Постанова

від 02.02.2007 по справі 1/386-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/386-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02.02.2007                                                           Справа № 1/386-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Губіної І.В. при секретарі Степановій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Приватного  підприємства  "Чонгар", м.Херсон

до Державної інспекції з контролю за цінами в Херсонській області, м.Херсон  

про касування рішення про застосування економічних  санкцій

за участю:

представників сторін:

від  позивача -  Комягіна О.П., гол. бух.

від  відповідача - Кравець І.В., дор. №200-03/2-974 від 18.12.2006р., провідн. ю/к

Судом оголошена перерва в засіданні з 15.01.2007р. до 02.02.2007р.

ПП "Чонгар" звернулося до суду з позовом про скасування рішення  Державної інспекції з контролю за цінами Херсонської області №116 від 19.10.2006р., яким застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення у підприємства в доход Державного бюджету 2391,46грн. та стягнення штрафу в сумі 4782,92грн.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що ним не порушений граничний рівень рентабельності при реалізації скрапленого газу для потреб населення. Зазначено, що підприємство веде окремий облік як отриманого доходу по напрямках реалізації газу, так і витрат по них. Підприємство реалізує газ населенню, суб'єктам господарювання та займається заправкою автомобільних газобалонних установок безпосередньо на підприємстві.

Крім того, позивач вважає, що Херсонська обласна держадміністрація, приймаючи розпорядження від 27.03.2000р. №302 "Про затвердження граничного рівня рентабельності до собівартості газу скрапленого, що відпускається населенню області для побутових потреб", вийшла за межі своєї компетенції. При цьому позивач посилається на постанову КМУ №1548 25.12.1996р., якою передбачено, що обласні державні адміністрації регулюють ціни на паливно-енергетичні ресурси, в тому числі на газ скраплений, що відпускається населенню. Однак такий спосіб, як встановлення граничного рівня рентабельності, пунктом 12 цієї Постанови не передбачено. На думку позивача, державна адміністрація не має самостійно визначати спосіб державного регулювання цін.

Відповідач проти позову заперечує.  Вважає, що посилання позивача на те, що законодавством не передбачено державне регулювання цін і тарифів відносно скрапленого газу, а також щодо повноважень облдержадміністрації і того, що облдержадміністрації не належить регулювання цін і тарифів на  даний вид товарів, спростовуються п.5 ст.191 Господарського кодексу України, яким встановлено, що державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних нормативів рентабельності тощо.

З відзиву відповідача та його пояснень випливає, що вказаним вище розпорядження облдержадміністрації встановлено граничний рівень рентабельності  до собівартості газу скрапленого на потреби населення до 10%, але підприємством при формуванні відпускних цін на цей газ застосований рівень рентабельності від 11,4% до 24,9%, що призвело до завищення відпускних цін одного балону газу вагою 21кг від 0,72грн. до 8, 60грн. Причиною завищення рівня рентабельності, на думку відповідача, є неправильне формування собівартості газу скрапленого. Бухгалтерський облік ведеться за одним видом діяльності, але підприємством безпідставно проводиться розподіл витрат по напрямках реалізації. Тому інспекцією в процесі перевірки здійснений розрахунок суми завищення відповідно до Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних санкцій) органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки з питань Європейської інтеграції України та Мінфіном України від 03.12.2001р. №298/519. Відповідно до п.1.4 цієї Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктом господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення в періоди, що перевіряються. По результатах перевірки прийняте оспорюване рішення, яке на думку відповідача, відповідає чинному законодавству.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд

встановив :

У жовтні 2006р. Держінспекцією з контролю за цінами проведена перевірка ПП "Чонгар" з питань дотримання порядку формування та застосування цін на газ скраплений, що відпускається населенню для побутових потреб. По результатах перевірки складений акт від 03.10.2006р.

З цього акту випливає, що перевіркою виявлено порушення вимог чинного законодавства та інших актів, що регулюють ціноутворення газу скрапленого для потреб населення. Зазначено, що позивачем порушено розпорядження голови Херсонської облдержадміністрації від 27.03.2000р. №302, яким встановлений граничний рівень рентабельності до собівартості газу скрапленого, що відпускається населенню для побутових потреб у розмірі до 10%, а перевіркою виявлено, що підприємство при формуванні цін на газ в окремих випадках застосовувало рівень рентабельності  від11,4% до 24,9% замість 10%.

В акті також визначено, що причиною завищення рівня рентабельності стало неправильне формування собівартості газу скрапленого для побутових потреб населення. В бухгалтерській звітності доходи і витрати відображені як один об'єкт. Підприємством порушено принцип бухгалтерського обліку при визначенні собівартості для розрахунку відпускних цін одного балону газу скрапленого для потреб населення, що призвело до завищення собівартості від 4,14грн. до 8,17грн. В акті приведені дані про місяці, в яких було допущено завищення вартості балону газу скрапленого і на які суми. Загальна сума необгрунтовано отриманої підприємством виручки за липень-серпень 2005р. та травень, липень 2006р. визначена в сумі 2391,46грн. По результатах перевірки інспекцією 19.10.2006р. прийнято рішення №116 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, яким у ПП "Чонгар" вилучено в доход Держбюджету виручку в сумі 2390,46грн. та застосовано штраф в розмірі 4782,92грн. Дане рішення є предметом спору по справі, яке ПП Чонгар" просить скасувати з посиланням на обставини, які судом викладені у вступній частині постанови.

Суд вважає, що позовні вимоги ПП "Чонгар" підлягають задоволенню за наступних обставин.

З пояснень відповідача по справі випливає, що при розрахунках собівартості продукції підприємством не дотримано основний принцип калькулювання –погодженість об'єктів в обліку об'єктів калькулювання (показників обліку витрат- плановим, нормативним показникам).

Позивачем, на думку відповідача, при  калькулюванні собівартості 1 тонни газу скрапленого безпідставно проведено розподіл експлуатаційних витрат за напрямками реалізації продукції, що призвело до завищення собівартості 1 тонни газу скрапленого, рентабельності та оптово-відпускних цін. При здійсненні бухгалтерського обліку не проводиться розподіл витрат. В бухобліку відображена загальна сума доходу та витрат. Підприємство проводить калькулювання напрямків діяльності окремо по видах реалізації газу в балонах: для потреб населення, реалізація організаціям, а також заправка автомобільних газобалонних установок, що призвело, як визначено вище, на думку відповідача, до завищення рівня рентабельності.

Доводи відповідача суд вважає безпідставними.

Дійсно, на підприємстві бухгалтерський облік здійснюється шляхом визначення доходів і витрат у цілому по підприємству по всіх напрямках реалізації газу, що відповідає п.3.4 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку 25 "Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва", затвердженого наказом Мінфіна Україна від 25.02.2000р. за №39 та зареєстрованого в Мінюсті України 15.03.2000р. за №161/4382, яким зазначено, що у статті "Доход" (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображається загальний доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг. Підприємством до цього бухгалтерського звіту складаються калькуляції окремо по кожному напрямку реалізації газу з врахуванням того, що витрати підприємства по цих напрямках різні і залежать, в тому числі, від експлуатаційних витрат. Нормативи рентабельності на паливно-енергетичні ресурсі, в тому числі і на газ скраплений, встанавлюються лише на газ, що відпускається населенню для побутових потреб. Але ці нормативи не поширюються на послуги з продажу газу суб'єктам господарювання та послуги по заправці автомобільних газобалонних установок. При заправці автомобільних газобалонних установок відсутні транспортні витрати, так як ця заправка проводиться безпосередньо на підприємстві, тому по цьому виду реалізації матеріальні витрати по експлуатації дорівнюються нулю.

При доставці газу скрапленого населенню та суб'єктам господарювання підприємство несе транспортні витрати. Пунктом 3.7 Методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених Наказом Мінекономіки України 22.05.2002р. за №145, встановлено, що витрати на транспортування включають до себе витрати на перевезення товарів (продукції) власним транспортом по собівартості перевезення, до складу якого включаються:

-          вартість паливно-мастильних матеріалів та інших матеріалів та предметів для належної експлуатації транспортних засобів;

-          плата за обслуговування транспортних засобів сторонніми організаціями;

-          витрати на оплату праці водіїв, механиків та інших працівників;

-           нарахування заробітної плати, амортизації транспортних засобів;

-          витрати на поточний ремонт транспорту та інші витрати, пов'язані з експлуатацією власного автомобільного транспорту.

З викладеного, суд приходить до висновку, що позивач обгрунтовано проводив по бухгалтерському обліку окремий розрахунок доходів і витрат по напрямках реалізації газу населенню і формував відпускні ціни з врахуванням собівартості саме по цих послугах, від якої визначається рівень рентабельності.

І цей рівень не перевищив граничного рівня рентабельності, встановленого розпорядженням голови Херсонської облдержадміністррції  від 27.03.2000р. №302.

Статтями 6-9 Закону України "Про ціни та ціноутворення" встановлено наступне. В народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Вільні ціни і тарифи встанавлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання ціни, яке здійснюється в тому числі і шляхом встановлення граничних рівнів цін (тарифів). Встановлення фіксованих, регульованих цін та граничних рівнів цін здійснюється державними органами України.

В статті 191 ГК України визначено, що державні фіксовані та регульовані ціни встанавлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив  на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, послуг, продукції затверджує Кабінет Міністрів України.

А пунктом 5 цієї статті передбачено, що державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення, у тому числі, граничних нормативів рентабельності.

Постановою Кабінету Міністрів від 12.12.1996р. №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" передбачено, що Рада Міністрів Автономної Респукбліки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації регулюють ціни на паливно-енергетичні ресурси, в тому числі на газ скраплений, що відпускається населення для побутових потреб.

Розпорядження Херсонської державної адміністрації від 27.03.2000р. №302 встановлений граничний рівень рентабельності на газ скраплений, що відпускається населенню для побутових потреб в розмірі 10%.

Як випливає з викладеного, у всіх законодавчих та інших нормативних актах йдеться про застосування фіксованих, регульованих цін та граничних рівнів рентабельності саме за паливно-енергетичну продукцію, що відпускається населенню для побутових потреб.

З урахуванням викладеного суд прийшов до висновку, що оскільки граничний рівень рентабельності встановлений лише до собівартості газу скрапленого, що реалізується для потреб населення, то позивачем обгрунтовано проводилось калькулювання цього виду реалізації газу окремо від інших напрямків його реалізації.

Доводи відповідача про те, що формування собівартості газу скрапленого підприємство повинно було проводити однаково незалежно від напрямків діяльності та способів реалізації газу та витрат, які при цьому несе підприємство, є безпідставними. Неспроможність такого твердження також підтверджується пояснювальними записками позивача з посиланням на нормативні акти та порівняльними таблицями по напрямках діяльності підприємства, з яких вбачається, що дані бухгалтерського обліку надають можливість визначати окремо собівартість газу скрапленого, який реалізується населенню з доставкою споживачам.

За таких обставин суд задовольняє позовні вимоги і скасовує рішення Державної інспекції з контролю за цінами Херсонської області №116 від 19.10.2006р.

Суд не приймає посилання позивача на те, що облдержадміністрація при прийнятті розпорядження №302 від 27.03.2000р. вийшла за межі своєї компетенції. Це питання не є предметом спору по справі і відсутні дані про те, що це розпорядження будь-яким чином скасовано.

Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України за позовом адміністративного характеру не сплачується вартість інформаціно-технічного забезпечення судового процесу. Тому суд повертає позивачу платіжне доручення про сплату цих послуг для подальшого вирішення питання щодо повернення сплачених за ним коштів з ДП "Судовий інформаційний центр".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1.          Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами Херсонської області №116 від 19.10.2006р., яким до ПП "Чонгар" застосовані економічні санкції за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення у підприємства в доход Державного бюджету 2391,46грн. та стягнення штрафу в сумі 4782,92грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (Уповноважений територіальний орган - Управління Державного казначейства у Херсонській області, м.Херсон, вул.Комсомольська, буд.21, код ЄДРПОУ 24104230) на користь приватного підприємства "Чонгар", за юридичною адресою м.Херсон, вул. 49 Гвардійської дивізії, 5, кв.19,  код ЄДРПОУ 31390152 на р.рахунок №2600401692066 в ХФ "Укрексімбанк" м.Херсон, МФО 352639  85грн.  сплаченого судового збору.

4. Повернути ПП "Чонгар" з матеріалів справи платіжне доручення  №666 від 16.11.2006р., за яким сплачено 118грн. інформаціно-технічного забезпечення судового процесу.

5. Виконавчий лист видати за зверненням позивача після набрання постановою законної сили.

Суддя                                                                  І.В. Губіна