ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
01 липня 2014 р. Справа № 903/567/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тегея»
про стягнення 2949,93 грн.
Суддя Костюк С. В.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: Бушевський С.В., дов.№0100-17/178 від 26.05.2014 року
від відповідача : н/з
Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Відводу складу суду не заявлено.
Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть : Позивач - ТзОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Тегея» 2949,93 грн., з них 2310,12 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 609,44 грн. неустойки, 30,37 грн. відсотків річних.
При обґрунтуванні заявленої вимоги посилається на договір поставки між ТзОВ «КВК» та ТзОВ «Тегея» від 11.04.2013 року, договір про відступлення права вимоги від 03.03.2014 року та додаткову угоду від 05.03.2014 року між позивачем та ТзОВ «Кримська водочна компанія» згідно яких до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 2310,12 грн., штрафних санкцій, інфляційних втрат, а також плати за користування чужими коштами в межах договору поставки від 11.04.2013 року №000082.
Відповідач пояснення по суті заявлених позивачем вимог не представив, ухвала суду про порушення провадження у справі від 18.06.2014 року направлена відповідачу за адресою зазначеною в позовній заяві, а саме м.Луцьк, вул.Ветеранів, 18, яка відповідає адресі згідно довідки з ЄДРПОУ, повернулась без вручення адресату з відміткою «адресат відсутній».
В п.3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18 вказано, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
Тому якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації-адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
З врахуванням зазначеного спір розглядається за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.
З матеріалів справи, пояснень представника позивача вбачається, що 11.04.2013 року між ТзОВ «Тегея» (Покупець по договору) та ТзОВ «Кримська водочна компанія» (Постачальник по договору) було укладено договір поставки за №000082 (а.с.6), відповідно до умов якого (п.1.1) Постачальник зобов'язався передавати у власність покупця, а Покупець - приймати і оплачувати алкогольні та безалкогольні напої.
По п.2.1 ціна, асортимент,найменування продукції вписується в додатковій угоді (специфікації) або при підписанні накладної.
По п.2.8 відповідач зобов'язався оплачувати продукцію не пізніше 21 календарних днів з моменту її передачі.
На виконання умов договору по видатковій накладній №PH-33-041837 від 30.11.2013 року відпущено відповідачу алкогольної продукції на загальну суму 7110,12 грн.(а.с.7)
За загальними нормами ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
За умовами договору, а саме п.2.8 термін оплати товару протягом 21 календарних днів з моменту його передачі, тобто за накладною від 30.11.2013 року до 22.12.2013 року.
Як слідує з матеріалів справи 03.03.2014 року між Постачальником - ТзОВ «Кримська водочна компанія» та ТзОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» було укладено договір про відступлення права вимоги №03/03/14 та 25.03.2014 року додаткову угоду до нього (а.с.10).
За умовами даних договорів ТзОВ «Кримська водочна компанія» (первісний кредитор) передало ТзОВ «Істерн Беверідж Трейдінг» (новий кредитор) право вимагати від боржника - ТзОВ «Тегея» сплати заборгованості за договором №000082 від 11.04.2013 року в сумі 2310,12 грн., а також штрафних санкцій, інфляційних, плати за користування чужим майном в межах та розмірах визначених договором поставки №000082 від 11.04.2013 року.
Позивач просить стягнути заборгованість в сумі 2310,12 грн., яка передана за договором про відступлення права вимоги від 03.03.2014 року та додатковою угодою до нього від 25.03.2014 року та підтверджена актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.04.2014 року, пеню в сумі 147,42 грн. та штраф в розмірі 462,02 грн. згідно п.4.1 договору поставки, а також 30,37 грн.-3% річних.
Згідно ч.1 п.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що боржник - ТзОВ «Тегея» 25.03.2014 року був повідомлений про відступлення права вимоги заборгованості в сумі 2310,12 грн. за договором поставки №000082 від 11.04.2013 року.
З врахуванням зазначеного вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2310,12 грн. підставна і підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 147,42 грн. та штрафу в розмірі 462,02 грн., то зазначена також є підставною і підлягає задоволенню з врахуванням наступного.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 4.1 договору поставки визначено, що у разі недотримання термінів оплати Продукції, зазначених у п.п.2.9 договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення. У разі якщо прострочення становить більше 30 календарних днів, Покупець, крім того, зобов'язаний виплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії Продукції, оплата якої прострочена.
З розрахунку в позовній заяві вбачається, що пеня нарахована на заборгованість з врахуванням ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.
За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума відсотків річних за розрахунком позивача становить 30,37 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
При цьому суд враховує, що додатковою угодою до договору про відступлення права вимоги новому кредитору - позивачу було передано право вимагати сплати крім основної заборгованості і штрафних санкцій, інфляційних, плати за користування чужим майном в розмірах визначених договором поставки №000082 від 11.04.2013 року.
Відповідно до ст.49 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. ст. 512,514,516,526,610,612,655,692, Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд України,-
ВИРІШИВ:
1.Позов задоволити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тегея» (43024, м.Луцьк, вул.Ветеранів, 18, Ідентифікаційний код 38592542) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Істерн Беверідж Трейдінг» (01135, м.Київ, пр.Перемоги, 5-А, п/р № 26002010315819 в ПАТ «МІБ», МФО 380582, ЄДРПОУ 38679874) 2949,93 грн., з них 2310,12 грн. заборгованості, 147,42 грн. пені, 30,37 грн. відсотків річних, 462,02 грн. штрафу, а також 1827грн. витрат по оплаті судового збору.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено
04.07.14
Суддя С. В. Костюк
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 04.07.2014 |
Оприлюднено | 08.07.2014 |
Номер документу | 39591788 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Костюк Софія Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні