Постанова

від 12.06.2014 по справі 872/12877/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2014 рокусправа № 804/5531/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Чабаненко С.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпроінжбуд" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року у справі № 804/5531/13-а за позовом Приватного підприємства "Дніпроінжбуд" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетрвоської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до сулу з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.03.2013р. за № 0000172290 та за № 0000182290.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на безпідставні висновки перевіряючих щодо нікчемності укладених правочинів з ТОВ "Шоковіта", ТОВ «Супутник» та вказував на фактичне виконання господарських операцій, наявність первинних документів, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013р. у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи, просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідачем 21.02.2013р. було проведено документальну позапланову невинну перевірку ПП «Дніпроінжбуд» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Шоковіта» (код ЄДРПОУ 33421689), TOB «Супутник» (код ЄДРПОУ 32228481), ПП «Рембудкомплект-Плюс» (код ЄДРПОУ 36120814) за жовтень, листопад, грудень 2012 року, за результатами якої складено акт №№779/227/30093445 від 21.02.2013 року.

Перевіркою встановлені порушення: ст.ст. 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними та суперечать моральним засадам суспільства; п.198.2. п. 198.3. п. 198.6. ст. 198. п. 200.1. ст.200. п.201.7. п.201.4. п.201.10 ст. 201 ПК України - завищено податковий кредит за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку па додану вартість у жовтні-грудні 2012 року від TOB «Шоковіта», ТОВ «Супутник» на загальну суму 727443,46 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 727443,46 грн.; п.п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14. п. 135.1 ст. 135. п.п. 138.2 ст. 138. п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на прибуток підприємств на загальну суму 1588251,84 грн.. у тому числі за 2012 рік у розмірі 1588251,84 гривні.

До такого висновку перевіряючи прийшли з огляду на акти перевірок контрагентів позивача TOB «Шоковіта», ТОВ «Супутник», з висновками про відсутнє фактичне придбання товару, а укладені правочини із зазначеними контрагентами є нікчемними.

Крім того, в акті перевірки відповідач зазначає про взаємовідносини з ПП «Рембудкомплект-Плюс», проте будь-яких висновків щодо порушення податкового законодавства за результатами господарських взаємовідносин з останнім, не зазначає.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.03.2013р.: №0000172290, яким донараховано податок на прибуток: основний платіж - 1588252 грн., штрафна санкція - 397 063 грн.; №0000182290, яким донараховано податок на додану вартість: основний платіж-727443 грн., штрафна санкція - 181861 гривень.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку, що оскаржені рішення відповідача прийняті правомірно.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду, та зазначає наступне.

Так, відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, що не враховуються при визначені оподатковуваного прибутку, визначені ст.139 ПК України.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Враховуючи зазначені норми права, підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу валових витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідок якої є поставка товару (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Відповідно матеріалів справи між позивачем та TOB «Шоковіта», ТОВ «Супутник» були укладені договори купівлі-продажу товарів (устаткування, будівельних матеріалів) від 03.09.2012р. №97, від 03.10.2012р. №103, відповідно (а.с. 49-95 Т1).

Виконання сторонами зобов'язань за вказаними договорами підтверджено наступними документами: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, актами (а.с. 58-94, 104-149 Т1, 165-234, 40-49 Т3).

Здійснення розрахунку між сторонами не спростовується відповідачем.

Придбання товарів за зазначеними договорами обумовлена виконанням взятих позивачем зобов'язань за договором від 20.08.2012р. №46/08 щодо надання послуг Управлінню капітального будівництва Дніпропетровської області державної адміністрації з виконання робіт з реконструкції аварійної будівлі Михайлівської середньої загальноосвітньої школи Синельниківського району.

Таким чином з наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, та вказані документи, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Щодо доводів податкового органу про ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, колегія суддів зазначає, що відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових, видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування витрат та податкового кредиту.

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи товарно-транспорті накладні.

Щодо посилання представника відповідача щодо відсутності подорожніх листів, інших документів щодо якості придбаного товару, слід зазначити, що такі документи при перевірки не вимагались, не були підставою визначення порушення, а також відсутні докази відмови позивача у наданні документів.

Також слід зазначити наступне, так у акті перевірки податковим органом зазначено, що позивач мав взаємовідносини за перевіряє мий період з ПП «Рембудкомплект-Плюс» (а.с. 12-13 Т1).

Проте не приходить до висновку щодо порушення позивачем податкового законодавства з формування витрат та податкового кредиту за результатами господарських взаємовідносин із зазначеним контрагентом на відміну від взаємовідносин з TOB «Шоковіта», ТОВ «Супутник». Це вбачається як з п. 3 та п 4 акту перевірки в яких визначено відхилення на думку податкового органу з зобов'язань з податкового кредиту та в частині формування валових витрат та валових доходів.

Відповідно з вимогами Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства саме в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, такі факти викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Крім необхідно за кожним відображеним в акті фактом порушень чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) діяльності платника податків та операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи з обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Отже висновки щодо недодержання норм податкового законодавства по господарським взаємовідносинам позивача з ПП «Рембудкомплект-Плюс» у акті перевірки податкового органу відсутні, що вбачається з акту перевірки.

Таким чином колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції відсутності підтвердження господарських операцій позивача з ПП «Рембудкомплект-Плюс», оскільки у акті перевірки такі висновки відсутні. А отже і посилання представника відповідача в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції на такі доводи є помилковими, а позивач в такому випадку не повинен доводити те, що не було встановлено перевіркою.

Щодо висновків відповідача про нікчемність укладеного правочину з порушенням норм ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, слід зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем укладено договори купівлі-продажу. При укладенні договорів його сторонами було досягнуто усіх істотних умов, договори укладені у письмовій формі, як того вимагає цивільне законодавство, і спрямовані на встановлення правовідносин, в контексті ст. 626 ЦК України.

Відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено об'єктивну сторону нікчемного правочину, тобто визначено ознаки, за наявності яких укладений правочин можливо кваліфікувати як нікчемний. Податковим органом, в акті перевірки не наведено, визначених нормою права, ознак, які б свідчили про нікчемність укладених позивачем правочинів. Крім цього, для кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України та застосування відповідних наслідків, необхідною та обов'язковою умовою є наявність умислу у формі вини, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Натомість, у якій частині зміст правочинів, які укладено позивачем у перевіряємому періоді, суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, податковий орган не зазначає.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково ухвалено рішення при відмову у задоволенні позову, та з урахуванням вищенаведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпроінжбуд" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року у справі № 804/5531/13-а за позовом Приватного підприємства "Дніпроінжбуд" до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекція м. Дніпропетровська Дніпропетровської обл..ДПС від 14.03.2013р. №0000172290, №0000182290.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Дніпроінжбуд" (ЄДРПОУ 30093445) судовий збір у сумі 3441грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 19 червня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.А. Щербак