Рішення

від 05.02.2007 по справі 27/377-06-11886

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/377-06-11886

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2007 р.Справа  № 27/377-06-11886

За позовом  відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо”

ддо відповідача  1) державного підприємства Одеської залізниці

                          2)  колективного підприємства збагачувальної фабрики «Центральна»

Про стягнення 1335,34 грн.

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача:    не з'явився   

Від відповідачів:  1) Тіхонова Г.І., довіреність від 03.01.2007 року;2) не з'явився  

Суть спору:Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів –1335,34 грн.

          У судовому засіданні від 29.11.2006 року Одеська залізниця надала до господарського суду відзив на позов, у якому із посиланням на ст. 31, 32 Статуту залізниць України та 3.9 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, просить суд звільнити Одеську залізницю від матеріальної відповідальності за недостачу вантажу в повному обсязі.

          12.12.2006 року за вх. № 28176 КП ЗФ «Центральна»надала до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

          22.01.2007 року за вхідним № 1292  позивач надав до господарського суду Одеської області Лист № 28 від 16.01.2007 року із розрахунком провізної плати.

          Відповідач (КП ЗФ «Центральна»), повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду.

          Керуючись ст. 75  ГПК  України  суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі КП ЗФ «Центральна» за наявними у справі матеріалами.          

Розглянувши матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі  обставини справи та заслухавши представника Одеської залізниці, суд, встановив.

          Відповідно до Договору № 1-21 від «15»лютого 2005 року, укладеного між ВАТ „Вінницяоблпаливо”   та ПП «Розма Плюс», відправник вантажу –КП ЗФ «Центральна»відпустив зі станції відправлення «Карахаш»в адресу позивача вугілля марки AС у вагоні № 67149955 за залізничною накладною № 48607644 в обсязі 69000 кг. однак фактично на Піщанський паливний склад у вказаному вагоні прибуло в об'ємі 64600 кг.

          Відповідно до додаткового узгодження № 12/2 від 17.01.2006 року до договору № 1-21 від «15»лютого 2005 року, укладеного між ВАТ „Вінницяоблпаливо”   та ПП «Розма Плюс»», ціна однієї тонни вугілля марки AС становить 256,66 грн. за одну тонну вугілля без ПДВ (308 грн. –з ПДВ).

          За поставку вугілля (зокрема у зазначеному вагоні) ВАТ „Вінницяоблпаливо” здійснило платіж на поточний рахунок ПП «Розма Плюс»у розмірі 176000 грн. відповідно до платіжних доручень № 961 від 22.08.2006 року, № 962 від 22.08.2006 року, № 3958 від 23.08.2006 року та № 825 від 23.08.2006 року.

          При комісійному перевантаженні вугілля у вагоні № 67149955 встановлена нестача вугілля в обсязі 4400 кг.

          Нестача вугілля підтверджується комерційним актом серії БК № 044262*789/4 від 01.08.2006 року, у якому зазначено, що «На підставі актів загальної форми  ст. Знамянка №№ 4653, 4662 від 31.07.2006 року про виявлення у вагоні течі і поглиблення вантажу вагон подано на вагу – перевірку. При перевірці виявилось завантаження рівномірне, нижче бортів на 100 мм. Відповідно до залізничної накладної завантаження відносно висоти бортів не вказано, завантаження вантажу антрацит АС навалом нижче бортів. На поверхні вантажу наявне воронкоподібне поглиблення: праворуч за рухом потягу: над 6-7 люками довжиною 2000 мм, шириною 2000 мм, глибиною 1000 мм. Наявний зазор в сьомому люці праворуч за рухом потягу між кришкою люку поперечною балкою шириною 30 мм на всю довжину кришки люку, закладено дошкою і клоччям. Течі вантажу немає. двері та люка щільно зачинені. Каток не застосувався. Наявне захисне маркування вантажу вапном. У місці поглиблення захисне маркування відсутнє. При переважуванні 01.08.2006 року напіввагону на 150 т. вагонних вагах ст. Знаменка виявлено: вага брутто 85600 кг, тара з брусу 21000 кг, вага нетто 64600 кг,  різниця проти документів в сторону зменшення на 4400 кг...»;   

          - Актами загальної форми № 4653 від 31.07.2006 року, № 4662 від 31.07.2006 року.

          За комерційним актом серії БК № 044262*789/4 від 01.08.2006 року вагон не справний, що також підтверджується Актом про технічний стан вагону № 664 від 31.07.2006 року.

          Відповідно до ст. 114 Статуту залізниць України, - залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме:

          а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі;

          б) за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю, - у розмірі оголошеної вартості, а  якщо залізниця доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, - у розмірах дійсної вартості;

          в) за псування і пошкодження - у розмірах тієї суми,  на яку було знижено його вартість.

          Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

          Згідно з розрахунком позивача, який підтверджено розрахунком Одеської залізниці, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, - нестача вантажу складає –3710 кг. (3,71 т.). на загальну суму –1142,68 грн.

          Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

          Згідно ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знищено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

          За незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин (ст. 113 Статуту).

          Статтею 31 Статуту встановлено, що залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу вагони. Придатність вагонів для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

          У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила, можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера.

          Враховуючи те, що           залізниця в порушення вимог ст. 31 Статуту подала під завантаження несправний вагон, а відправник не відмовився від його використання, відповідальність за недостачу вугілля яка має місце при перевезенні вагоном № 67149955 покладається в рівних долях, з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення, на вантажовідправника, тобто на КПЗФ «Центральна»та на перевізника -  ДП Одеську залізницю.

          На теж саме вказує і п. 3.9 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, за яким відповідно до статті 31 Статуту залізниця зобов'язана подавати під завантаження  справні,  придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від  залишків  вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках –продезінфіковані вагони та контейнери. У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо  він  цього не зробив, відповідальність за втрату,  недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися  внаслідок  технічної несправності рухомого складу,  покладається на  відправника. Винятки  з  цього  правила можуть  мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається,  що технічна несправність мала прихований  характер або  виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є  такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю. Якщо незбереження вантажу сталося внаслідок того, що вагон чи контейнер поряд з прихованими несправностями або з несправностями, які виникли під час транспортування,  мали ще й  такі,  які  могли бути виявлені до завантаження, господарський суд може вирішити питання про покладення відповідальності як на залізницю, так і на відправника.  

          Позивачем у позовних вимогах заявлено відшкодування вартості залізничного тарифу в розмірі 192,66 грн.

          Згідно зі статтею 114 Статуту поряд з відшкодуванням збитків залізниця зобов'язана відшкодувати сплачену за перевезення цього вантажу провізну плату, якщо її не включено до вартості втраченого вантажу, лише у випадку повної втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі нестачі, псування або пошкодження вантажу Статут не передбачає (п. 3.13 Роз'яснення Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року, з подальшими змінами та доповненнями).

          Отже позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Вінницяоблпаливо” відносно стягнення залізничного тарифу є необґрунтованими, та як слід в цієї частині позовних вимог позивачу слід відмовити.  

          Відповідач (КПЗФ «Центральна»),повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх  представників  в  судове  засідання  не направив незважаючи на виклик суду.

          Повідомлення належним чином КПЗФ «Центральна» про час і місце розгляду справи підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 192722, 199681, 211552. Тобто відповідач повідомлявся про день та час розгляду справи, але своїм правом прийняти участь в її розгляді не скористався. Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

          Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

          Станом на 05.02.2007 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв'язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

          Тому подальше відкладення розгляду справи є неможливим та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку КПЗФ «Центральна» у судове засідання.

          Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Одеської залізниці (м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19), код ЄДРПОУ 01071315, р/р 26003000001 в Од. філії АБ «Експрес-банк», МФО 328801 на користь відкритого акціонерного товариства  „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122), код ЄДРПОУ 01880670, р/р 2600030132 в Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571 –571,34 грн. основного боргу, 43,64 грн. держмита  та 50,49 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

3.Стягнути з колективного підприємства збагачувальної фабрики «Центральна»(94613, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Старокам'яна, 1), код ЄДРПОУ 32226023, р/р 26006053701304 в ЛФ „Приватбанк” м. Луганськ, МФО 304795 на користь відкритого акціонерного товариства  „Вінницяоблпаливо” (21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 122), код ЄДРПОУ 01880670, р/р 2600030132 в Вінницькому ЦВ ПІБ, МФО 302571 –571,34 грн. основного боргу, 43,64 грн. держмита  та 50,49 грн. –витрати на ІТЗ судового процесу.

4.В решті позову відмовити.

Накази видати у порядку ст. 116 ГПК України.

          Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя                                                                                       Семенюк Г.В.