Рішення
від 16.06.2014 по справі 308/2493/14-ц
УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2493/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2014 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого-судді Микуляк П.П.,

при секретарі Матіко Я.Ю.

за участю представника позивачки по первісній позовній заяві (відповідачки по зустрічній позовній заяві) ОСОБА_1 - ОСОБА_2

представника відповідача по первісній позовній заяві (позивача по зустрічній позовній заяві) ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особистого приватного права власності на майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Ужгородського міськрайонного суду з зазначеною позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про поділ майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, яку в процесі розгляду справи змінила та просить суд здійснити поділ спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а саме: міні-пекарні, загальною площею 219,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1, на земельній ділянці загальною площею 0,0650 га, під кадастровим номером 2110100000:20:001:0251, та визнати за нею право власності на ? частини (долі) зазначеної будівлі міні-пекарні.

Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що 31.07.1979 р. між нею та ОСОБА_3 було укладено шлюб, в якому вони перебувають на даний час і наміру розлучатися не мають. Однак, на разі, у них з чоловіком виникла суперечка через нерухоме майно, яке ним було придбано 26.06.2012 року і використовується для здійснення підприємницької діяльності, а саме: будівлю центрального теплового пункту, загальною площею 234,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1, на земельній ділянці загальною площею 0,0650 га, під кадастровим номером 2110100000:20:001:0251.

Нещодавно вона дізналась, що придбання чоловіком даного об'єкту нерухомого майна було здійснено за майже 400 тис. грн., при цьому останній не цікавився її думкою з приводу такого сумнівного вкладення сімейних коштів. На даний час ОСОБА_3 продовжує вкладати в цей об'єкт всі їх сімейні доходи та має намір облаштувати там пекарню. 18.09.2013 року відповідачем було зареєстровано декларацію про готовність об'єкта - міні-пекарні, загальною площею 219,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1. Оскільки всі правовстановлюючі документи на зазначений об'єкт нерухомого майна були оформлені особисто на ОСОБА_3 і він заявляє, що це майно належить тільки йому, враховуючи, що цей бізнес-проект відповідача «з'їдає» їх весь сімейний бюджет, вона змушена звернутись до суду для того, щоб розділити їх спільне майно і отримати реальну можливість вплинути на вирішення питань пов'язаних з його раціональним використанням і розпорядженням ним, оскільки згоди між нею та чоловіком з цього приводу не досягнуто.

Незважаючи на те, що фактично на придбання цього нерухомого майна та його реконструкцію було використано кошти подаровані ОСОБА_3 їх донькою та зятем, вона (ОСОБА_1.) вважає, що зазначене нерухоме майно, яке придбане за час шлюбу є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

У процесі розгляду справи ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву до відповідачки ОСОБА_1 про визнання права особистої приватної власності на майно, мотивуючи її тим, що на підставі договору купівлі-продажу №710 від 26.06.2012 року ним, як суб'єктом господарювання - ФОП ОСОБА_3, було придбано будівлю центрального теплового пункту, загальною площею 234,5 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1, на земельній ділянці загальною площею 0,0239 га, під кадастровим номером 2110100000:20:001:0229. В подальшому ним було отримано вихідні дані на реконструкцію нежитлового приміщення будівлі центрального теплового пункту під міні-пекарню, 26.07.2013 року ним зареєстровано технічну документацію земельної ділянки площею 0,0650 га під новим кадастровим номером, 02.09.2013 року ним була зареєстрована декларація про початок будівельних робіт, а 18.09.213 року - декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

На сьогоднішній день будівля, придбана ним - ФОП ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу №710 від 26.06.2012 року являє собою міні-пекарню загальною площею 219,9 кв.м. і розміщується на земельній ділянці загальною площею 0,0650 га, під кадастровим номером 2110100000:20:001:0251. Зазначений об'єкт нерухомого майна ним придбано за кошти, які ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як подружжям, подарували йому на підставі договору дарування від 15.05.2012 року.

За таких обставин, ОСОБА_3 вважає, що твердження ОСОБА_1 про належність їй частки в праві власності на будівлю міні-пекарні, загальною площею 219,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1, є безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, оскільки вищезазначена будівля хоча і була придбана ним під час перебування у шлюбі, однак вона була придбана за власні кошти, з метою її використання у власній підприємницькій діяльності та протягом 2013 року була реконструйована (перетворена) у якісно новий об'єкт - міні-пекарню.

Ухвалою суду від 05.05.2014 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісною та об'єднано їх в одне провадження.

В судовому засіданні представник позивачки по первісній позовній заяві (відповідачки по зустрічній позовній заяві) ОСОБА_1 - ОСОБА_2 змінену первісну позовну заяву підтримав та просив суд здійснити поділ спільного майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а саме міні-пекарні, загальною площею 219,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1, на земельній ділянці загальною площею 0,0650 га, під кадастровим номером 2110100000:20:001:0251 та визнання за ОСОБА_1 права власності на ? частини (долі) зазначеного майна. В задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_3 просив відмовити.

Представник відповідача по первісній позовній заяві (позивача по зустрічній позовній заяві) ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні вимоги заявлені в зустрічній позовній заяві підтримав та просив суд визнати за його довірителем - ОСОБА_7 право особистої приватної власності на будівлю міні-пекарні, загальною площею 219,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1, на земельній ділянці загальною площею 0,0650 га, під кадастровим номером 2110100000:20:001:0251. В задоволенні позовною заяви ОСОБА_1 про визнання зазначеного об'єкт нерухомого майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання за нею прав власності на ? частину цього майна просив відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, приходить до наступних висновків:

Як вбачається з матеріалів справи 31 березня 1979 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану м.Ужгорода, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний актовий запис за №210.

26 червня 2012 року ОСОБА_3, як суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем, на підставі договору купівлі-продажу №710, укладеного між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ФОП ОСОБА_3 була придбана будівля центрального теплового пункту, загальною площею 234,5 кв.м. за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0239 га під кадастровим номером 2110100000:20:001:0229, вартістю 381057,60 грн.

7 грудня 2012 року рішенням Ужгородської міської ради XV сесії VI скликання (1-е пленарне засідання) №737 «Про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» ФОП ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку проектів відведення земельної ділянки площею 0,0650 га для будівництва та обслуговування будівель торгівлі по АДРЕСА_1, з подальшою передачею її в оренду (п.1.15 рішення).

03.09.2012 року ОСОБА_3 були отримані вихідні дані на реконструкцію нежитлового приміщення будівлі центрального теплового пункту під міні-пекарню, 26.07.2013 року ним зареєстровано технічну документацію земельної ділянки площею 0,0650 га під новим кадастровим номером, 02.09.2013 року ним була зареєстрована декларація про початок будівельних робіт, а 18.09.2013 року - декларація про готовність об'єкта до експлуатації.

Згідно із декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 18.09.2013 року та технічного паспорту від 23.07.2013 року внаслідок реконструкції будівля за адресою м.Ужгород, АДРЕСА_1, являє собою міні-пекарню загальною площею 219,9 кв.м. і розміщується на земельній ділянці загальною площею 0,0650 га під кадастровим номером 2110100000:20:001:0251.

Позивачка за первісною позовною заявою ОСОБА_1 вважає, що зазначений об'єкт нерухомого майна, яке ОСОБА_3 придбано під час їх шлюбу, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя і підлягає розподілу в рівних частках (долях). Суд з такою позицією ОСОБА_1 не погоджується.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно роз'яснень, що містяться в п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» та відповідно до положень ст.ст.57, 61 СК України, ст.52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи-підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Крім того, статтею 57 СК України визначений перелік майна, що є особистою приватною власністю кожного із подружжя і не може бути віднесено до спільного сумісного майна подружжя, а саме: майно набуте одним із них до шлюбу; за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування, а також майно придбане за особисті кошти.

В судовому засіданні встановлено, що 15.05.2012 року на підставі договору дарування, укладеного у письмовій формі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, як подружжя, подарували ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 400000,00 грн. Отримані в дарунок від доньки та зятя грошові кошти, які не являються спільним сумісним майном подружжя, були використані ОСОБА_3 у своїй підприємницькій діяльності з метою придбання 26.06.2012 року будівлі центрального теплового пункту, загальною площею 234,5 кв.м. за адресою: м.Ужгород, АДРЕСА_1 за ціною 381057,60 гривень та її подальшої реконструкції під міні-пекарню.

Факт подарунку ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 400 тис.грн. підтвердили допитані в судовому засіданні у якості свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також не заперечує і сама позивачка ОСОБА_1

Аналізуючи в сукупності всі зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходиться до висновку, що незважаючи на те, що будівля центрального теплового пункту, загальною площею 234,5 кв.м. за адресою: м.Ужгород, АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_3 під час перебування в шлюбі з ОСОБА_1, вона не являється об'єктом спільної сумісної власності подружжя, оскільки така була придбана ОСОБА_3 за особисті кошти, з метою використання у власній підприємницькій діяльності та протягом 2013 року була реконструйована (перетворена) у якісно новий об'єкт-міні-пекарню, а тому підставі для задоволення первісної позовної заяви ОСОБА_1 про поділ майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, не має.

У відповідності до положень ст.88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача лише у випадку задоволення його позовних вимог, а тому сплачений позивачкою ОСОБА_1 при зверненні до суду судовий збір стягненню з відповідача на її користь не підлягає.

Вирішуючи питання щодо заявлених ОСОБА_3 у зустрічній позовній заяві вимог суд виходить з наступного:

Як зазначалось раніше, на підставі договору купівлі-продажу №710 від 26.06.2012 року ОСОБА_3, як суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем, була придбана будівля центрального теплового пункту, загальною площею 234,5 кв.м. за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,0239 га під кадастровим номером 2110100000:20:001:0229.

Згідно архівної інвентаризаційної справи станом на 29.12.2012 року вказана будівля була зареєстрована за ОСОБА_3 в цілому, що підтверджується довідкою ТОВ «Уж-інвентаризатор» №1311 від 11.06.2014 року.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що на протязі 2013 року ОСОБА_3, після отримання всіх дозвільних документів, було проведено реконструкцію нежитлового приміщення будівлі центрального теплового пункту під міні-пекарню. Згідно із декларацією про готовність об'єкта до експлуатації від 18.09.2013 року та технічного паспорту від 23.07.2013 року внаслідок реконструкції будівля за адресою м.Ужгород, АДРЕСА_1 має загальну площу 219,9 кв.м. та складається з двох поверхів. На першому поверсі будівлі розміщено коридор площею 9,6 кв.м., майстерня площею 2,7 кв.м., душева площею 3,0 кв.м., коридор площею 3,6 кв.м., туалет площею 1 кв.м., склад площею 14,9 кв.м., цех випічки площею 71,0 кв.м., склад площею 31,0 кв.м., магазан площею 7,5 кв.м., а на другому поверсі будівлі знаходиться коридор площею 3,1 кв.м., кабінет площею 15,4 кв.м., роздягальна площею 6,6 кв.м. і сходи площею 12,8 кв.м.

Тобто, на сьогоднішній день будівля, придбана ФОП ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу №710 від 26.06.2012 року, являє собою міні-пекарню загальною площею 219,9 кв.м. і розміщується на земельній ділянці загальною площею 0,0650 га під кадастровим номером 2110100000:20:001:0251.

Відповідно до ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно, в тому числі, будівлі виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), а якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. В свою чергу, згідно ч.5 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Право власності є об'єктом особливого правового регулювання та конституційного захисту, зокрема, у ст.41 Конституції України закріплений основоположний принцип згідно якого право власності є непорушним.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, що реконструкція будівлі за адресою м.Ужгород, АДРЕСА_1 ОСОБА_3 була проведена на підставі дозвільних документів, 18.09.2013 року інспекцією ДАБК у Закарпатській області була зареєстрована декларація ОСОБА_3 про готовність об'єкта до експлуатації за №ЗК 143132610092, суд вважає вимоги позивача по зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 про визнання за ним право особистої приватної власності на будівлю міні-пекарні, загальною площею 219,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1, на земельній ділянці загальною площею 0,0650 га, під кадастровим номером 2110100000:20:001:0251, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Приймаючи до уваги вартість присудженого позивачу за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 майна, суд вважає, що сплачений ним при зверненні до суду судовий збір не підлягає стягненню з відповідачки.

Керуючись ст.ст.57, 60 СК України, ст.ст. 4, 5, 14, 60, 88, 208, 209, 212,-215, 218, 294 ЦПК України, суд,-

Р І Ш И В:

В задоволенні зміненої первісної позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовити.

Зустрічної позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особистого приватного права власності нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер платника податку НОМЕР_1) право особистої приватної власності на будівлю міні-пекарні, загальною площею 219,9 кв.м., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м.Ужгород, АДРЕСА_1, на земельній ділянці загальною площею 0,0650 га, під кадастровим номером 2110100000:20:001:0251.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Микуляк П.П.

СудУжгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення16.06.2014
Оприлюднено10.07.2014
Номер документу39575880
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —308/2493/14-ц

Рішення від 16.06.2014

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Микуляк П. П.

Ухвала від 26.03.2014

Цивільне

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Микуляк П. П.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні