Рішення

від 23.06.2014 по справі 911/1073/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 911/1073/14 23.06.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" доДержавного підприємства "Укроборонлізинг" простягнення 4 128,35 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Гізенко М.В. - дов. № б/н від 08.05.2014 року; Мухіна Н.Ф. - дов. №б/н від 28.05.2014 року;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Укроборонлізинг" про стягнення 3 817,36 грн. - основного боргу, 49,63 грн. - інфляційних втрат та 261,36 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору № 31 від 14.02.2011 року та Додаткових угод до нього не поставив в повному обсязі оплачений товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 3 817,36 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2014 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" було надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою від 11.04.2014 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.05.2014 року.

Представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

В судове засідання 16.05.2014 року представник відповідача представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, ухвалою від 16.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 02.06.2014 року.

Представник позивача в судове засідання 02.06.2014 року не з'явився, проте подав до канцелярії суду письмові пояснення по справі.

Представник відповідача вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, проте у судовому засіданні подав клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строку вирішення спору.

Розглянувши подані клопотання суд їх задовольнив.

Ухвалою від 02.06.2014 року розгляд справи було відкладено на 23.06.2014 року.

В судовому засіданні 23.06.2014 року представники позивача надали усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 23.06.2014 року не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Крім того, при зверненні з даним позовом позивач просив суд вжити заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача та шляхом заборони відповідачу на відчуження всього рухомого та нерухомого майна.

Розглянувши подану заяву Господарський суд міста Києва не вбачає підстав для її задоволення, оскільки позивач в поданій заяві не наводить відповідного обґрунтування, яке б свідчило про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 23.06.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" (далі - покупець, позивач) та Державним підприємством "Укроборонлізинг" (далі - покупець, відповідач) був укладений договір № 31 (далі - Договір), пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що покупець зобов'язався своєчасно прийняти та оплатити, а продавець відвантажити товар, який поставляється окремими партіями по мірі накопичення.

Відповідно до пункту 2.1 Договору постачання товару здійснюється окремими партіями по мірі накопичення. Продавець передає брухт покупцю на складі військової частини, в якій знаходиться брухт, після отримання грошових коштів на поточний рахунок підприємства за кожну поставлену партію брухту.

Згідно пункту 3.1 Договору за поставлену партію товару покупець оплачує продавцю належну йому суму у відповідності до Додаткової угоди та виставленого продавцем рахунку.

Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що розрахунки за партію товару здійснюються наступним шляхом: 100% від вартості товару, згідно з відповідною Додатковою угодою до даного Договору перераховуються покупцем в українських гривнях на розрахунковий рахунок продавця в якості попередньої оплати, не пізніше 7 банківських днів до запланованої дати відвантаження товару.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони підписали 14 Додаткових угод, якими погодили найменування, кількість та ціну металобрухту.

На виконання умов Договору та у відповідності до укладених Додаткових угод, позивач сплатив в обумовлені строки на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 933 434,75 грн., що засвідчується платіжними дорученнями № 1650 від 09.12.2011 року на суму 40 523,57 грн., № 176 від 10.02.2011 року на суму 76 497,36 грн., № 357 від 17.03.2011 року на суму 2 593,07 грн., № 408 від 28.03.2011 року на суму 46 634,23 грн., № 629 від 10.05.2011 року на суму 132 672,25 грн., № 921 від 15.07.2011 року на суму 119 515,60 грн., № 927 від 18.07.2011 року на суму 15 454,90 грн., № 992 від 27.07.2011 року на суму 10 179,00 грн., № 1083 від 16.08.2011 року на суму 144 249,20 грн., № 1087 від 16.08.2011 року на суму 86 479,65 грн., № 1302 від 03.10.2011 року на суму 149 173,40 грн., № 1482 від 02.11.2011 року на суму 959,65 грн., № 1483 від 02.11.2011 року на суму 68 224,37 грн., № 1604 від 28.11.2011 року на суму 40 278,50 грн.

В свою чергу, відповідач в порушення умов Договору та Додаткових угод здійснив поставку оплаченого товару на суму 929 617,39 грн., що підтверджується накладними, копії яких наявні в матеріалах справи.

01.10.2013 року та 26.11.2013 року позивач надсилав на адресу відповідача претензії з вимогами повернути кошти за недопоставлений товар, проте відповідач залишив їх без задоволення та належного реагування.

Станом на день розгляду справи в суді суму вартості недопоставленого товару відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна прострочена заборгованість відповідача перед позивачем становить 3 817,36 грн.

Згідно до статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги нормативно до документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 3 817,36 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі ст. 625 ЦК України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 261,36 грн. та інфляційних втрат в сумі 49,63 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3 % річних, з урахуванням умов договору, вартості недопоставленого товару та періодів нарахування визначених позивачем, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення 3% річних частково в сумі 256,02 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Укроборонлізинг" (місцезнаходження : 04050, м. Київ, Шевченківський р -н, вул. Мельникова, буд. 81, буд. 2, 3 поверх, код ЄДРПОУ 30488626) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковський завод металів та сплавів" (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 34-А, код ЄДРПОУ 32062230) 3 817 (три тисячі вісімсот сімнадцять) грн. 36 коп. - основного боргу, 49 (сорок дев'ять) грн. 63 коп. - інфляційних втрат, 256 (двісті п'ятдесят шість) грн. 02 коп. - 3% річних, 1 824 (одну тисячу вісімсот двадцять чотири) грн. 64 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

01.07.2014 року

Суддя Спичак О.М.