Рішення

від 01.07.2014 по справі 911/1988/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2014 р. Справа № 911/1988/14

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

до Малого колективного підприємства «Ліза», Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка

про стягнення 15256,11 грн.

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Конєва Л.Л. (довіреність №109 від 26 травня 2014 року);

від відповідача: не з'явився;

вільні слухачі: ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_1);

ОСОБА_3 (паспорт серії НОМЕР_2).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київобленерго (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Малого колективного підприємства «Ліза» (далі - відповідач) про стягнення 15256,11 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору користування електричною енергією від 30 лютого 1997 року за №9-10, а саме, відповідач не сплатив грошові кошти за спожиту електроенергію, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 14248,20 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1007,91 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 28 травня 2014 року та призначено справу до розгляду на 17 червня 2014 року.

Відповідно до ухвали суду від 17 червня 2014 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 1 липня 2014 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 28 травня 2014 року та від 17 червня 2014 року, в судові засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

1 липня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (за договором - електропостачальна організація) та Малим колективним підприємством «Ліза» (за договором - споживач) 30 лютого 1997 року укладено договір користування електричною енергією за №9-10.

Пунктом 1.1 договору встановлено, що електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Згідно пункту 2.1 договору електропостачальна організація за врегульованим тарифом зобов'язується відпускати електроенергію як різновид промислової продукції споживачу в межах 1,0 кВт приєднаної (дозволеної до використання) потужності з визначеними йому цим договором умовами та величинами постачання електроенергії та потужності.

Пунктом 4.12 договору передбачено, що споживач зобов'язується сплачувати за використану електроенергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами, індексом цін та умовами цього договору.

Пунктом 7.2 договору встановлено, що оплата платіжних документів здійснюється споживачем самостійно, в 5-ти денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Відповідно до пункту 7.3 договору при відсутності оплати за електроенергію, яка спожита за розрахунковий період, обумовлений договором, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення боргу.

Як зазначає позивач, станом на 27 березня 2014 року за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 14248,20 грн.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав належним чином, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 14248,20 грн. за спожиту електроенергію станом на 27 березня 2014 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Станом на день прийняття рішення у справі відповідач не розрахувався з позивачем за спожиту електроенергію у повному обсязі. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи. Вимога позивача про стягнення з відповідача 14248,20 грн. заборгованості за спожиту електроенергію підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» №543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у сумі 1007,91 грн., є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Малого колективного підприємства «Ліза» (08105, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Київська, 111-б, код 13716289) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-б, код 23243188) - 14248 (чотирнадцять тисяч двісті сорок вісім) грн. 20 коп. заборгованості, 1007 (одна тисяча сім) грн. 91 коп. пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 4 липня 2014 року

Суддя Заєць Д.Г.