Постанова

від 02.07.2014 по справі 910/20651/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року Справа № 910/20651/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Текстиль" на рішення господарського суду міста Києва від 17 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2014 року у справі № 910/20651/13 за позовом департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Текстиль", за участю третіх осіб - комунального підприємства "Дніпропетровський метрополітен" Дніпропетровської міської ради, регіонального відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області, про стягнення суми, -

Встановив:

У жовтні 2013 року департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Текстиль" про стягнення 36014,37 грн. заборгованості, 6058,51 грн. пені, посилаючись на порушення відповідачем умов договору оренди державного нерухомого майна № 12/02-4329-ОД від 21 лютого 2011 року, укладеного регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області і відповідачем, та додаткової угоди № ДКП-30 від 25 жовтня 2012 року до вказаного договору, укладеної позивачем і відповідачем, в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28 жовтня 2013 року, зокрема, до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено комунальне підприємство "Дніпропетровський метрополітен" Дніпропетровської міської ради.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18 листопада 2013 року до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області.

Рішенням господарського суду м. Києва від 17 лютого 2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 36014,37 грн. заборгованості, 2379,31 грн. пені, 1570,04 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представників сторін, Фонду державного майна України, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 21 лютого 2011 року регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області та відповідачем укладено договір оренди державного нерухомого майна № 12/02-4329-ОД, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення адмінбудівлі площею 34,6 м 2 ; нежитлові вбудовані приміщення складу площею 249,6 м 2 ; навіс площею 93,7 м 2 - загальною площею 377,9 м 2 , розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 28, на перших поверхах одноповерхових будівель, що перебувають на балансі державного підприємства "Дніпропетровський метрополітен", вартість якого визначена звітом про оцінку на 23 листопада 2010 року і становить за незалежною оцінкою 743512 грн.

Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: 70 % до державного бюджету за місцем реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства, у сумі 5711,80 грн.; 30 % балансоутримувачу в сумі 2447,91 грн. щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2011 року № 842-р "Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства "Дніпропетровський метрополітен" у власність територіальної громади м. Дніпропетровська" та рішення сесії Дніпропетровської міської ради VІ скликання від 19 жовтня 2011 року № 62/16 "Про створення комунального підприємства "Дніпропетровський метрополітен" Дніпропетровської міської ради" цілісний майновий комплекс державного підприємства "Дніпропетровський метрополітен" передано у комунальну власність територіальної громади м. Дніпропетровська з 29 листопада 2011 року на підставі акта приймання-передачі з державної у комунальну власність м. Дніпропетровська шляхом реорганізації державного підприємства "Дніпропетровський метрополітен" у комунальне підприємство "Дніпропетровський метрополітен".

25 жовтня 2012 року департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, який є органом приватизації Дніпропетровської міської ради та орендодавцем нерухомого майна комунальної власності територіальної громади міста Дніпропетровська, та відповідачем укладено додаткову угоду № ДКП-30 до договору № 12/02-4329-ОД від 21 лютого 2011 року. Пунктом 1 даної угоди змінено преамбулу договору, а саме: регіональне відділення Фонду державного майна України у Дніпропетровській області замінено департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради та встановлено, що умови цього пункту застосовуються до відносин сторін, які виникли з 29 листопада 2011 року. Встановлено, що розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною договору, становить 8481,18 грн. без ПДВ (базова за лютий місяць 2012 рік); орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з березня місяця 2012 року; умови цього пункту застосовуються до відносин сторін, які виникли з 6 березня 2012 року. За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яка спрямовується наступним чином: 50 % від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м. Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря як платника податків та зборів у районних інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401 у сумі 4240,59 грн.; 50 % від загальної суми орендної плати у сумі 4240,59 грн. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди; умови цього пункту застосовуються до відносин сторін, які виникли з 29 листопада 2011 року.

Підставою позову стало порушення відповідачем умов укладених договору та додаткової угоди до нього в частині сплати орендних платежів за період з 15 грудня 2011 року по 16 липня 2013 року, та залишення без належного реагування відповідної претензії позивача про сплату боргу та пені.

Розглядаючи заявлені вимоги по суті, господарський суд першої інстанції, встановивши зазначені обставини, а також те, що договір № 12/02-4329-ОД від 21 лютого 2011 року є чинним, строк його дії до 21 січня 2014 року, договір не є розірваним чи припиненим у встановленому законом порядку, керуючись нормами ст.ст. 525, 526, 759 Цивільного кодексу України, ст. 283 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 10, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного і комунального майна", дійшов висновку про доведеність матеріалами справи, обґрунтованість та необхідність задоволення позову в частині стягнення боргу зі сплати орендних платежів, в розмірі 36014,37 грн., за період з 16 грудня 2011 року по 16 липня 2013 року.

Разом з тим, посилаючись на умови п.п. 3.6, 3.8 договору № 12/02-4329-ОД від 21 лютого 2011 року, норми ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 232, 343 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальністю за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", проте, враховуючи положення ст.ст. 256, 258, 261, 267 Цивільного кодексу України щодо позовної давності, факт пропущення позивачем строку позовної давності за вимогами про стягнення пені за період з 16 грудня 2011 року по 16 жовтня 2012 року та відповідне клопотання відповідача, позов в частині стягнення пені в розмірі 6058,51 грн. суд задовольнив частково, в сумі 2379,31 грн.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Висновок попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі в частині стягнення суми основної заборгованості та часткового задоволення позовних вимог щодо стягнення пені є законним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам і наявним матеріалам справи.

Твердження касаційної скарги щодо нікчемності п. 4 додаткової угоди № ДКП-30 від 25 жовтня 2012 року, а також стосовно неправильного застосування попередніми судовими інстанціями норм ч. 3 ст. 631, ч. 2 ст. 516 є безпідставними, не ґрунтуються на правильному розумінні та тлумаченні норм чинного законодавства, а тому не можуть братися судом касаційної інстанції до уваги.

Доводи касаційної скарги про фактичне розірвання договору оренди 26 лютого 2013 року та відсутність правових підстав для сплати орендних платежів з цього часу були предметом дослідження при розгляді справи попередніми судовими інстанціями і їм дана правильна правова оцінка.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ТК-Текстиль" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 17 лютого 2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 квітня 2014 року у справі № 910/20651/13 - без змін.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.