Ухвала

від 24.09.2013 по справі 9101/75829/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 24 вересня 2013 рокусправа № 2а-16588/10/0470 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Добродняк І.Ю                     суддів:                     Бишевської Н.А.  Семененка Я.В. за участю секретаря судового засідання:          Новоженін І.Є. за участю представників: позивача:                    - не з'явився відповідача:                    - не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Август» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011  року у справі № 2а-16588/10/0470 за позовом малого приватного підприємства «Август» до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- встановиВ: Мале приватне підприємство «Август» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0008111502/0 від 16.11.2010, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 4855353,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3734887,00 грн., за штрафними санкціями - 1120466,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не мав жодних договірних відносин із контрагентом ТОВ «Елфра Дисплей» та помилково включив суму у розмірі 3734887,00 грн. до складу податкового кредиту у декларації за серпень 2010 року, у зв'язку з чим позивачем і не були надані під час проведення перевірки ані договори із вказаним контрагентом, ані податкові накладні. Позивач наголошує, що ним неодноразово надавався уточнюючий розрахунок та уточнюючий реєстр виданих та отриманих  податкових накладних за серпень 2010 року, але без поважних причин відповідачем не були визнані. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.162), в якій, посилаючись на необґрунтованість постанови суду першої інстанції, просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично мотивована доводами, викладеними в адміністративній позовній заяві. Представники сторін в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість малого приватного підприємства «Август» за серпень 2010 року (дата реєстрації в податковому органі - 30.09.2010 вх. № 104190). За результатами перевірки складено акт №7415/604/15-223/21878971 від 13.10.2010 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.5, п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997, а саме: позивачем занижено суму податкового зобов'язання за звітний період серпня 2010 року на загальну суму 3  734  887,00 грн. Порушення полягає у включенні позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним TOB «Елфра-Дисплей» (код ЄДРПОУ 33743908, ІПН 337439026553), за серпень 2010 року, що відображено у поданій 30.09.2010 податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2010 року (вх. №104190). При перевірці використані: декларація з ПДВ за серпень 2010 року; АРМ «ВЕС- ЗВІТ», АРМ «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0008111502/0 від 16.11.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4734883,00 грн., з яких за основним платежем – 3734887,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями – 1120466,00 грн. Колегія  суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, зважаючи на наступне. Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема,  з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР). Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4. статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Також, п.п.7.2.4 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Матеріалами справи підтверджено, що за даними реєстру платників ПДВ ДПА України підприємству TOB «Елфра-Дисплей» (код ЄДРПОУ 33743908, ІПН 337439026553) 05.05.2010 анульовано свідоцтво платника ПДВ за ненадання до податкового органу декларацій з ПДВ протягом року. Отже, починаючи з 05.05.2010 TOB «Елфра-Дисплей» втратило право виписувати податкові накладні. Вказаний факт  встановлений судом та сторонами не заперечується. Таким чином, зважаючи на відсутність у позивача належним чином оформлених податкових накладних та факт анулювання  свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Елфра-Дисплей» і позбавлення його статусу платника податку на додану вартість, колегія суддів доходить висновку про неправомірність віднесення суми податку на додану вартість в розмірі 3734887,00 грн. до складу податкового кредиту серпня 2010 року. Посилання позивача на неодноразове надіслання відповідачу уточнюючих розрахунків задля виправлення даних, зазначених в податковій декларації за серпень 2010 року, не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на наступне. Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання у податковій декларації, яке вважається узгодженим від дня подання такої податкової декларації. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (п.5.1. ст.5 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»). При цьому надання уточнюючого розрахунку здійснюється до початку проведення перевірки податковим органом. Контролюючий орган за результатами проведення документальних перевірок зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо заявлені у податкових деклараціях (уточнених розрахунках) суми податкових зобов'язань за даними документальних перевірок занижені або завищені. Отже, встановлені контролюючим органом під час документальної перевірки помилки, що призвели до викривлення показників раніше поданих платником податків податкових декларацій, не є самостійно виявленими платником податків. Як вбачається з матеріалів справи, уточнюючий розрахунок до податкової декларації за серпень 2010 року поданий позивачем 23.11.2010 за вх. №12606, тобто вже після проведення перевірки, яка була проведена відповідачем 13.10.2010  відповідно до акту перевірки №7415/604/15-223/21878971, а відтак відповідачем правомірно та з дотриманням вимог чинного законодавства прийнято оскаржуване  податкове повідомлення-рішення. Суд першої інстанції під час розгляду справи дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення про  задоволення позовних вимог. Передбачені статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення відсутні, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206  Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу малого приватного підприємства «Август» залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2011 року у справі № 2а-16588/10/0470 - залишити без змін.           Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий:                                                            І.Ю. Добродняк           Суддя:                                                            Н.А. Бишевська           Суддя:                                                            Я.В. Семененко