Постанова

від 01.07.2014 по справі 902/389/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"01" липня 2014 р. Справа №902/389/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Білоножко Г.С. - представника за довіреністю від 01.01.2014р. №38

від відповідача: Мироненка О.О. - представника за довіреністю від 23.04.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця"

на рішення господарського суду Вінницької області від 28.04.2014р.

у справі №902/389/14 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-мет", м.Гнівань Вінницька обл.

про стягнення 55030грн. штрафу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 28 квітня 2014 року у справі №902/389/14 частково задоволено позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пром-мет" про стягнення штрафу в сумі 55030,00грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11006,00 грн. штрафу та 1827,00грн. судового збору. В стягненні штрафу в сумі 44024,00 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати в частині зменшення штрафу на 44024,00грн. та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначає, зокрема, наступне:

- суд безпідставно зменшив розмір штрафу, оскільки відповідачем не було надано доказів на підтвердження факту скрутного фінансового становища, а відсутність реальних збитків, понесених позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України, не може бути підставою для зменшення розміру штрафу;

- відповідачем не надано доказів на підтвердження скрутного фінансового становища;

- чинним законодавством про залізничний транспорт не передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, передбачених ст.122 Статуту, а тому клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу є необґрунтованим, а рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права.

Відповідач у письмовому відзиві та його представник у судовому засіданні заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Вінницької області від 28.04.2014р. законним та обґрунтованим, просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник Державного підприємства "Придніпровська залізниця" у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надала пояснення в обґрунтування своєї правової позиції. Вважає рішення господарського суду Вінницької області від 28.04.2014р. у справі №902/389/14 незаконним та необґрунтованим, у зв'язку з чим просить його скасувати в частині зменшення розміру штрафу та прийняти нове рішення, яким задоволити позов у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 19.09.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Пром-мет» із станції Хмельник Південно-Західної залізниці згідно залізничної накладної №33332172 відправлено вагон №66242959 з вантажем "металобрухт чорних металів" із станцією призначення - Запоріжжя -Ліве Придніпровської залізниці, одержувач - ПАТ "Запоріжсталь", код 5068.

При здійсненні перевезення залізницею вантажу на попутній станції прямування Нижньодніпровськ - вузол Придніпровської залізниці здійснено перевірку маси вантажу вагону №66242959 за результатами якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній №33332172, про що складено комерційний акт РА №000775/726/1067 від 25.09.2013 року.

З даного акта вбачається, що фактична маса вантажу у вказаному вагоні на 6550 кг більше ніж зазначено в документах на відправку; перевірку маси вантажу у вагоні №66242959 проведено на електронних - тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ - вузол Придніпровської залізниці. При проведенні перевірки виявлено: брутто 90550 кг., тара по документу 25000 кг., нетто - 65550 кг. Також, в акті зазначено наступне: навантаження у вагоні рівномірне на рівні бортів, маркування білою фарбою; вантаж запакований; поглиблень немає; маркування не порушено; вагон бездверний; розвантажувальні люки з обох боків зачинені і скріплені проволокою; вагон у технічному стані виявився справний.

Після прибуття вагону №66242959 на станцію призначення Запоріжжя - Ліве Придніпровської залізниці у розділі "Є" комерційного акту РА № 000775/726/1067 від 25.09.2013 року проставлена відмітка: "28.09.13 г. Более веса указаного в док- те 9500 кг. составлен ком. акт №000355/1078".

Зі змісту комерційного акту РА №000355/1078 від 28.09.2013 р. вбачається, що фактична маса вантажу у вказаному вагоні на 9 500 кг більше, ніж зазначено в документах на відправку; перевірку маси вантажу у вагоні №66242959 проведено на електронних вагонних вагах станції Нижньодніпровськ - вузол Придніпровської залізниці (повірка 06.10.2012 року, що підтверджується технічним паспортом ваг). При проведенні перевірки виявлено: брутто 93 500 кг., тара з документа 25 000 кг., нетто - 68 500 кг., що більше вказаної ваги у документі на 9500кг. Також, в акті вказано: навантаження у вагоні рівномірне на рівні бортів; вантаж запакований; маркований білою фарбою шляхом розбрискування; маркування не порушено; вільних місць немає; вагон у технічному стані виявився справний; бездверний, люки зачинені, додатково скріплені проволокою діаметром 6 мм., при повторному переважуванні вагона комісією результат не змінився.

У розділі "Є" комерційного акту РА №000355/1078 від 28.09.2013 року проставлена відмітка: "Акт получен: 02.10.13г. без предоставл. и ознакомлен. с к/а №000775/726 от 25.09.13г.".

У зв`язку з наведеним вище, 24.03.2014р. Державне підприємство "Придніпровська залізниця", з посиланням на ст.ст.1, 2, 12, 15, 33, 49, 61, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.3, 10 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.307 Господарського кодексу України, ст.ст.2, 5, 6, 23, 24, 37, 52, 118, 122, 129 Статуту залізниць України звернулося з позовом до суду про стягнення з відповідача 55030,00грн. штрафу.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Вінницької області від 28.04.2014р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11006,00 грн. штрафу та 1827,00грн. судового збору. У стягненні 44024,00грн. штрафу відмовлено у зв`язку із його зменшенням на підставіп.3 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Порядок накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері перевезення вантажу залізницею встановлено Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. №457 (надалі - Статут).

Статтею 2 Статуту передбачено, що останній визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до ст.6 Статуту, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644 встановлено, що на кожне відправлення вантажу відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил.

Згідно пункту 1.3. вказаних Правил оформлення перевізних документів, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф.

Статтею 24 Статуту встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній. Упакування, пакетування, тара повинні відповідати вимогам нормативних документів. Відправник зобов'язаний на вимогу залізниці пред'явити стандарт або технічні умови, сертифікат на відвантажувану продукцію (якщо вона підлягає сертифікації), а також на її тару.

У відповідності до статті 37 Статуту, під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником, з відображенням способу визначення у накладній.

Судом установлено, що під час заповнення накладної відповідачем було вказано тару 25000, нетто 59000 кг., спосіб визначення маси "на електронних весах".

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Статтею 129 Статуту, яка кореспондується із ч.1 ст.26 Закону України "Про залізничний транспорт", встановлено, що обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

У матеріалах справи наявний комерційний акт РА №000355/1078 від 28.09.2013р., з якого вбачається, що лишок маси наявного у вагоні вантажу більший, ніж вказано відповідачем у перевізному документі на 9500кг.

Вказаного факту вчиненого порушення відповідач не спростовує.

Відповідно до ст.122 Статуту за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно ст.118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру штрафу у розмірі 55030,00 грн., колегія суддів встановила, що даний розрахунок проведений належним чином, а розмір штрафу визначений відповідно до норм чинного законодавства та є правильним (11006,00 грн. х 5 = 55030,00 грн.).

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача суми штрафу місцевий суд, застосувавши норми п.3 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України, зменшив розмір штрафних санкцій та стягнув на користь позивача штраф у розмірі 11006,00 грн.

Згідно п.3.17.4 Постанови Пленум Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Слід зазначити, законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, дане питання вирішується господарським судом згідно ст.43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи містять звіт про фінансові результати за 2013 рік та баланс Товариства з обмеженою відповідальність «Пром-мет» станом на 31.12.2013р., які, в свою чергу, підтверджують збитковість товариства в 2013 році на суму 1288000,00грн. (а.с.40-42).

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків у зв'язку з неправильним зазначення відповідачем у перевізному документі маси вантажу та доказів настання негативних наслідків як для залізниці, так і інших учасників господарських відносин через допущене відповідачем порушення.

Судом також встановлено, що відповідач завантажив вагон масою більшою, ніж вказано у перевізних документах, однак у межах вантажопідйомності вагона (69т.).

Наведені вище обставини у своїй сукупності, а також норми ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства, зокрема - справедливість, розумність, дозволяють погодитися з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру штрафу до 11006,00грн.

Твердження позивача на рахунок того, що чинним законодавством про залізничний транспорт не передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій, передбачених ст.122 Статуту залізниць України, оцінюються судом критично, оскільки зменшення штрафних санкцій судом передбачено п.3 ст.83 ГПК України, ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України.

Щодо доводів позивача про неподання відповідачем доказів на підтвердження скрутного фінансового становища слід зазначити, що матеріали справи містять копії Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 31.12.2013р. та Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 2013р. товариства, які в силу ст.36 ГПК України є належними доказами, і з них вбачається наявність у відповідача збитків за 2013р. у розмірі 1288000,00грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для скасування оскарженого рішення.

За наведених обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Вінницької області від 28.04.2014р. слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 28.04.2014р. у справі №902/389/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - без задоволення.

2. Справу №902/389/14 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.