Рішення

від 24.06.2014 по справі 905/2371/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.2014 Справа № 905/2371/14

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.,

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства «Аустер-Дон» м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «21 століття» м.Донецьк

про стягнення заборгованості в сумі 154757,41грн., 3% річних в сумі 5335,95грн., інфляційних витрат в сумі 1702,33грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Желніна В.В. за довіреністю б/н від 25.03.2014р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

04.04.2014року Приватне підприємство «Аустер-Дон» м.Донецьк (далі - ПП«Аустер-Дон») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія « 21 століття» м.Донецьк (далі - ТОВ «БК « 21 століття») з вимогами про стягнення заборгованості в сумі 154757,41грн., 3% річних в сумі 5335,95грн., інфляційних витрат в сумі 1702,33грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до договору підряду №6211-1 від 10.05.2012року виконані роботи з розробки робочого проекту, які у порядку, що встановлений договором не сплачені, що стало підставою для звернення до суду з позовом. Крім того, просить визнати судовими та стягнути з відповідача, окрім судового збору, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокату в сумі 6000грн.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2014року за вказаним позовом порушено провадження у справі №905/2371/14.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору №6211-1 на розробку робочого проекту від 10.05.2012року, протоколу узгодження договірної ціни, зведеного кошторису, кошторисів №1,№2, акту №1/6211-1 від 31.08.2012року здачи -приймання проектного -вишуковувальної, науково - технічної продукції, претензії №353 від 23.10.2013року, доказів її направлення відповідачу, висновку експертизи у філії ДП «Укрдержбудекспертиза», декларації про готовність об'єкта до експлуатації, правовстановлюючих документів, витягу з ЄДРПОУ щодо позивача, свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 04.11.2005року, договору б/н про надання юридичних послуг від 25.03.2014року, платіжного доручення №917 від 02.04.2014року.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 525, 526, 625, 837, 854, 882, 889 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтями 80,67,44 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

У судовому засіданні 10.06.2014року позивач надав суду роздруківку з ЄДРПОУ щодо відповідача, яка залучена до матеріалів справи.

Ухвалою від 10.06.2014року на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено.

У судовому засіданні 24.06.2014року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на факти і обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, у судові засідання, у тому числі 24.06.2014року, явку уповноваженого представника підприємства не забезпечив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином у спосіб, передбачений процесуальним законом.

Зокрема, відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За даними, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ТОВ «БК « 21 століття» має наступну адресу місцезнаходження: 83024, м.Донецьк, вул. Петровського, буд.250.

Відомості щодо зазначеної адреси суд отримав 10.06.2014року з роздруківки з ЄДРПОУ, яка залучена до матеріалів справи позивачем.

Кореспонденція суду, що направлялась на юридичну адресу відповідача (ухвала від 10.06.2014року) повернута на адресу суду з вказанням «за зазначеною адресою не проживає».

Крім того, суд зазначає, що у позовній заяві були зазначені інші відомі позивачу адреси місцезнаходження відповідача, зокрема: м.Донецьк, вул.Вятська, буд. 29 та м.Донецька, вул.Університетська, 14, відомості про які вказані у договорі та акті. На дані адреси суд також направляв відповідні копії процесуальних документів, поштові відправлення повернуті суду ДП «Укрпошта» з позначкою «за зазначеною адресою не проживає» та «за закінченням терміну зберігання».

З огляду на наведене, суд вважає, що здійснив всі можливі дії, направлені на повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду справи та надання відповідачу можливості скористатись правом на захист.

Відповідач не отримав поштову кореспонденцію внаслідок порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", оскільки змінив місцезнаходження і не вніс відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

З огляду на достатність наявних в матеріалах справи документів для правильного вирішення спору, враховуючи, що ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву не впливає на правову оцінку спірних правовідносин та не перешкоджає вирішенню справи, а подальше відкладення розгляду справи призвело б до її затягування та поставило б під загрозу дотримання розумних процесуальних строків розгляду справи у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950р., що є неприпустимим, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень статті 81 1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями щодо фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів сторони до суду не зверталися.

Вислухавши пояснення представника відповідача, який з'явився у судове засідання, дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

§4 глави 61 ЦК України встановлено особливості укладання та виконання договорів підряду на проектні та пошукові роботи, зокрема, статтею 887 передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

10.05.2012року між ТОВ «БК « 21 століття» (Замовник) та ПП«Аустер-Дон» (Виконавець) укладено договір №6211-1 на розробку робочого проекту, за умовами п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання розробити у межах договірної ціни на свій ризик , власними силами, якісно та у встановлений строк проектно - кошторисну документацію по об'єкту: «Реконструкція Палацу культури ім..Петровського у Петровскому районі м.Донецька», у складі: газова котельна загальною тепловою потужністю 2,631 Гкал(МВт); тепловий пункт загальною тепловою потужністю 648,15 кВт (Палац культури); надземний газопровід середнього тиску з стальних електрозварних труб діаметром 89мм; підземний газопровід середнього тиску діаметром 74 мм довжиною 400м; теплові мережі у двотрубному вимірюванні діаметром трубопроводу, 133-159мм, довжиною 206,5м; електрозахисту установка від корозії; реконструкція системи опалення Палацу культури. Стадійність проектування: робочий проект(п.1.2 договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін з прикладання печаток підприємств, без складання протоколу розбіжностей.

Відповідно до п.9.1 договору останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами ті діє до виконання своїх зобов'язань за договором.

Докази внесення на підтвердження внесення змін та доповнень у договір, у тому числі й щодо строку його дії, матеріали справи не містять.

Згідно п.1.3 договору наукові, технічні, економічні та інші вимоги до проектно - кошторисної документації, що розробляється згідно даного договору, повинні відповідати СНіП, ДБН та інших діючих нормативних актів в частині складу, змісту та оформлення документації для будівництва.

Строки виконання робіт складають 30 календарних днів з моменту переводу Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця попередньої оплати згідно п.6.2 даного договору.(п.1.4 договору).

За умовами п.6.1 договору вартість робіт, що виконуються за договором, складає 154 757, 41грн., у тому числі ПДВ 20% 25 792,90грн. згідно протоколу узгодження договірної ціни, що є невід'ємною частиною даного договору.

Сторонами договору підписані в якості додатків до договору №6211-1 протокол узгодження договірної ціни, зведений кошторис, кошториси №1,№2, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Обов'язок Виконавця у встановлений строк згідно умовам та вимогам договору виконати передбачені договором роботи та передати належним чином оформлений результат Замовнику за актом здачі - приймання робіт кореспондується з обов'язком Замовника у п'ятиденний строк з дня отримання акту здачі - приймання робіт з доповненням комплектів документації, прийняти належним чином оформлені роботи у відповідності з умовами передбаченими договором та завданням до нього. (п.п.5.2,5.4 договору).

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, після чого сторонами підписано акт №1/6211-1 від 31.08.2012року здачи -приймання проектного -вишуковувальної, науково - технічної продукції на загальну суму 154 757, 41грн.

Зазначений акт містить посилання на договір №6211-1, але зазначено, що даний договір укладено 03.08.2012року.

Одночасно з огляду на відсутність доказів того, що між сторонами у справі укладений тотожний за змістом та обсягом обов'язків договір від вказаної дати з аналогічним номером, ідентичність обсягу робіт, які передбачені за договором №6211-1 від 10.05.2012року, та робіт вказаних в акті, ідентичність вартості вказаних робіт, суд приходить до висновку, що акт підписаний на виконання договору №6211-1 від 10.05.2012року, а в тексті акту наявна помилка щодо визначення дати його укладання. Відповідач доказів протилежного суду не надав.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств. У тексті акту безпосередньо зазначено, що продукція відповідає умовам договору та технічного завдання, оформлена належним чином.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження виявлення відповідачем недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт в є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №6211-1 від 10.05.2012року.

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Крім того, як випливає з змісту ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Як передбачає п. 6.2 договору Замовник здійснює попередню оплату за роботами, обумовленими у п.1.1 договору, у розмірі 50% від суми, що вказана в п.3.1 договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця протягом 5 днів з дня підписання договору у розмірі 77 378,71грн., у тому числі ПДВ 20% - 12896,45грн.

Докази оплати попередньої оплати у матеріалах справи відсутні.

В акті №1/6211-1 від 31.08.2012року здачи - приймання проектного -вишуковувальної, науково - технічної продукції зазначено щодо відсутності оплати згадуваної суми, вказано, що до оплати належить повна вартість виконаних робіт - 154 757, 41грн.

Приписами ст.538 ЦК України встановлено, що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок, в зв'язку з чим виконання позивачем робіт без передбаченої договором передплати не звільняє відповідача від зобов'язання оплатити такі роботи.

Згідно п. 6.3 договору 50% вартості виконаних робіт, що залишились, сплачуються Замовником після його повідомлення про отримання схвального результату експертизи в філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області.

Відповідно оплата виконаних робіт, що залишились ( у даному випадку в повному обсязі) здійснюється відповідачем виключно у разі його повідомлення позивачем щодо наявності схвального результату експертизи в філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області, але без зазначення конкретного строку здійснення такої оплати.

Матеріали справи містять схвальний висновок експертизи в філії ДП «Укрдержбудекспертиза» у Донецькій області №14.-01.-15.-1300.12 щодо виготовленого позивачем проекту.

Позивач звернувся до відповідача з претензією №353 від 23.10.2013року, в якій повідомив безпосереднього Замовника щодо факту отримання схвального висновку експертизи ДП «Укрдержбудекспертиза» та просив сплатити заборгованість в сумі 154 757, 41грн.

Факт направлення вказаної претензії 25.10.2013року на адресу відповідача, яка вказана у договорі та акті здачи - приймання як поштова, підтверджується описом вкладення у цінний лист. (арк.справи 18, зворотній бік).

На момент звернення до суду з позовом заборгованість відповідача в сумі 154 757,41грн. не сплачена у повному обсязі.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору №6211-1 від 10.05.2012року, строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати виконаних робіт з виготовлення проекту з урахуванням факту повідомлення відповідача щодо наявності схвального висновку експертизи та виходячи з поштового пробігу, дати направлення претензії та вимог ч.2 ст.530 ЦК України, настав 05.11.2013року, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму 154 757, 41грн., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 154 757,41грн. Відповідно ТОВ «БК « 21 століття» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт у встановленому договором порядку.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 154 757, 41грн.підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються наданими до позову документами.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

На підставі ст.625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача:

- 3% річних в сумі 5335,95грн.,що нараховані за період 16.05.2012року по 01.04.2014року на суму 77 378,71грн. (попередню оплату); за період 31.10.2013року по 01.04.2014року на суму 77 378,71грн.( залишкову вартість).

- інфляційні нарахування в сумі 1702,33грн., що нараховані у аналогічному порядку.

Суд вважає, що нарахування 3% річних та інфляційних у строк, коли прострочка оплати здійснена не була, оскільки відповідач взяв на себе зобов'язання з здійснення попередньої оплати, а позивач приступив до виконання робіт без її здійснення, у акті зазначено, що роботи підлягають оплаті у повному обсязі в сумі 154 757, 41грн., суд прийшов до висновку, що повна оплата повинна бути здійснена за умовами п.6.3 договору, є безпідставним. Крім того, позивач невірно визначив дату виникнення зобов'язання з оплати вартості робіт, не врахувавши дату направлення претензії та поштовий пробіг.

З огляду на викладене суд вважає, що правомірним є нарахування вказаних сум за період з 06.11.2013року по 01.04.2014року на суму 154 757, 41грн.

Здійснивши розрахунок вказаних сум, суд приходить до висновку, що вірною сумою 3% річних є 1869,80грн., інфляційних нарахувань - 309,05грн., в цій частині позовні вимоги задовольняються, у решті вимог суд відмовляє.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із оплатою послуг адвоката в сумі 6000грн.00коп.в якості судових, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов`язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно статті 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Відповідно до п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК .

Вимоги до особи, яка вправі займатися адвокатською діяльністю наведені у Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким визначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи, ОСОБА_4 є адвокатом.

Статтею 30 Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріали справи свідчать, що 25.03.2014року між позивачем (Замовник) та адвокатом ОСОБА_4.(Виконавець) укладений договір б/н про надання юридичних послуг, за умовами п.1.1 якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надавати Замовнику юридичну допомогу на умовах, передбачених цим договором, а саме: вирішення питання щодо надання консультацій, підготовка позовної заяви; здійснення представництва інтересів Замовника в господарському суді м.Донецька при вирішенні питання щодо стягнення заборгованості, 3% річних, інфляції за весь час прострочення з ТОВ «БК « 21 століття» на користь ПП «Аустер-Дон», за що Замовник зобов'язується сплатити гонорар у розмірі 6000грн.

Суд вважає, що з п.1.1 договору вбачається - укладений сторонами договір передбачає надання правової допомоги при розгляді зазначеної справи.

Факт оплати суми 6000грн.00коп. підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення №917 від 02.04.2014року з призначенням платежу: «оплата послуг з підготовки позовної заяви та представництво інтересів у гос.суду м.Донецька про стягнення заборгованості,пені, 3% з ТОВ «БК « 21 століття», дог.б/н від 25.03.2014року».

Внаслідок викладеного, вбачаючи, що за умовами договору б/н від 25.03.2014року не передбачено складання актів за результатами виконання послуг з надання послуг адвокату, суд вважає, що за наявності судового процесу та участі в ньому адвокату в якості представника позивача за довіреністю, факт понесення витрат позивачем щодо правової допомоги адвокату підтверджено належними доказами.

Одночасно, вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Визначаючи необхідний розмір судових витрат для даної справи, суд приймає до уваги наступні фактори в їх сукупності: ціну первісного позову, яка складає 161 795,69грн.; тривалість розгляду справи; кількість судових засідань, в яких адвокат приймав участь; кількість наданих доказів у справі та їх вплив на результат розгляду справи по суті , суд, вбачає, що розмір витрат є співрозмірним.

Одночасно, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокату покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 538, 610, 612, 625, 629, 837, 854, 887, 889 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємства «Аустер-Дон» м.Донецьк до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія « 21 століття» м.Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 154757,41грн., 3% річних в сумі 5335,95грн., інфляційних витрат в сумі 1702,33грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "21 століття" (83024, м.Донецьк, вул. Петровського, буд.250, ідентифікаційний код 35729508) на користь на користь Приватного підприємства «Аустер-Дон» (83014, м.Донецьк, пр.Дзержинського, буд.53, ідентифікаційний код 25601060) заборгованість в сумі 154 757, 41грн., 3% річних в сумі 1869,80грн., інфляційні нарахування в сумі 309,05грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 3 144,91грн., витрати, пов'язані з оплатою послуг адвокату в сумі 5819,40грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 24.06.2014року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 01.07.2014року.

Суддя А.М. Осадча