Рішення

від 24.06.2014 по справі 910/25073/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25073/13 24.06.14

За позовом Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової

установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому

будівництву"

до Приватного акціонерного товариства "Європейська Інвестиційна Група"

про стягнення 214 920,16 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Бондаренко Г. П.

Суддя Мандриченко О. В.

Суддя Цюкало Ю. В.

Представники сторін:

Від позивача Луговський В. О. (дов. б/н від 22.05.2014)

Від відповідача Братушка С. Є. (дов. б/н від 05.04.2014)

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 24.06.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Сумське регіональне управління Державної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Європейська Інвестиційна Група" (далі за текстом - відповідач) про стягнення 214 920,16 грн. за договором суборенди земельної ділянки від 27.10.2009 року.

Ухвалою Господарського суду від 27.12.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 910/25073/13, розгляд справи призначений на 18.02.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2014 року в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 04.03.2014 року, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2014 року в порядку ст. 69 ГПК України розгляд справи продовжено на 15 днів, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 18.03.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2014 року розгляд справи призначено у колегіальному складі суддів, розгляд справи відкладено.

20.03.2014 року суддя Бондаренко Г. П. звернулася до Голови Господарського суду міста Києва з заявою, для визначення складу колегії для розгляду справи № 910/25073/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 20.03.2014 року було призначено здійснення розгляду справи № 910/25073/13 колегіально у складі: головуючий суддя Бондаренко Г. П., судді: Мандриченко О. В., Цюкало Ю. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2014 року справу прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко Г. П., судді Мандриченко О. В., Цюкало Ю. В., розгляд справи призначено на 15.04.2014 року.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 року в зв'язку з перебуванням судді Бондаренко Г. П. у відпустці справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Сівакова В. В., судді Мандриченко О. В., Цюкало Ю. В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2014 року справу № 9910/25073/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя Сівакова В. В., судді Мандриченко О. В., Цюкало Ю. В., розгляд справи призначено на 13.05.2014 року.

Розпорядженням В. о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.04.2014 року, у зв'язку з виходом судді Бондаренко Г.П. з відпустки, справу № 910/25073/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко Г. П., судді Мандриченко О.В., Цюкало Ю. В. та прийнято до її провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2014 в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24.06.2014, у зв'язку з задоволенням клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 24.06.2014 представники сторін з'явились, надали суду усні пояснення по справі, позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив в повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані нормами п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України, відповідно до якого відповідач, як суборендар з 30.12.2011 повинен був платити суборендну плату за договором суборенди земельної ділянки від 27.10.2009 в розмірі 3 % від нормативно грошової оцінки землі, а сплачував лише 1 % та фактом донарахування відповідного податкового зобов'язання позивачу як орендарю.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з тих підстав, що розмір орендної плати визначений сторонами в договорі суборенди земельної ділянки від 27.10.2009 як 1 % від вартості нормативної оцінки землі, зазначений договір суборенди землі розірваний за згодою сторін 06.10.2011; відповідачем в повному обсязі виконано умови п. 3.1. договору суборенди земельної ділянки від 27.10.2009 щодо сплати розміру орендної плати; під час дії зазначеного договору сторонами зміни щодо розміру орендної плати не погоджувалися і не вносилися; позивачем не надано доказів надсилання відповідачу пропозиції щодо зміни розміру орендної плати, отже, за переконанням відповідача у позивача відсутні підстави для стягнення з нього заборгованості в розмірі 213 090, 54 грн. боргу по оплаті орендної плати, тобто в розмірі більшому ніж обумовлено договором.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2009 року між позивачем, як орендарем за умовами договору, та Закритим акціонерним товариством «Сумижитлокомплекс» (код ЄДРПОУ 22594572; місцезнаходження: 40022, місто Суми, вул. Дзержинського, 21) як суборендарем за умоваме договору, правонаступником якого є відповідач - Приватне акціонерне товариство «Європейська Інвестиційна група» (код ЄДРПОУ 22594572; місцезнаходження місто Київ, вул. Червоноармійська, 56), укладено договір суборенди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстровано в реєстрі за № 77979 (далі за текстом - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, орендар надає, а суборендар приймає в суборенду земельну ділянку (далі за текстом - об'єкт оренди), яка знаходиться за адресою: м. Суми, Х-ХІІ мікрорайон (в районі оз. Чеха) площею 4, 8115 га, яка частково забудована.

Пунктом 1.2. договору визначено, що земельна ділянка, що передається в суборенду, знаходиться у володінні та користуванні орендаря у відповідності до договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 07.07.2006 за р. № 835, укладеного на підставі рішення Сумської міської ради від 05 липня 2005 року № 1267-МР «Про надання в оренду земельних ділянок підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради» між орендарем і Сумською міською радою, зареєстрований у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії «Державному підприємстві «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» від 08.06.2006 за № 040661201090.

Земельна ділянка передана в суборенду на підставі рішення Сумської міської ради від 22.07.2009 за № 2900-МР (про надання згоди на суборенду земельної ділянки ЗАТ «Сумижитлокомплекс»).

Пунктом 1.3. договору визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки на момент укладання договору становить 11 706 860, 65 грн., що підтверджується витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки від 19.01.2009 за № 519/01-19, виданого управлінням Держкомзему у місті Суми.

Сторони погоди, що договір суборенди укладається терміном до п'ятого липня дві тисячі п'ятнадцятого року і може бути скорочений за згодою сторін (п. 2.3. договору).

Згідно п. 3.1. договору, орендна плата на рік становить 1, 0 % від нормативно грошової оцінки землі, визначеної п. 1.3. договору. Таку саму норму містить і п. 3.1. договору оренди земельної ділянки від 07.03.2006.

За умовами п. 3.2. договору, орендна плата обов'язково перераховується щорічно станом на 01 січня поточного року в разі змін розміру коефіцієнта індексації, що застосовується при проведенні розрахунку грошової оцінки землі, про що повідомляється суборендар. Розмірі річної орендної плати на 2009 рік становить 117 068, 61 грн., що становить 9 755, 72 грн. в місяць. За наступні роки, починаючи з 2010 року, орендна плата справляється з урахуванням коефіцієнту індексації на підставі розрахунку орендної плати, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.5. договору за згодою сторін розмір орендної плати може бути переглянутий у випадках і з моменту отримання суборендарем повідомлення про перерахунок орендної плати з причин:

- зміни умов господарювання або цілі використання об'єкту оренди, визначених цим договором;

- підвищення цін, тарифів, тощо в тому числі внаслідок інфляційних процесів;

- погіршення стану об'єкту оренди не з вини суборендаря, що підтверджено документально;

- у разі неповідомлення орендарем суборендаря про права третіх осіб на об'єкт оренди;

- збільшення розміру ставки земельного податку;

- в інших випадах, передбачених законодавством України.

Пунктом 6.1. договору сторони погодили, що зміни умов договору можливі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору суборенди спір вирішується у судовому порядку. За приписами п. 6.6. договору будь-які зміни до цього договору здійснюються в письмовій формі та є невід'ємною частиною цього договору.

06.10.2011 сторони підписали договір про розірвання договору суборенди земельної ділянки від 27.10.2009, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_5 зареєстрований в реєстрі за № 8290.

Згідно з листом управління Держземагенства у Сумському районні Сумської області згідно витягу з Державного земельного кадастру № 005170011592011 право користування відповідача земельною ділянкою припинено 08.11.2011 року.

20.07.2011 Державною податковою інспекцією в м. Суми, проведено документальну невиїзну перевірку Сумського регіонального управління Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» з питання дотримання суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства, а саме: повноти та правильності обчислення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень - травень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки орендаря 20.07.2011 ДПІ було складено акт перевірки від 20.07.2011 № 5545/152/23824726 та прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.07.2011 № 0006941502/0/60170, відповідно до яких встановлено порушення п.п. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за січень - травень 2011 року. В 2011 році орендна плата за оренду земельної ділянки не могла бути менше ніж 3, 0 % від нормативно грошової оцінки землі.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2011 по справі № 2а-1870/5756/11 адміністративний позов Сумського РУ (позивача по справі) до ДПІ у м. Сумах про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення було задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 28.07.2011 № 0006941502/0/60170 про збільшення суми грошового зобов'язання позивачу (орендарю) з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Зазначена постанова суду першої інстанції була переглянута в апеляційному порядку, в результаті якого Харківським апеляційним адміністративним судом була винесена постанова від 02.11.2011 про скасування постанови Сумського окружного адміністративного суду від 31.08.2011 по справі № 2а-1870/5756/11 та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 28.07.2011 № 0006941502/0/60170 відмовлено.

В результаті перегляду постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.11.2011 в касаційному порядку, зазначену постанову було залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013.

В лютому 2013 року позивач звертався до відповідача з листом Вих. № 180 від 21.02.2013, в якому посилаючись на вищезазначені судові рішення, повідомив відповідача, що в результаті недоплати останнім податку на землю за договором у позивача виник беззаперечний податковий борг по орендній платі, та просив найближчим часом погасити заборгованість по орендній платі за 2011 рік за договором у розмірі 194 100, 37 грн.

У відповідь на вказаний лист відповідач повідомив позивача, що його претензія перенаправлена на адресу ТОВ «Номак-Інвест».

Сплата відповідачем орендної плати за договором в 2011 році в розмірі 10332, 70 грн. за місяць сторонами не заперечується, відповідно спору щодо зазначеного між сторонами не існує, з огляду на що дана обставина судом не досліджувалась.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Зміна або розірвання договору вчинюється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (стаття 654 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 3 червня 2008 року № 309-УІ (309-17) внесено зміни до частин четвертої та п'ятої ст. 21 Закону України 'Про оренду землі", відповідно до яких річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України 'Про плату за землю". Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 % їх нормативної грошової оцінки.

Статтею 30 Закону України 'Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за взаємною згодою сторін чи за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Як вбачається зі статті 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частин 4, 7 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству, а п. 1 ч. 1 статті 632 Цивільного кодексу України, передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за і договором. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалось вище, пунктом 3.1 договору сторони визначили, що орендна плата на рік становить 1% від нормативної грошової оцінки землі. При цьому зміни щодо розміру ставки у передбаченому законодавством порядку до договору не вносились. Хоча позивач мав право і навіть обов'язок ініціювати внесення змін як до договору оренди земельної ділянки від 7 березня 2006 року укладеного з Сумською міською радою так і до договору суборенди укладеного з відповідачем, щодо зміни ціни договору в частині розміру орендної плати, а саме, - розміру відсотку від нормативної грошової оцінки землі з 1% на 3%. Проте як вбачається з пояснень представника позивача та матеріалів справи позивач не ініціював відповідних змін до договору і в подальшому такі зміни внесені не були. Доказів іншого матеріали справи не містять.

Згідно п. 288.1. ст. 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно п. 288.4. зазначеної статті розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки (п. 288.5.1. ст. 288 Податкового кодексу України).

Відповідно до Листа Міністерства доходів і зборів України від 30.09.2013 № 12217/6/99-95-25-50-09-15-01 щодо сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у разі прийняття органом місцевого самоврядування рішення про її зміну, якщо рішенням місцевої ради змінено умови договору оренди землі (змінена площа, розмір орендної плати) та зобов'язано внести зміни до договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності (або переукласти договір оренди), то після внесення таких змін до договору оренди землі суб'єкт господарювання буде сплачувати орендну плату за земельні ділянки згідно з новими умовами - з моменту внесення змін до договору оренди (переукладання договору оренди).

Посилання позивача на рішення адміністративного суду є безпідставними, оскільки в даному випадку правовідносини щодо суборенди є між двома суб'єктами господарювання. Згідно статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Отже, укладаючи будь-які господарські договори (в тому числі - суборенди), позивач діє на власний ризик.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 ГПК України сторонами доказів.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, враховуючи, що орендодавцем рішення про зміну умов договору оренди та суборенди щодо розміру орендної плати не приймалося, що сторонами зміни до договору щодо розміру суборендної плати не вносились, що відповідні пропозиції зміни розміру орендної плати позивачем відповідачу не направлялися, що станом на момент розгляду спору договір розірваний за угодою сторін і виконаний відповідачем, та враховуючи, що орендна плата за земельну ділянку має подвійну правову природу, з одного боку є передбаченим договором оренди землі платежем, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянки є саме договір оренди такої земельної ділянки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.07.2014 року.

Головуючий суддя Г.П. Бондаренко

Суддя О. В. Мандриченко

Суддя Ю. В. Цюкало