Вирок

від 20.06.2014 по справі 489/2287/14-к

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

20.06.2014

Справа № 1-кп/489/241/14 р.

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

міста МИКОЛАЄВА

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2014 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого по справі судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за № 1-кп/489/241/2014 р. по обвинуваченню: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:

1. 17 лютого 2014 року Жовтневим районним судом Миколаївської області за ч.3 ст. 185, ч.1 ст. 190, ч. 2 ст. 190, ст. 70, 75, 76, 104 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

2. 27 лютого 2014 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ст. 187 ч.2, з застосуванням ст. 69,ст. 70 ч. 4, 75, 76,104 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна з іспитовим строком на 3 роки, вказаний вирок в частині звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання скасовано в апеляційному порядку з ухваленням вироку апеляційного суду Миколаївської області від 06червня 2014 року. ОСОБА_4 постановлено вважати засудженим за ст. 187 ч. 4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі без конфіскації майна. Також постановлено про самостійне виконання вироку Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17.02.2014 року, в кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 289 ч. 2 КК України;

В С Т А Н О В И В:

04 березня 2014 року, близько 00 год. 05 хв. ОСОБА_4 , діючи повторно, знаходячись на майданчику паркування біля супермаркету «ВелМарт», що розташований по пр. Миру, 1/1, з метою покататися, шляхом розбиття кватирки вікна передніх лівих дверей, проник до салону автомобіля марки «ЗАЗ 968М» державний номерний знак НОМЕР_1 вартістю 5000 грн., що належить ОСОБА_6 , де пошкодивши замок запалювання, намагався завести двигун транспортного засобу, але йому це не вдалося та застосувавши власну фізичну силу, перекотив автомобіль на іншу сторону паркування та знову проник до нього.

В момент знаходження у вказаному автомобілі ОСОБА_4 був помічений співробітниками охоронної фірми ТОВ «Явір 2000» та усвідомивши, що його протиправні дії стали явними, намагався втекти з місця вчинення злочину, але через декілька хвилин був затриманий вказаними особами.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в пред`явленому обвинуваченні визнав в повному об`ємі, суду показав, що він вночі 04 березня 2014 року прогулювався біля супермаркету «ВелМарт», коли на паркуванні побачив автомобіль «ЗАЗ», каменем він розбив вікно, через утворений отвір він відчинив з середини двері та проник в середину транспортного засобу, там він пошкодив дроти, так як хотів перевірити чи працює автомобіль, але йому не вдалося завести двигун. Після цього він перекотив його на декілька метрів. Помітивши в салоні транспортного засобу акумулятор, він намагався встановити його під капот. Не змігши привести в робочий стан двигун, він почав бити автомобіль каменем та повідривав номерні знаки. Зрозумівши, що охоронці помітили його дії, він почав втікати, але був затриманий.

Суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України, крім його власного визнання підтверджується:

- показами потерпілого ОСОБА_6 , який суду показав, що його автомобіль був на паркуванні на автостоянці біля супермаркету «ВелМарт», але обвинувачений намагався його викрасти та в подальшому пошкодив його. Цивільний позов він не заявляв.

Та письмовими доказами:

-Протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04 березня 2014 року, відповідно до якого ОСОБА_8 звернувся до райвідділу міліції з повідомленням про необхідність вжиття відповідних заходів відносно невстановленої особи, яка шляхом розбиття скла намагалась заволодіти його транспортним засобом марки «ЗАЗ 968 М», державний номерний знак НОМЕР_2 , що знаходився на автомобільній паркові біля супермаркету «ВелМарт»;

-Протоколом огляду місця події від 04 березня 2014 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого в присутності понятих оглянуто асфальтовану ділянку місцевості /автопаркування/ біля супермаркету «ВелМарт», де було виявлено шматки асфальту /один з них містить рештки лакофарбуючої речовини світло зеленого кольору; в ході огляду місця події було вилучено камінь неправильної трикутної форми чорного кольору;

-Протоколом огляду місця події від 04 березня 2014 року та фототаблицями до нього, відповідно до якого місцем огляду являється паркова біля супермаркету «ВелМарт», на якій виявлено транспортний засіб марки «ЗАЗ 968 М» світло зеленого кольору, на якому відсутній задній номерний знак, передній частково відірваний та транспортний засіб має пошкодження;

-Розпискою потерпілого ОСОБА_6 , від 04 березня 2014 року, відповідно до якої він отримав від працівників міліції належний йому транспортний засіб марки «ЗАЗ 968 М» державний номерний знак НОМЕР_2 ;

-Висновком експерта за № 481 від 20 березня 2014 року, відповідно до якого представлений на експертизу предмет носій /камінь/, містить на своїй поверхні нашарування лакофарбового покриття, з кольором поверхневого зелений 40 /04-06/. Надані на експертизу зразки лакофарбового покриття з транспортного засобу ЗАЗ 968М реєстраційний номер НОМЕР_2 та нашарування ЛФП, що були виявлені на камені, мають між собою спільну родову належність.

А тому суд вважає, що дії ОСОБА_4 органами досудового слідства кваліфіковані вірно за ст. 289 ч.2 КК України, так як він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, а тому за даною статтею він і повинен бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує, що ним скоєно злочин, який відноситься до категорії тяжких злочинів, він характеризуються посередньо, на обліку в обласному наркологічному диспансері не знаходиться, відповідно до акту судово-психіатричної експертизи за № 137 від 21 березня 2014 року ОСОБА_4 в момент вчинення кримінального правопорушення та в теперішній час хронічними психічними захворюванням, тимчасово хворобливим розладом психіки не страждав та не страждає, а виявляв та виявляє ознаки імпульсивного типу емоційної нестійкого розладу особистості на фоні прикордонної розумової відсталості, ступінь вираженості та глибина маючих у нього психічних відхилень такий, що в період часу, що відноситься до інкримінованого йому кримінального правопорушення, він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В застосуванні до нього примусових мір медичного характеру ОСОБА_4 не потребує.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 є його щире розкаяння у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та вчинення злочину в неповнолітньому віці.

Обставини, що обтяжують його покарання судом не встановлені.

А тому, суд вважає, що перевиховання та виправлення ОСОБА_4 можливе лише за умови його ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі.

Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 289 ч.2 КК України та призначити йому покарання за даною статтею у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ст. 289 ч. 2 КК України за даним вироком та ст. 187 ч. 2 КК України за вироком апеляційного суду Миколаївської області від 06.06.2014 року шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 жовтня 2014 року та остаточно призначити ОСОБА_4 до відбуття п`ять років та три місяці позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з часу його фактичного затримання з 04 березня 2014 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у виді тримання під вартою залишити до вступу вироку в законну силу.

Речові докази по справі камінь /шматок асфальтного покриття/ та зразки лакофарбового покриття з автомобілю марки «ЗАЗ 968» - знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Миколаївської обласної організації УТОГ на р/р 26006013055382, МФО 321767, код ОКПО 03973068, Миколаїв, ПАТ ВТБ Банк м. Київ 70/сімдесят/ грн. за переклад жестової мови.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення, засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий по справі суддя: ОСОБА_9