Рішення

від 02.07.2014 по справі 908/1605/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 23/24/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

69001, м. Запоріжжя, вул. С. Тюленіна,21/ Шаумяна,4

Інформаційний центр тел. (061) 224-08-88

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2014 Справа № 908/1605/14

Господарський суд Запорізької області у складі судді Шевченко Тетяни Миколаївни,

за участю:

представника позивача - ліквідатор (ухвала суду від 18.05.2012 у справі № 19/153/10)

представника відповідача - не з'явився;

розглянув матеріали справи № 908/1605/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОР», м. Запоріжжя,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЦ «СОСНОВА ПУЩА», м. Запоріжжя,

про стягнення 81274,00 грн.

СУТЬ СПОРУ:

14.05.2014 до господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКОР» (скорочено - ТОВ «ВІКОР», позивач у справі) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЦ «СОСНОВА ПУЩА» (скорочено - ТОВ «ОРЦ «СОСНОВА ПУЩА», відповідач у справі) про стягнення боргу у сумі 81274,00 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 908/1605/14, присвоєно номер провадження 23/24/14 та призначено судове засідання на 02.06.2014.

Розгляд справи було відкладено до 02.07.2014.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві та обґрунтовані умовами договору купівлі-продажу нежилого приміщення від 29.11.2013, гарантійного листа від 29.11.2013, приписами ст.ст. 525, 526, 610 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст.ст. 96, 193, 216, 222, 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 1, 2, 12, 54-57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), ст.ст. 25, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство).

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, з підстав, зазначених у позові, просить їх задовольнити у повному обсязі. Витрати по справі в розмірі 1827,00 грн. судового збору просить покласти на відповідача.

Відповідач, з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№09-06/14392 від 01.07.2014), визнає позов, просить справу розглянути за відсутністю його представника.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 02.07.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2013 між ліквідатором позивача (ТОВ «ВІКОР», Продавець) арбітражним керуючим Мартиненко Наталією Іванівною та відповідачем (ТОВ «ОРЦ «СОСНОВА ПУЩА», Покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення (далі - Договір). За умовами Договору ліквідатор боржника ТОВ «ВІКОР» передав у власність, а ТОВ «ОРЦ «СОСНОВА ПУЩА» прийняв у власність нежиле приміщення № а-ІІ, яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Радистів, буд. 58, загальною площею 138,6 кв. м, розташоване на земельній ділянці площею 0,1477 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:036:0065 і зобов'язався оплатити його вартість за ціною та на умовах, встановлених у цьому договорі (п. 1.1 Договору).

Договір нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 Зареєстрований в реєстрі за № 1268.

В пункті 2.1 Договору обумовлено, що ціна нежилого приміщення № а-ІІ складає 117554,00 грн.

Судом встановлено, що Договір містить підписи сторін: ОСОБА_3 з боку продавця та ОСОБА_4 з боку покупця.

Згідно з нотаріально посвідченим гарантійним листом №1276 від 29.11.2013 ТОВ «ОРЦ «СОСНОВА ПУЩА» зобов'язалось внести на рахунок ТОВ «ВІКОР» протягом п'яти днів з моменту укладення договору купівлі-продажу від 29.11.2013 залишок грошових коштів у розмірі 81274,00 грн. Відповідно до абзацу другого цього гарантійного листа передплата була внесена 21.03.2011 у розмірі 36280,00 грн.

Внесення відповідачем передплати в розмірі 36280,00 грн. підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а.с.21).

В порушення умов боргового документу від 29.11.2013 відповідач не здійснив остаточний розрахунок із позивачем, суму 81274,00 грн., у встановлені строки, не перерахував.

10.02.2014 позивачем було направлено відповідачу вимогу про сплату боргу в сумі 81274,00 грн.

Вказана вимога залишилась без задоволення.

На час розгляду справи, борг є несплаченим.

Стягнення з відповідача 81274,00 грн. боргу є предметом розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника позивач, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правовідносини сторін є господарськими, що виникли з договору купівлі-продажу нерухомого майна.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до статті 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Між сторонами було укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення № а-ІІ, яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Радистів, буд. 58, загальною площею 138,6 кв. м, розташоване на земельній ділянці площею 0,1477 га, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:07:036:0065.

Відповідно до ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає.

Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку.

В підтвердження виконання зобов'язання щодо повної оплати за нежиле приміщення відповідачем було видано борговий документ (розписку) від 29.11.2013 із назвою «Гарантійний лист», відповідно до якого він зобов'язався протягом п'яти днів з моменту укладення договору купівлі-продажу від 29.11.2013 залишок грошових коштів у розмірі 81274,00 грн. перерахувати позивачу. Відповідно до абзацу другого цього листа передплата була внесена 21.03.2011 у розмірі 36280,00 грн.

Факт внесення відповідачем коштів в розмірі 36280,00 грн. підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а.с.21).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства.

Відповідач своє зобов'язання щодо оплати залишку коштів за придбане майно в сумі 81274,00 грн., всупереч вимог закону та умов боргового документу (нотаріально посвідченої розписки від 29.11.2013), належним чином не виконав.

Внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість в сумі 81274,00 грн.

На час розгляду справи борг є несплаченим.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд приходить до висновку про доведеність заявлених позивачем вимог про стягнення 81274,00 грн. боргу, і, з огляду на викладені норми законодавства, вбачає підстави для їх задоволення.

Суд не бере до уваги попередній договір від 21.03.2011, доданий позивачем до позовної заяви, з наступних підстав.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Згідно із статтею 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Частиною 3 статті 640 ЦК України передбачено, що договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

21.03.2011 сторонами оформлено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Оскільки предметом попереднього договору було укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, попередній договір мав бути нотаріально посвідчений. Проте, вимог законодавства щодо форми попереднього договору не було дотримано, даний документ нотаріально не посвідчений.

Отже, попередній договір від 21.03.2011 є нікчемним і не породжує правових наслідків для сторін.

Судові витрати покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЦ «СОСНОВА ПУЩА» (69063, м. Запоріжжя, вул. Чекістів, 27, ідентифікаційний код - 34790194) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКОР» (69120, м. Запоріжжя, вул. Косигіна, буд. 8, кв. 163, ідентифікаційний код - 23880535) 81274 (вісімдесят одну тисячу двісті сімдесят чотири) грн. 00 коп. боргу, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.07.2014.

Суддя Т.М. Шевченко