Рішення

від 27.11.2013 по справі 321/786/13-ц

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/786/13-ц

Провадження № 2/321/271/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

при секретарі: Рикун І.В.

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Карпенської Р.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, розташованого в смт. Михайлівка Запорізької області, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до державного навчального закладу «Михайлівське вище професійне училище» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище» про розірвання договору оренди землі.

В позові зазначено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки, площею 6,3199 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області за межами населеного пункту, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 26 березня 2005 року між ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а спадкоємицею після смерті якої є позивач, та відповідачем було укладено договір оренди землі - земельної ділянки, площею 6,32 га, який був зареєстрований, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 лютого 2008 року, строком на 7 років. Однак, з дня підписання договору земельна ділянка була передана у користування відповідачу, але державна реєстрація договору проведена лише 26 лютого 2008 року. Крім того, відповідач свої зобов'язання за договором виконує не належним чином, порушує форму виплати орендної плати, розмір орендної плати щорічно не переглядається, чим порушено умови договору оренди землі. Позивач просить суд розірвати укладений між ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, та відповідачем договір оренди землі від 26 березня 2005 року.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_1 позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач орендну плату сплачує не в грошовій формі, як вказано в договорі, а частину орендної плати видає в натуральній формі у виді зерна пшениці або ячменю. В 2012 році позивач отримала орендну плату у натуральній формі - одну тону зерна пшениці та у грошовій - в сумі 1800 гривень. Позивач також пояснила, що вона не згодна ні з розміром орендної плати, ні з формою її внесення, але з відповідними заявами щодо зміни розміру виплати орендної плати до відповідача вона не зверталась.

В судовому засіданні представник відповідача Карпенська Р.Т. позов не визнала, посилаючись на те, що вимоги позивача безпідставні та не обґрунтовані. Так, дійсно, 26 березня 2005 року між померлою ОСОБА_4 та відповідачем був підписаний договір оренди землі, державна реєстрація якого пройшла 26 лютого 2008 року, однак жодного вини відповідача в цьому немає. Також, відповідачем не допущено жодного порушення договору оренди землі, орендна плата виплачується відповідачем в повному обсязі. За згодою орендодавців орендна плата видавалась у грошовій та натуральній формах, при цьому жодних претензій або відмови отримувати орендну плату в натуральній формі як від померлої ОСОБА_4, так і від її спадкоємиці - позивача не надходило. Станом на час розгляду справи позивач отримала також орендну плату і за 2013 рік. Представник відповідача зазначає, що позивачем не надано жодних доказів порушення відповідачем умов договору, тому просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача та представників позивача і відповідача, свідчення свідка, вивчивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, приходить до висновку про неможливість задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення правовідношення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 792 ЦК України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України «Про оренду землі», внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Орендодавець зобов'язаний: передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди; при передачі земельної ділянки в оренду забезпечувати відповідно до закону реалізацію прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодувати орендарю капітальні витрати, пов'язані з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки має право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі; за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження; отримувати продукцію і доходи; здійснювати в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця будівництво водогосподарських споруд та меліоративних систем. Орендар земельної ділянки зобов'язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; у п'ятиденний строк після державної реєстрації договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору відповідному органу державної податкової служби.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі», на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як встановлено в судовому засіданні, 26 березня 2005 року між ОСОБА_4 та відповідачем був укладений договір оренди землі - земельної ділянки, загальною площею 6,32 га, який був зареєстрований, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 26 лютого 2008 року за № 040827300252, строком на 7 років.

Згідно акту встановлення на місцевості (в натурі) та погодження меж земельної ділянки, проведено на місцевості встановлення та погодження з суміжними землекористувачами меж земельної ділянки кадастровий номер 2323355100:34:002:0003. Претензій з боку суміжних землекористувачів щодо меж земельної ділянки не заявлено. Межові знаки встановлені на місцевості та передані на зберігання землекористувачу (землевласнику) ОСОБА_4.

Згідно акту прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 26 березня 2005 року, орендодавець - власник земельної ділянки ОСОБА_4 передала земельну ділянку кадастровий номер 2323355100:34:002:0003, площею 6,32 га, а орендар - Михайлівське «ВПУ-52» прийняв вказану земельну ділянку в оренду. Земельна ділянка придатна для сільськогосподарського виробництва, земля підготовлена для посіву сільськогосподарських культур. Земельна ділянка під об'єктами будівлі не занята.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого 19 лютого 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Михайлівського районного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, про що в книзі реєстрації смертей 19 лютого 2010 року зроблено відповідний актовий запис № 46.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 01 жовтня 2010 року та зареєстрованого в реєстрі за № 913, спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є її донька ОСОБА_3. Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається із земельної ділянки, площею 6,3199 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області за межами населеного пункту, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 485940 від 01 листопада 2011 року, позивач є власником земельної ділянки, площею 6,3199 га, у межах згідно з планом, яка розташована на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області за межами населеного пункту, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки 2323355100:34:002:0003).

Згідно заяви позивача від 29 серпня 2012 року, направленої на адресу відповідача, позивач зазначає, що договір був укладений 26 березня 2005 року і підлягає державній реєстрації, але був зареєстрований лише 26 лютого 2008 року і тільки на ОСОБА_4, а на ОСОБА_5 договору немає по дійсний час. Орендна плата повинна бути не менше минулого року (5000 гривень) як у всіх орендарів. Вирахували з неї податковий податок і отримала частинами за кожен пай по 3400 гривень. Ритуальних послуг немає. Вона не бажає поновлювати договір, а бажає повернути земельну ділянку і використовувати на свій розсуд.

Згідно довідки, виданої відділом статистики у Михайлівському районі Головного управління статистики у Запорізькій області, середня ціна реалізації пшениці (за всіма каналами реалізації) за січень - серпень 2005 - 2010 років по району становила (гривень за 1 ц): 2005 рік - 42,2, 2006 рік - 46,4, 2007 рік - 63,0, 2008 рік - 83,5, 2009 рік - 68,2, 2010 рік - 89,7.

Згідно довідки, наданої ДНЗ «Михайлівське вище професійне училище», позивачу за договором оренди земельної ділянки з ОСОБА_4 у 2011 році було сплачено орендну плату в натуральній формі: пшениця 3 тони х 897,00 = 2691,00 гривень; соняшник 100 кг х 2500,00 = 250 гривень; борошно 100 кг х 3,00 = 300,00 гривень, на загальну суму 3241,00 гривня при розмірі орендної плати за 2011 рік 1939,99 гривень. За 2012 рік сплачено в натуральній формі: пшениця 1 тонна х 1800,00 = 1800,00 гривень; борошно 100 кг х 3,00 = 300,00 гривень, в грошовій формі 1830,28 гривень, на загальну суму 3930,28 гривень при розмірі орендної плати за 2012 рік 1939,99 гривень. За 2013 рік сплачено в натуральній формі: борошно 100 кг х 3,75 = 375,00 гривень, в грошовій формі 5140,00 гривень, на загальну суму 5515,00 гривень при розмірі орендної плати за 2013 рік 1939,99 гривень.

Дані обставини, встановлені судом, сторонами не оспорюються.

Крім того, в судовому засіданні була допитана свідок ОСОБА_6.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що в неї також є земельна ділянка, яка перебуває в оренді у відповідача. Так, в 2012 році в якості орендної плати вона отримала від ДНЗ «Михайлівське ВПУ-52» зерно пшениці та гроші, але пшениця була низької якості, її і кури не стали їсти.

Таким чином, зі свідчень допитаного в судовому засіданні свідка вбачається, що орендна плата в 2012 році видавалась в грошовій та натуральній формах.

Суд вважає, що відсутні підстави не довіряти свідченням допитаного в судовому засіданні свідка, її свідчення не суперечать матеріалам справи, жодного противоречивого факту в судовому засіданні надано не було.

Крім того, за умовами п. 1 договору оренди землі, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Михайлівської селищної ради Михайлівського району Запорізької області.

За умовами п. 5 договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 64666 гривень 58 копійок.

За умовами п. 9 договору оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1939 гривень 99 копійок в рік у грошовій формі.

За умовами п. 10 договору оренди землі, обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.

За умовами п. 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься у строк до 01 грудня у грошовій формі.

За умовами п. 12 договору оренди землі, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами.

За умовами п. 13 договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

За умовами п. 36 договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується в судовому порядку.

За умовами п. 38 договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

За умовами п. 40 договору оренди землі, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - орендаря є (не є) підставою для зміни умов або розірвання договору.

Тобто, при укладенні договору оренди землі відповідач прийняв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою протягом 7 років.

Отже, належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є внесення орендної плати в строк, в формі та розмірі, яка визначена в договорі оренди землі.

На виконання договору оренди землі померла ОСОБА_4 здійснила передачу земельної ділянки, тим самим повністю виконала свої зобов'язання перед відповідачем за цим договором.

В свою чергу відповідач, виконуючи умови договору оренди землі, своєчасно сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою.

Так, як було встановлено під час судового розгляду, при розмірі орендної плати за рік - 1939 гривень 00 копійок, за 2011 рік орендна плата була виплачена позивачу в натуральній формі на загальну суму 3241 гривня 00 копійок. За 2012 рік орендна плата була виплачена позивачу в натуральній формі на суму 2100 гривень 00 копійок та в грошовій формі на суму 1830 гривень 28 копійок (за вирахуванням податку), на загальну суму 3930 гривень 28 копійок. За 2013 рік орендна плата була виплачена позивачу в натуральній формі на суму 375 гривень 00 копійок та в грошовій формі на суму 5140 гривень 00 копійок, на загальну суму 5515 гривень 00 копійок.

Зазначені обставини підтверджуються копіями платіжних відомостей на видачу за оренду земельної ділянки, в яких мається підпис позивача про отримання орендної плати, та не заперечувались і самою позивачем в судовому засіданні.

Посилання позивача та її представника на те, що відповідачем не виконуються умови договору оренди землі, передбачені в п.п. 9, 13 договору, бо орендна плата виплачується як в натуральній, так і в грошовій формах, судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки, як випливає з умов укладеного договору землі, дійсно зазначено, що оренда плата вноситься у грошовій формі, але, разом із цим до договору включені умови щодо передачі продукції та надання послуг в рахунок орендної плати, що само по собі є внесення орендної плати в натуральній формі. Також жодних застережень щодо виключного внесення орендної плати тільки в грошовій формі в договорі не міститься. Тобто, умови договору не виключають можливість внесення орендної плати і в натуральній формі. Обставини щодо внесення орендної плати в натуральній формі оформлені письмово, а отримання орендної плати в такій формі не заперечувалось ані померлою ОСОБА_4, ані самою позивачем.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні, орендна плата за 2012 рік була внесена відповідачем в строк, в формі та розмірі, яка визначена в договорі оренди землі, оскільки позивач отримала в грошовій формі орендну плату в розмірі 1830 гривень 28 копійок (за вирахуванням податку). При цьому посилання позивача на безпідставність вирахування з неї податку є необґрунтованими, оскільки нормами чинного Податкового кодексу України передбачено, що податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення є орендар.

А посилання позивача та її представника щодо сплати орендної плати за 2011 рік також не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки позивач жодних вимог стосовно виплати або неналежної виплати орендної плати за 2011 рік не заявляла, жодних обставин з цього приводу в пред'явленому позивачем позові не зазначено.

Так само не можуть бути прийняті до уваги судом й посилання позивача та її представника на те, що умови договору щорічно не переглядаються, оскільки як померла ОСОБА_4, так і сама позивач протягом всього часу дії договору оренди землі своїм правом, передбаченим п. 36 договору оренди землі щодо зміни умов договору оренди землі, не скористалися, жодних письмових пропозицій з їх сторони на адресу відповідача щодо перегляду розміру орендної плати не надходило. А заява позивача від 29 серпня 2012 року, направлена на адресу відповідача, не може бути прийнята до уваги в якості підтвердження зазначених обставин щодо звернення позивача до відповідача, оскільки з її змісту взагалі не зрозуміло, які конкретно вимоги висуваються позивачем, жодних пропозицій щодо зміни або перегляду розміру орендної плати в ній не зазначено, лише вказано, що орендна плата повинна бути як у всіх.

Також судом не можуть бути прийняті до уваги свідчення свідка ОСОБА_6 щодо внесення орендної плати в натуральній формі зерном пшениці низької якості, оскільки зазначені свідчення свідком надавалися виключно суб'єктивно, є її власною думкою щодо отриманого нею зерна. Крім того, згідно з вимогами цивільного законодавства, не може доводитися свідченнями свідків не лише заперечення факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин, а й факт його вчинення, а також виконання зобов'язань, що виникли з правочину, а випадки, коли свідчення свідків допускаються як засіб доказування факту вчинення правочину, у ЦК України визначені прямо (ч. 2 ст. 937, ч. 3 ст. 949 ЦК України). Тому зазначені свідчення свідка не можуть бути покладені в основу судового рішення щодо підтвердження факту неналежного виконання зобов'язання за договором оренди землі.

До того ж, не надано позивачем та її представником й жодних доказів щодо того, що відповідач умисно затягував державну реєстрацію укладеного договору оренди землі. Відсутні такі докази й в матеріалах справи. Самі по собі такі посилання позивача є її особистими припущеннями, дії Михайлівського районного відділу Запорізької регіональної філії Центру Державного земельного кадастру щодо тривалої державної реєстрації договору оренди землі ані померла ОСОБА_4, ані позивач не оскаржували. Тому зазначені посилання позивача не можуть бути покладені в основу судового рішення, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, вбачається, що жодних порушень умов договору оренди землі з боку відповідача під час судового розгляду встановлено не було, відповідач належним чином виконує умови договору, сплачує орендну плату в розмірі та строки, визначені договором оренди землі, заборгованість з орендної плати перед позивачем відсутня.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження заявлених позовних вимог, а тому дані вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про неможливість задоволення позову, оскільки відсутні передбачені законом підстави для розірвання договору оренди землі, а тому в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 16, 610, 611, 629, 651, 792 ЦК України, ст.ст. 124, 125, 141 ЗК України, Законом України «Про оренду землі», ст.ст. 10, 11, 58, 59, 60, 88, 107, 208, 212 - 215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_3 до державного навчального закладу «Михайлівське вище професійне училище» про розірвання договору оренди землі - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Запорізької області через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:

27.11.2013