Рішення

від 10.06.2014 по справі 910/7035/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7035/14 10.06.14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Дистрибуційна Компанія-Трейдинг"

про стягнення 11 219,26 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кондитерська фабрика "Східні Ласощі" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Дистрибуційна Компанія-Трейдинг" про стягнення 11 219,26 грн., а саме: 10 351,42 грн. - основного боргу, 588,49 грн. - пені, 134,43 грн. - 3% річних, 144,92 грн. - інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу № 0132 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.04.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/7035/14 та призначено її до розгляду на 22.05.2014 р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав усні пояснення по справі, а також документи, які були залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2014 р. розгляд справи відкладено на 10.06.2014 р.

Представник позивача у судове засідання не з'явився.

Відповідач відзиву на позов не надав, представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив, про день та час проведення судового засідання повідомлявся належним чином.

Судом враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу про порушення провадження та ухвалу про відкладення розгляду справи відповідачу було надіслано за належною адресою (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), отже, адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

28.05.2013 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні ласощі» (далі - продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Українська Дистрибуційна Компанія-Трейдинг» (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 0132 (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 2.1 Договору продавець зобов'язується передати товару у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти товар, сплатити його вартість та реалізовувати його на умовах даного Договору відповідно до п. 1.4.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що вартість кожної одиниці товару, що повинен бути поставлений за даним Договором, вказується у відповідній видатковій накладній.

Згідно з п. 7.1. Договору покупець розраховується за товар, одержаний на умовах даного Договору по ціні, вказаній у товарній накладній не пізніше ніж через 30 календарних днів від дати отримання товару, вказаній у товарній (видатковій) накладній, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, обумовлений у даному Договорі.

Продавець поставив, а покупець прийняв товар на загальну суму 10 351,42 грн., що підтверджується видатковою накладною № 460 від 29.05.2013 р., копія якої наявна в матеріалах справи.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача вказані кошти в сумі 10 351,42 грн., посилаючись на те, що відповідачем не була здійснена оплата за поставлений товар, а претензія № 137 від 09.09.2013 р. на вказану вище суму залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з приписами статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 10 351,42 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 588,49 грн., 144,92 грн. інфляційних та 134,43 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 8.2 Договору за кожен прострочення платежу покупцем і до спливу строку загальної позовної давності, що застосовується до основного зобов'язання (сплата заборгованості за поставлений товар), продавець має право нарахувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд здійснив власний розрахунок інфляційних, 3% річних та пені, відповідно до якого розмір пені складає 591,59 грн., інфляційні становлять 0 грн., 3% річних - 133,58 грн.

Оскільки підстави для стягнення суми пені більшої, ніж заявлено позивачем, у суду відсутні, з відповідача підлягає стягненню 588,49 грн. пені, 133,58 грн. 3% річних.

В задоволені 144,92 грн. інфляційних та 0,85 грн. 3% річних слід відмовити.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 10351,42 грн., 588,49 грн. пені, 133,58 грн. 3% річних.

У стягненні 144,92 грн. інфляційних та 0,85 грн. річних судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню 1 803,26 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Дистрибуційна Компанія-Трейдинг» (02140, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, кв. 63, код 38567317) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кондитерська фабрика «Східні Ласощі» (25007, Кіровоградська обл., м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової, 215, код 35720380) 10 351 (десять тисяч триста п'ятдесят одну) грн. 42 коп. основного боргу, 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 49 коп. пені, 133 (сто тридцять три) грн. 58 коп. 3% річних, 1 803 (одну тисячу вісімсот три) грн. 26 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 04.07.2014 р.

Суддя О.Г. Удалова