Постанова

від 27.06.2014 по справі 826/6143/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2014 року 10:34 № 826/6143/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., при секретарі Новик В.М, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Пуллон» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001192204 від 10.12.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Пуллон» (надалі - позивач або ТОВ «Пуллон») з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.12.2013 року № 0001192204.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду у судовому засіданні на 10.06.2014 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0001192204 підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Пуллон» не порушувало вимог п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами, які були надані податковому органу та засвідчують належне виконання позивачем вимог податкового законодавства України в частині підтвердження права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентом.

У судове засідання 10.06.2014 року з'явилися представники сторін.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав суду письмові заперечення, в яких зазначив про законність та обґрунтованість прийнятого ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0001192204 з підстав встановлення під час перевірки позивача факту нереальності проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, що за правилами діючого податкового законодавства позбавляє платника податків права на формування податкового кредиту по таким операціям.

Суд у судовому засіданні 10.06.2014 року за згодою сторін на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Пуллон» (код за ЄДРПОУ 38307846) з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податків за період червень 2013 року з питань взаємовідносин з ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус» (код ЄДРПОУ 38095869).

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Пуллон» за червень 2013 року задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 909416,00 грн.

На підставі аналізу бази даних АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Пуллон» за червень 2013 року мало взаємовідносини з постачальником ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус» (код ЄДРПОУ 37813549) на суму ПДВ 422886,00 грн.

За результатами перевірки позивача, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт від 20.11.2013 року № 1633/23-56-22-04-21-38307846, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:

п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6, п.201.7 ст.201, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2013 у сумі 422 886,00 грн.

Зазначені порушення обґрунтовані відповідачем наявністю порушень податкового законодавства з боку контрагента позивача - ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус», - зафіксованих в акті ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 209/26-52-22-01-11/38095869 від 30.08.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «В.О.Р.Г.-Дрейфус» (код за ЄДРПОУ 38095869) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.11.2012 року по 31.12.2012 року, з 01.02.2013 року по 28.02.2013 року, з 01.06.2013 року по 31.07.2013 року.

Зазначеним актом зафіксовано, що господарська діяльність ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус» має наступні ознаки нереальності здійснення операцій: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійсненню господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій; відсутні основні фонди; неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи). Таким чином, ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус» не мало змоги придбавати та продавати товар, завантажувати та розвантажувати, перевозити, зберігати, контролювати якість та продавати, контролювати якість та продавати тисячі тонн товару, а, отже, операції між підприємствами здійсненні лише про людське око (вчинення дій з перерахування постачальнику коштів за товар без фактичного отримання останнього та переходу права власності на нього), тобто без наміру викликати юридичні наслідки та з метою надання податкової вигоди третім особам.

Надавши оцінку викладеному, відповідач дійшов висновку про відсутність реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус», а, відтак, складені по таким операціям первинні документи є такими, що складені всупереч вимогам діючого законодавства, у зв'язку з чим не можуть підтвердити факт здійснення господарських операцій та засвідчити право позивача на формування податкового кредиту по таким господарським операціям.

У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі акта перевірки позивача від 20.11.2013 року № 1633/23-56-22-04-21-38307846, відповідачем було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.12.2013 року № 0001192204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 422 886,00 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 105 721,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача, за правилами ст.56 Податкового кодексу України, оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у м. Києві та Міністерства доходів і зборів України, за результатом якого, оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10.12.2013 року № 0001192204 було залишене без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Відповідно до п.56.1. ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Вважаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 10.12.2013 року № 0001192204 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та зафіксовано в акті перевірки позивача від 20.11.2013 року № 1633/23-56-22-04-21-38307846, взаємовідносини позивача з ТОВ «АРК-ПРОФІ» ґрунтувалися на наступних договорах:

про надання послуг (з урахування додаткової угоди від 16.11.2012 року) від 15.11.2012 року № ДГ-0000073, за умовами якого, Експедитор (ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус») бере на зобов'язання від свого імені за винагороду, визначене в п.3 цього Договору та за рахунок Замовника (позивач) виконати або організувати виконання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування (особливості надання яких обумовлюються в усній формі), а саме: пошук перевізника за замовленням Замовника; укладення договору перевезення (від свого імені); оформлення або отримання необхідних для перевезення документів; здійснення перевірки кількості та якості вантажу; забезпечення відправки або отримання вантажу в пункті призначення; організовувати перевезення вантажів різними видами транспорту територією України; а також інші транспортно-експедиторські послуги. Згідно п.3.1. Договору, Замовник відшкодовує Експедитору витрати, що виникають при транспортно-експедиційного обслуговування з організації та забезпечення перевезення вантажів, на підставі наданих Експедитором актів виконаних робіт або відповідно до виставлених рахунків;

на виконання робіт з комплексного прибирання приміщень від 05.11.2012 року № ДГ-0000008, за умовами якого, Виконавець (ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус») зобов'язується за дорученням Замовника (позивач) виконувати такі види робіт (далі по тексту - «Роботи») на об'єктах Замовника (готелі): прибирання громадських, службових і технічних приміщень готелю; прибирання прилеглої до об'єкта території; оперування гардеробу; прибирання кухні; прибирання гостьових номерів. Згідно п.2.1. Договору, вартість робіт з прибирання приміщення вказаного Замовником встановлюється актом прийому-передачі виконаних робіт, який підписується сторонами та скріплюється печатками;

поставки від 25.02.2013 року № ДГ-0000085, за умовами якого, Постачальник (ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус») зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - Покупцеві (позивач) сухе молоко та іншу молочну продукцію кількість та асортимент якої вказується Покупцем, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього Договору. Згідно п.2.2. Договору, ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатковій накладній на поставку товару;

поставки від 07.06.2013 року № ДГ-0000087, за умовами якого, Постачальник (ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус») зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - Покупцеві (позивач) канцелярські товари різного асортименту заявлені Покупцем, а Покупець Зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього Договору. Згідно п.2.2. Договору, ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатковій накладній на поставку товару;

поставки (з урахування додаткової угоди від 22.11.2012 року) від 21.11.2012 року № ДГ-0000081, за умовами якого, Постачальник (ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус») зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - Покупцеві (позивач) сантехнічні вироби та будівельні інструменти кількість та асортимент яких вказується у заявках покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього Договору. Згідно п.2.2. Договору, ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатковій накладній на поставку товару;

поставки від 07.06.2013 року № ДГ-0000088, за умовами якого, Постачальник (ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус») зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - Покупцеві (позивач) тару різного асортименту заявлену Покупцем, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму згідно з умовами цього Договору. Згідно п.2.2. Договору, ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатковій накладній на поставку товару.

На підтвердження реальності зазначених господарських операцій, а також сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни за придбані у контрагента товари (роботи, послуги), позивачем надані суду копії наступних первинних документів:

до договору про надання послуг від 15.11.2012 року № ДГ-0000073: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2013 року № ОУ-0000168 на суму 27600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4600,00 грн.), від 30.06.2013 року № ОУ-0000167 на суму 48 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8000,00 грн.), від 29.06.2013 року № ОУ-0000161 на суму 30000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), від 27.06.2013 року № ОУ-0000147на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 27.06.2013 року № ОУ-0000146 на суму 3600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 600,00 грн.), від 26.06.2013 року № ОУ-0000131 на суму 32400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5400,00 грн.), від 26.06.2013 року № ОУ-0000130 на суму 39600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн.), від 25.06.2013 року № ОУ-0000125на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.), від 22.06.2013 року № ОУ-000119 на суму 25200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4200,00 грн.), від 21.06.2013 року № ОУ-0000116 на суму 43200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7200,00 грн.), від 20.06.2013 року № ОУ-0000113 на суму 24000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4000,00 грн.), від 19.06.2013 року № ОУ-0000108 на суму 39600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн.), від 18.06.2013 року № ОУ-0000105 на суму 30000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), від 17.06.2013 року № ОУ-0000098 на суму 42000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7000,00 грн.), від 15.06.2013 року № ОУ-0000095 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.), від 12.06.2013 року № ОУ-0000080 на суму 27600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4600,00 грн.), від 11.06.2013 року № ОУ-0000073 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 10.06.2013 року № ОУ-0000064 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 07.06.2013 року № ОУ-0000057 на суму 48000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8000,00 грн.), від 06.06.2013 року № ОУ-0000046 на суму 14400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2400,00 грн.), від 01.06.2013 року № ОУ-0000016 на суму 45600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7600,00 грн.); податкові накладні від 30.06.2013 року № 168 на суму 27600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4600,00 грн.), від 30.06.2013 року № 167 на суму 48 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8000,00 грн.), від 29.06.2013 року № 161 на суму 30000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), від 27.06.2013 року № 147 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 27.06.2013 року № 146 на суму 3600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 600,00 грн.), від 26.06.2013 року № 131 на суму 32400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5400,00 грн.), від 26.06.2013 року № 130 на суму 39600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн.), від 25.06.2013 року № 125 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.), від 22.06.2013 року № 119 на суму 25200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4200,00 грн.), від 21.06.2013 року № 116 на суму 43200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7200,00 грн.), від 20.06.2013 року № 113 на суму 24000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4000,00 грн.), від 19.06.2013 року № 108 на суму 39600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн.), від 18.06.2013 року № 105 на суму 30000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5000,00 грн.), від 17.06.2013 року № 98 на суму 42000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7000,00 грн.), від 15.06.2013 року № 95 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.), від 12.06.2013 року № 80 на суму 27600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 4600,00 грн.), від 11.06.2013 року № 73 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 10.06.2013 року № 64 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 07.06.2013 року № 57 на суму 48000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8000,00 грн.), від 06.06.2013 року № 46 на суму 14400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2400,00 грн.), від 01.06.2013 року № 16 на суму 45600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7600,00 грн.);

до договору на виконання робіт з комплексного прибирання приміщень від 05.11.2012 року № ДГ-0000008: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.06.2013 року № ОУ-0000145 на суму 52800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8800,00 грн.), від 27.06.2013 року № ОУ-0000144 на суму 52200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8700,00 грн.), від 27.06.2013 року № ОУ-0000143 на суму 12000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2000,00 грн.), від 27.06.2013 року № ОУ-0000142 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.), від 27.06.2013 року № ОУ-0000141 на суму 22800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3800,00 грн.), від 27.06.2013 року № ОУ-0000139 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 17.06.2013 року № ОУ-0000099 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.); податкові накладні від 27.06.2013 року № 145 на суму 52800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8800,00 грн.), від 27.06.2013 року № 144 на суму 52200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8700,00 грн.), від 27.06.2013 року № 143 на суму 12000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2000,00 грн.), від 27.06.2013 року № 142 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.), від 27.06.2013 року № 141 на суму 22800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3800,00 грн.), від 27.06.2013 року № 139 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 17.06.2013 року № 99 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.);

до договору поставки від 25.02.2013 року № ДГ-0000085: видаткові накладні від 27.06.2013 року № РН-0000140 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 27.06.2013 року № РН-0000138 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 26.06.2013 року № РН-0000129 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 25.06.2013 року № РН-0000123 на суму 21600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3600,00 грн.), від 25.06.2013 року № РН-0000122 на суму 10440,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1740,00 грн.), від 20.06.2013 року № РН-0000114 на суму 22800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3800,00 грн.), від 19.06.2013 року № РН-0000107 на суму 56400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9400,00 грн.), від 17.06.2013 року № РН-0000097 на суму 48000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8000,00 грн.), від 14.06.2013 року № РН-0000088 на суму 56400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9400,00 грн.), від 12.06.2013 року № РН-0000079 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 12.06.2013 року № РН-0000078 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 11.06.2013 року № РН-0000070 на суму 39600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн.), від 11.06.2013 року № РН-0000069 на суму 56400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9400,00 грн.), від 10.06.2013 року № РН-0000061 на суму 39600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн.), від 10.06.2013 року № РН-0000060 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 07.06.2013 року № РН-0000055 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 07.06.2013 року № РН-0000054 на суму 56400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9400,00 грн.), від 06.06.2013 року № РН-0000043 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 06.06.2013 року № РН-0000042 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.), від 06.06.2013 року № РН-0000041 на суму 55200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9200,00 грн.), від 05.06.2013 року № РН-0000036 на суму 48000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8000,00 грн.), від 05.06.2013 року № РН-0000035 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 04.06.2013 року № РН-0000030 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.); від 03.06.2013 року № РН-0000017 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.); від 01.06.2013 року № РН-0000015 на суму 12000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2000,00 грн.); від 01.06.2013 року № РН-0000014 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.); податкові накладні від 27.06.2013 року № 140 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 27.06.2013 року № 138 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 26.06.2013 року № 129 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 25.06.2013 року № 123 на суму 21600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3600,00 грн.), від 25.06.2013 року № 122 на суму 10440,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 1740,00 грн.), від 20.06.2013 року № 114 на суму 22800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 3800,00 грн.), від 19.06.2013 року № 107 на суму 56400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9400,00 грн.), від 17.06.2013 року № 97 на суму 48000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8000,00 грн.), від 14.06.2013 року № 88 на суму 56400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9400,00 грн.), від 12.06.2013 року № 79 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 12.06.2013 року № 78 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 11.06.2013 року № 70 на суму 39600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн.), від 11.06.2013 року № 69 на суму 56400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9400,00 грн.), від 10.06.2013 року № 61 на суму 39600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6600,00 грн.), від 10.06.2013 року № 60 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 07.06.2013 року № 56 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.), від 07.06.2013 року № 55 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 07.06.2013 року № 54 на суму 56400,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9400,00 грн.), від 06.06.2013 року № 43 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 06.06.2013 року № 42 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.), від 06.06.2013 року № 41 на суму 55200,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9200,00 грн.), від 05.06.2013 року № 36 на суму 48000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8000,00 грн.), від 05.06.2013 року № 35 на суму 51600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8600,00 грн.), від 04.06.2013 року № 30 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9000,00 грн.), від 04.06.2013 року № 29 на суму 49500,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 8250,00 грн.), від 03.06.2013 року № 17 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.); від 01.06.2013 року № 15 на суму 12000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 2000,00 грн.), від 01.06.2013 року № 14 на суму 36000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.);

до договору поставки від 21.11.2012 року № ДГ-0000081: видаткові накладні від 21.06.2013 року № РН-0000115 на суму 4092,11 грн. (у т.ч. ПДВ - 682,02 грн.), від 18.06.2013 року № РН-0000106 на суму 1220,99 грн. (у т.ч. ПДВ - 203,50 грн.), від 06.06.2013 року № РН-0000045 на суму 1341,46 грн. (у т.ч. ПДВ - 223,58 грн.), від 06.06.2013 року № РН-0000044 на суму 506,88 грн. (у т.ч. ПДВ - 84,88 грн.); податкові накладні від 21.06.2013 року № 115 на суму 4092,11 грн. (у т.ч. ПДВ - 682,02 грн.), від 18.06.2013 року № 106 на суму 1220,99 грн. (у т.ч. ПДВ - 203,50 грн.), від 06.06.2013 року № 45 на суму 1341,46 грн. (у т.ч. ПДВ - 223,58 грн.), від 06.06.2013 року № 44 на суму 506,88 грн. (у т.ч. ПДВ - 84,88 грн.);

до договору поставки від 07.06.2013 року № ДГ-0000087: видаткові накладні від 25.06.2013 року № РН-0000124 на суму 27015,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 4502,52 грн.), від 10.06.2013 року № РН-0000063 на суму 40800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6800,00 грн.), від 10.06.2013 року № РН-0000062 на суму 33600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5600,00 грн.); податкові накладні від 25.06.2013 року № 124 на суму 27015,12 грн. (у т.ч. ПДВ - 4502,52 грн.), від 10.06.2013 року № 63 на суму 40800,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 6800,00 грн.), від 10.06.2013 року № 62 на суму 33600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 5600,00 грн.), від 05.06.2013 року № 32 на суму 57000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 9500,00 грн.);

до договору поставки від 07.06.2013 року № ДГ-0000088: видаткові накладні від 11.06.2013 року № РН-0000072 на суму 45600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7600,00 грн.), від 11.06.2013 року № РН-0000071 на суму 45600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7600,00 грн.); податкові накладні від 11.06.2013 року № 72 на суму 45600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7600,00 грн.), від 11.06.2013 року № 71 на суму 45600,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 7600,00 грн.).

Оплата послуг здійснювалась у безготівковій формі, що підтверджується виписками з банку, копії яких містяться в матеріалах справи.

Також, на підтвердження реальності проведення зазначених господарських операцій, позивачем надані суду докази (первинні документи) подальшої реалізації відповідних товарів (робіт, послуг) іншим суб'єктам господарювання.

В ході розгляду даної справи, судом також встановлено, що на момент укладання вищезазначених договорів та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, установчі документи позивача або його контрагента не визнані в судовому порядку недійсними та відсутні вироки судів щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб, у тому числі, й укладання нікчемних правочинів чи здійснення нереальних господарських операцій.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі - Кодекс), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1. ст.201 Кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Приписами п.201.4 ст.201 Кодексу передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Кодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 Кодексу).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 Кодексу).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 на виконання положень ст.201 Кодексу затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який набрав чинності 16.12.2011 року та втратив чинність 01.03.2014 року, тобто діяв на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Порядок № 1379).

Відповідно до п.5 Порядку №1379, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п.6.2 Порядку №1379).

Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, зокрема: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду (п.6.3 Порядку №1379).

Системний аналіз викладених законодавчих норм свідчить про те, що до податкового кредиту не відносяться суми сплаченого податку у складі ціни з придбані товар (роботи, послуги) не підтверджені податковими накладними, складеними у відповідності до вимог законодавства.

Податковим органом не заперечується, що позивачем як платником податків, у податковому та бухгалтерському обліку відображені операції по взаємовідносинам з ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус» на підставі первинних документів, перелік яких наведено вище.

Крім того, під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентом - ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус» - судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного законодавства, отже, такі первинні документи можна вважати належними доказами реальності здійснених господарських операцій позивача.

При цьому, доводи відповідача про відсутність ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус» за адресою місцезнаходження, яка зазначена у виписаних на користь позивача податкових накладних, а саме: 02232, м. Київ, пр. Маяковського, буд. 68, кв. 233, що ставить під сумнів їх відповідність вимогам чинного законодавства, судом до уваги не приймається, оскільки згідно даних ЄДРПОУ місцезнаходження юридичної особи значиться саме ця адреса. Записів про відсутність юридичної особи ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус» за місцезнаходженням ЄДРПОУ не містить.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд критично сприймає доводи відповідача, сформовані на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, оскільки, інформація, викладена в ньому, фактично переписана відповідачем в акт перевірки позивача без належного дослідження та надання оцінки первинним документам, складеним по взаємовідносинам позивача з контрагентом, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Відповідно до п.73.5 ст.73 Кодексу, з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог Податкового кодексу України податковими органами складений акт, а не довідка, як це передбачено вимогами податкового законодавства.

Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, згідно п.73.5 ст.73 Кодексу та, відповідно, її віднесенням законодавцем до глави 7 Податкового кодексу України «Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності органів державної податкової служби».

Згідно п.4.4., п.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04.2011 р. № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

У разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання разом із Актом органу ДПС - ініціатору надсилаються належним чином засвідчені копії наявних матеріалів, що підтверджують цей факт, матеріалів щодо вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки, а також інших наявних в органі ДПС матеріалів, що мають або можуть мати відношення до питань запиту і не підтверджують дані платника податків, наведені у такому запиті.

Відповідачем не подані суду докази, які б підтверджували неможливість проведення зустрічної звірки відповідного контрагента позивача.

В той же час, в акті про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента, викладені висновки, однак, зустрічна звірка фактично не відбулась, як того вимагають норми діючого податкового законодавства України.

Таким чином, висновки акту перевірки позивача, сформовані, крім іншого, на підставі акта про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача є безпідставними.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом оформлені належним чином укладеними договорами, які не визнані недійсними в судовому порядку, а також підтверджені виданими контрагентом належним чином оформленими первинними документами. Також, зазначені господарські операції належним чином відображено у податковому обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом - ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус».

З огляду на викладене вище, операції позивача з ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус» здійснені в межах його господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними первинними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій. Позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Враховуючи зазначене, позивачем виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус».

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Таким чином, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускає його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний характер здійснених операцій, а тому позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «В.О.Р.Г.-Дрейфус».

Крім вищенаведеного, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на податковий кредит за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням податкового кредиту, при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З урахуванням того, що по справі було встановлено реальне здійснення господарських операцій та їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованим платником податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність донарахування позивачу суми податку на додану вартість і застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 10.12.2013 року № 0001192204.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В свою чергу, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 10.12.2013 року № 0001192204 з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10.12.2013 року № 0001192204.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок