ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
"14" січня 2014 р. справа № 2а/0470/11535/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Комар Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р. у справі № 2а/0470/11535/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Стар"
до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська
про визнання протиправними дій, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії ДПІ у АНД районі міста Дніпропетровська з проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Нью Стар» з питань дотримання вимог податкового законодавства: податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2011 року, а також визнати протиправними дії відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки № 1374/23-2/37211870 від 30 червня 2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки TOB «Нью Стар» (код ЄДРПОУ 37211870) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2011 року».
Постановою суду першої інстанції позов задоволено повністю. Суд виходив з того, що відповідачем порушені норми Податкового кодексу України, що визначають порядок проведення документальної невиїзної перевірки, а викладені в акті перевірки висновки є безпідставними.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В судове засідання представники учасників процесу, повідомлені належним чином про місце, дату і час розгляду справи, не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального
права, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що на підставі службового посвідчення, серія УДН №072646, виданого ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська, та відповідно до наказу ДПІ від 30.06.2011 р. №820 заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Шмагуненко М.О. згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78. п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну невиїзну перевірку TOB «Нью Стар» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 1374/23-2/37211870 від 30.06.2011 року.
Згідно висновків акту перевірки встановлено, що TOB «Нью Стар» є «податковою ямою» в силу приписів ч.5 ст.203, частини 1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України (зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними). Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за лютий, березень, квітень 2011 року, які підпадають під визначення п.п.14.1.27 п. 14.1 ст. 14, ст.185 Податкового кодексу України. TOB «Нью Стар» порушено ч.5 ст.203, ч. 1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених TOB «Нью Стар» з покупцями, зазначеними у акті перевірки.
Суд першої інстанції встановив, що на адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки не надсилалось, оскільки перевіряючим 30 червня 2011 року за результатами виходу за юридичною адресою підприємства було встановлено їх незнаходження за даною адресою, про що був складений відповідний акт.
Дані факти вказують на порушення п.п.79.1., 79.2. ст.79 Податкового кодексу України щодо порядку та умов проведення перевірки, оскільки перевірку проведено без присутності посадової особи ТОВ «Нью Стар» або уповноважених ним осіб, наказ на проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Нью Стар» №820 та повідомлення про її проведення №64 були видані 30 червня 2011 року, тобто в день проведення перевірки. Це свідчить про порушення права платника податків бути присутнім під час проведення перевірок, яке встановлено п.п. 17.1.6 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України. Зазначене вище свідчить про недотримання відповідачем умов проведення документальної невиїзної перевірки позивача, тому колегія суддів вважає, що відповідач проводив вказану перевірку з порушенням порядку, визначеного Податковим кодексом України.
Також, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту не дотримано вимог п.п.83.1.1.-83.1.6. п.83.1. ст.83 Податкового кодексу України, оскільки перевірка проводилася, як зазначено в акті, лише на підставі даних інформаційних ресурсів податкових органів (АІС «Облік податків та платежів», АІС «Облік платників», АІС «Податки», АРМ «БЕСТ-Звіт», АІС «Система обробки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»).
Колегія суддів погоджується також з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності висновків, викладених в акті перевірки, стосовно нікчемності правочинів.
Відповідно до ст. 215 ЦК України нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, згідно зі ст. 228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.2011 р.) правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч. 3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.
На підставі частини 3 статті 228 ЦК України чи статті 207 Господарського кодексу України (далі ГК України) доводити недійсність правочинів (господарських зобов'язань) органи державної податкової служби зобов'язані виключно у судовому порядку. Посилання відповідача на частину 5 статті 203, статтю 215 є безпідставними, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.
Фактів спрямованості правочинів між позивачем та його контрагентами на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, податковим органом в ході перевірки не досліджувалось та в акті перевірки не наводиться. Рішення суду про визнання зазначених правочинів недійсними через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність таких рішень не зазначено.
Отже, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, відображення в акті перевірки висновків про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином є передчасним.
Основною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Тобто, нікчемність правочину встановлюється саме законом, а не актом податкової перевірки. Довести нікчемність правочину можна одним єдиним способом: навести норму закону, в якій чітко сказано, що правочин є нікчемним. Наявність ознак фіктивності правочину є лише підставою для визнання його недійсним в судовому порядку.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості оскарження акта перевірки, який, на думку відповідача, є лише носієм доказової інформації, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки вбачається, що на час розгляду справи податкових повідомлень-рішень за наслідками перевірки не було прийнято, проте цей акт може бути використано в інформаційних базах податкового органу, що спричинить несприятливі наслідки для позивача та його контрагентів.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги суперечать матеріалами справи, та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2011 р. у справі № 2а/0470/11535/11 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2014 |
Оприлюднено | 08.07.2014 |
Номер документу | 39578923 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні