Постанова

від 01.07.2014 по справі 803/1008/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року м. ЛуцькСправа № 803/1008/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної фінансової інспекції у Волинській області до Камінь-Каширської центральної районної лікарні про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція у Волинській області (далі - позивач, інспекція, ДФІ у Волинській області) звернулася в суд з адміністративним позовом до Камінь-Каширської центральної районної лікарні (далі - відповідач, лікарня, Камінь-Каширська ЦРЛ) про зобов'язання виконати пункти вимоги від 25 лютого 2014 року №03-040-14-14/1429, а саме:

- пункт 5 частково "провести претензійно-позовну роботу щодо повернення виплачених коштів в сумі 22,41 грн спричинених зайвим нарахуванням та виплатою заробітної плати медичним сестрам ЦРЛ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (із урахуванням сум нарахувань єдиного соціального внеску) внаслідок неправильного визначення стажу медичної роботи при встановленні надбавки за вислугу років; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат кошти у сумі 22,41 грн у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України";

- пункт 6 частково "провести претензійно-позовну роботу щодо повернення виплачених коштів 1 414,82 грн (із урахуванням сум нарахувань єдиного соціального внеску) спричинених зайвим нарахуванням та виплатою індексації грошових доходів дезінфектору ОСОБА_3 та медсестрі ОСОБА_4; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат кошти у сумі 1 414,82 грн у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України";

- пункт 7 частково "провести претензійно-позовну роботу щодо повернення виплачених коштів 6 281,10 грн (із урахуванням сум нарахувань єдиного соціального внеску) спричинених нарахуванням та виплатою заробітної плати за сумісництвом керівнику структурного підрозділу завідувачу господарством ОСОБА_5; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат кошти у сумі 6 281,10 грн у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України";

- пункт 8 частково "провести претензійно-позовну роботу щодо повернення виплачених коштів 3 145,80 грн (із урахуванням сум нарахувань єдиного соціального внеску) спричинених нарахуванням та виплатою заробітної плати за сумісництвом керівнику структурного підрозділу головному бухгалтеру ОСОБА_6; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат кошти у сумі 3 145,80 грн у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України";

- пункт 11 повністю "відобразити дебіторську заборгованість та відшкодувати витрати з опалення займаного приміщення в сумі 8 527,73 грн, в тому числі шляхом проведенням претензійно-позовної роботи з Волинською обласною організацією товариства Червоного хреста України; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України";

- пункт 13 повністю "відобразити дебіторську заборгованість та відшкодувати витрати з опалення займаного приміщення в сумі 3 700,77 грн, в тому числі шляхом проведенням претензійно-позовної роботи з ТзОВ "Медфармкомплекс"; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ДФІ у Волинській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Камінь-Кащирської ЦРЛ за період з 01 лютого 2010 року по 01 грудня 2013 року, якою виявлено фінансові порушення, що викладені в акті від 14 лютого 2014 року №040-22/003.

Зокрема, в порушення вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» та пункту 4 Положення про умов роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну України від 28 червня 1993 року №43, в частині обмеження роботи за сумісництвом працівників, які займають посади керівників структурних підрозділів державних підприємств, установ та організацій, надано право працювати за сумісництвом завідувачу господарством та головному бухгалтеру, що призвело до зайвого нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування на загальну суму 15 063,08 грн.

Також, в порушення статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», без укладення договору оренди приміщення та договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна, Камінь-Каширською ЦРЛ проведено оплату комунальних послуг, спожитих Волинською обласною організацією товариства Червоного Хреста України на загальну суму 8 087,51 грн, та недоотримано орендної плати в сумі 440,22 грн. Аналогічно, за рахунок асигнувань загального фонду кошторису ЦРЛ здійснено оплату за послуги з теплопостачання протягом періоду з 01 лютого 2012 року по 01 грудня 2013 року, спожитих ТзОВ «Медфармкомплеккс» на загальну суму 3 700,77 грн.

З метою усунення виявлених порушень позивач направив лікарні лист-вимогу від 25 лютого 2014 року №03-040-14-14/1429, однак відповідач, на момент звернення до суду, пункти 5, 6, 7, 8, 11, 13 вимоги не виконав і тому ДФІ у Волинській області просила суд зобов'язати Камінь-Каширську ЦРЛ виконати їх.

В заяві від 01 липня 2014 року (а.с.109-110) представник позивача уточнив позов та просив суд зобов'язати відповідача виконати наступні пункти вимоги:

- пункт 7 частково "провести претензійно-позовну роботу щодо повернення виплачених коштів 6 281,10 грн (із урахуванням сум нарахувань єдиного соціального внеску) спричинених нарахуванням та виплатою заробітної плати за сумісництвом керівнику структурного підрозділу завідувачу господарством ОСОБА_5; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат кошти у сумі 6 281,10 грн у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України";

- пункт 11 повністю "відобразити дебіторську заборгованість та відшкодувати витрати з опалення займаного приміщення в сумі 8 527,73 грн, в тому числі шляхом проведенням претензійно-позовної роботи з Волинською обласною організацією товариства Червоного хреста України; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України";

- пункт 13 повністю "відобразити дебіторську заборгованість та відшкодувати витрати з опалення займаного приміщення в сумі 3 700,77 грн, в тому числі шляхом проведенням претензійно-позовної роботи з ТзОВ "Медфармкомплекс"; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України".

Крім того, у заяві від 01 липня 2014 року представник ДФІ у Волинській області просив суд розглядати справу за його відсутності (а.с.111).

Відповідач у письмових поясненнях від 26 червня 2014 року №788 (а.с.85-86) заперечив проти задоволення позову, оскільки виявлені в ході ревізії порушення були усунуті в повному обсязі. Зокрема, здійснено повернення шляхом відрахувань із заробітної плати зайво виплачених коштів працівниками за сумісництвом. Повне погашення суми переплат завгоспу ОСОБА_5 буде закінчено орієнтовано в травні 2015 року шляхом вирахування із заробітної плати за його заявою. З метою усунення порушень щодо не укладення договору оренди приміщення з обласною організацією товариства Червоного Хреста України, адміністрацією лікарні укладено відповідний договір оренди та угоду про відшкодування витрат за період з 01 січня по 31 березня 2014 року. Для відшкодування коштів в сумі 8 527,73 грн за оренду приміщення та спожиті комунальні послуги підготовлений відповідний позов до Господарського суду Волинської області. Кошти за спожиту теплову енергію у розмірі 3 700,77 грн були стягнуті з ТзОВ «Медфармкомплекс» постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі №803/1055/14. З цих підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.

Представник Камінь-Каширської ЦРЛ в судове засіданні не прибула, однак в заяві від 27 червня 2014 року просила суд розглядати справу за її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує (а.с.84).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Згідно із пунктом 10 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 01 липня 2014 року розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження, без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 16 грудня 2013 року по 14 лютого 2014 року працівниками Державної фінансової інспекції у Волинській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Камінь-Каширської центральної районної лікарні, за результатом якої був складений акт від 14 лютого 2014 року №040-22/003 (а.с.7-45).

У вказаному акті фінансова інспекція встановила, що протягом 2010 року та січня-лютого 2011 року відповідно до наказів колишнього головного лікаря ОСОБА_7 двом керівникам структурних підрозділів надано право роботи на умовах внутрішнього сумісництва, що є порушенням вимог пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 1993 року №245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», пункту 4 Положення про умов роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінфіну України від 28 червня 1993 року №43, в частині заборони роботи за сумісництвом для керівників державних підприємств, установ, організацій, їхніх заступників, керівників структурних підрозділів (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).

Зокрема, наказами головного лікаря Камінь-Каширської ЦРЛ від 13 січня 2010 року №6-ос та від 21 січня 2011 року №5-ос, з 01 лютого 2010 року по 31 грудня 2010 року та з 04 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року надано завідувачу господарством ОСОБА_5 сумісництво на 0,5 ставки вакантної посади електрика. Відповідно до класифікатора професій ДК 003-2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28 липня 2010 року №327, професія завідувача господарством відноситься до керівника інших функціональних підрозділів. Зазначене, на думку ревізорів позивача, призвело до зайвого нарахування та виплати заробітної плати на загальну суму 5 898,50 грн, на яку нараховано і сплачено 1 987,47 грн єдиного соціального внеску (а.с.16-17).

Крім того, протягом періоду, що перевірявся, без укладання договору оренди приміщення загальною площею 9,57 кв.м. та договору про відшкодування витрат на утримання орендованого майна, лікарнею проведено оплату комунальних послуг, спожитих Волинською обласною організацією товариства Червоного Хреста України на загальну суму 8 087,51 грн, чим порушено вимоги статті 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». До того ж, за період з 01 лютого 2010 року по 01 грудня 2013 року лікарнею не отримано орендної плати у розмірі 440,22 грн (а.с.23-24).

Також ревізією встановлено, що приміщення старого харчоблоку лікарні використовується ТзОВ «Медфармкомплекс». Під час обстеження цього приміщення було встановлено, що воно під'єднано до центральної системи теплопостачання лікарні, однак договір про відшкодування послуг з теплопостачання з Камінь-Кащирською ЦРЛ не укладався, чим, на думку перевіряючих за період з 01 лютого 2012 року по 01 грудня 2013 року завдано збитків у розмірі 3 700,77 грн (а.с.39-40).

Вищенаведений акт ревізії підписаний головним лікарем та головним бухгалтером Камінь-Каширської центральної районної лікарні 20 лютого 2014 року без зауважень та заперечень (а.с.45).

Для усунення порушень, які виявлені під час ревізії, Державна фінансова інспекція у Волинській області направила лікарні лист-вимогу від 25 лютого 2014 року №03-040-14-14/1429 (а.с.55-57) в якій вимагала:

- у пункті 7 - провести претензійно-позовну роботу щодо повернення виплачених коштів 7 885,97 грн (із урахуванням сум нарахувань єдиного соціального внеску) спричинених нарахуванням та виплатою заробітної плати за сумісництвом керівнику структурного підрозділу завідувачу господарством ОСОБА_5; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат кошти у сумі 6 281,10 грн у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України";

- у пункті 11 - відобразити дебіторську заборгованість та відшкодувати витрати з опалення займаного приміщення в сумі 8 527,73 грн, в тому числі шляхом проведенням претензійно-позовної роботи з Волинською обласною організацією товариства Червоного хреста України; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України";

- у пункті 13 - відобразити дебіторську заборгованість та відшкодувати витрати з опалення займаного приміщення в сумі 3 700,77 грн, в тому числі шляхом проведенням претензійно-позовної роботи з ТзОВ "Медфармкомплекс"; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України".

Інформацію про вжиті заходи інспекція вимагала надати до 28 березня 2014 року.

На виконання вимог позивача, листом від 24 березня 2014 року №516 Камінь-Каширська ЦРЛ повідомила, що повернення виплачених коштів, спричинених зайвим нарахуванням та виплатою за сумісництвом завгоспу ОСОБА_5 за добровільною згодою буде проведено шляхом утримання із заробітної плати 20% до повного погашення заборгованості (а.с.70). Також в бухгалтерському обліку була відображена дебіторська заборгованість та направлені листи-претензії Волинській обласній організації товариства Червоного Хреста України та ТзОВ «Медфармкомплекс» (а.с.58).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем була підготовлена позовна заява до Господарського суду Волинської області про стягнення коштів у розмірі 8 527,00 грн з Волинської обласної організації товариства Червного Хреста України, а також сплачений судовий збір за неї. Однак доказів направлення цього позову до суду та відкриття провадження за ним Камінь-Каширською ЦРЛ не надано (а.с.95-99).

Крім того, постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі №803/1055/14 адміністративний позов Державної фінансової інспекції у Волинській області до ТзОВ «Медфармкомплекс» про стягнення коштів задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармкомплекс» на користь місцевого бюджету грошові кошти у розмірі 3 700,77 грн. Судове рішення наразі не набрало законної сили у зв'язку з оскарженням в апеляційному порядку (а.с.117-118).

Надаючи правову оцінку пунктам 7, 11, 13 листа-вимоги від 25 лютого 2014 року №03-040-14-14/1429, а також вжитим відповідачем заходам для їх виконання, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини виникли стосовно фінансового контролю за виплатою та обчисленням заробітної плати у бюджетній установі, а також за утриманням та наданням в оренду комунального майна, а тому врегульовані Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

За правилами частини першої статті 4 цього Закону інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до частини першої пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Частиною другою статті 15 даного Закону визначено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що вимоги Держфінінспекції у Волинській області, якщо вони не були оскаржені у встановленому законом порядку, є обов'язковими до виконання підконтрольною установою.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи Камінь-Каширською центральною районною лікарнею пункти 7, 11, 13 листа-вимоги від 25 лютого 2014 року №03-040-14-14/1429 не оскаржувалися і частково вживалися заходи для усунення порушень виявлених під час ревізії, що свідчить про визнання відповідачем обґрунтованості висновків Держфінінспекції у Волинській області.

Однак, на думку суду, вжиті підконтрольною установою заходи не призвели до повного виконання законних вимог позивача.

Зокрема, суд не приймає посилання відповідача на наказ від 26 лютого 2014 року №44-ос, яким вирішено здійснювати відрахування у розмірі 20% з завідуючого господарством ОСОБА_5, з наступних підстав.

Відповідно до статті 136 Кодексу законів про працю України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.

Розпорядження власника або уповноваженого ним органу або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.

У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.

Аналіз цієї норми Кодексу дозволяє суду дійти висновку, що досудовий порядок відшкодування шкоди (за розпорядженням роботодавця) можливий лише у випадку, якщо загальний розмір такої шкоди на перевищує середнього місячного заробітку працівника. У всіх інших випадках стягнення проводиться в судовому порядку.

В розглядуваному випадку розмір завданої шкоди становить 7 885,97 грн (пункт 7 вимоги), тобто значно більше за середньомісячний заробіток завідуючого господарством ОСОБА_5

Отже, для стягнення цієї шкоди підконтрольна установа на підставі частини третьої статті 136 Кодексу законів про працю України була зобов'язана звернутися до суду з позовом до винного працівника, а наказ від 26 лютого 2014 року №44-ос про відрахування заробітної плати, навіть за умови якщо працівник добровільно погодився з таким відрахуванням, винесений з грубим порушенням трудового законодавства України, а тому не береться до уваги судом (а.с.70).

Також, суд не бере до уваги посилання Камінь-Кащирської ЦРЛ на підготовлену позовну заяву до Господарського суду Волинської області про стягнення коштів у розмірі 8 527,00 грн з Волинської обласної організації товариства Червного Хреста України, оскільки в матеріалах справи відсутні як докази направлення цього позову до суду, так і відкриття провадження за ним (а.с.95-99).

Суд зазначає, що лише після відкриття провадження в господарській справі про стягнення грошових коштів з Волинської обласної організації товариства Червного Хреста України, можливо вважати повністю виконаним пункт 11 листа-вимоги від 25 лютого 2014 року №03-040-14-14/1429, в якому фінансова інспекція вимагала провести претензійно-позовну роботу (а.с.59).

Одночасно, суд бере до уваги та вважає обґрунтованими доводи відповідача, що заборгованість, яку ДФІ у Волинській області вимагає відшкодувати з ТзОВ «Медфармкоплекс» у пункті 13 вимоги, вже стягнута до місцевого бюджету постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 червня 2014 року у справі №803/1055/14 (а.с.117-118). Оскільки спір про стягнення грошових коштів вже вирішений судом, в незалежності від того чи набрало судове рішення законної сили, подальше проведення будь-якої претензійно-позовної роботи за пунктом 13 є неможливим, так само неможливо зобов'язати лікарню виконати цей пункт вимоги повторно. З наведених підстав у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного суду України, яка викладена у постанові від 15 квітня 2014 року №21-63а14 та полягає в наступному (а.с.113-114).

Орган державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Аналогічні висновки були викладені найвищим судовим органом в постановах від 13 травня 2014 року №21-89а14 та від 15 квітня 2014 року №21-40а14.

Слід зазначити, що правові висновки Верховного суду України за правилами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для всіх судів України.

Враховуючи наведені роз'яснення Верховного суду України можливо дійти висновку, що Державна фінансова інспекція у Волинській області у своїй вимозі має право лише вимагати коригування роботи підконтрольної установи, наприклад, шляхом проведення претензійно-позовної роботи з контрагентами та винними працівниками, однак вимогою неможливо зобов'язати примусово стягнути заборгованість.

Тобто, формулювання «в іншому випадку стягнути з осіб, винних у проведені зайвих грошових виплат шкоду у порядку та розмірі, встановленому статтями 133-136 Кодексу законів про працю України», яке наведено у пунктах 7, 11, 13 листа-вимоги від 25 лютого 2014 року №03-040-14-14/1429 не може бути виконано підконтрольною установою примусово, а тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Як передбачено частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач, Державна фінансова інспекція у Волинській області, довела обґрунтованість та правомірність пунктів 7, 11 листа-вимоги від 25 лютого 2014 року №03-040-14-14/1429 в частині проведення претензійно-позовної роботи, а також невжиття Камінь-Кащирською центральною районною лікарнею вичерпних заходів щодо їх виконання.

Однак позивач не довів суду обґрунтованість пунктів 7, 11 вимоги в частині примусового стягнення з винних осіб шкоди в порядку статей 133-136 Кодексу законів про працю України, а також пункту 13 вимоги, який фактично повністю виконаний.

Оскільки Камінь-Каширською ЦРЛ не повністю виконані пункти 7, 11 листа-вимоги від 25 лютого 2014 року №03-040-14-14/1429 в частині проведення претензійно-позовної роботи, але повністю виконаний пункт 13 вимоги, враховуючи що вимогою Державною фінансової інспекції у Волинській області неможливо зобов'язати підконтрольну установу примусово стягнути шкоду, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково шляхом прийняття постанови про зобов'язати відповідача виконати:

- пункт 7 вимоги в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення виплачених коштів у розмірі 6 281,10 грн (шість тисяч двісті вісімдесят одна гривня десять копійок) (із урахуванням сум нарахувань єдиного соціального внеску) спричинених нарахуванням та виплатою заробітної плати за сумісництвом керівнику структурного підрозділу завідувачу господарством ОСОБА_5;

- пункт 11 вимоги в частині відображення дебіторської заборгованості по витратах з опалення займаного приміщення в сумі 8 527,73 грн (вісім тисяч п'ятсот двадцять сім гривень сімдесят три копійки) та проведення претензійно-позовної роботи з Волинською обласною організацією товариства Червоного хреста України.

В задоволенні решти позову слід відмовити.

Керуючись частиною четвертою статті 122, статтями 162-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної фінансової інспекції у Волинській області до Камінь-Каширської центральної районної лікарні про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Камінь-Каширську центральну районну лікарню (44500, Волинська обл., Камінь-Каширський район, м. Камінь-Каширський, вул. Шевченка, буд. 43, ідентифікаційний код юридичної особи 01983051) виконати наступні пункти вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській області від 25 лютого 2014 року №03-040-14-14/1429;

- пункт 7 в частині проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення виплачених коштів у розмірі 6 281,10 грн (шість тисяч двісті вісімдесят одна гривня десять копійок) (із урахуванням сум нарахувань єдиного соціального внеску) спричинених нарахуванням та виплатою заробітної плати за сумісництвом керівнику структурного підрозділу завідувачу господарством ОСОБА_5;

- пункт 11 в частині відображення дебіторської заборгованості по витратах з опалення займаного приміщення в сумі 8 527,73 грн (вісім тисяч п'ятсот двадцять сім гривень сімдесят три копійки) та проведення претензійно-позовної роботи з Волинською обласною організацією товариства Червоного хреста України;

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович