Рішення

від 23.06.2014 по справі 908/1828/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/17/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2014 Справа № 908/1828/14

За позовом : Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області, м. Запоріжжя До відповідача : Приватної фірми «Релакс», м. Запоріжжя Суддя: Кутіщева-Арнет Н.С. Представники:

- позивача: Касьяненко А.А., довіреність № 19/1-2933/РБ від 27.12.2013р.;

- відповідача: не з'явився .

Заявлено позов про стягнення заборгованості за договором № 08-13261 від 30.12.2005р. в сумі 13296 грн. 00коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на ЗУ «Про міліцію» та ЗУ "Про здійснення державних закупівель", ст.ст. 174, 193, 199, 202, ГК України, ст.ст. 11, 205, 509252, 526, 530 Цивільного кодексу України, та вказує на те, що між сторонами був укладений договір на забезпечення особистої безпеки фізичних осіб № 08-13261 від 30.12.2005р. Позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання щодо забезпечення особистої безпеки фізичних. Відповідач частково виконав взяті на себе договірні зобов'язання по оплаті отриманих від позивача послуг, внаслідок чого позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 13296 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 02.06.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/17/14, судове засідання призначено на 23.06.2014р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Сторони належним чином сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В судове засідання 12.05.2014р. відповідач чи його представник не з'явились, доказів щодо поважних причин неявки представника суду не надано.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у справі матеріалами.

Крім того, неявка в судове засідання представників сторін не звільняє сторони від обов'язку і не позбавляє можливості надати необхідні матеріали, які судом витребувані чи сторони хотіли б надати до справи.

Згідно ч.3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

В судовому засіданні 23.06.2014р., представник позивача надав суду витяг з ЄДР щодо місцезнаходження відповідача станом на 23.06.2014р., та заяву про зменшення позовних вимог, в якій позивач вказує, що, відповідачем 02.06.2014р. було частково сплачено суму заборгованості у розмірі 3 000,00грн, що підтверджується копією банківської виписки рахунків за 02.06.2014р., та просить суд зменшити позовні вимоги, та стягнути з приватної фірми «Релакс» на користь УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області суму основного боргу за надані послуги охорони по договору № 08-132612 від 30.12.2005р. у розмірі 10 296,00 грн. та судові витрати у розмірі 1 827,00 грн.

Заява подано згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнято до розгляду.

Спір розглядається в сумі 10 296,00 грн.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представників позивача.

Суд прийшов до висновку щодо можливості розгляду спору відповідно до ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Розгляд справи закінчено 23.06.2014р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно Закону України "Про міліцію", міліція є державним озброєним органом, до структури якої входить Державна служба охорони що виконує охороні функції. Державна служба охорони є підпорядкованою Міністру внутрішніх справ єдиною централізованою системою, очолюваною Департаментом Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ.

Державна служба охорони утворена постановою Кабінету Міністрів України № 615 від 10.08.1993 року при Міністерстві внутрішніх справ на базі підрозділів охорони органів внутрішніх справ з метою вдосконалення охорони об'єктів державної та інших форм власності.

Відповідно до Положення про Державну службу охорони при МВС, затвердженого постановою КМУ від 10.08.1993 року № 615, Державна служба охорони при Міністерстві внутрішніх справ (далі - Державна служба охорони) створена для здійснення заходів щодо охорони нерухомих об'єктів та іншого майна, в тому числі вантажів, валютних цінностей, що перевозяться, інкасації, перевезення валютних цінностей та забезпечення особистої безпеки громадян на договірних засадах.

Неотримання своєчасно коштів за охороні послуги, може негативно вплинути на грошове утримання працівників міліції, яке є соціальною гарантією відповідно до закону України "Про міліцію".

30.12.2005 року між Приватною фірмою «Релакс» та Управлінням Державної служби охорони при УМВС України в Запорізькій області було укладено договір № 08-13261 на забезпечення особистої безпеки фізичних осіб ПФ «Релакс» спецпідрозділом міліції «Титан» УДСО при УМВС України в Запорізькій області.

Відповідно до пункту 2 наказу Департаменту Державної служби охорони при МВС України від 31.05.2013 р. № 114, УДСО при ГУМВС України в Запорізькій області є правонаступником УДСО при УМВС України в Запорізькій області.

На підставі п. 7 договору, сума договору визначається сторонами на підставі підписаного акту виконаних робіт згідно з дислокацією об'єкта охорони (додаток № 3 до договору) та протоколом узгодження договірної ціни (додаток № 2 до Договору), які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 4 договору, оплата за цим договором здійснюється «Замовником» протягом трьох банківських днів після отримання рахунку від «Виконавця».

На підставі розділу 5 п. 2 договору, відповідач(замовник) зобов'язаний здійснювати оплату і остаточний розрахунок за виконані заходи охорони у порядку і строки, передбачені договором.

Договірні зобов'язання з боку відповідача виконані не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла дебіторська заборгованість за листопад 2013 р. - 13 296,00 грн.

Сума заборгованості підтверджується актом звірки розрахунків станом на 03.02.2014 року у сумі 13 296,00 грн., підписаного та скріпленого печаткою Позивача. Фактичне виконання договірних зобов'язань з боку УДСО підтверджується актом виконаних робіт, який підписаний та скріплений печаткою «Позивача».

Відповідач відмовився підписувати зі свого боку акт звірки розрахунків, а також акт здачі-прийняття робіт (виконання послуг), про що свідчать рекомендовані листи з описом з повідомленням які повернулися позивачу з відміткою: «за закінчення строку зберігання». Вищевказані листи направлялися на дві адреси, за місцем проживання фізичної особи ОСОБА_2 який є директором ПФ «Релакс»: ін. 69096 м. Запоріжжя, АДРЕСА_1 та за місцем знаходження Приватної фірми «Релакс»: ін. 69057, м. Запоріжжя, вул. Антенна, б. 4.

Відповідно до п. п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомлено суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язанням, в свою чергу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивачем були виставлені на адресу відповідача рахунки від 03.02.2014р. та 27.05.2014р. які сплачені відповідачем не в повному обсязі.

Таким чином своїми діями відповідач підтверджує факт надання позивачем йому послуг згідно договору.

Враховуючи вищевикладене, сума основного боргу, на момент розгляду спору, по суті складає 10 296,00 грн., пред'явлена до стягнення обґрунтовано, та підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з вищевикладеного, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 525, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 75, ст.ст. 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області задовольнити.

Стягнути з Приватної фірми «Релакс», 69057, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Антенна, буд. 4 (ЄДРПОУ 22160862, р/р 260033367 в ЗОД АППБ «Аваль», МФО 313827) на користь Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Запорізькій області , 69002, м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 15 (р/р 26004060516771 в ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО 313339, ЄДРПОУ 08596891) 10 296,00 (десять тисяч двісті дев'яносто шість) грн. 00 коп. основного боргу, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутнім в судовому засіданні роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет