Рішення

від 24.06.2014 по справі 922/2228/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" червня 2014 р.Справа № 922/2228/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суслової В.В.

при секретарі судового засідання Дородіної І.А.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріопромснаб", м. Харків до Державного підприємства "Підприємство Холодногірської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківської області № 18", м. Харків про стягнення 4598,75 грн. за участю представників сторін:

позивача - Жукова О. М., довіреність від 24.04.2013 року;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кріопромснаб", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного підприємства "Підприємство Холодногорської колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№ 18) заборгованість за договором поставки № 15/Г-45 від 15.03.2013 року у розмірі 3240,05 грн., пеню у розмірі 1358,70 грн. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 червня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/2228/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 24 червня 2014 року.

23 червня 2014 року позивач до канцелярії суду надав із супровідним листом за вх. № 21308 додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Надані документи розглянуті судом та долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24 червня 2014 року представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позов. Також позивачем були надані оригінали документів для огляду у судовому засіданні.

Представник відповідача у судове засідання 24 червня 2014 року не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.

15 березня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кріопромснаб" та Державним підприємством "Підприємство Холодногорської колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 18" був укладений Договір поставки № 15/Г-45.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник, зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві, товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір укладається на розсуд сторін.

Відповідно до умов договору, постачальник (позивач) передав покупцю (відповідачу) товар - вуглекислоту ГОСТуДСТУ 4817:2007 у кількості 12 штук на суму 600 грн. та кисень ГОСТу6331-78 у кількості 22 штуки на суму 2640,00 грн., всього на суму у розмірі 3240,05 грн. Товар було поставлено з дотриманням умов договору про кількість, якість, асортимент, строки.

Факт поставки товару підтверджується видатковими накладними: №188/06-13 від 07.06.2013 року на суму 1890,04 грн., № 192/06-13 від 14.06.2013 року на суму 1350,01 грн.

Відповідно до п. 5.1. Договору, оплата за товар здійснюється на протязі 5-ти банківських днів з дати поставки товару, згідно рахунка ввиставленого постачальником.

Враховуючи, що товар було поставлено в повному обсязі 14 червня 2013 року, кінцевим терміном оплати мало бути 20.06.2014 року.

З метою досудового врегулювання спору, 02 серпня 2014 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію щодо сплати існуючого боргу, однак станом на дату подачі позову заборгованість відповідачем сплачена не була.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором поставки № 15/Г-45 від 15 березня 2013 року складає 3240,05 грн., що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3240,05 грн. боргу.

Розглядаючи питання щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1358,70 грн., даючи правову оцінку вказаній вимозі, суд виходить з наступного.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статям 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6. ст. 232 Господарсько Кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, п. 6.2. Договору сторони визначили, що за порушення строків оплати товару покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості товару за кожен день прострочення.

Перерахувавши суму пені відповідно до діючого законодавства, судом встановлено, що сума пені за прострочення виконання зобов'язання за Договором складає 215,88 грн., яка підлягає задоволенню. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 1142,82 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 216, 217, 230, 232, 233 Господарського кодексу України, ст. 526, ч.1 ст.530, 549, ст. ст. 610, 611 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Підприємство Холодногорської колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області № 18" (61052, м. Харків, вул. Рубанівська, 4, код ЄДРПОУ 08680862) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріопромснаб" (61071, м. Харків, шосе Карачівське, буд. 4-А, код ЄДРПОУ 37874769) - 3240,05 грн. боргу, 215,88 грн. пені, 1372,97 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В стягненні суми пені у розмірі 1142,82 грн. відмовити.

Повне рішення складено 01.07.2014 р.

Суддя В.В. Суслова

справа № 922/2228/14