Постанова

від 01.07.2014 по справі 826/7694/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

01 липня 2014 року 11:38 справа №826/7694/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О. та представників:

позивача : Ніщук Г.В.;

Рейзіна М.В.;

Білоуса А.В.;

відповідача: Диби Ю.Д.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Скат" доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 01 липня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

02 червня 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Скат" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Компанія "Скат") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Печерському районі), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року №103426552208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 червня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/7694/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 01 липня 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 12 грудня 2013 року №103426552208 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.1, 198.6 статті 198, статті 185 Податкового кодексу України ТОВ "Компанія "Скат" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 987 081,00 грн., в тому числі за основним платежем - 1 618 265,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 368 816,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 27 листопада 2013 року №698/26-55-22-08/35264344 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Скат" (код за ЄДРПОУ 35264344) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Мон Шері" (код за ЄДРПОУ 37395643), ТОВ "Добробуд Інтеграл Сервіс" (код за ЄДРПОУ 35575860), ТОВ "Комплект Систем Плюс" (код за ЄДРПОУ 38107706), ТОВ "БДМ Сервіс Плюс" (код за ЄДРПОУ 38107711), ТОВ "Перший Український "Правочин" (код за ЄДРПОУ 36346972), ТОВ "Макарівська Спеціалізована Експлуатаційна дільниця" (код за ЄДРПОУ 35423390), ТОВ "Торговельно-інвестиційна компанія "Аррована Трейд" (код за ЄДРПОУ 36980181), ТОВ "МСК Корпорейшн" (код за ЄДРПОУ 34613783), ФОП ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1), ФОП ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_2), ТОВ "Охоронне агентство "Протект" (код за ЄДРПОУ 35714863), ПП "Спрінгс-Ай" (код за ЄДРПОУ 36476223), ПП "Аракул" (код за ЄДРПОУ 35755784), ПП "Містер-К" (код за ЄДРПОУ 38077148), ТОВ "Гран Карро" (код за ЄДРПОУ 33739184), ПП "Дагпром Союз" (код за ЄДРПОУ 35132771) за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р." (далі по тексту - Акт перевірки).

У висновку Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 статті 198, статті 185 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 618 265,30 грн., у тому числі: травень 2011 року на суму 30 000,00 грн., червень 2011 року на суму 113 020,33 грн.; липень 2011 року на суму 111 953,83 грн., вересень 2011 року на суму 40 642,12 грн., жовтень 2011 року на суму 61 897,73 грн., листопад 2011 року на суму 77 691,23 грн., грудень 2011 року на суму 68 754,16 грн., січень 2012 року на суму 33 211,83 грн., лютий 2012 року на 58 203,42 грн., березень 2012 року на суму 89 589,60 грн., квітень 2012 року на суму 93 481,00 грн., травень 2012 року на суму 92 107,49 грн., червень 2012 року на суму 87 900,00 грн., липень 2012 року на суму 114 328,48 грн.,серпень 2012 року на суму 158 828,50 грн., вересень 2012 року на суму 244 755,48 грн., жовтень 2012 року на суму 141 630,10 грн.

Висновки Акта перевірки мотивовані наступним: позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Мон Шері", ТОВ "Добробуд Інтеграл Сервіс", ТОВ "Комплект Систем Плюс", ТОВ "БДМ Сервіс Плюс", ТОВ "Перший Український "Правочин", ТОВ "Гран Карро", оскільки правочини між ТОВ "Компанія "Скат" та вказаними контрагентами здійснені без мети настання реальних наслідків, оскільки на підставі інформації, отриманої від СУ ФР у Подільському районі встановлено, порушення контрагентами позивача норм податкового законодавства.

Наведена інформація, на переконання відповідача, вказує, що правочини між ТОВ "Компанія "Скат" та зазначеними контрагентами вчинені без мети настання реальних наслідків, а тому позивач не має права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по вказаним господарським операціям.

Позивач вважає протиправним оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки спірні господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ "Компанія "Скат" дотримано передбачені Податковим кодексом України передумови для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи відповідача, викладені в письмовому запереченні проти позову, повністю співпадають з висновками Акта перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ "Компанія "Скат" є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Вищий адміністративний суд України у своєму листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11 зазначив, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ "Компанія "Скат" та ТОВ "Мон Шері", ТОВ "Добробуд Інтеграл Сервіс", ТОВ "Комплект Систем Плюс", ТОВ "БДМ Сервіс Плюс", ТОВ "Перший Український "Правочин", ТОВ "Гран Карро", мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Згідно актів здачі-прийняття робіт, які датовані груднем 2012 року, ТОВ "БДМ Сервіс Плюс" виконало на замовлення позивача роботи з організації вантажного перевезення та виписало податкові накладні на загальну суму 431 079,22 грн., у тому числі податок на додану вартість 71 846,54 грн.

Акти здачі-прийняття робіт, які датовані січнем 2011 року, груднем 2011 року, січнем-листопадом 2012 року свідчать про те, що ТОВ "Добробуд Інтеграл Сервіс" виконало на замовлення позивача роботи з організації вантажного перевезення.

У свою чергу ТОВ "Добробуд Інтеграл Сервіс" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 5 952 814,20 грн., у тому числі податок на додану вартість 992 135,70 грн.

В матеріалах справи наявні акти здачі-прийняття робіт, датовані серпнем-вереснем 2011 року, які підтверджують, що ТОВ "Мон Шері" виконало для позивача роботи з організації вантажного перевезення та виписало податкові накладні на загальну суму 2 548 801,80 грн., у тому числі податок на додану вартість 424 800,30 грн.

ТОВ "Комплект Систем Плюс" виконало на замовлення позивача роботи з організації вантажного перевезення, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт, датованими листопадом 2012 року, які містяться в матеріалах справи, та виписало податкові накладні на загальну суму 1 667 762,38 грн., у тому числі податок на додану вартість 277 960,40 грн.

Згідно актів здачі-прийняття робіт, які датовані вереснем-листопадом 2011 року ТОВ "Гран Карро" надало позивачу транспортно-експедиційні послуги та виписало податкові накладні на загальну суму 90 745,70 грн., у тому числі податок на додану вартість 15 124,28 грн.

Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні первинні документи та податкові накладні по взаємовідносинам з таким контрагентом, як ТОВ "Перший Український "Правочин", порушення щодо яких встановлено в акті перевірки.

На підтвердження факту оплати за виконані роботи, позивач надав суду виписки банку, однак суд не приймає до уваги в якості доказів, оскільки вони не містять відміток банку.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податковій декларації з податку на додану вартість за спірний період в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Мон Шері", ТОВ "Добробуд Інтеграл Сервіс", ТОВ "Комплект Систем Плюс", ТОВ "БДМ Сервіс Плюс", ТОВ "Перший Український "Правочин", ТОВ "Гран Карро", у зв'язку з придбанням робіт.

Суд звертає увагу, що навіть наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту, у разі недоведення реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних товарів/послуг в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, матеріали справи не містять податкових накладних, виписаних ТОВ "Перший Український "Правочин", на підставі яких позивач відносив до складу податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

Вирішуючи питання про реальність виконання та отримання позивачем виконаних робіт та їх придбання з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Позивач пояснив, що транспортно-експедиційні послуги та роботи з організації вантажного перевезення замовлялись позивачем з метою належного виконання зобов'язань ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка", а у зв'язку з тим, що власних ресурсів іноді не вистачало для виконання замовлень, виникла необхідність користуватись послугами контрагентів; не маючи грошових коштів для оплати виконаних робіт, позивач також розраховувався продукцією ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка".

При цьому суд звертає увагу на те, що жодних доказів на підтвердження зазначеного та, відповідно, використання придбаних транспортно-експедиційних послуг та робіт з організації вантажного перевезення в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач до суду не надав.

На підтвердження реальності здійснених господарських операцій позивач надав суду копії наступних документів: товарно-транспортних накладних, які підтверджують перевезення вантажу позивачем ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка"; актів про залік взаємних вимог та заяв про зарахування зустрічних вимог; податкові та видаткові накладні по взаємовідносинам позивача з ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка"; податкові та видаткові накладні на підтвердження поставки позивачем товарів (вода питна, лимонад, вода мінеральна тощо) таким контрагентам, як ТОВ "Добробуд Інтеграл Сервіс", ТОВ "Комплект Систем Плюс", ТОВ "БДМ Сервіс Плюс", ТОВ "Гран Карро".

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували замовлення позивачем транспортно-експедиційних послуг та робіт з організації вантажного перевезення з метою виконання зобов'язань перед ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка", доказів на підтвердження неможливості самостійного виконання таких робіт та необхідності залучення інших виконавців, враховуючи, що основним видом господарської діяльності позивача є надання в оренду вантажних автомобілів.

Не містять доказової інформації також надані позивачем товарно-транспортні накладні, оскільки в них відсутня інформація про залучення ТОВ "Мон Шері", ТОВ "Добробуд Інтеграл Сервіс", ТОВ "Комплект Систем Плюс", ТОВ "БДМ Сервіс Плюс", ТОВ "Гран Карро" для здійснення перевезень вантажу, тобто не дають можливості суду ідентифікувати участь вказаних контрагентів у виконанні цих перевезень.

Враховуючи те, що позивачем не надано документів на підтвердження використання в межах своєї господарської діяльності придбаних у ТОВ "Мон Шері", ТОВ "Добробуд Інтеграл Сервіс", ТОВ "Комплект Систем Плюс", ТОВ "БДМ Сервіс Плюс", ТОВ "Гран Карро" транспортно-експедиційних послуг та робіт з організації вантажного перевезення, суд прийшов до висновку, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що здійснені ним господарські операції з вказаними контрагентами носять реальний характер, а придбані роботи та послуги використано в межах господарської діяльності позивача, чи придбано з такою метою.

Суд також звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження господарських відносин із ТОВ "Перший Український "Правочин", що унеможливлює встановити характер господарських операцій, їх реальність (товарність) та пов'язаність з господарською позивача.

З огляду на зазначене, висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість за спірний період є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи, а тому, збільшення ТОВ "Компанія "Скат" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року №103426552208 є правомірним.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ "Компанія "Скат" про скасування податкового повідомлення-рішення нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Компанія "Скат" задоволенню не підлягає.

Частина третя статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлює, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Матеріали справи підтверджують, що позивач сплатив судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Відповідно до частин першої-третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, решта суми судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, а саме 4 384,80 грн. (4 872,00 грн. - 487,20 грн.) має бути стягнута на корить Державного бюджету України з позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Скат" відмовити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Скат" (код ЄДРПОУ 35264344, 01015, м. Київ, вул. Цитадельна, буд. 6/8) на користь Державного бюджету України (отримувач УДСКУ у Подільському районі, код 38004897, банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, рахунок 31218206784007) решту суми судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 4 384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чести гривні вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко