Рішення

від 02.07.2014 по справі 910/10948/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10948/14 02.07.14

За позовом Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМІСТ СТУДІЯ»

про стягнення 15 446,32 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача Бойко С.М. - по дов. №99 від 23.04.2014р.

Від відповідача Бутраєв А.П. - директор

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМІСТ СТУДІЯ» 15 446, 32 грн., із яких: 14 863, 00 грн. основний борг, 92, 84 грн. - 3% річних, 490, 48 грн. - інфляційні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2014р. порушено провадження у справі №910/10948/14, розгляд справи призначено на 25.06. 2014р.

В судовому засіданні 25.06.2014р. оголошувалась перерва до 02.07.2014р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до положень ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема у ч. 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Між Публічним акціонерним товариством (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю (далі відповідач) шляхом перерахування позивачем грошових коштів у сумі 14 863,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 50610 від 05.02.2014 та № 50626 від 05.02.2014, за крісла та стільці, наявності зазначеного товару у відповідача та готовності його передати позивачеві, про що свідчать виставлені рахунки-фактури № 40214/2 від 04.02.2014 та № 40214/1 від 04.02.2014, укладено усний договір, згідно з яким відповідач зобов'язався передати у власність позивачеві товар, а позивач - прийняти його та оплатити.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що між позивачем та відповідачем було укладено усний договір купівлі-продажу від 05.02.2014, відповідно до якого відповідач зобов'язується передати позивачу майно у власність, а позивач прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. У відповідача, як у продавця, після отриманню грошових коштів виникає обов'язок передати майно.

Згідно із вимогами ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима.

Таким чином, шляхом виставлення та оплати рахунків-фактур, між сторонами укладено договір купівлі-продажу товару на загальну суму 14 863,00 грн.

06.03.2014 позивач отримав лист № 60313 від відповідача про те, що зв'язку з тяжким економічним та фінансовим становищем відповідача та неможливістю відвантажити товар по рахункам-фактурам № 40214/2 від 04.02.2014 та № 40214/1 від 04.02.2014 на загальну суму 14 863,00 грн., відповідачем буде повернута сума оплати і рахунок позивача у десятиденний строк.

Проте, на неодноразові звернення позивача щодо повернення сплачених за товар коштів листами від 02.04.2014 № 02.04.2014/7-Вих та від 05.05.2014 № 05.05.2014/5-Вих., грошові кошти на час подання позову не були повернуті.

Позивачем надані докази того, що відповідачем сума основного боргу в розмірі 6 000 грн. перерахована на рахунок позивача 03.06.2014р.

У зв'язку з викладеним в частині стягнення основного боргу в розмірі 6 000 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в іншій частині позовні вимоги про стягнення основного боргу є обґрунтованими.

Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в сумі 92,84 грн. та інфляційні в сумі 490, 48 грн.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 92,84 грн. та інфляційних в сумі 490,48 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене та відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 49, п.1-1 ст. 80, ст..ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНМІСТ СТУДІЯ» (01133, м. Київ, пров. Лабораторний,1, офіс 256, код 38864552) на користь Публічного акціонерного товариства «ТЕРРА БАНК» (01103, м. Київ, б-р Дружби народів, 28-в, код ЄДРПОУ 24425738 ) 8 863 грн. 00 коп. основного боргу, 92 грн. 84 коп. - 3% річних, 490 грн. 48 коп. - інфляційні, 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

В частині стягнення основного боргу в сумі 6 000 грн.. 90 коп. провадження у справі припинити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.2014р.

Суддя Трофименко Т.Ю.