Ухвала

від 01.07.2014 по справі 401/1076/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1733/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Регеша В. О.

Доповідач Фомічов С. Є.

УХВАЛА

Іменем України

01.07.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - Фомічова С.Є.

суддів - Карпенка О.Л.

Гайсюка О.В.

при секретарі - Діманова Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного підприємства «Олдер» про розірвання договору оренди землі, за апеляційної скаргою ОСОБА_4, представника ОСОБА_3 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 травня 2014 року і

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПП «Олдер» про дострокове розірвання договору оренди землі № 70/763 від 22 вересня 2006 року. В обґрунтування своїх вимог зазначав, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія Р1 № 330743 від 02 серпня 2002 року, зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування землею він є власником земельної ділянки НОМЕР_1 загальною площею 3,22 га з кадастровим номером 3525281200:02:000:0763, яка розташована на території Глинської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області.

Відповідно до договору оренди землі № 70/763 від 22 вересня 2006 року, зареєстрованого Світловодським районним відділом Кіровоградської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 28 квітня 2007 року за № 283 земельна ділянка була передана в оренду, термін дії договору оренди становить п'ятнадцять років.

Згідно п. 3 ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил. Одним з обов'язкових заходів із збереження родючості ґрунтів, які має здійснювати землекористувач є розробка і дотримання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. В той же час відповідачем проект землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь щодо земельної ділянки не розроблений, внаслідок чого така протиправна бездіяльність відповідача загрожує збереженню стану орендованої земельної ділянки. Посилаючись на зазначені обставини просив суд розірвати зазначаний договір оренди землі.

Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 травня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, представник ОСОБА_3, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції. На його думку суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, а тому висновки суду не відповідають обставинам справи, що є порушенням норм матеріального та процесуального права.

Просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, пояснення Васильця С.О., представника ПП «Олдер», який заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору оренди землі № 70/763 від 22 вересня 2006 року, зареєстрованого Світловодським районним відділом Кіровоградської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 28 квітня 2007 року за № 283 земельна ділянка була передана в оренду, термін дії договору оренди становить п'ятнадцять років.

Вимоги позову про розірвання договору мотивовані тим, що положення ст.24 Закону України «Про оренду землі» вимагає від орендаря дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил. Відповідно до ч.4 ст.22 Земельного Кодексу України, одним з обов'язкових заходів із збереження родючості ґрунтів, які має здійснювати землекористувач є розробка і дотримання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. В порушення зазначених норм, відповідач проект землеустрою не розробив, чим, на думку позивача, поставив під загрозу збереження стану орендованої земельної ділянки. Посилаючись на ці обставини, позивач просив розірвати договір оренди земельної ділянки.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд, посилаючись на ст.ст. 638, 651 ЦК України, ст. 2, 32 Закону України «Про оренду землі», ст. 52 Закону України «Про землеустрій», дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції. Статтею 651 ЦК України, визначено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1, ст. 32 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

На обґрунтування свого висновку суд правильно зазначив, що договір оренди землі між сторонами укладено за формою, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2004 року та відповідав за своїм змістом нормам ЗК України, Закону України «Про оренду землі» та іншим нормативним актам України.

Необхідність розроблення проекту землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, як умову надання у безпечне використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення, передбачено ч.4 ст.22 Земельного Кодексу України, яка була прийнята на підставі Закону № 1443-УІ (1443-17) від 04 червня 2009 року. Порядок розроблення проектів землеустрою, відповідно до ч.3 ст.52 Закону України «Про землеустрій», був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1134 від 02 листопада 2011 року. Тому правильним є посилання суду, що станом на 22 вересня 2006 року, дату укладення договору оренди, порядок розроблення проектів землеустрою ще не існував. Відсутній такий обов'язок в орендаря і в умовах укладеного договору оренди.

Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що використання земельної ділянки без розроблення такого проекту погіршує екологічний стан земельної ділянки чи родючість ґрунтів, є припущенням позивача. Так, обґрунтованих доводів істотного порушення відповідачем умов договору оренди землі суду не надано, також не доведено наявність шкоди, завданої позивачу використанням переданої в оренду земельної ділянки. Відповідно до ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.

Пунктом 38 Договору, укладеного між позивачем та відповідачем встановлено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

У відповідності зі ст. 10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В той же час ніяких доводів щодо такого істотного порушення умов договору оренди землі відповідачем, наявності шкоди, завданої цим порушенням позивачу останнім надано не було. Твердження позивача, що наслідком не розроблення проекту землеустрою буде різке зниження родючості ґрунтів орендованої земельної ділянки ніяким чином не обґрунтоване, доказів в підтвердження цього надано не було.

Оскільки позивачем не доведено порушення свого права, як орендаря, вимоги про розірвання договору оренди не підлягають задоволенню.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому, відповідно до ст.308 ЦПК України, рішення суду залишено без змін, апеляційна скарги підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області.

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, представника ОСОБА_3, - відхилити.

Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суд набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді