Рішення

від 24.06.2014 по справі 910/6810/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6810/14 24.06.14

За позовомАвтогосподарства при ГУМВС України в місті Києві доПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інкомстрах" провідшкодування шкоди в розмірі 27 145,45 грн.

СуддяБорисенко І.І.

Представники: від позивача - Глушко К.С., представник за довіреністю; від відповідача - не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 25 190,66 грн., а також 1 954,79 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою суду від 05.06.2014р. за клопотанням позивача продовжено строк вирішення спору.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, офіс 32-33.

На призначені судові засідання 05.06.2014р. та 24.06.2014р. представник відповідача не з'являвся, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час їх проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить наявний у матеріалах справи оригінал поштового відправлення, з якого слідує, що поштова кореспонденція з ухвалою суду про призначення судового засідання була вручена відповідачу 29.04.2014р.

Відповідно до статті 64 ГПК України, судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача по справі.

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.02.2013р. на перехресті Залізничного шосе - вул. Товарної у м. Києві була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля "Пежо", д.р.н. НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_3, та автомобіля "Тойота", д.р.н. НОМЕР_2.

Причиною ДТП стало те, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем "Пежо", д.р.н. НОМЕР_1, здійснив обгін на перехресті, внаслідок чого допустив зіткнення з транспортним засобом "Тойота", д.р.н. НОМЕР_2, чим порушив вимоги пункту 14.6 ПДР України. Дані обставини підтверджуються постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.04.2013р. №757/5583/13-п, копія якої містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Тойота", д.р.н. НОМЕР_2.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування 26.02.2013р., відповідно до якої сума збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу згідно звіту складає 25 190,66 грн.

Позивачем зазначено, що вказана сума відшкодування вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 25 190,66 грн. пошкодженого автомобіля погоджена між сторонами в добровільному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем "Пежо", д.р.н. НОМЕР_1, встановлена у судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «Пежо», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Тойота» під час ДТП керував ОСОБА_3

Доказів того, що ОСОБА_3 перебував у автомобілі «Пежо» на момент скоєння ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Разом з тим, станом на час ДТП (26.02.2013р.) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) №АЕ/1819904 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом №АЕ/1819904) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза - 1 000 грн. (пункт 2).

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АЕ/1819904 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "Пежо", д.р.н. НОМЕР_1, на час спірної ДТП.

Згідно з пунктами 35.1, 35.2 статті 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.

Судом встановлено, що позивач 05.06.2013р. звернувся до відповідача з заявою про страхове відшкодування №3670 від 05.06.2013р., копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

Отже, виходячи з даної норми, якщо між вказаними особами досягнуто згоди щодо розміру страхової виплати, то страхове відшкодування здійснюється саме у вказаному узгодженому розмірі.

Судом встановлено, що 05.09.2013р. позивач надіслав лист до відповідача про надання інформації №30/199 від 05.09.2013р. щодо відшкодування шкоди, завданої у результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Проте, відповідач у встановлений строк суми страхового відшкодування позивачу не виплатив, обґрунтованої відмови у її виплаті не надав.

Також, 08.10.2013 року позивач звернувся до національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та до моторно (транспортного) страхового бюро України зі скаргою №30/235 від 07.10.2013 року на дії/бездіяльність ПАТ СК «ІНКОМСТРАХ» .

У відповідь на вказану скаргу національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг у листі-відповіді №8120/13-11 від 25.10.2013р. повідомило, що за результатами перевірки отриманих документів виявлено ознаки порушення страховиком законодавства у сфері фінансових послуг щодо нездійснення виплати страхового відшкодування у строк, встановлений Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Судом враховано, що відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 24 190,66 грн. (25 190,66 грн. - 1 000 грн. франшизи за Полісом №ВАЕ/1819904). Зазначена сума страхового відшкодування підлягає до виплати позивачу, тому, позов підлягає задоволенню саме у цій частині.

Щодо заявленої вимоги про стягнення пені у сумі 1 954,79 грн. суд відмовляє, виходячи з наступного.

Позивачем не обґрунтовано підстави для стягнення пені, у довідці щодо нарахування пені за несплату страхового платежу позивач посилається на умови договору, проте не зазначає, якого саме договору та конкретний пункт цього договору, а суд не встановив договірних відносин між сторонами, відтак, відсутні і правові підстави для стягнення пені.

Наведене випливає з вимог статті 547 та абзацу 1 частини 2 статті 551 ЦК України, відповідно до яких правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання (в тому числі щодо неустойки) вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З матеріалів справи не вбачається та сторонами не доведено укладення між позивачем та відповідачем у справі письмового правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені), що виключає правові підстави для стягнення 1 954,79 грн. пені.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інкомстрах» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72, офіс 32-33, ідентифікаційний код 31282951) на користь Автогосподарства ГУМВС України в місті Києві (01103, м. Київ, Залізничне шосе, буд. 9, ідентифікаційний код 08805513) 24 190 (двадцять чотири тисячі сто дев'яносто) грн. 66 коп. страхового відшкодування, а також 1 628 (одну тисячу шістсот двадцять вісім) грн. 13 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

У решті в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 01.07.2014

Суддя І.І. Борисенко