ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2014 року Справа № Б24/056-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Панової І.Ю. суддів:Запорощенка М.Д.- доповідач Погребняка В.Я. розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. у справі№Б24/056-12 господарського суду Київської області за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ЕНД ПІНК" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" провизнання банкрутом за участю представників сторін: від кредиторів:Трубач О.С., за довіреністю (ТОВ "Блек енд Пінк") Посвистак С.М., за довіреністю (ДПІ у Печерському районі м.Києві) від боржника:Горішняков В.І., за довіреністю Від скаржника:Дмітрішин Д.М., за довіреністю
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2014р. у справі №Б24/056-12 визнано частково грошові вимоги публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Терра Банк" у розмірі 11433464,63 грн., з яких: 4051615,00 грн. (вимоги забезпечені заставою) - перша черга, 7279391,10 грн. - четверта черга, 101385, 53 грн. - шоста черга та 1073,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича включити до реєстру грошових вимог кредиторів ТОВ "Скорпіо" визнані судом кредиторські вимоги; відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Терра Банк" в частині усунення арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича від виконання обов'язків ліквідатора у справі №Б24/056-12 та призначення ліквідатором банкрута будь-якого арбітражного керуючого з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, інше.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" на ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014р. у справі №Б24/056-12 задоволено.
Ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014р. у справі №Б24/056-12 в частині визначення черговості грошових вимог публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" скасовано.
Визнані грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" у розмірі 11433464,64 грн., з яких: 11331006,10 грн. - четверта черга, 101385,53 грн. - шоста черга, 1073,00 грн. - перша черга.
Не погодившись з постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. у справі №Б24/056-12, Публічне акціонерне товариство "ТЕРРА БАНК" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування означеного судового акту, з вимогою залишити в силі ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014р. по справі №Б24/056-12.
В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права: ч.ч.1, 2 п.6 ст. 14, ч. 1 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 17.05.2012р., неправильне застосування норм ч. 1 ст. 572, ч.1 ст.575, ч.ч. 1,2 ст. 589, ч.ч. 2,3 ст.590 ЦК України, ст.1, п.2 ст.33 Закону України "Про іпотеку", та норм процесуального права - ст. 4 2 Господарського процесуального кодексу України.
Кредитор, ТОВ "БЛЕК ЕНД ПІНК", у відзиві на касаційну скаргу, проти вимог та доводів скаржника заперечує, вважає їх безпідставними та необґрунтованими. При цьому, зауважує на тому, що майном ТОВ "Скорпіо" (іпотекою) був забезпечений лише Кредитний договір, а не Договір поруки , що , на думку кредитора, виключає можливість вважати ПАТ "ТЕРРА БАНК" кредитором, чиї вимоги забезпечені заставою майна боржника.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, що були присутні в с удовому засіданні, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Ухвалою господарського суду Київської області від 02.07.2012 р. порушено провадження у справі № Б24/056-12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ЕНД ПІНК" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Київської області від 19.07.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" (08600, Київська область, місто Васильків, вулиця Соборна, будинок 72, ідентифікаційний код - 24211500) визнано банкрутом, відкрито відносно банкрута ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича.
Публікація оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури здійснена в газеті "Урядовий кур'єр" № 134 (4778) від 28.07.2012 р., копія якої долучена до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.11.2013 р. продовжено строк ліквідаційної процедури Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" у справі № Б24/056-12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЛЕК ЕНД ПІНК" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" про банкрутство на 6 (шість) місяців.
Ліквідатор банкрута згідно реєстру вимог кредиторів станом на 28.03.2013 р. визнав частково кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" та включив 11 400 743, 42 грн. - до четвертої черги, 69 737, 33 грн. - до шостої черги та 1 073, 00 грн. - до першої черги реєстру вимог кредиторів.
До господарського суду Київської області від Публічного акціонерного товариства "Терра Банк" надійшла скарга вих. № 3198 від 26.11.2013 р. (вх. № 24625 від 27.11.2013 р.) на дії арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича щодо визначення останнім черговості задоволення вимог кредитора.
Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2014р. у справі №Б24/056-12 визнано частково грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Терра Банк" у розмірі 11433464,63 грн., з яких: 4051615,00 грн. (вимоги забезпечені заставою) - перша черга, 7279391,10 грн. - четверта черга, 101385, 53 грн. - шоста черга та 1073,00 грн. - перша черга задоволення вимог кредиторів; зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича включити до реєстру грошових вимог кредиторів ТОВ "Скорпіо" визнані судом кредиторські вимоги; відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Терра Банк" в частині усунення арбітражного керуючого Лошакова Дмитра Сергійовича від виконання обов'язків ліквідатора у справі №Б24/056-12 та призначення ліквідатором банкрута будь-якого арбітражного керуючого з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, інше.
Приймаючи ухвала в частині встановлення черговості задоволення вимог ПАТ "ТЕРРА БАНК" , суд виходив з приписів ст.ст.543, 546, 553, 554, 575, 590 Цивільного кодексу України , ст. 11 Закону України "Про іпотеку". За висновками суду загальна сума кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства "Терра Банк", яка забезпечена заставою, обраховується виходячи з сукупної вартості заставного майна, що визначена в договорі іпотеки, та становить 4 051 615, 00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Блек Енд Пінк" на ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014р. у справі №Б24/056-12 задоволено.
Ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014р. у справі №Б24/056-12 в частині визначення черговості грошових вимог публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" скасовано.
Визнані грошові вимоги публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" у розмірі 11433464,64 грн., з яких: 11331006,10 грн. - четверта черга, 101385,53 грн. - шоста черга, 1073,00 грн. - перша черга.
Приймаючи означене рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у розумінні приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ні за кредитним договором, ані за договором іпотеки у ПАТ «Терра Банк» не виникає грошових вимог до ТОВ «Скорпіо». При цьому, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки ТОВ «Скорпіо» не є позичальником за кредитним договором, виступає майновим поручителем позичальника, у зв'язку з чим несе солідарну майнову відповідальність у разі невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, майном ТОВ «Скорпіо» (іпотекою) був забезпечений лише кредитний договір, а не Договір поруки, ПАТ «Терра Банк» не відноситься до кредитора, чиї вимоги у відповідній частині забезпечені заставою майна боржника.
Судова колегія не погоджується з висновками та рішенням суду апеляційної інстанції з оглядом на таке.
Провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (статті 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу , або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей.
Згідно зі ст.4 1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .
В даному випадку застосуванню підлягають норми Закону про банкрутство в редакції, що діяла до 19.01.2013року.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" порушено у порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
За приписами ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.
Отже, спрощена процедура банкрутства відповідно до ст. 52 Закону передбачає введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності боржника ( ч.1 ст. 23 Закону).
Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону про банкрутство задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону. Кредитори можуть оскаржити результати розгляду їх вимог ліквідатором до господарського суду до затвердження господарським судом ліквідаційного балансу.
Господарський суд не зв'язаний висновками ліквідатора за результатами розгляду кредиторських вимог та вправі перевіряти законність та обґрунтованість заявлених до боржника вимоги в повному обсязі.
Судами встановлено, що грошові вимоги Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" обґрунтовані договором поруки № 01-МК/0208 від 21.02.2008 р., договором іпотеки від 21.02.2008 р., кредитним договором № 01-МК/0208 від 21.02.2008 р. з додатковими угодами до нього, рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2010 р. у справі № 22/371, постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р. у справі № 22/371, постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2011 р. у справі № 22/371 та банківськими виписками.
Загальна сума заборгованості за вищезазначеними договорами, що заявлена кредитором до визнання, становить 1 454 686, 56 доларів США (що в еквіваленті за курсом НБУ дорівнює 11 627 309, 71 грн.) та 215, 94 грн.
21.02.2008р. між закритим акціонерним товариством «Інвест-Кредит Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Терра Банк») та фізичною особою (позичальником) було укладено кредитний договір №01-МК/0208. Додатковими угодами №1 від 18.09.2008р. та №2 від 21.01.2009р. вносились зміни до графіку погашення кредиту, викладеного в додатку №1 кредитного договору, змінено кінцеву дату повернення кредиту на 21.01.2010р.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 21.02.2008р. між ЗАТ «Інвест-Кредит Банк» (правонаступником якого є ПАТ «Терра Банк») та ТОВ «Скорпіо» (поручителем) було укладено договір поруки №01-МК/0208 від 21.02.2008р., за умовами якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за належне виконання фізичною особою усіх його зобов'язань за кредитним договором №01-МК/0208 від 21.02.2008р. та договір іпотеки нерухомого майна від 21.02.2008р., згідно якого в іпотеку банку було передано нежилі приміщення адміністративно-господарської будівлі під літ. «А», загальною площею 427,9 кв. м, огорожі №102, каналізаційну яму №3, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївка Борщагівка, вул. Леніна, 11.
Рішенням господарського суду міста Києва від 26.11.2010р. у справі №22/371 задоволено частково позов ПАТ «Терра Банк» до ТОВ «Скорпіо» про стягнення заборгованості за кредитним договором №01-МК/0208 від 21.02.2008р. та договором поруки №01-МК/0208 від 21.02.2008р. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. у справі №22/371 рішення господарського суду м. Києва від 26.11.2010р. у справі №22/371 змінено та стягнуто з ТОВ «Скорпіо» на користь ПАТ «Терра Банк» 730000 доларів США простроченої заборгованості за кредитом; 63660,51 доларів США процентів нарахованих на строкову заборгованість за кредитом; 144663,01 доларів США процентів, нарахованих на прострочену заборгованість за кредитом; 12684,29 доларів США пені за несвоєчасне погашення процентів, 2957,22 доларів США витрат по сплаті державного мита за подання позову, 215,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою Вищого господарського суду України від 18.04.2011р. у справі №22/371 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. у справі №22/371 залишено без змін.
Доказів виконання вищезазначеної постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р. у справі № 22/371 сторонами не надано.
Спірним, в даному випадку, постало питання щодо визначення черговості задоволення визнаних судом вимог Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" ( далі - Банк).
Частиною 1 статті 554 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно до частини 1 статті 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Положеннями статті 543 ЦК України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, а солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника.
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.
Виходячи із аналізу зазначених норм законодавства, майновий поручитель та основний боржник, зобов'язання якого перед кредитором забезпечені іпотекою майна, що належить на праві власності майновому поручителю, відповідають перед кредитором солідарно.
За таких обставин іпотекодержатель як кредитор має право вимагати виконання основного зобов'язання як від боржника і його майнового поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо, а у разі пред'явлення таких вимог до майнового поручителя останній відповідає в межах узятих на себе зобов'язань перед іпотекодержателем.
При цьому, норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не обмежують право Банку звернутися з грошовими вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг.
Право кредитора на звернення з грошовими вимогами, а відповідно, - і грошовий обов'язок майнового поручителя - боржника перед Банком, передбачені також умовами кредитного договору та договору іпотеки, укладених між Банком, основним боржником і майновим поручителем, на підставі яких Банк і заявив свої кредиторські вимоги у цій справі.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку, що забезпечені іпотекою вимоги Банку є грошовими та такими, що забезпечені заставою .
Зокрема, така позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 03.06.2014р. у справі №25/5005/6641/2012.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Крім того, частиною 6 статті 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами.
За приписами ст. 590 Цивільного кодексу України іпотекодержатель може задовольнити свої вимоги за рахунок майнового поручителя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), а у разі порушення щодо майнового поручителя справи про банкрутство - шляхом заявлення до такого боржника грошових вимог у встановленому порядку. Незаявлення грошових вимог у справі про банкрутство має наслідком їх погашення, внаслідок чого такий кредитор (іпотекодержатель) втратить можливість задоволення своїх вимог за рахунок поручителя. Такої ж позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 24.10.2011 р. у справі № 10/1946.
Договір іпотеки нерухомого майна від 21.02.2008р., згідно якого в іпотеку банку було передано нежилі приміщення адміністративно-господарської будівлі під літ. «А», загальною площею 427,9 кв. м, огорожі №102, каналізаційну яму №3, які знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївка Борщагівка, вул. Леніна, 11, у встановленому законом порядку недійсним не визнаний.
Відповідно до договору іпотеки від 21.02.2008 р., укладеного між боржником та кредитором, забезпечується належне виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору № 01-МК/0208 від 21.02.2008 р. Вартість предмета іпотеки визначена за згодою сторін та на момент укладення цього договору становить 4 051 615, 00 грн. У випадку невиконання чи неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язання в цілому або в частині, а також у інших випадках, передбачених цим договором та кредитним договором або чинним законодавством та/або невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки в порядку, передбаченому цим договором та чинним законодавством.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку , що саме встановленою сторонами договору іпотеки вартістю майна, слід керуватися при встановленні розміру грошових вимог кредитора, які є забезпечені заставою.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення в ухвалі місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд першої інстанції в порядку ст. ст. 43, 47 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін та обставини що склалися.
З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду Київської області від 03.02.2014р. у справі №Б24/056-12 - залишенню в силі, як така, що прийнята з урахуванням та дотриманням норм процесуального та матеріального права.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 - 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ТЕРРА БАНК" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2014р. у справі №Б24/056-12 - скасувати.
Ухвалу господарського суду Київської області від 03.02.2014р. у справі №Б24/056-12 в частині визначення черговості грошових вимог публічного акціонерного товариства "Терра Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Скорпіо" залишити в силі.
Головуючий суддя:І.Ю. Панова Судді: М.Д. Запорощенко В.Я. Погребняк
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 01.07.2014 |
Оприлюднено | 08.07.2014 |
Номер документу | 39574245 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Запорощенко M.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні