Рішення

від 02.07.2014 по справі 911/2323/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2014 р. Справа № 911/2323/14

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбиодар», м. Суми

до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», Київська область, м. Бориспіль

про стягнення 300428,49 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача : Полховська Н.М. (довіреність б/н від 3 червня 2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбиодар» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (далі - відповідач) про стягнення 300428,49 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки за №94 від 1 січня 2009 року, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 283527,78 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував пеню в розмірі 6561,25 грн., 3% річних в розмірі 1514,11 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8780,35 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 16 червня 2014 року та призначено справу до розгляду на 2 липня 2014 року.

Відповідач у судове засідання 2 липня 2014 року представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалою суду від 16 червня 2014 року. Відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалу господарського суду Київської області від 16 червня 2014 року було надіслано на юридичну адресу відповідача, а саме: Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100.

Крім того, з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, зазначену ухвалу отримав представник відповідача 19 червня 2014 року.

Згідно з п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року за №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 2 липня 2014 року представником позивача подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог.

З урахуванням клопотання про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 283527,78 грн. основного боргу, пеню в розмірі 6561,25 грн., 3% річних в розмірі 1514,11 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8780,35 грн.

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято до розгляду клопотання про зменшення розміру позовних вимог, подальший розгляд справи здійснюється з урахуванням зазначеного клопотання.

2 липня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрбиодар» (за договором - постачальник) та Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (за договором - покупець) 1 січня 2009 року укладено договір поставки за №94.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що постачальник зобов'язується постачати покупцеві дієтичну добавку «Жир Борсуковий» (далі - товар).

Згідно пункту 1.2 договору ціни, кількість, асортимент вказані у накладних на кожну партію товару, та є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний приймати товар і своєчасно проводити оплату на умовах і в строки, передбачених цим договором.

Відповідно до пункту 7.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 60 днів з моменту отримання товару.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що якщо покупець порушить положення пункту 7.1 договору, то покупець несе відповідальність в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати.

Згідно пункту 14.1 договору, договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2009 року.

Пунктом 14.2 договору передбачено, що у випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення дії даного договору, жодна із сторін не сповістить іншу сторону про своє бажання припинити його дію, то він автоматично продовжує свою дію ще на один рік.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 327038,05 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000004 від 15 січня 2014 року, №РН-0000008 від 30 січня 2014 року, №РН-0000009 від 30 січня 2014 року, №РН-0000010 від 30 січня 2014 року, №РН-0000016 від 13 лютого 2014 року, №РН-0000017 від 13 лютого 2014 року та №0000018 від 13 лютого 2014 року, копії яких наявні в матеріалах справи, а оригінали оглянуто у судовому засіданні.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 283527,78 грн.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повністю оплатив прийнятий у позивача товар. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 283527,78 грн. заборгованості за прийнятий товар підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем, у сумі 6561,25 грн. є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нараховані позивачем 3% річних у сумі 1514,11 грн. та інфляційні втрати у сумі 8780,35 грн. є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, код 22946976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбиодар» (40024, Сумська область, м. Суми, вул. СКД, 12, кв. 229, код 36234200) - 283527 (двісті вісімдесят три тисячі п'ятсот двадцять сім) грн. 78 коп. заборгованості, 6561 (шість тисяч п'ятсот шістдесят одна) грн. 25 коп. пені, 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 11 коп. 3% річних, 8780 (вісім тисяч сімсот вісімдесят) грн. 35 коп. інфляційних втрат та 6008 (шість тисяч вісім) грн. 57 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 4 липня 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.