Рішення

від 19.06.2014 по справі 917/617/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2014 р. Справа № 917/617/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне мереживо", 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 17-А

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-Сервіс", юридична адреса: 36011, м. Полтава, вул. Фрунзе, 12, кв. 13; поштова адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 54, оф. 42

про стягнення 649746,01 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Коржов П.С.

від відповідача: Дігтярь Л.А.

Представники після перерви:

від позивача: Коржов П.С.

від відповідача: не з'явився

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 05.06.2014 року.

В судовому засіданні 19.06.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 649746,01 грн. боргу за договором поставки № АР0813-02Р від 06.08.2013 року, в т.ч. 567987,00 грн. основного боргу, 28726,14 грн. пені та 53032,87 грн. 24% річних.

Представник позивача повністю підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви № 04/06/13 від 04.06.2014 року (а.с. 61-62) про зменшення їх розміру, згідно якої позивач у зв'язку з погашенням відповідачем основного боргу прохає стягнути з нього 28726,14 грн. пені, 53032,87 грн. 24% річних.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

У відповідності до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Подана заява приймається до розгляду, внаслідок чого судом розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача 81759,01 грн. заборгованості за договором поставки № АР0813-02Р від 06.08.2013 року, в т.ч. 28726,14 грн. пені та 53032,87 грн. 24% річних.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис останнього у розписці про перерву (а.с. 67). У попередніх судових засіданнях представник відповідача наявність заборгованості за договором не заперечував та прохав суд зменшити розмір штрафних санкцій.

06.06.2014 року від відповідача до суду надійшло письмове клопотання б/н від 05.06.2014 року (а.с. 69) про зменшення розміру штрафних санкцій (пені) до 1000,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал-Сервіс" (відповідач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інформаційне мереживо" (позивач, постачальник) був укладений договір поставки № АР0813-02Р від 06.08.2013 року (а.с. 11-14), у відповідності до якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити обладнання (далі - товар) за номенклатурою, кількістю, комплектністю та за цінами, які вказані у специфікаціях, що є невід'ємними частинами договору (п. 1.1. договору).

Згідно п. 9.1. договору поставки № АР0813-02Р від 06.08.2013 року (далі - договір) цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до закінчення календарного 2013 року, але в будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору поставка обладнання здійснюється на умовах EXW склад постачальника (Incoterms 2000). Постачальник зобов'язується поставити обладнання в передбачений специфікацією обладнання строк.

Положеннями п. 2.1. специфікації визначено, що постачальник зобов'язаний поставити товар протягом 45 робочих днів з дати підписання специфікації, тобто з 06.09.2013 року.

У відповідності до п. 2.1. договору загальна вартість обладнання за цим договором складається з суми вартості обладнання, вказаним у специфікації (а.с. 15-16), та складає 815896,80 грн. з ПДВ.

На виконання умов укладеного договору позивачем було поставлено відповідачу обумовлений цим договором товар на загальну суму 815896,80 грн., що підтверджується наявною у справі копією видаткової накладної № Ф1242083 від 23.09.2013 року (а.с. 17-18) та виставлено рахунок на оплату товару № Ф1242083 від 30.08.2013 року (а.с. 22-24). Товар був одержаний відповідачем без жодних зауважень щодо його якості та кількості згідно довіреності № 27 від 23.09.2013 року (а.с. 20-21).

Відповідно до п. 2.2. договору оплата поставки обладнання здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування покупцем вартості обладнання на поточний рахунок постачальника в строк, передбачений в специфікаціях обладнання.

Згідно п. 1.2. специфікації покупець оплачує загальну вартість обладнання наступним чином:

- 12% від загальної вартості обладнання - на протязі 10 календарних днів з дати підписання специфікації (попередня оплата);

- 18% від загальної вартості обладнання - на протязі 30 календарних днів з дати підписання специфікації;

- 70% від загальної вартості обладнання - на протязі 30 календарних днів з моменту поставки та підписання накладних.

Як зазначається у позовній заяві, 10.09.2013 року відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого за договором товару на суму 97909,80 грн., а 07.10.2013 року - на суму 150000,00 грн. Отже, залишок заборгованості за товар склав 567987,00 грн.

Під час розгляду справи відповідачем було сплачено суму основного боргу, що мало наслідком подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята до розгляду.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача нараховані на прострочену суму заборгованості за період з 24.10.2013 року по 14.03.2014 року пеню в розмірі 28726,14 грн., а також 24% річних в розмірі 53032,87 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. ст. 692, 694 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Згідно положень ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату товару, а також термін його виконання встановлено п. п. 1.1., 2.2. договору, а також специфікацією.

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин з приводу поставки товарів, обсягу та вартість поставленого згідно договору товару та факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань на суму 567987,00 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно приписів ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 4.3. договору в разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, що передбачені п. п. 2.2., 2.3. та відповідним додатком до договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення та 24% річних від суми боргу за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (ст. 625 ЦК України).

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" правильність нарахування позивачем пені та процентів річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Як вже було вказано, відповідачем в порядку ст. 551 ЦК України та ст. 83 ГПК України подано до суду клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені).

Відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України, ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Разом із тим, положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 ГК України в разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

У відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

За змістом приписів п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання зобов'язання або його невиконання, незначності прострочення виконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Обгрунтовуючи подане клопотання, відповідач посилається на скрутне матеріальне становище підприємства, наявність значної дебіторської заборгованості, існування якої унеможливило вчасне проведення розрахунків за спірним договором тощо. Окрім того, відповідач просить суд звернути увагу на повне погашення ним суми основного боргу в розмірі 567987,00 грн.

Беручи до уваги ступінь виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань та причини неналежного виконання зобов'язань, суд відповідно до ст. 233 ГК України та на підставі п. 3 ст. 83 ГПК України вважає за можливе частково задовольнити подану відповідачем заяву про зменшення розміру штрафних санкцій та зменшити розмір пені до 8000,00 грн.

Таким чином, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин даної справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них під час вирішення спорів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України з урахуванням положень п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" покладаються на відповідача.

Приписами ч. 2 ст. 44 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (№ 3674-VI від 08.07.2011 року) судовий збір за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати і не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час звернення до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 12994,93 грн. виходячи з ціни позову в розмірі 649746,01 грн.

Поданою в подальшому заявою позивач зменшив розмір позовних вимог до 81759,01 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог.

Приймаючи до уваги наведене, надлишково сплачений судовий збір в розмірі 11359,75 грн. підлягає поверненню позивачеві.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Термінал-Сервіс" (юридична адреса: 36011, м. Полтава, вул. Фрунзе, 12, кв. 13; поштова адреса: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 54, оф. 42, код за ЄДРПОУ 32017003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інформаційне мереживо" (03151, м. Київ, вул. Смілянська, 17-А, код за ЄДРПОУ 36089007) - 8000,00 грн. пені, 53032,87 грн. 24% річних та 1635,18 грн. судового збору .

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Інформаційне мереживо" (код за ЄДРПОУ 36089007) надлишково сплачений платіжним дорученням № 1438 від 26.03.2014 року судовий збір в сумі 11359,75 грн. (оригінал платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Повне рішення складено 24.06.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.