Рішення

від 24.06.2014 по справі 23/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2014 р. Справа № 23/119

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів Бортник О.Ю. - головуюча, суддів Король М.Р., Коссака С.М., при секретарі судових засідань Бобаку Т.О. , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства (надалі - ПАТ) «Омега Банк», м. Київ,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) «Будімпекс-2000», м. Львів,

про зобов'язання підписати акт приймання-передачі (повернення) приміщення

за зустрічним позовом ТзОВ «Будімпекс-2000», м. Львів,

до відповідача ПАТ «Омега Банк», м. Київ,

про стягнення 228180,49 грн. та зобов'язання привести орендовані приміщення до стану і комплектності, які зафіксовані при передачі їх в оренду.

За участю представників:

від ПАТ «Омега Банк» - Павляк А.В. - представник,

від ТзОВ «Будімпекс-2000» - Чоповський І.В. - представник.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», м. Київ, в особі Львівського відділення ВАТ «Сведбанк», м. Львів, яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», звернулось до господарського суду Львівської області з позовом про зобов'язання ТзОВ «Будімпекс-2000», м. Львів, підписати акт приймання-передачі (повернення) приміщення від 05.05.2009 р. Позовні вимоги мотивовано тим, що сторонами достроково розірвано договір оренди приміщення, приміщення підготоване до повернення орендодавцю, якому 05 травня 2009 р. вручено Акт повернення об'єкта оренди. Однак, відповідач відмовляється від підписання вказаного акта. Позивач стверджує, що усі обов'язки за договором оренди ним виконано, відтак, ТзОВ «Будімпекс-2000» безпідставно відмовляється від підписання акту приймання-передачі приміщення, яке фактично уже звільнене банком та перебуває у володінні і користуванні господарського товариства.

ТзОВ «Будімпекс-2000» проти задоволення позову заперечувало, посилаючись на те, що з вини орендаря стались погіршення майна, переданого в оренду, відтак орендодавець вправі відмовитись від прийняття об'єкта оренди та вимагати приведення його у передбачений договором стан.

До внесення у ст. 22 ГПК України змін та доповнень в частині права відповідача подати зустрічний позов до початку розгляду господарським судом справи по суті, ТзОВ «Будімпекс-2000» подано зустрічний позов. У зустрічному позові відповідач за первісним позовом просить зобов'язати банк привести орендовані ним приміщення за Договором від 26.01.2005 р. до стану і комплектності, які зафіксовані при їх передачі в оренду Актом прийому-передачі від 01.02.2005 р., стягнути з банку заборгованість по орендній платі з урахуванням індексу інфляції в сумі 131139,71 грн., пеню в сумі 5794,32 грн., неустойку в розмірі подвійної орендної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення в сумі 91246,46 грн., державне мито та витрати на оплату послуг адвоката. Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовано тим, що орендар спричинив погіршення орендованого майна, які він зобов'язаний усунути, заборгував орендну плату та не виконує обов'язку щодо повернення майна відповідно до вимог договору.

Відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічного позову заперечив, посилаючись на відсутність погіршення орендованого майна, а також на відсутність заборгованості з орендної плати та ухиляння самого позивача за зустрічним позовом від прийняття майна після припинення дії договору оренди нежитлового приміщення.

Розгляд справи відкладався та зупинявся з підстав, викладених у наявних у матеріалах справи ухвалах суду. У судових засіданнях оголошувались перерви. Ухвалою суду від 01.10.2009 р. призначено судову будівельно-технічну експертизу, ухвалою суду від 23.04.2011 р. призначено додаткову будівельно-технічну експертизу, ухвалою суду від 04.10.2011 р. призначено проведення повторної судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою суду від 24.02.2014 р. призначено колегіальний розгляд справи № 23/119. Внаслідок автоматизованого розподілу членами колегії визначено суддів Березяк Н.Є. та Король М.Р. В зв'язку з відпусткою судді Березяк Н.Є. розпорядженням керівника апарату суду від 09.04.2014 р. призначено повторний розподіл члена колегії суддів. Внаслідок повторного розподілу членом колегії суддів з розгляду справи № 23/119 визначено замість судді Березяк Н.Є. суддю Коссака С.М. Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» змінено назву на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк», що підтверджується статутом ПАТ «Омега Банк». В зв'язку з наведеним ухвалою суду від 10.04.2014 р. замінено назву відповідача. Ухвалою суду від 27.05.2014 р. продовжено строк вирішення спору.

ПАТ «Омега Банк» у відзиві, поданому суду 27.05.2014 р., на уточнення до зустрічної позовної заяви зроблено заяву про застосування судом в порядку ст. 267 ЦК України спливу позовної давності до зустрічних позовних вимог. Крім цього, банком подано заяву від 09.04.2014 р. про застосування спливу позовної давності до зустрічного позову.

Сторонами у справі неодноразово змінювались позовні вимоги за первісним та зустрічним позовами. Так, позивачем за первісним позовом 11.08.2011 р. подано уточнення до позовної заяви, в якому банком додатково до позовної вимоги про зобов'язання підписати акт приймання-передачі приміщення заявлено дві нові позовні вимоги: про визнання недійсним пункту 7.6. договору оренди нежитлового приміщення від 26.01.2005 р. та стягнення з відповідача за первісним позовом 171203 грн. вартості невіддільних поліпшень приміщення. Ці дві позовні вимоги є новими позовними вимогами, які не заявлялись позивачем за первісним позовом при поданні позову. Уточнення до позовної заяви в частині вищенаведених двох нових вимог не є заявою про збільшення позовних вимог, чи заявою про зміну предмета або підстави позову. В частині наведених двох вимог уточнення являє собою одночасну зміну предмета і підстав первісної вимоги, банком фактично подано ще один позов з новими майновою та немайновою вимогами. Право сторони на подання у ході розгляду позовної заяви, у межах провадження у справі, додатково ще декількох нових позовів та право суду на спільне вирішення таких нових позовів з первинно поданим позовом ГПК України не передбачено. Відповідно до п. 3.12. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18 суд відмовляє в уточненні позовної заяви в редакції, викладеній в уточненні від 11 серпня 2011 р., розглядає по суті та вирішує лише первинно заявлені позовні вимоги, оскільки позивач наполягав на їх розгляді по суті. З аналогічних підстав суд відмовляє в уточненні позовних вимог та не розглядає уточнення позовних вимог за первісним позовом від 27.05.2014 р., яким заявлено нову позовну вимогу про визнання Договору оренди нежитлового приміщення достроково розірваним, а також змінено предмет позовної вимоги про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом підписати акт приймання-передачі (повернення) приміщення на вимогу про визнання факту належної передачі орендованих нежитлових приміщень орендарем та прийняття їх орендодавцем у відповідності до п. 7.3. Договору. Зміну предмета позову здійснено позивачем за первісним позовом з порушенням наданих йому ст. 22 ГПК України прав, а саме: предмет позову змінено шляхом подання письмового уточнення після початку розгляду справи судом по суті, тоді як позивач за первісним позовом вправі змінювати предмет або підставу позову лише до початку розгляду справи по суті. Відтак, по суті за первісним позовом судом вирішується раніше заявлена первинна позовна вимога про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом підписати акт приймання-передачі (повернення) приміщення.

До початку розгляду справи № 23/119 по суті заново у зміненому складі колегії суддів позивачем за зустрічним позовом 10.04.2014 р. подано заяву про уточнення зустрічної позовної заяви, у пункті 1 якої вказано, що всі подані до цього позовні вимоги, не зазначені в перелічених у заяві від 10.04.2014 р. позовних вимогах, слід вважати недійсними. Представником позивача за зустрічним позовом у судових засіданнях пояснено, що ТзОВ «Будімпекс-2000» наполягає на розгляді судом по суті лише позовних вимог, викладених у вищезгаданій заяві від 10.04.2014 р. У цій заяві позивачем за зустрічним позовом фактично змінено предмет позовної вимоги з зобов'язання банку привести орендовані ним приміщення за Договором від 26.01.2005 р. до стану і комплектності, які зафіксовані при їх передачі в оренду Актом прийому-передачі від 01.02.2005 р., на стягнення з відповідача за зустрічним позовом 353140 грн. вартості робіт по усуненню погіршень технічного стану і комплектності орендованих приміщень (збитків). Крім цього, позивачем за зустрічним позовом зменшено позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по орендній платі з урахуванням індексу інфляції до 117148,49 грн., збільшено позовні вимоги в частині неустойки до 91417 грн., в частині пені - збільшено до 6035,51 грн. та фактично заявлено нову позовну вимогу про стягнення 13519,77 грн. трьох процентів річних. Заявлена позивачем за зустрічним позовом в уточненні до зустрічної позовної заяви від 10.04.2014 р. вимога про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 3 % річних не є збільшенням розміру позовних вимог в розумінні ч. 4 ст. 22 ГПК України та постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., так як цю вимогу не було заявлено при поданні первинного зустрічного позову. Такий висновок суду відповідає й висновкам Львівського апеляційного господарського суду, викладеним у постанові від 27 березня 2013 р. у справі № 3/231 (10), залишеній без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.05.2013 р. Відтак, заява від 10.04.2014 р. в частині уточнення зустрічних позовних вимог шляхом подання вимоги про стягнення трьох процентів річних задоволенню не підлягає, зустрічні позовні вимоги не вважаються судом уточненими в частині цієї вимоги, та по суті не розглядаються. Позивачем за зустрічним позовом 23.06.2014 р. подано суду чергове уточнення позовних вимог, яким збільшено розмір позовних вимог в частині заборгованості по орендній платі до 125612,95 грн., в частині трьох процентів річних - до 14079,77 грн. Однак, як зазначено вище вимога про стягнення трьох процентів річних судом до розгляду не прийнята та не розглядається.

Заслухавши пояснення представників сторін , дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що первісний позов, в редакції, викладеній у позовній заяві № 1320 від 15 травня 2009 р. підлягає задоволенню повністю, а зустрічний позов, з урахуванням уточнення до зустрічної позовної заяви від 10.04.2014 р. та уточнення, поданого суду 23.06.2014 р., яким збільшено позовні вимоги, підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Згідно з ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання Договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між ТзОВ «Будімпекс-2000» та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого стало Відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», що змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», а згодом - на ПАТ «Омега Банк», 26 січня 2005 р. укладено Договір оренди нежитлового приміщення. Сторонами договору 9 липня 2007 р. підписано Договір про внесення змін та доповнень до цього договору оренди. Судом встановлено, що сторони за взаємною згодою шляхом обміну листами № 363 від 02 лютого 2009 р. № 16 від 09 квітня 2009 р., № 17 від 24 квітня 2009 р., достроково розірвали вищезгаданий договір оренди з 03 травня 2009 р. Згідно з нормами ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Відтак, відповідно до вимог п. 6.1.14 договору у банку виник обов'язок звільнити об'єкт оренди, після чого на підставі Акту приймання-передачі повернути його ТзОВ «Будімпекс-2000» в стані не гіршому, ніж на день передачі об'єкта оренди в оренду, з урахуванням нормального зносу. На виконання зазначеного обов'язку банк 05.05.2009 р. звернувся до ТзОВ «Будімпекс-2000» з листом за № 1240, в якому просив його прийняти приміщення (об'єкт оренди) та підписати акти приймання-передачі приміщення, долучивши до вказаного листа два примірники акта приймання-передачі об'єкта оренди, які були ним підписані. Як вбачається з вищезгаданого листа, його отримано відповідачем за первісним позовом 05.05.2009 р., зареєстровано за вхідним номером 25. Листом № 22 від 08 травня 2009 р. ТзОВ «Будімпекс-2000» у відповідь на лист банку № 1240 повідомило, що акт приймання-передачі об'єкта оренди вих. 1241 від 05.05.2009 р. ним не буде підписано в зв'язку з тим, що банк не здійснив в повному обсязі розрахунки з орендної плати на момент закінчення дії договору; у поданому акті відсутній опис технічного стану і комплектації приміщень, що повертаються з оренди; банком в порушення умов договору не усунуто допущені ним за час оренди погіршення приміщення; на думку господарського товариства, у приміщенні, яке повертається з оренди відсутні невіддільні поліпшення, на які посилається банк.

У ході судового розгляду встановлено, що відповідно до Висновку № 3977 інженерно-технічної експертизи по матеріалах господарської справи № 23/119 за позовом ПАТ «Сведбанк» до ТзОВ «Будімпекс-2000», складений 31.01.2014 р., приміщення, що було предметом договору оренди і поверталось банком після розірвання цього договору, дійсно не містило невіддільних поліпшень, виконаних за згодою орендодавця. Нежитлове приміщення зазнало пошкоджень. Вартість робіт по усуненню погіршень технічного стану і комплектності орендованих приміщень до стану, визначеного п. 7.4. договору оренди від 26.01.2005 р. складала 353140 грн.

Однак, обраний відповідачем за зустрічним позовом спосіб захисту своїх прав шляхом відмови з наведених вище підстав оформити приймання-передачу об'єкта оренди підписанням відповідного акту порушує вимоги договору оренди, законодавства України, а також права і охоронювані законом інтереси позивача за первісним позовом (орендаря). Відповідно до ч. 2 ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється. Про те, що об'єкт оренди вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання Акту приймання-передачі, а також про обов'язок позивача за первісним позовом передати відповідачу за первісним позовом об'єкт оренди протягом 5-ти календарних днів з моменту закінчення дії договору йдеться й у п.п. 7.2., 7.3. Договору. Сторони у справі розірвали за взаємною згодою Договір оренди нежитлового приміщення з 03.05.2009 р. Їхні взаємні права та обов'язки щодо оренди (володіння та використання майна) за цим договором відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України припиняються. Як пояснено представником позивача за первісним позовом і вказане не спростовано відповідачем за первісним позовом, об'єкт оренди фактично повернено орендарем орендодавцю шляхом звільнення приміщення та передачі ключів від нього. Частина приміщення, яке перебувало в оренді, уже передано ТзОВ «Будімпекс-2000» у використання Публічному акціонерному товариству «Банк ринкові технології» на підставі Договорів оренди нежитлового приміщення №1/1, № 1/2, № 1/3, № 1/4 від 01 листопада 2011 р. Відтак, відмовляючись підписувати акт приймання-передачі об'єкта оренди після розірвання договору, ТзОВ «Будімпекс-2000» тим самим відмовляється юридично оформляти припинення договору шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, та визнавати повернення предмета договору оренди орендарем, що суперечить фактичним обставинам та матеріалам справи. Крім цього, відповідач за первісним позовом тим самим безпідставно перешкоджає юридичній фіксації відповідно до вимог ч. 2 ст. 795 ЦК України моменту припинення договору оренди нежитлового приміщення від 26 січня 2005 р., що порушує права орендаря. Так, згідно з п. 7.3. договору оренди обов'язки позивача за первісним позовом щодо сплати орендної плати припиняються з дати фактичного звільнення приміщення, яка зазначається в акті приймання-передачі. З урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється лише з моменту, зафіксованого у підписаному сторонами акті приймання-передачі як дата звільнення та повернення приміщень орендодавцеві. Отже, орендар на підтвердження виконання зобов'язання за договором оренди (найму) вправі в судовому порядку вимагати прийняття від нього орендодавцем майна, яке було предметом договору, та документального оформлення такого прийняття згідно з частиною першою статті 545, частиною другою статті 795 ЦК України (пункт 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 р. Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна).

Тим більше, що пунктом 7.3. договору оренди передбачено право орендодавця (ТзОВ «Будімпекс-2000»), у випадку існування зауважень щодо технічного стану об'єкта оренди, зазначити у тому ж таки Акті приймання-передачі стан об'єкта оренди на момент повернення. Цей акт є підставою для відшкодування завданих збитків об'єкту оренди, якщо такі є. Право орендодавця не приймати об'єкт оренди, який повертається після припинення договору оренди, ані Договором оренди нежитлового приміщення, ані законодавством України не встановлено.

Позовні вимоги за зустрічним позовом підлягають задоволенню частково. Так, позивачем за зустрічним позовом первинно заявлено позовну вимогу про зобов'язання банку привести орендовані ним приміщення за договором від 26.01.2005 р. до стану і комплектності, які зафіксовані при передачі їх в оренду Актом прийому-передачі від 01.02.2005 р., оскільки за час оренди об'єкт оренди, на думку позивача за зустрічним позовом, зазнав погіршень, несправностей та поломок з вини відповідача за зустрічним позовом. Як зазначалося вище, згодом позивачем за зустрічним позовом змінено предмет цієї позовної вимоги на вимогу про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 353140 грн. вартості робіт по усуненню погіршень технічного стану і комплектності орендованих приміщень до стану, визначеного п. 7.4. Договору оренди від 26.01.2005 р. Однак, відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Згідно з висновком № 3977 інженерно-технічної експертизи, складеним 31.01.2014 р., 353140 грн. становлять вартість робіт по усуненню погіршень технічного стану і комплектності орендованих приміщень до стану, визначеного п. 7.4. Договору оренди. Однак, у матеріалах справи відсутні та позивачем за зустрічним позовом суду не подані докази того, що у зв'язку із пошкодженням об'єкта оренди він зазнав 353140 грн. втрат, або витратив 353140 грн. для відновлення свого порушеного права (приведення приміщення у попередній стан), чи міг би отримати 353140 грн. доходу за звичайних обставин, якби його право не було порушене (приміщення не було погіршеним). У матеріалах справи відсутні та позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів того, що він мусить нести ці витрати (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України). Згідно з нормою частини першої ст. 779 ЦК України обов'язок усунення погіршень орендованого майна покладено на наймача. Саме він, згідно з вищезгаданою нормою права, яка є спеціальною по відношенню до норм, котрими врегульовано основні положення (розділ І ЦК України) відшкодування майнової шкоди, зобов'язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини. Позивач за зустрічним позовом в уточненні до зустрічної позовної заяви від 10.04.2014 р. зазначив, що вимогу про зобов'язання відповідача за зустрічним позовом привести орендовані приміщення до попереднього стану та комплектності, які існували на момент його передачі в оренду, не підтримує, вважає її недійсною, наполягає на розгляді та задоволенні його позовної вимоги про стягнення 353140 грн. вартості робіт по усуненню погіршень майна. Право визначати предмет позову є невід'ємним правом позивача. Суд розглядає спір у справі в межах позовних вимог, у тому числі й щодо предмету позову, визначених позивачем. Згідно з ч. 2 ст. 779 ЦК України, яка є спеціальною по відношенню до ст. 22 ЦК України, наймодавець має право вимагати відшкодування завданих йому збитків погіршенням речі, які сталися з вини наймача, лише у разі неможливості відновлення речі. З висновку № 3977 судової інженерно-технічної експертизи вбачається, що відновлення об'єкта оренди є можливим, оскільки експертом визначено вартість робіт по усуненню його погіршень. У матеріалах справи також відсутні та позивачем за зустрічним позовом суду не надані докази неможливості відновлення об'єкта оренди наймачем станом на день розгляду судом зустрічного позову у справі.

Що стосується позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних, пені та неустойки, то вони підлягають задоволенню частково.

Між сторонами у справі 9 липня 2007 р. укладено Договір про внесення змін та доповнень до договору оренди нежитлових приміщень, посвідченого 26 січня 2005 р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 177. Згідно з цим Договором сторони погодили, що розмір орендної плати за один квадратний метр за місяць змінюється і на момент укладення змін і доповнень до договору оренди становить 60,8 грн., крім того, 20 % ПДВ - 12,16 грн., всього - 72,96 грн. Такий розмір орендної плати діє до 31.12.2008 р. Відповідач за зустрічним позовом у судових засіданнях погодився з тим, що орендодавець відповідно до вимог п. 4.2. договору оренди мав право змінювати розмір орендної плати за кожен наступний місяць на індекс інфляції Держкомстату України. Орендодавцем застосовувався індекс інфляції за місяць, який передував розрахунковому. Однак, така зміна розміру орендної плати відповідно до вимог п. 4.8. не застосовувалась у випадках сплати авансового платежу, встановленого п. 4.5. договору, та у випадках внесення орендної плати наперед за декілька місяців. Відтак, розмір орендної плати за січень 2009 р. повинен відповідати місячному розміру орендної плати, який існував до укладення 9 липня 2007 р. Договору про внесення змін та доповнень до Договору оренди нежитлового приміщення від 26.01.2005 р. Згідно з поданим представником банку рахунком-фактурою № СФ-710 від 26 червня 2007 р. орендна плата за червень 2007 р., з урахуванням індексу інфляції за травень 2007 р., становила 30233,54 грн. з ПДВ за усе приміщення (50,96 грн. за м кв. без ПДВ). За таких обставин, орендна плата за січень 2009 р. становила 30868,44 грн., з ПДВ (орендна плата за червень 2007 р. з урахуванням інфляції грудня 2008 р.); за лютий 2009 р. - 31763,63 грн.; за березень 2009 р. - 32240,08 грн., з ПДВ; за квітень 2009 р. - 32691,44 грн. з ПДВ; за п'ять днів травня 2009 р. - 5320,27 грн., з ПДВ, всього 132883,86 грн. При цьому суд дійшов висновку, що орендна плата за травень підлягала сплаті лише за п'ять днів, виходячи з положень пунктів 7.3., 4.12. договору оренди, а також з того, що Акт приймання-передачі приміщення відповідач за зустрічним позовом надав позивачу за зустрічним позовом для підписання 05 травня 2009 р. Вказане не заперечувалось та не спростовано позивачем за зустрічним позовом та підтверджується відповідною відміткою господарського товариства на супровідному листі № 1240 від 05.05.2009 р., до якого долучався акт (вхідний номер ТзОВ «Будімпекс-2000» 25 від 05.05.2009 р.). Господарський суд також виходив з приписів ч. 1 ст. 253 ЦК України, згідно з якою перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Як вбачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок, відповідачем за зустрічним позовом сплачено 130753,37 грн. орендної плати за січень - травень 2009 р. Відтак, 2130,49 грн. заборгованості з орендної плати за січень-травень 2009 р. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи позивача за зустрічним позовом стосовно розміру орендної плати за січень-травень 2009 р. судом до уваги не беруться. Після припинення дії розміру орендної плати, встановленого Договором про внесення змін і доповнень до договору оренди, тобто після 31.12.2008 р., встановлюється розмір місячної орендної плати, який діяв до укладення вищезгаданого Договору про внесення змін і доповнень. Він може бути збільшений лише на індекс інфляції за грудень 2008 р., оскільки орендна плата за липень 2007 р. - грудень 2008 р. індексувалась ТзОВ «Будімпекс-2000» і отримувалась за кожен наступний місяць з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць. Пунктом 4.2. договору передбачено, що розмір орендної плати може змінюватися на індекс інфляції лише за кожний наступний місяць, тобто за кожен один наступний місяць. Договором не передбачено право позивача за зустрічним позовом змінювати розмір орендної плати на індекс інфляції за певний період часу, що перевищує місяць.

Позовні вимоги в частині стягнення інфляційних підлягають задоволенню частково в межах трирічного строку позовної давності, оскільки відповідач за зустрічним позовом у заяві від 09.04.2014 р. про застосування терміну позовної давності та у відзиві на уточнення до зустрічної позовної заяви від 22.05.2014 р. заявив про сплив позовної давності та просив суд на підставі ст. 267 ЦК України відмовити у задоволенні зустрічного позову. Позивачем за зустрічним позовом у заяві, поданій 23.06.2014 р., про чергове збільшення позовних вимог ставиться вимога про стягнення інфляційних за період з вересня 2009 р. по травень 2014 р. включно. Відтак, стягненню з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом підлягають 208,79 грн. інфляційних у межах трирічного строку позовної давності, обчислених, виходячи з суми заборгованості 2130,49 грн. решта позовних вимог в цій частині задоволенню не підлягають в зв'язку з безпідставністю та спливом позовної давності.

Позовні вимоги за зустрічним позовом про стягнення пені також підлягають задоволенню частково, в сумі 447,89 грн. за період з моменту порушення банком строків сплати орендної плати за кожним окремим випадком до 09.08.2009 р. включно. При цьому суд виходить з суми заборгованості за січень-травень 2009 р. - 2130,49 грн. та норм п.п. 4.6., 8.1.1. договору оренди. Суд бере до уваги те, що рахунок-фактуру № СФ-0000090 від 30 січня 2009 р. банком отримано 30.01.2009 р., рахунок-фактуру № СФ-0000096 від 26 лютого 2009 р. банком отримано 26.02.2009 р., рахунок-фактуру № СФ-0000101 від 30 березня 2009 р. банком отримано 31.03.2009 р., рахунок-фактуру № СФ-0000106 від 16 квітня 2009 р. банком отримано 24.04.2009 р., рахунок-фактуру № СФ-0000114 від 5 червня 2009 р., надіслано банку цінним листом 05.06.2009 р. та ним отримано 11.06.2009 р. Крім цього, суд виходить з вказаного вище реального розміру заборгованості відповідача за зустрічним позовом з орендної плати за кожен місяць та приписів ч. 2 ст. 264 ЦК України.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача за зустрічним позовом неустойки, передбаченої п. 8.1.3. договору оренди, задоволенню не підлягають. Вказаною нормою договору, яка дублює зміст ч. 2 ст. 785 ЦК України, передбачено, якщо орендар не виконує свого обов'язку щодо повернення об'єкта оренди відповідно до умов Договору, він сплачує орендодавцю неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування об'єктом оренди за час прострочення. Як уже зазначено вище, судом встановлено, що відповідач за зустрічним позовом вчинив необхідні дії, спрямовані на своєчасне повернення позивачу за зустрічним позовом об'єкта оренди відповідно до умов договору. Зокрема, банк 05.05.2009 р. звернувся до ТзОВ «Будімпекс-2000» з листом за № 1240, в якому просив його прийняти приміщення (об'єкт оренди) та підписати акти приймання-передачі приміщення. До цього листа долучено два примірники акта приймання-передачі об'єкта оренди, які підписані компетентним представником банку та скріплені печаткою. Вказані документи отримано відповідачем за первісним позовом 05.05.2009 р., зареєстровано за вхідним номером 25. Листом № 22 від 08 травня 2009 р. ТзОВ «Будімпекс-2000» у відповідь на лист банку № 1240 повідомило, що акт приймання-передачі об'єкта оренди вих. 1241 від 05.05.2009 р. ним не буде підписано в зв'язку з тим, що банк не здійснив в повному обсязі розрахунки з орендної плати на момент закінчення дії договору; у поданому акті відсутній опис технічного стану і комплектації приміщень, що повертаються з оренди; банком в порушення умов договору не усунуто допущені ним за час оренди погіршення приміщення; на думку господарського товариства, у приміщенні, яке повертається з оренди відсутні невіддільні поліпшення, на які посилається банк. Ці підстави ухилення позивача за зустрічним позовом від оформлення приймання-передачі об'єкта оренди актом прийому-передачі є необгрунтованими. На час розгляду справи судом об'єкт оренди фактично перебував у користуванні позивача за зустрічним позовом. Як стверджували представники банку і ці твердження не були спростовані ТзОВ «Будімпекс-2000», його представникам були передані ключі від приміщень, товариство мало доступ до приміщень, які були Об'єктом оренди. Вказане опосередковано підтверджується Попереднім договором оренди від 15 квітня 2009 р., у якому ТзОВ «Будімпекс-2000» зобов'язувалось не пізніше 01 червня 2009 р. укласти договір оренди приміщень, які були предметом оренди по договору від 26.01.2005 р. Крім цього, позивачем за зустрічним позовом 01 листопада 2011 р. укладено договори оренди нежитлового приміщення №№ 1/1, 1/2, 1/3, 1/4, яким передано в оренду частину приміщень, що були предметом оренди за вищезгаданим Договором від 26.01.2005 р. Таким чином, позивач за зустрічним позовом безпідставно ухилявся від підписання акту приймання-передачі приміщення, чим перешкоджав юридичній фіксації у порядку, встановленому ч. 2 ст. 795 ЦК України, моменту припинення договору оренди нежитлового приміщення від 26 січня 2005 р. Вказані неправомірні дії позивача за зустрічним позовом щодо відмови юридично зафіксувати сам факт передачі приміщення та фактичне володіння ним і використання поверненого об'єкта оренди не дають йому права вимагати від відповідача за зустрічним позовом сплати неустойки за несвоєчасне його повернення. ТзОВ «Будімпекс-2000» не було позбавлене права та можливості зафіксувати у запропонованому банком Акті приймання-передачі (повернення) приміщення свої зауваження щодо технічного стану об'єкту (п. 7.3. договору оренди) та зазначити у цьому акті, що його підписано з зауваженнями щодо стану об'єкта.

Як зазначено вище, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних являють собою нову вимогу, заява про уточнення зустрічної позовної заяви в цій частині судом відхилена та по суті не розглядається.

На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за первісним та зустрічним позовами. При вирішенні питання про розподіл судових витрат у справі, суд виходить з того, що згідно з наявними у матеріалах справи листами Волинського відділення Львівського НДІ судових експертиз за № 3661 від 8 грудня 2010 р., за № 7268/7269 від 29 червня 2011 р. та Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 3977 від 31.01.2014 р. вартість проведених у справі первинної, додаткової та повторної експертиз становила 12048 грн. Витрати, пов'язані з явкою експерта Охремчука О.О. у судове засідання 24.03.2011 р. відповідно до листа Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз за № 122 від 01.03.2011 р. становили 344 грн. Разом вказані судові витрати склали 12392 грн. Ця сума повністю оплачувалась ТзОВ «Будімпекс-2000» згідно з наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 210 від 11 листопада 2011 р., № 95 від 10 червня 2011 р., № 6619 від 25 листопада 2010 р. За таких обставин, за наявності доказів сплати банком 1800 грн. за проведення однієї з експертиз, ці кошти є зайво сплаченими. ТзОВ «Будімпекс-2000» також сплачено 7000 грн. на оплату послуг адвоката ОСОБА_6, наданих по договору № 8/09 про правове обслуговування від 9 червня 2009 р., які підлягають розподілу між сторонами.

Зайво сплачене сторонами державне мито, у тому числі й за новими позовними вимогами, які не вирішувались судом по суті, підлягає поверненню особам, які його сплатили. Крім цього, з збільшених та змінених у 2014 р. позовних вимог за зустрічним позовом сплачується судовий збір за ставками, які існували на момент зміни та збільшення позивачем за зустрічним позовом цих позовних вимог. Внаслідок зміни та збільшення позовних вимог за зустрічним позовом у 2014 році ціна зустрічного позову зросла на 348024,97 грн. Судовий збір із збільшених позовних вимог, який підлягав сплаті станом на 10.04.2014 р., становив 6960,5 грн. У тому числі й ця сума враховувалась судом при вирішенні питання про розподіл судових витрат між сторонами. Позивачем за зустрічним позовом сплачено при поданні у 2014 р. заяв про зміну та збільшення позовних вимог за зустрічним позовом на рахунки, встановлені для сплати судового збору, лише 3551,14 грн. Недоплачена сума судового збору (3409,36 грн.) підлягає стягненню з ТзОВ «Будімпекс-2000» в доход державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1 . Первісний позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 149, корп. 4, ЄДРПОУ 30582867) оформити повернення 05.05.2009 р. з оренди Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Омега Банк» (04080,м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18 В, код ЄДРПОУ 19356840), нежитлового приміщення, яке було предметом Договору оренди нежитлового приміщення від 26 січня 2005 р., зареєстрованого в реєстрі за № 177, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 149, корп. 4, ЄДРПОУ 30582867) та Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк» (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 30, код ЄДРПОУ 19356840), шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення) цього приміщення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 149, корп. 4, ЄДРПОУ 30582867) на користь Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (04080,м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18 В, код ЄДРПОУ 19356840) 85 грн. державного мита та 312,5 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за розгляд первісного позову.

Накази видати після набрання рішенням законної сили

2. Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Омега Банк» (04080,м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18 В, код ЄДРПОУ 19356840) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 149, корп. 4, ЄДРПОУ 30582867) 2130,49 грн. заборгованості з орендної плати, 208,79 грн. інфляційних та 447,89 грн. пені, 55,74 грн. судового збору, 33,86 грн. витрат на оплату послуг адвоката та 59,94 грн. витрат на проведення експертизи і явку експерта до господарського суду у судове засідання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 149, корп. 4, ЄДРПОУ 30582867) в доход державного бюджету 3409,36 грн. судового збору за розгляд зустрічного позову.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні решти зустрічного позову відмовити.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Будімпекс-2000» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 149, корп. 4, ЄДРПОУ 30582867) після набрання рішенням законної сили 70 грн. зайво сплаченого платіжним дорученням № 6220 від 11 червня 2009 р. державного мита та 85 грн. державного мита, зайво сплаченого платіжним дорученням № 6240 від 02.07.2009 р.

Повернути після набрання рішенням суду законної сили Публічному акціонерному товариству «Омега Банк» (04080,м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 18 В, код ЄДРПОУ 19356840) 741,55 грн. державного мита зайво сплаченого платіжним дорученням № U1085-3 від 15 серпня 2011 р. та 885,48 грн. державного мита зайво сплаченого платіжним дорученням № 626-1 від 01 липня 2009 р.

4. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 01.07.2014 р.

Суддя Бортник О.Ю.,

Суддя Король М.Р.,

Суддя Коссак С.М.