Рішення

від 01.07.2014 по справі 914/1738/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2014 р. Справа № 914/1738/14

За позовом : Малого колективного підприємства «Мажор», м. Львів

До відповідача : Публічного акціонерного товариства "Фірма" НАФТОГАЗБУД" в особі Управління механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд», м. Львів

Про стягнення 101 528,58 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Гніздюх О.Т. - представник

від відповідача: Лозинський Д.С. - представник

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Малого колективного підприємства «Мажор» до Публічного акціонерного товариства "Фірма" НАФТОГАЗБУД" в особі Управління механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» про стягнення 101 528,58 грн.

Розгляд справи відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав, просив задоволити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та наданих в судових засіданнях пояснень. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судових засіданнях.

Представник Відповідача проти позову заперечив з тих підстав, що стосовно відповідача порушено справу про банкрутство і введено мараторій на задоволення вимог кредиторів, а відтак просить в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 01.07.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

07.07.2011 року між МКП «Мажор» (надалі Продавець) та ПАТ "Фірма" НАФТОГАЗБУД" в особі Управління механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» (надалі Покупець) було укладено договір поставки №07/01, у відповідності до умов якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язувався прийняти вищезазначений товар і оплатити його вартість на умовах і в строки , передбачені договором.

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар в кількості 45,350 тонн на суму 405429,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, долученими до матеріалів справи.

За отриманий товар відповідач розрахувався частково , сплативши 313571,57 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Станом на 01.12.2011 року був підписаний Акт звірки розрахунків, що засвідчив наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар в сумі 91857,43 грн., яка залишилась не погашеною.

12.12.2011 року та повторно 21.06.2012 року, позивач направляв відповідачу вимоги про погашення заборгованості в семиденний термін, які залишені без відповіді і задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 3246,17 грн. та три відсотки річних в сумі 6424,98 грн., які просить стягнути з відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що зменшені позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору поставки №07/01 позивач постачав відповідачу товар на загальну суму 405 429,00 грн., який відповідачем оплачений частково в сумі 313571,57 грн. Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий по договору товар складає 91857,43 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Вимоги позивача про погашення заборгованості, направлені на адресу відповідача 12.12.2011 року та 21.06.2012 року залишені без відповіді і задоволення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховано за період з 01.01.2012 року по 30.04.2014 року три відсотки річних в сумі 6424,98 грн. та за період з 01.01.2013 року по 30.04.2014 року інфляційні в сумі 3246,17 грн. Згідно проведеного судом перерахунку, за період з 01.01.2013 року по 30.04.2014 року інфляційні складають 6380,85 грн., проте до стягнення підлягають інфляційні в межах заявлених позовних вимог.

Що стосується заперечень відповідача про порушення щодо нього справи про банкрутство та введення мараторію на задоволення вимог кредиторів, то слід зазначити наступне:

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.10.2012 року порушено провадження у справі № 5015/4447/12 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Фірма" НАФТОГАЗБУД" призначено підготовче засідання та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів, відповідно до якого не нараховуються штрафні санкції за невиконання грошових зобов'язань.

Проте, слід зазначити, що справа про банкрутство відповідача порушена відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що діяв станом на 25.10.2012 року, положеннями якого не передбачено зупинення нарахування інфляційних і трьох відсотків річних, в порядку передбаченому ст..625 ЦК України.

Крім того, ухвала господарського суду Львівської області від 22.11.2012р.у справі про банкрутство ПАТ "Фірма" НАФТОГАЗБУД" , якою зобов'язано ініціюючого кредитора ТзОВ „Трубінвест-Україна" у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів (газети "Голос України" або "Урядовий кур'єр") оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "Фірма" НАФТОГАЗБУД", скасована постановою Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2013 року і провадження у справі зупинено.

Зазначені обставини не перешкоджають розгляду справи по суті про стягнення коштів з Публічного акціонерного товариства "Фірма" НАФТОГАЗБУД" в особі Управління механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд».

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати боргу з пред'явленням платіжних доручень станом на день розгляду справи не подав, а відтак суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати слід віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 3,4,4 1 ,4 2 ,4 3 ,4 4 ;4 5 ,4 6 ,12,32,33,34,35,36,43,49,82-85,ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Фірма" НАФТОГАЗБУД" в особі Управління механізації №22 ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд » (79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 144, код ЄДРПОУ 04715612) на користь Малого колективного підприємства "Мажор" (82300,Львівська область м.Борислав, вул.Дрогобицька,357, код ЄДРПОУ 22400734) - 91857,43 грн. основного боргу, 6424,98 грн. три відсотки річних , 3246,17 грн. інфляційних та 2030,57 грн. - судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 04.07.2014 року.

Суддя Березяк Н.Є.