Постанова

від 01.07.2014 по справі 826/8095/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 року 08:05 № 826/8095/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Борисовій Т. М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Промгаз України» доДержавної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Промгаз України» (надалі - Позивач/ТОВ «ГК «Промгаз України») до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - Відповідач/ДПІ у Печерському районі), в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії Відповідача по проведенню документальної позапланової перевірки Позивача з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Транс Газ Груп» (код 38705998), ТОВ «Югагруп» (код 38823923), ТОВ «Нафтогаз-Альянс» за лютий 2014 р.

2. Визнати протиправними дії Відповідача по внесенню змін до облікових даних платника ТОВ «ГК «Промгаз України», зокрема, до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок» (надалі - АІС «Податковий блок»), у тому числі в базу даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України», на підставі Акту перевірки №484/26-55-22-10/37044939 від 04.06.2014 р.

3. Зобов'язати Відповідача відновити в облікових даних платника ТОВ «ГК «Промгаз України» в усіх базах даних, зокрема, у комп'ютерній АІС «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показників сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість за лютий 2014 р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 73,08 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.06.2014 р. провадження по справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

В судове засідання з'явився представник Позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить адміністративний позов задовольнити, зокрема зазначає про порушення Відповідачем положень Податкового кодексу України (надалі - ПК України) під час проведення перевірки та винесення запису до АІС інформації про Акт №484/26-55-22-10/37044939 від 04.06.2014 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГК «Промгаз України» (код ЄДРПОУ 37044939) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків ТОВ «Транс Газ Груп» (код 38705998), ТОВ «Югагруп» (код 38823923), ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (код ЄДРПОУ 34881820) за лютий 2014 р.» (надалі - Акт №484/26).

В судове засідання з'явився представник Відповідача, який щодо позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначає що скаредний Акт №484/26 не породжує щодо Позивача жодних правових наслідків, і не є обов'язковим для платника податків.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Відповідно до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд перейшов до письмового провадження по справі, та надано сторонам час для подання додаткових документів та пояснень по справі.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наступне.

ТОВ «ГК «Промгаз України» зареєстрована Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією 29.03.2010 р. Основними видами діяльності Позивача є: добування природного газу; торгівля газом через місцеві (локальні) трубопроводи; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; трубопровідний транспорт; надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у; надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

30.05.2014 р. Відповідачем винесено наказ №1683 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГК «Промгаз України», код ЄДРПОУ 37044939», відповідно до якого, на підставі п.78.1.1. п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України, доручено провести позаплановому невиїзну документальну перевірку ТОВ «ГК «Промгаз України» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків ТОВ «Транс Газ груп» (код 38705998), ТОВ «Югагруп» (код 38823923), ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (код ЄДРПОУ 34881820) за лютий 2014 р.

За результатами проведеної перевірки, 04.06.2014 р. Відповідачем було складено Акт №484/26, в якому зроблено висновки:

ь не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання товарів ТОВ «ГК «Промгаз України» (код ЄДРПОУ 37044939) у ТОВ «Транс Газ Груп» (код ЄДРПОУ 38705998) за лютий 2014 р. та операції з продажу цих товарів контрагентам-покупцям. Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування, які підпадають під визначення ст.22, ст.134, ст.135, ст.185 ПК України по операціях з придбання товарів у підприємства-постачальника ТОВ «Транс газ груп» (код ЄДРПОУ 38705998) за лютий 2014 р. та по операціях з продажу цих товарів підприємствам-покупцям;

ь перевіркою ТОВ «ГК «Промгаз України» (код ЄДРПОУ 37044939) документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Югагруп» (код ЄДРПОУ 38823923) та ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (код ЄДРПОУ 34881820) за лютий 2014 р., їх вид, обсяг, якість, розрахунки та відображення в податковому обліку.

Не погоджуючись із діями Відповідача щодо проведення перевірки та висновками викладеними в Акті №484/26, та вважаючи що Відповідачем порушено права та інтереси Позивача, останній звернувся до суду для їх захисту.

Водночас, ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.75.1. ст.75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

В пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

В пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається із матеріалів справи, 16.04.2014 р. листом №18507/10/26.55-22-10-10 «Про надання інформації» Відповідач просив у Позивача надати протягом 10 робочих днів письмове пояснення та їх документальне підтвердження щодо взаємовідносин із ТОВ «Транс Газ Груп» (код 38705998), ТОВ «Югагруп» (код 38823923), ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (код ЄДРПОУ 34881820) за лютий 2014 р.

Відповідно до наданих Відповідачем доказів, вказаний лист було направлено на адресу Позивача 23.04.2014 р. та отримано Позивачем 24.04.2014 р. (відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення). При цьому, факт отримання листа Відповідача саме 24.04.2014 р. Позивачем не заперечується.

Листом №183 від 15.05.2014 р. Позивачем надано пояснення та документи які на думку Позивача посвідчують існування відносини господарських відносин із ТОВ «Транс Газ Груп» (код 38705998), ТОВ «Югагруп» (код 38823923), ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (код ЄДРПОУ 34881820) за лютий 2014 р. Крім того, листом №194 від 30.05.2014 р. Позивачем було направлено до Відповідача додаткову інформацію.

Таким чином, суд погоджується із доводами Відповідача, про надання Позивачем відповіді на лист Відповідача №18507/10/26.55-22-10-10 від 16.04.2014 р. «Про надання інформації» із не дотриманням строків визначених положеннями пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України (а саме протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту).

В той же час, в п.79.1 ст.79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст.77 та ст.78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

В п.79.2 ст.79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п.78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення, тобто наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приймається після встановлення наявності підстав для проведення такої перевірки, а не навпаки.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.05.2014 р. Відповідачем винесено наказ №1683 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГК «Промгаз України», код ЄДРПОУ 37044939», який був отриманий директором ТОВ «ГК «Промгаз України» Ю. Стояновим, що посвідчується розпискою №512/26-55-22-10 від 30.05.2014 р.

Таким чином, суд погоджується із доводами Відповідача, що наказ Відповідача щодо проведення перевірки Позивача було отримано директором ТОВ «ГК «Промгаз України».

Натомість, суд критично ставиться до посилання Відповідача щодо відсутності реальних господарських операцій із ТОВ «Транс Газ Груп» (код ЄДРПОУ 38705998), з огляду на наступне.

В п.198.1 ст.198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Крім того, відповідно до п.198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В п.198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В п.198.6 ст.198 ПК України вказано, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у ПК України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

При цьому, згідно абз.1 п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених р.II цього Кодексу.

В пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п.1 та п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 р. (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок №1379) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Пунктами 6.2 та 6.3 Порядку №1379 визначено, що податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку. Не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість.

У відповідності до правової позиції Вищого адміністративного суду України, що викладена у його листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 р., податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. За відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають як відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, так і первинні документи на підставі яких сформований потоковий облік платника податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні регулюються Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі - Закон №996). Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону №996).

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч.2 ст.3 Закону №996).

Відповідно до ст.1 Закону №996 первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, п.1.1 р.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р. (надалі - Положення №88) передбачено, що дане Положення встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Пунктом 2.1 р.2 Положення №88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо (п.2.2 р.2 Положення №88).

Як наслідок, суд дійшов висновку, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Крім того, в листі Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 р. передбачено, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

З огляду на вищевказане податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними податковими накладними та первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідно до позиції Вищого адміністративного суду України, яка викладена в листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 р. з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини:

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Між Позивачем та ТОВ «Транс газ груп» було укладено договори купівлі-продажу природного газу, а саме:

ь №1902/1-г від 19.02.2014 р. (із врахуванням додаткової угоди №1 від 31.03.2014 р. договору), відповідно до якого ТОВ «Транс газ груп» (Продавець) зобов'язується продати Покупцю (ТОВ «ГК «Промгаз України») для подальшої реалізації споживачам природний газ, в обсягах і по ціні, що передбачені в Договорів, а Покупець зобов'язаний прийти та оплатити Газ на умовах даного Договору. Обсяг постачання становить 7 530,120 тис. м 3 по ціні 3 635,60 грн. (із ПДВ - 605,93 грн.) за 1 000,00 м 3 .

ь №2802/1-г від 28.02.2014 р. відповідно до якого ТОВ «Транс газ груп» (Продавець) зобов'язується продати Покупцю (ТОВ «ГК «Промгаз України») для подальшої реалізації споживачам природний газ, в обсягах і по ціні, що передбачені в Договорів, а Покупець зобов'язаний прийти та оплатити Газ на умовах даного Договору. Обсяг постачання становить 6,589 тис. м 3 по ціні 3 585,60 грн. (із ПДВ - 597,60 грн.) за 1 000,00 м 3 .

ь №2802/6-г від 28.02.2014 р. відповідно до якого ТОВ «Транс газ груп» (Продавець) зобов'язується продати Покупцю (ТОВ «ГК «Промгаз України») для подальшої реалізації споживачам природний газ, в обсягах і по ціні, що передбачені в Договорів, а Покупець зобов'язаний прийти та оплатити Газ на умовах даного Договору. Обсяг постачання становить 2 060,055 тис. м 3 по ціні 3 675,60 грн. (із ПДВ - 612,60 грн.) за 1 000,00 м 3 .

Відповідно до положень п.3.1 вказаних договорів, приймання-передача Газу оформляється актами приймання-передачі, які є підставою для розрахунків.

В якості доказів отримання природного газу, Позивачем надано наступні Акти приймання-передачі, що укладені із ТОВ «Транс газ груп»:

ь за Договором №1902/1-г від 19.02.2014 р. - Акт передачі-прийому обсягів природного газу (факт) від 31.03.2014 р., щодо отримання Позивачем природного газу в обсязі 7 530,120 м 3 ;

ь за Договором №2802/1-г від 28.02.2014 р. - Акт передачі-прийому обсягів природного газу від 28.02.2014 р., щодо отримання Позивачем природного газу в обсязі 6,589 тис. м 3 ;

ь за Договором №2802/6-г від 28.02.2014 р. - Акт передачі-прийому обсягів природного газу від 28.02.2014 р., щодо отримання Позивачем природного газу в обсязі 2 060,055 тис. м 3 .

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Позивачем надано до суду Податкові накладні, які були надані Позивачу від ТОВ «Транс газ груп», при цьому, суд приймає до уваги, що на податкових накладних стоїть відмітка про включення їх до Єдиного реєстру податкових накладних.

Крім того, в якості доказів проведення оплати за отриманий природний газ Позивачем надано банківські виписки.

Водночас, нормативно-правовим актом, який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку природного газу є Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу» (надалі - Закон №2467).

В ст.1 Закону №2467 визначено, що газопостачальне підприємство - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює постачання природного газу безпосередньо споживачам згідно з укладеними договорами.

В ч.1 ст.6 Закону №2467 визначено, що діяльність, пов'язана з транспортуванням та розподілом трубопроводами, постачанням за регульованим та нерегульованим тарифами, зберіганням природного газу в обсязі, що перевищує рівень, установлений ліцензійними умовами, продажем за закупівельними цінами суб'єктам господарювання, визначеним ст.10 цього Закону, природного газу власного видобутку в обсязі, що перевищує рівень, установлений ліцензійними умовами, провадиться за умови отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №663 від 06.06.2013 р. «Про видачу ліцензій на постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АЛЬЯНС «АМАЕТОН», ТОВ «ІНТЕР ЕНЕРГО ТРЕЙД» та ТОВ «ТРАНС ГАЗ ГРУП»», ТОВ «ТРАНС ГАЗ ГРУП» було видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом на території України строком дії п'ять років.

Крім того, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики №1796 від 29.09.2011 р. «Про переоформлення ліцензії на постачання природного газу за нерегульованим тарифом, виданої ТОВ «ГК «Промгаз України»» Позивачу було переоформлено ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом.

При цьому, в якості доказів, Позивачем надано ліцензії серії АГ №507505 та серії АВ №527222 на постачання природного газу за нерегульованим тарифом, виданої Національною комісією регулювання електроенергетики України Позивачу (строк дії до 22.04.2015 р.),

Таким чином, і Позивач і його контрагент (ТОВ «Транс газ груп») є газопостачальними компаніями, в розумінні положень Закону №2467, що не спростовано Відповідачем.

В ч.1 ст.12 Закону №2467 визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, якісні характеристики якого визначено стандартами, в обсязі та порядку, передбачених договором, а споживач зобов'язується сплачувати вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Як вбачається із Акту №484/26 та наданих Позивачем додаткових документів, природний газ, що придбаний у ТОВ «Транс газ груп» був в подальшому реалізований Позивачем іншим товариствам, а саме: Товариству з обмеженою відповідальністю «АС» - договір №ТР-449 від 27.01.2014 р. та №ТР-461 від 19.02.2014 р.; Товариству з обмеженою відповідальністю «Руссоль-Україна» - договір №238/13 від 29.05.2013 р.; Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Теплобуд» - договір №ТР-469 від 26.02.2014 р.; Товариству з обмеженою відповідальністю «Обласна газорозподільча компанія Укргаз» - договір №ТР-466 від 24.02.2014 р.; Товариству з обмеженою відповідальністю «Центральна газорозподільча компанія» - договір №ТР-467 від 24.02.2014 р.; Товариству з обмеженою відповідальністю «Альтаір-трейд» - договір №ТР-440 від 26.12.2014 р.

При цьому, як вбачається із Акту №484/26 та наданих Позивачем додаткових документів, природний газ, було реалізовано за більшу вартість, аніж було придбано, що свідчить про наявність економічної мети укладення таких договорів, а саме отримання прибутку.

Водночас, суд дійшов висновку про безпідставність фіксації Відповідачем в Акті №484/26 посилань, що ТОВ «Транс газ груп» здійснює господарську діяльність з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відсутнє за своїм місцезнаходженням.

В даному випадку, суд звертає увагу, що перевірка фактичного місцезнаходження контрагента не є кваліфікуючою умовою виникнення у платника права на формування даних податкового обліку за операціями з таким постачальником. Відсутність підприємства за його місцезнаходженням може мати значення для вирішення питання про анулювання реєстрації суб'єкта господарювання платником ПДВ чи для припинення юридичної особи, однак дана обставина не стосуються належного виконання господарських зобов'язань виконавцем робіт (постачальником товарів) за укладеними договорами.

Крім того, суд критично ставиться до посилання Відповідача в Акті №484/26, що укладені договори між Позивачем та контрагентами не мали на меті реального настання наслідків, а деякі із контрагентів не мають власних складських приміщень, трудових відносин із працівниками тощо.

Так, податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється виготовлення робіт контрагентом.

Більше того, суд приймає до уваги посилання Позивача, що специфічність взаємовідносин у сфері постачання природного газу не потребує наявність складських приміщень, оскільки придбаний у ТОВ «Транс газ груп» та реалізований Позивачем (іншим товариствам) природний газ знаходяться в газотранспортній системі, та на складується в окремих приміщеннях.

Одночасно суд критично ставиться до посилання Відповідача на Висновок експерта №216 від 05.05.2014 р., наданого Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (надалі - Висновок №216), з огляду на наступне.

Як вбачається із Висновку №216, він був проведений в межах кримінальної справи, в яких досліджувались не підписи вчинені директором ТОВ «Транс газ груп» на договорах, актах приймання-передачі та податкових накладних підписаних із Позивачем, а досліджувався статут ТОВ «Транс газ груп» та реєстраційна картка про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.03.2014 р.

Натомість, в силу ч.1 ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч.1 ст.69 КАС України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч.1, ч.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до положень ч.4 ст.72 КАС України саме вирок суду у кримінальному провадженні, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справ про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої увалено вирок або постанову суду.

Крім того, під час розгляду даної справи суд враховує положення ст.8 КАС України, згідно якого суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Зокрема, при розгляді Європейським судом з прав людини податкових спорів в мотивувальній частині рішення застосовується ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 04.11.1950 р., якою гарантується право на мирне володіння своїм майном. У ній, зокрема, визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У контексті податкових спорів (в т.ч. даного конкретного спору) позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит) розглядається як позбавлення власності.

Так, у своєму Рішенні Європейським судом з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України» було вказано, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Булвес» АД проти Болгарії» наводяться висновки про те, що позбавлення податковим органом права платників податків ПДВ на податковий кредит/бюджетне відшкодування з причини виявлення зловживань з боку їх їхніх постачальників є порушенням ст.1 Протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Адже немає доказів залучення платника ПДВ до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників. В цьому випадку недотримується принцип пропорційності, тобто справедливого балансу між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізації яких здійснюється втручання держави.

Таким чином, суд звертає увагу, що відсутність наявність лише Висновку №216, без відповідного вироку суду, не є свідченням відсутності господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Транс газ груп» за укладеними договорами.

В п.86.1 ст.86 ПК України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Таким чином, оскільки Відповідачем не доведено щодо наявності порушень під час господарських відносин між ТОВ «ГК «Промгаз України» (код ЄДРПОУ 37044939) у ТОВ «Транс Газ Груп» (код ЄДРПОУ 38705998), та Позивачем доведено реальність здійснення операцій з придбання товарів за лютий 2014 р. та операції з продажу цих товарів контрагентам-покупцям, суд дійшов висновку про безпідставність складення Відповідачем Акту №484/26, та зазначає, що в даному випадку, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача, мала бути складена Довідка.

Таким чином, суд дійшов висновку про протиправність дій Відповідача під час складення Акту №484/26, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача.

Відповідно ст.16 Закону України «Про інформацію» податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України.

В ст.71 ПК України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань

Згідно ст.72, ст.74 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ - інформація про наявність та рух коштів на рахунках платника податків; органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю, податкова інформація, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

На час звернення до суду із адміністративним позовом, чинними є Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджені наказом Міністерства доходів і зборів України №165 від 14.06.2013 р. (надалі - Методичні рекомендації №165).

Вказані Методичні рекомендації №165 були запроваджені в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В п.1.3 Методичних рекомендацій №165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Як було зазначено Позивачем, що не спростовано Відповідачем, ДПІ у Печерському районі було внесено зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, бази даних АІС співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, бази АІС «Аудит» на підставі Акту №484/62. А також, ДПІ у Печерському районі було змінено показники податкової звітності Позивача з податку на додану вартість.

З урахуванням помилковості висновків Акта №484/62 суд приходить до висновку, що дії Відповідача щодо внесення вказаного Акту до АІС «Податковий блок» є протиправними і як наслідок Відповідачу слід поновити показники податкової звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 р.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 13.02.2013 р. №К/9991/74156/12.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України, судовий збір відшкодовується частково.

Керуючись положеннями ст.2, ст.11, ст.69, ст.71, ст.86, ст.158-ст.163, ст.167, ст.254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Промгаз України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по складанню Акту №484/26-55-22-10/37044939 від 04.06.2014 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГК «Промгаз України» (код ЄДРПОУ 37044939) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків ТОВ «Транс Газ Груп» (код 38705998), ТОВ «Югагруп» (код 38823923), ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (код ЄДРПОУ 34881820) за лютий 2014 р.».

3. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо внесення змін до комп'ютерної автоматизованої інформаційної системи «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», бази даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» на підставі Акту №484/26-55-22-10/37044939 від 04.06.2014 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГК «Промгаз України» (код ЄДРПОУ 37044939) з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні господарських відносин із платниками податків ТОВ «Транс Газ Груп» (код 38705998), ТОВ «Югагруп» (код 38823923), ТОВ «Нафтогаз-Альянс» (код ЄДРПОУ 34881820) за лютий 2014 р.».

4. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві поновити в комп'ютерній автоматизованій інформаційній системі «Інтегрована автоматизована інформаційна система ГУ Міндоходів України «Податковий Блок», в базі даних «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України» показники сум податкового кредиту та податкових зобов'язань з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Промгаз України» за лютий 2014 р.

5. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

6. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Промгаз України» понесені судові витрати в розмірі 70 (сімдесят) грн. 08 коп. із видатків Державного бюджету направлених на асигнування діяльності Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б. В. Санін