Ухвала

від 15.05.2014 по справі 872/15684/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 травня 2014 рокусправа № 804/11118/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Баштененко Т.С., дов. від 08.01.14 р.

відповідача: - Мадалиць В.В., дов. від 03.02.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 р. у справі № 804/11118/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро"

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Грінко-Дніпро" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати противоправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області , які полягають в проведенні перевірки ТОВ "Грінко-Дніпро", в результаті якої складено акт № 265/224/3511268 від 05.02.2013 р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Грінко-Дніпро" під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Дормашавто" їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень, вересень 2010 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 0000282204 від 05.03.2013 р. про сплату податку на додану вартість на загальну суму 11 783,34 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 2 945,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю проведення перевірки та необґрунтованістю зроблених податковим органом висновків. Позивач зазначає, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснена з порушенням законодавчо визначеного порядку проведення таких перевірок, висновки здійснені податковим органом також не відповідають дійсності, оскільки реальність господарських операцій позивача підтверджена належним чином оформленою первинною документацією.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 р. у справі № 804/11118/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено частково:

- визнано противоправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо обставин призначення та здійснення перевірки ТОВ "Грінко-Дніпро", в результаті якої складено акт № 265/224/35112687 від 05.02.2013 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Грінко-Дніпро" (код за ЄДРПОУ 35112687) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Дормашавто" (код ЄДРПОУ 36791493) їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень, вересень 2010 року";

- визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська № 0000282204 від 05.03.2013 р. про сплату податку на додану вартість за основним платежем 11 783 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на загальну суму 2 945,75 грн.

Постанову суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено правомірності винесеного податкового повідомлення-рішення, висновки акту перевірки на підставі яких винесено спірне податкове повідомлення - рішення , не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи. Реальність та правомірність господарських операцій позивача підтверджена належним чином оформленою первинною документацією.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 р. у справі № 804/11118/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд першої інстанції не в повному обсягу дослідив обставини по справі та не врахував практику суду касаційної інстанції щодо розгляду подібних справ; посилання суду на положення Цивільного кодексу України щодо вирішення питання правомірності правочинів в адміністративному судочинстві є помилковим; судом не встановлена фактичного здійснення господарської діяльності позивачем, без чого будь-яка первинна документація немає сенсу та доказової сили.

ТОВ "Грінко-Дніпро" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною.

Представники сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції надали свої пояснення та заперечення щодо доводів апеляційної скарги, підтримали власні правові позиції по суті спірних питань , визначені сторонами в даній справі.

За результатами розгляду справи, слід зазначити, що обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.п.79.1, 79.2 ст.79 ПК України документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Грінко-Дніпро» (код за ЄДРПОУ 35112687) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 36791493) їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень, вересень 2010 року (акт перевірки від 05.02.2013 р. № 265/224/35112687, а. с.10-21), встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки та за результатами застосованої Товариством процедури адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення (а. с.24а) відображені в постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Товариством податкового кредиту з ПДВ, сплаченого в ціні придбання у підприємства з ознаками фіктивності - ТОВ «Дормашавто» послуг згідно господарської операції, реальність якої документально не підтверджена.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська не підлягає задоволенню з таких підстав:

Частиною 2 статті 5 КАС України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до правовідносин, які виникли у цій справі, слід застосовувати норми законів, які діяли на момент виникнення правовідносин (квітень 2009р.), тобто Закон України «Про податок на додану вартість» (чинний в редакції станом на 2010р.) та норми Податкового кодексу України виходячи з того, що перевірка позивача податковим органом здійснена у лютому 2012 р.

Так, у відповідності до п.75.1 ст.75 ПК України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

У відповідності до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У п.79.2 ст.79 ПК України передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу ДПС, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або врученням йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач на вимогу суду першої інстанції (ухвала суду від 17.09.2013 р.) не надав запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ «Грінко-Дніпро» з ТОВ «Дормашавто»та докази направлення цього запиту позивачу, не надав докази направлення Товариству наказу № 84 від 21.01.2013 р. та повідомлення № 996/10/22-429 від 21.01.2013 р. про проведення перевірки (які зазначені у вступній частині акту перевірки від 05.02.2012 р. як підстава для її проведення, а. с.159, 160).

Таким чином, враховуючи те, що підстави щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Грінко-Дніпро» (код за ЄДРПОУ 35112687) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Дормашавто» (код ЄДРПОУ 34059303) за липень, серпень, вересень 2010 року у відповідача відсутні, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимогу позивача, зазначивши про необхідність визнання противоправними дій ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо обставин призначення та здійснення перевірки ТОВ "Грінко-Дніпро", в результаті якої складено акт № 265/224/35112687 від 05.02.2013 р. "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ "Грінко-Дніпро" (код за ЄДРПОУ 35112687) під час здійснення взаємовідносин з ТОВ "Дормашавто" (код ЄДРПОУ 36791493) їх реальності та повноти відображення в обліку за липень, серпень, вересень 2010 року".

Стосовно суті виявлених порушень, то згідно висновків вищевказаної позапланової перевірки в результаті порушення:

- не реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій ТОВ «Грінко-Дніпро» - по ланцюгу з постачальником ТОВ «Дормашавто» за липень, серпень, вересень 2010 року;

- в порушення, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 11783,34 грн., у т. ч. по періодах.

Наведений висновок податкового органу обґрунтовано даними акту ДПІ у Голосіївському районі м.Києва про неможливість проведення зустрічної звірки від 13.03.2012 р. № 30/3-22-80 ТОВ «Дормашавто» з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків - покупцями, постачальниками, згідно із яким, вказане товариство за адресою реєстрації ніколи не знаходилось та не знаходиться, основні фонди, активи та працівники у нього відсутні.

Так, в ході перевірки встановлено, що ТОВ «Грінко-Дніпро» здійснювало господарські операції з використанням підприємства з ознаками фіктивності - ТОВ «Дормашавто» (яке, в свою чергу було контрагентом ПП «Гранд Сервіс», стосовно директора якого ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за скоєння злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України «фіктивне підприємництво»), а отже його діяльність спрямована на отримання податкової вигоди, що виразилося в декларуванні незаконно сформованого податкового кредиту та валових витрат (а. с.15, 16).

При цьому, висновки даного акту від 13.03.2012 р. покладені в основу висновків по акту перевірки позивача від 05.02.2012 р.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є документом, що фіксує факт неможливості проведення зустрічної звірки, і законодавством України не надано право органам ДПС в акті про неможливість проведення зустрічної звірки співставляти дані первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювались між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Крім того, наслідком відсутності платника податків за юридичною адресою на час проведення податковим органом перевірки згідно податкового законодавства не може бути визначення грошових зобов'язань для контрагента такого платника податків.

Так, колегія суддів, бере до уваги, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (Лист ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, ТОВ «Грінко-Дніпро» (Замовник) мало господарські відносини з ТОВ «Дормашавто» (Виконавець) за договором №07-ГДН-10 від 01.07.2010 р. про надання послуг щодо вивезення та негабаритних відходів, згідно умов якого Виконавець зобов'язується прийняти на себе виконання транспортних послуг по вивезенню та утилізації твердих побутових (ТПВ), відповідно до заявки Замовника, а Замовник, зобов'язується прийняти ці послуги і оплатити їх (а. с.127, 128).

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88, який наведено вище, встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України Закону Україна «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97 (чинного на 2009 р., далі - Закон № 168) визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168 (чинного на момент виникнення правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно з п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону № 168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168 передбачено, що суми податку, які підлягають сплаті до бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше двадцятого числа місяця, що настає за звітним періодом.

Аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність необхідної податкової правосуб'єктності у контрагента позивача.

Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що на момент проведення перевірки Товариство мало необхідні, належним чином оформлені первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції, а саме: акти надання послуг (а. с.73, 74), податкові накладні (а. с.66-72), платіжні доручення, що свідчать про оплату позивачем отриманих послуг (а. с.131-138).

Так, вищезазначені первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належними доказами виконання господарської операції та не визивають у колегії суддів сумнівів щодо їх недостовірності.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що податкові накладні, які виписані ТОВ «Дормашавто» і які, за приписами Закону № 168, є підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.97 р. за № 233/2037.

Використання позивачем придбаних у ТОВ «Дормашавто» послуг у власній господарській діяльності відповідачем не заперечувалось.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарської операції, тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.

Частинами 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсним вищевказаного договору від 01.07.2010 р. матеріали справи не містять.

Щодо посилань податкового органу на відсутність у підприємства-контрагента умов, необхідних для здійснення господарських операцій, то це само по собі не свідчить про безтоварність господарської операції, адже підприємство-постачальник може здійснювати реальні операції та не обов'язково має бути виробником товару (послуги).

Отже, відповідач, зробивши висновок в акті перевірки від 05.02.2012 р. про нереальність господарських операцій, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності укладеного договору; його позиція про те, що правочини між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, не підкріплені належними доказами, а саме: рішеннями суду про визнання їх такими або вироком суду про визнання вини посадових осіб позивача.

Зокрема, щодо посилань відповідача на наявність ознак фіктивності підприємства ТОВ «Дормашавто», то стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 4 якої підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

При цьому обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Колегія суддів зауважує, що відповідачем не надано вирків суду по кримінальних справах щодо посадових осіб контрагента позивача, у т. ч. по ланцюгу постачання. Матеріали ж кримінальних справ не є вироком суду.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Також, слід зазначити, що акт перевірки фактично не містить посилань на відсутність документів бухгалтерського обліку та порушення саме позивачем будь-яких норм чинного податкового законодавства України.

При цьому, Закон № 168 не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь-яких зустрічних звірок та не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано суду доказів правомірності збільшення позивач грошових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 11 783,34 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 2945,75 грн. згідно спірного податкового повідомлення-рішення №0000282204 від 05.03.2013 р. (а. с.24а).

Отже, наведене свідчить про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства щодо визнання протиправними та скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 р. у справі № 804/11118/13-а залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013р. у справі № 804/11118/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко