Рішення

від 03.07.2014 по справі 925/958/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2014 року Справа № 925/958/14

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді - Гури І.І., при секретарі судового засідання - Мирошниченко Б.В., за участю представника позивача - Кравчук А.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області у м. Черкаси справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", с. Жорниська Яворівського району Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-Україна", м. Черкаси про стягнення 101 162,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позов, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 101 162,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, 16.01.2013 сторони уклали договір поставки №160, на виконання умов якого позивач поставив відповідачу товар на суму 187 208,00 грн., однак відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар в сумі 87 138,75 грн., станом на 26.05.2014 заборгованість за поставлену продукцію становить 100 069,25 грн. Згідно п. 9.3. Договору позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 1 092,75 грн. за період з 06.05.2014 по 26.05.2014, так як остання партія товару була передана 03.04.14, прострочення виконання зобов'язань настало з 06.05.2014, виходячи з п. 1 Додаткової угоди до Договору, яким встановлено відстрочку платежу 30 календарних днів.

Відповідач представника у судове засідання не направив з невідомих суду причин, хоча був повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду відповідачу 11.06.2014, однак надіслав суду заяву, у якій повідомив, що погоджується із позовною вимогою на користь позивача, але на суму 90 000,00 грн., оскільки 30.05.2014 було проплачено 10 000,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтвердив факт погашення відповідачем боргу на суму 10000,00 грн., надав акт звірки взаємних розрахунків позивача, згідно якого сальдо становить 90 069,25 грн., підтримав вимоги про стягнення залишку основного боргу та пені.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлені наступні обставини.

16.12.2013 товариство з обмеженою відповідальністю "Провімі" (постачальник за договором, позивач у справі) до товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-Україна" (покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір поставки № 160 (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити товари, в т.ч., але не виключно комбікорми, кормові додатки, премікси, білкові та вітамінно-мінеральні добавки (далі - товар) на умовах, зазначених в даному договорі (п. 1.1. Договору).

Договір містить, зокрема, такі умови:

- товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем за кількістю та асортиментом в дату поставки згідно п. 2.3 Договору. З цього часу право власності на товар, а також ризик випадкової втрати, знищення та/чи пошкодження товару переходить до покупця (п. 2.2.);

- датою поставки товару є дата зазначена на товарно-транспортній накладній: для поставок на умовах FCA- це дата товарно-транспортної накладної, для поставок на умовах СРТ - це дата доставки, зазначена в товарно-транспортній накладній (п. 2.3.);

- покупець здійснює попередню оплату повної вартості кожного замовлення, за винятком випадків, передбачених п. 3.6. цього договору, на підставі переданого по факсу або електронною поштою рахунку-фактури постачальника не пізніше дати поставок (п. 3.4.);

- в окремих випадках покупець може отримати товар з відстроченням платежу, що має бути закріплено сторонами у письмовому вигляді шляхом підписання додаткової угоди до даного договору. Строк такого відстрочення фіксується у додатковій угоді, підписаній обома сторонами (п. 3.6.);

- у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем він сплачує суму боргу з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня (п. 9.3.).

Сторони уклали Додаткову угоду до Договору про наступне, зокрема: оплата за товар покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника з відстрочкою платежу 30 календарних днів з дати рахунку-фактури постачальника; при цьому загальна сума відтермінування платежів не повинна перевищувати 75000,00 грн. (п. 1); платежі, здійснені покупцем, в першу чергу будуть зараховуватись як оплата за раніше отриманий та неоплачений товар (п. 2).

Позивач на виконання умов Договору поставив позивачу товар на суму 187 208,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № 802 від 03.04.2014 на суму 75 069,25 грн., № 440 від 26.02.2014 на суму 6 275,00 грн., № 439 від 26.02.2014 на суму 105 863,75 грн.

Відповідач в порушення умов договору здійснив часткову оплату за

поставлений товар в сумі 87 138,75 грн., борг станом на день подання позову становив 100 069,25 грн.

Після подання позову - 30.05.2014 відповідач погасив борг на суму 10 000, 00 грн., про що повідомив суд у заяві від 01.07.2014.

Залишок боргу становить 90 069,25 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період травень 2014, складеним позивачем, борг в сумі 90 000,00 грн. визнається відповідачем у заяві суду від 01.07.2014.

Позивач направляв відповідачу вимогу № 207 від 08.05.2014, на яку відповідач не відповів та не виконав.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що сторони правовідносин являються суб'єктами господарювання, зобов'язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

З огляду на вищенаведені докази у справі, встановлені обставини справи та наведені правові норми, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 90 069,256 грн. основного боргу за поставлений товар, строк оплати якого настав. Провадження у справі в частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України , оскільки дана сума погашена відповідачем 30.05.2014, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період травень 2014 року позивача.

Згідно з ч. 2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке виразилось у простроченні виконання грошових зобов'язань з оплати за поставлений товар.

У ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно стаття 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно п. 9.3. Договору у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань покупцем він сплачує суму боргу з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Позивач, керуючись п. 1 Додаткової угоди до Договору, що визначає строк оплати за товар та п. 9.3. Договору, що встановлює пеню, обгрунтовано нарахував відповідачу пеню за період з 06.05.2014 по 26.05.2014 (по дату позовної заяви) в сумі 1 092,75 грн. Судом розрахунок пені перевірений, він є вірним.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПКУ України з відповідача підлягає стягненню на

користь позивача, сплачений останнім судовий збір в сумі 2023,24 грн.

Керуючись ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80 ГПК,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Альтаір-Україна", (м. Черкаси, вул. Енгельса, 122/41, кв. 84, ідентифікаційний код 37651753) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Провімі", Львівська область, Яворівський район, с. Жорниська, комплекс "Ямельня-1", ідентифікаційний код 32730400) - 90 069,25 грн. основного боргу, 1 092,75 грн. пені та 2023,24 грн. судового збору.

Припинити провадження в частині стягнення 10 000,00 грн. основного боргу.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 04 липня 2014 року.

Суддя І.І. Гура