Ухвала

від 23.06.2014 по справі 910/10002/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/10002/14 23.06.14 За заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Хлібороб»

про скасування рішення Постійного діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.04.2014р. по справі 780/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський Хлібозавод";

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАТИШШЯ-ХЛІБОПРОДУКТ»;

Товариства з додатковою відповідальністю «Затишанське хлібоприймальне підприємство»;

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Хлібороб»;

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОМАРІВСЬКЕ»;

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «ЯГОРЛИК»;

Селянського (фермерського) господарства «Ольга»;

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ольга» та ОСОБА_1

про стягнення заборгованості

Суддя: Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від заявника (відповідача-4)Луковецька К.О. по довіреності № б/н від 30.04.14 р. від позивача (стягувача)Степанюк Д.О. по довіреності № б/н від 04.12.2013 р. відвідповідачів-1,2,3,5,6,7,8,9не з'явились ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарський виробничий кооператив "Хлібороб" звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 780/13 від 18.04.2014 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Затишшя-Хлібопродукт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ширяєвський хлібозавод", Товариства з додатковою відповідальністю "Затишанське хлібоприймальне підприємство", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Хлібороб", Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нікомарівське", Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ягорлик", Селянське (фермерське) господарство "Ольга", Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Ольга", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заява мотивована тим, що ухвалене 18.04.2014р., Постійно діючим Тритейським судом при Асоціації українських банків рішення у справі № 780/13 грунтується на помилковому застосуванні нрм процесуального права, у зв'язку з цим підлягає скасуванню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 вказану заяву прийнято судом до розгляду та призначено розгляд заяви на 16.06.2014.

В судовому засіданні 16.06.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 23.06.2014р.

16.06.2014 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (позивач) надійшло клопотання про припинення провадження у даній справі.

В судове засідання, призначене на 23.06.2014, представник заявника з'явився, подав заяву про уточнення вимог, в якій просив суд скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.04.2014 у справі №780/13 в частині солідарного стягнення з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Хлібороб" на користь Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" 3 094 620,47 грн. загальної заборгованості по генеральному договору про здійснення кредитування № 501.1-10/008 від 07.09.2011р. та додатковим угодам до нього.

Суд відхиляє вказану заяву, оскільки фактично заявник просить суд скасувати відповідне рішення третейського суду лише в частині (по відношенню до відповідача-4), що не відповідає положенням ст. 122-5 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ .

Статтею 2 Закону України "Про третейські суди" визначено, що компетентним судом є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом.

Як зазначено в п. 6.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", компетентним судом, до якого оскаржуються рішення третейського суду і який здійснює видачу виконавчого документа, може бути в розумінні Закону як місцевий загальний суд, так і місцевий господарський суд, за місцем розгляду справи третейським судом. У вирішенні питання про те, який суд - загальний чи господарський - компетентний розглядати заяви про скасування рішення третейського, господарським судам необхідно виходити з вимог статті 15 Цивільного процесуального кодексу України та статей 1, 12 ГПК.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначено ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, зокрема ними є:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство;

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції;

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів;

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери;

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів;

7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України;

8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

Отже, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір носять господарський характер.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

У справі № 780/13 Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків одним із відповідачів (відповідач-9) є фізична особа - ОСОБА_1.

Відомостей стосовно того, чи здійснює відповідач-9 підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набув статусу суб'єкта підприємницької діяльності матеріали третейської справи не містять.

Більш того, як вбачається з матеріалів третейської справи, договір поруки № 06-09/968 від 19.03.2012, на підставі якого, зокрема, заявлено вимоги до відповідача-9, ОСОБА_1 укладено саме як фізичною особою - громадянкою України.

Участь фізичних осіб у справі, що розглядається за правилами господарського судочинства передбачена Господарського процесуального кодексу України у корпоративних спорах, яким позов, що розглядався третейським судом у справі 780/13 не є.

За таких обставин, Господарський суд міста Києва не є компетентним судом в розумінні ст. 51 Закону України "Про третейські суди" для розгляду заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.04.2014 у справі №780/13, оскільки склад учасників у справі третейського суду не відповідає положенням ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Отже, з огляду на те, що Господарський суд міста Києва не є компетентним судом для розгляду заяви про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.04.2014 у справі №780/13, провадження у справі 910/10002/14 за заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Хлібороб" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.04.2014 у справі №780/13 підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про необхідність припинення провадження у даній справі, клопотання позивача про зупинення провадження у справі залишається судом без задоволення.

Сума сплаченого судового збору підлягає поверненню заявнику з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі у справі 910/10002/14 за заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Хлібороб" про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 18.04.2014 у справі №780/13 припинити.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Хлібороб" (67911, Одеська обл., Красноокнянський район, село Чорна, ідентифікаційний код 03767162) судовий збір у розмірі 2 436 (дві тисячі чотириста тридцять шість) грн 00 коп., сплачений згідно платіжного доручення № 43 від 07.05.2014, оригінал якого знаходиться в Господарському суді міста Києва у справі № 910/10002/14.

Суддя Трофименко Т.Ю.