Рішення

від 24.06.2014 по справі 905/2643/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2014 Справа № 905/2643/14

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий - суддя Харакоз К.С.,

при секретарі судового засідання Фроловій Т.С.,

розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область,

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ», м.Маріуполь, Донецька область, 2. ОСОБА_2, с.Іллічівське, Першотравневий район, Донецька область,

про зобов'язання відповідачів провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ», -

За участю:

представник позивача ОСОБА_3 за довіреністю;

представник відповідача 1 не з'явився;

представник відповідача 2 не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ», м.Маріуполь, Донецька область, 2. ОСОБА_2, с.Іллічівське, Першотравневий район, Донецька область, про зобов'язання відповідачів провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 03.12.2013р. ним було складено заяву про вихід зі складу учасників ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ». Оскільки директора Відповідача 1 було звільнено 02.12.2013р., заяву було надіслано поштою на адресу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» ОСОБА_2. Проте відповідачем не були здійснені дії з метою внесення змін до установчих документів у зв'язку із виходом позивача зі складу учасників. Як на правове обґрунтування посилається на ст.148 Цивільного кодексу України, ст.59 Закону України «Про господарські товариства».

В судовому засіданні 11.06.2014 року представником позивача було надано заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач просив викласти резолютивну частину позовної заяви в наступній редакції: «зобов'язати відповідача 1, відповідача 2 провести державну реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства (а саме: виходом ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ») у зв'язку з вимогами законодавства України (ст.7 Закону України «Про господарські товариства»).

Відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з приписами п.3.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача (п.3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вказаною вище заявою позивачем змінено предмет позову та дані позовні вимоги приймаються судом до розгляду як остаточно заявлені.

Відповідач 2 надав суду відзив, в якому зазначає, що, позивач в порядку ст.61 Закону України «Про господарські товариства» мав вимагати скликання зборів учасників для вирішення питання щодо звільнення директора та щодо його виходу з товариства. Просив суд відмовити в задоволенні позову та зобов'язати обидві сторони провести необхідні дії, пов'язані з ліквідацією ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ», оскільки 25.04.2014р. Відповідачем 2 також було направлено до Відповідача 1 заяву про вихід зі складу учасників товариства.

Ухвалою суду від 18.04.2014р. порушено провадження у справі.

Ухвалою суду від 11.06.2014р. продовжений строк розгляду справи на 15 днів до 01.07.2014р.

Представник позивача в судове засідання 24.06.2014р. з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача 1 в судове засідання, як і у попередні судові засідання не з'явився, своїм правом на участь у справі не скористався, письмові пояснення щодо ставлення Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» стосовно позовних вимог не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал суду за адресою, визначеною у якості його місцезнаходження за матеріалами справи. Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідача 1.

Відповідно до положень п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що наявних в матеріалах справи документів та пояснень достатньо для прийняття рішення, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними в ній матеріалами справи в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача 2 в судове засідання 24.06.14р. також не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно п.1.3. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ», затвердженого на загальних зборах учасників товариства 09.11.2012р. (протокол №01/12), зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Маріупольської міської ради 13.11.2012р. за №127410500156003565, засновниками товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.3. Статуту, Статутний капітал товариства складається з суми вкладів учасників і становить 150000грн. грошовими коштами. Статутний капітал розподіляється на частки, які належать учасниками товариства. Частка кожного учасника у статутному капіталі товариства складає:

- ОСОБА_1 33200грн., що складає 22,13% Статутного капіталу;

- ОСОБА_2 116800грн., що складає 77,87% Статутного капіталу.

Згідно п.6.1. Статуту управління товариством здійснює:

- загальні збори учасників товариства;

- виконавчий орган товариства.

Відповідно до п.6.3.1. Вищим органом товариства є загальні збори учасників, які мають право приймати рішення питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, які передані до компетенції виконавчого органу.

Загальні збори складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

До компетенції загальних зборів відноситься питання про виключення учасника зі складу товариства.

Згідно п.6.4.1. Статуту, у товаристві створюється виконавчий орган - директор, який здійснює оперативне керівництво діяльності товариства.

29.11.2013р. директором Відповідача 1 ОСОБА_5 була подана заява про звільнення з займаної посади за власним бажанням з 02.12.2013р.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя від 07.02.2014р. були задоволені позовні вимоги ОСОБА_5 до ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» про звільнення та визнано ОСОБА_5 звільненою з посади директора ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» на підставі ст.38 ч.1 Кодексу законів про працю за власним бажанням згідно з поданою заявою з 02.12.2013р.

03.12.2013р. ОСОБА_1 було складено заяву про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» та сплату вартості частини майна товариства, пропорційну його частці у Статутному капіталі товариства, та частку прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту виходу. Заява засвідчена приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №3230.

Згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, заява ОСОБА_1 від 03.12.2013р. була отримана ОСОБА_2 19.12.2013р., що підтверджено Відповідачем 2 у відзиві на позовну заяву.

25.04.2014р. ОСОБА_7 було складено заяву про вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» та сплату вартості частини майна товариства, пропорційну її частці у Статутному капіталі товариства, та частку прибутку, одержаного товариством у даному році до моменту виходу. Заява засвідчена приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за №990.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АД №278833-278834, виданого Реєстраційною службою Маріупольського міського управління юстиції Донецької області 26.05.2014р., засновниками ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» станом на 26.05.2014р. значаться: ОСОБА_1, розмір внеску до статутного капіталу - 33200,00грн.; ОСОБА_2 - розмір внеску до статутного капіталу - 116800,00грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до змісту ст.ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарського товариства, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів), а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Згідно ч.1 ст.145 Цивільного кодексу України, ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Зазначені норми Закону є тотожними положенням ст.6.3.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРІЯ».

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надавати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Учасники можуть мати також інші права, передбачені законодавством і установчими документами товариства.

Згідно ч.1 ст.148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Відповідно до п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008р. №13 при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Як вбачається з матеріалів справи заява ОСОБА_1 про вихід зі складу учасників товариства від 03.12.2013р. була отримана учасником Відповідача 1 ОСОБА_2 19.12.2013р., що не заперечується сторонами та підтверджено матеріалами справи.

З викладеного слідує, що позивач вийшов зі складу учасників товариства 19.12.2013р., тобто з дати отримання ОСОБА_2 заяви позивача від 03.12.2013р.

Відповідно до ст.ст. 4, 51 Закону України «Про господарські товариства», установчі документи, поміж інших, повинні містити відомості про склад засновників та учасників, відомості про розмір часток кожного з учасників.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства.

Відповідно до положень ст.145 Цивільного кодексу України та ст.59 ЗУ "Про господарські товариства" до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.

Відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст.89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Відповідно до п.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, як перелік засновників (учасників) юридичної особи, у тому числі ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, якщо засновник - фізична особа; найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код, якщо засновник - юридична особа; дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу), у тому числі частки кожного із засновників (учасників) та про дату закінчення його формування.

Згідно з положеннями статті 83 Господарського кодексу України зміни до статуту товариства, пов'язані зі зміною складу учасників цього товариства, набирають чинності з дня внесення цих змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про господарські товариства» зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача 1 провести реєстрацію змін до Статуту ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» у зв'язку з виходом ОСОБА_1 зі складу учасників ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ».

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідачів провести державну реєстрацію змін до Статуту ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» суд зауважує наступне.

Учасники товариства з обмеженою відповідальністю або призначені ними представники складають загальні збори учасників, які є Вищим органом товариства через який ними здійснюється управління Товариством (ст.58 ЦК України).

Ч.2 ст.7 Цивільного кодексу України передбачено, що саме Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Також в ч. 2 п.28 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» від 24.10.2008р. №13 зазначено, що у разі, якщо Товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання саме Товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства.

Відповідно до п.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій:

1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним;

2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК.

З огляду на вищевикладене суд відмовляє у задоволенні вимог позивача до Відповідача 2 - учасника ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» ОСОБА_2, оскільки останній є неналежним відповідачем у справі, та заявлені до нього вимоги не мають правового підґрунтування.

Викладену у відзиві Відповідача 2 вимогу про зобов'язання позивача та відповідача 2 провести необхідні дії, пов'язані з ліквідацією ТОВ «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ», суд до уваги не приймає, оскільки зазначене не є предметом розгляду у даній справі.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача 1, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 22, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 28 жовтня 2008 року №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», ст.ст. 4, 7, 10, 51, 53, 59, 60, 61 Закону України «Про господарські товариства», ст.ст. 145, 148 Цивільного кодексу України, п.2 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, м.Маріуполь, Донецька область, до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ», м.Маріуполь, Донецька область, 2. ОСОБА_2, с.Іллічівське, Першотравневий район, Донецька область, про зобов'язання провести державну реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства (а саме: виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ»)- задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ», м.Маріуполь, Донецька область (87515, Донецька область , м.Маріуполь, вул. Митрополитська, 51; код ЄДРПОУ 33852579) провести державну реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства - виходом ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1) зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ».

В задоволенні вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 провести державну реєстрацію змін до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ» у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства (а саме: виходом ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ») відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-КАНЦЕЛЯРИЯ», м.Маріуполь, Донецька область (87515, Донецька область , м.Маріуполь, вул. Митрополитська, 51; код ЄДРПОУ 33852579) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІН НОМЕР_1), витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 01.07.2014 року.

Суддя К.С. Харакоз