07.2014 за даними офіційного Інтернет сайта ПАТ "Компанія "Райз" курс продажу євро складає 16,2887 грн.

Заяв від позивача щодо перерахунку станом на день винесення рішення суми боргу з урахуванням збільшення курсу гривні до євро не надходило, тому господарський суд задовольняє позовні вимоги в межах заявлених позовних вимог в частині стягнення основної заборгованості у сумі 45934,82 грн.

Позивачем заявлено до стягнення 3518,20 грн. 32% річних за неправомірне користування коштами.

Відповідно до п. 7.5 договору, у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, покупець сплачує на користь постачальника відсотки за неправомірне користування коштами в розмірі 32 відсотка річних з простроченої суми.

За розрахунком позивача вказані відсотки нараховані за загальний період з 30.09.2013 по 02.04.2014 включно в загальному розмірі 3518,20 грн.

У відповідності з ч. 5 ст. 694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно зі статтею 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач просить також стягнути з відповідача 1429,27 грн. пені за загальний період з 30.09.2013 по 02.04.2014 включно та 40129,51 грн. штрафу за той же період.

Відповідно до п. 7.3 договору, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості (ціни) товару та/або відсотків, нарахованих за користування товарним кредитом, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення.

Відповідно до п. 7.4 договору покупець на вимогу постачальника сплачує йому штраф в розмірі 1 (одного) відсотка від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день такого прострочення.

Відповідно до частини 2 та 3 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.6 договору передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється в день виконання винною стороною зобов'язань за договором, забезпечених санкцією.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (постанова Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08.

Передбачений пунктом 7.4 договору поставки мікродобрив на умовах товарного кредиту від 05.03.2013 № 313 штраф у розмірі 1 % за кожний день затримки розрахунків за своєю правовою природою підпадає під ознаки неустойки, а саме пені.

Так, частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлює, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 7.3 договору позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Тому, нарахування ще одних процентів за цей же період, за аналогічне порушення суперечить статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яка обмежує нарахування такої пені подвійною обліковою ставкою.

Крім того, в постановах Верховного Суду України від 12.12.2011 у справі 07/238-10, від 24.12.2013 у справі № 8/5025/1402/12 вказується на те, що подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Вказана позиція викладена у постанові ВГСУ від 14.04.2014 у справі № 922/4178/13.

Тому господарський суд позовні вимоги в частині стягнення пені задовольняє, а в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу відмовляє.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ПАТ "Компанія "Райз" підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фермерського господарства Якименка Тимофія Тимофійовича (27612, Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Аврамівка, вул. Перемоги, 20; ідентифікаційний код 23680227) на користь публічного акціонерного товариства "Компанія "Райз" (03115, м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, буд. 121В; ідентифікаційний код 13980201) - 45934,82 грн. боргу, 3518,20 грн. відсотки за неправомірне користування коштами; 1429,27 грн. пені. та 1021,48 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити ПАТ "Компанія РАЙЗ" за адресою: 65025, м. Одеса, Комінтернівський район, 19 км Старокиївського шосе, 52; ФГ "Якименка" за адресою: 27612, Кіровоградська область, Кіровоградський район, село Аврамівка, вул. Перемоги, 20.

Повне рішення складено 02.07.2014.

Суддя В.Г. Кабакова