Рішення

від 25.06.2014 по справі 910/7743/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7743/14 25.06.14

За позовомІнституту фізики Національної академії наук України до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Студент» простягнення 489 998,00 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Федосенко А.В. - представник від відповідача Жирнов О.В. - керівник, Кириченко О.С. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Інститут фізики Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Студент» про стягнення 556 657,75 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладених між сторонами договорів, а саме: договору оренди № 0-1/12 від 01.05.2012 та договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № К-1/12 від 01.05.2012, № К-1/13 від 01.01.2013 та № К-1/14 від 01.01.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/7743/14 та призначено розгляд справи на 29.05.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі № 910/7743/14 на 15 днів, а в судовому засіданні 29.05.2014 оголошено перерву до 25.06.2014.

В судовому засіданні 25.06.2014 представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 489 998,00 грн, в тому числі заборгованість з орендної плати у розмірі 419 907,56 грн, заборгованість з відшкодування земельного податку у розмірі 10 154,40 грн, заборгованість за електроенергію у розмірі 23 410,88 грн. Також за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 27 497,14 грн та штраф у розмірі 9 028,02 грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог, подана 25.06.2014, відповідає вимогам ст.22 Господарського процесуального кодексу України та приймається судом до розгляду.

В судове засідання, призначене на 25.06.2014, представник позивача з'явився, позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, поданої 25.06.2014) підтримав.

Відповідач проти задоволення позову заперечив частково (в частині нарахованої суми штрафу), а також повідомив, що частина заборгованості була ним погашена. Також відповідачем подано заяву про розстрочку виконання рішення суду у даній справі.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2012 між Інститутом фізики Національної академії наук України (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Студент» (орендар) було укладено типовий договір оренди № О-1/12 нерухомого майна та/або іншого індивідуально визначеного майна, що знаходиться у віданні НАН України та обліковується на балансах установ, організацій та підприємств НАН України (надалі - Договір оренди).

За змістом п. 1.1 Договору оренди орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частину нежитлових приміщень, розміщених за адресою: м. Київ, просп. Науки, 46. Перелік приміщень визначено в п. 1.1 Договору оренди.

На виконання умов Договору оренди позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування приміщення, які є об'єктом оренди за Договором оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.05.2012.

Строк вказаного договору встановлено з 01.05.2012 до 31.12.2012 включно (п. 10.1 Договору).

Додатковими угодами № 1 від 25.12.2012 та № 2 від 25.12.2013 строк дії Договору оренди було продовжено до 31.12.2013 та до 31.12.2014 відповідно.

Крім того, на підставі Додаткової угоди № 2 від 25.12.2013 зменшено площу орендованих приміщень та повернуто відповідачем позивачу приміщення загальною площею 601,8 кв.м.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № О-1/12 від 01.05.2012 є договором найму (оренди).

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3.1 Договору оренди сторони погодили розмір орендної плати та встановили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1995 № 786 зі змінами.

Згідно з п.п. 3.2-3.4 Договору оренди нарахування ПДВ здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна пата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що крім орендної плати орендар сплачує орендодавцю по розрахункам орендодавця: відшкодування комунальних платежів, відшкодування податку за землю, витрати на утримання будинку та прилеглої території, інші витрати за Договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг.

У відповідності наведеного пункту Договору оренди між сторонами було укладено договори про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг № К-1/12 від 01.05.2012, № К-1/13 від 01.01.2013 та № К-1/14 від 01.01.2014 зі строком дії до 31.12.2012, 31.12.2013 та 31.12.2014 відповідно.

За умовами вказаних договорів балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт орендованих відповідачем приміщень, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної площі в Будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих орендодавцем.

Відповідно до п.п. 2.2.3 Договорів № К-1/12 від 01.05.2012, № К-1/13 від 01.01.2013 та № К-1/14 від 01.01.2014 орендар зобов'язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем, отримати рахунки та внести плату на рахунок балансоутримувача (або організації, що обслуговує будівлю), за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відповідної вартості приміщення, за комунальні послуги, а також відшкодовувати податок за землю.

Згідно з положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем зобов'язання з оплати передбачених Договором оренди та Договорами № К-1/12 від 01.05.2012, № К-1/13 від 01.01.2013 та № К-1/14 від 01.01.2014 платежів належним чином виконано не було, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з орендної плати у розмірі 419 907,56 грн (по травень 2014 року), заборгованість з відшкодування земельного податку у розмірі 10154,40 грн, заборгованість за електроенергію у розмірі 23 410,88 грн.

В подальшому відповідачем було погашено частину заборгованості з орендної плати - у розмірі 40 372,52 грн.

Сплата відповідачем на користь позивача суми коштів у розмірі 40 372,52 грн підтверджується платіжними дорученнями № 1767 від 20.06.2014 на суму 3 372,52 грн, № 1765 від 20.06.2014 на суму 15 000,00 грн, № 1769 від 23.06.2014 від 23.06.2014 на суму 22000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки частина заявленої до стягнення суми заборгованості з орендної плати (у розмірі 40372,52 грн) була відповідачем сплачена, предмет спору у справі № 910/7743/14 в цій частині відсутній, а тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача 40 372,52 грн підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Доказів існування решти заявленої до стягнення суми заборгованості відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано, доказів її погашення в добровільному порядку не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 379535,04 грн, заборгованості з відшкодування земельного податку у розмірі 10154,40 грн та заборгованості за електроенергію у розмірі 23 410,88 грн (а всього - 413100,32 грн) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 27 497,14 грн та штраф у розмірі 9028,02 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 3.7 Договору оренди передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь балансоутримувача відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до п. 2.2.3 Договору № К-1/14 від 01.01.2014 при несвоєчасному внесенні плати орендар зобов'язаний сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочення.

Тобто за умовами, Договору оренди та відповідного Договору про відшкодування витрат балансоутримувача, передбачена відповідальність у вигляді пені за прострочення сплати орендної плати та відшкодування вартості наданих послуг . В свою чергу, сплата позивачем земельного податку не є послугою в розумінні наведених положень договорів, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 1 029,15 грн, нарахованої на суму заборгованості з відшкодування земельного податку є безпідставними.

Решта заявленої до стягнення суми пені (у розмірі 26 467,99 грн), нарахованої за прострочення виконання зобов'язання зі сплати орендної плати та відшкодування вартості комунальних послуг, підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу суд відзначає таке.

Положеннями п. 3.8 Договору оренди визначено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості .

Оскільки період прострочення відповідачем виконання зобов'язання зі сплати орендної плати за квітень-жовтень 2013 року перевищував три місяці, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є правомірними.

За здійсненим судом перерахунком з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 5 612,93 грн.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, оскільки сума коштів у розмірі 40 372,52 грн була сплачена відповідачем після порушення провадження у справі, витрати по сплаті судового збору в цій частині покладаються на відповідача.

Представником відповідача було подано заяву, в якій відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду у даній справі на 1 рік. Заява мотивована скрутним фінансовим становищем підприємства відповідача, на підтвердження чого позивачем надано фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва.

Відповідно до п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарському суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Враховуючи доводи заяви, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача та розстрочити виконання рішення на шість місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Студент» (03680, м. Київ, проспект Науки, будинок 46, ідентифікаційний код 22961817) на користь Інституту фізики Національної академії наук України (03680, м. Київ, проспект Науки, будинок 46, ідентифікаційний код 05417302) заборгованість у розмірі 413 100 (чотириста тринадцять тисяч сто) грн 32 коп., пеню у розмірі 26 467 (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят сім) грн 99 коп., штраф у розмірі 5 612 (п'ять тисяч шістсот дванадцять) грн 93 коп. та судовий збір у розмірі 9 710 (дев'ять тисяч сімсот десять) грн 78 коп., розстрочивши виконання рішення наступним чином:

до 31.07.2014 - 75 815 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн 33 коп.

до 31.08.2014 - 75 815 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн 33 коп.

до 30.09.2014 - 75 815 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн 33 коп.

до 31.10.2014 - 75 815 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн 33 коп.

до 30.11.2014 - 75 815 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн 33 коп.

до 31.12.2014 - 75 815 (сімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн 37 коп.

3. Провадження у справі № 910/7743/14 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Студент» заборгованості у розмірі 40 372,52 грн припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.06.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова