Ухвала

від 29.05.2014 по справі 872/17433/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 травня 2014 рокусправа № 804/7172/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013року у справі №804/7172/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислової компанії "Лідер" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№ 0000152305, 0000162305, 0000172305 від 22.01.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовано незгодою з оскарженими рішеннями та висновками відповідача щодо неправомірного формування витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами з підстав фіктивності та нереальності правочинів та інших підстав, оскільки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013р. позов було задоволено.

Відповідачем на вказане рішення суду подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. Скарга обґрунтована тим, що порушення встановлені та відображені у акті перевірки щодо формування витрат та податкового кредиту, а у ході розгляду справи вважають не спростовані.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю промислова компанія «Лідер» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.09.2012 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено Акт № 7253/221/13427220 від 28.12.2012 року.

Перевіркою встановлені порушення: п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137, п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 358 284 грн., в тому числі у 3 кварталі 2011 року у сумі 227 629 грн., у 4 кварталі 2011 року у сумі 80 532 грн., у 3 кварталі 2012 року у сумі 50 123 грн.; п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 135.1 п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137,п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. , в результаті чого встановлено завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за 1-3 квартали 2012 року на суму 1 216 048 грн.; п.п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 175 300 грн. в тому числі по періодам: за липень 2011 року на суму 26 091 грн., за вересень 2011 року на суму 22 972 грн., за грудень 2011 року на суму 58 357 грн., за січень 2012 року на суму 23 986 грн., за лютий 2012 року на суму 23 082 грн., за березень 2012 року на суму 19 187 грн., за квітень 2012 року на суму 1 625 грн.

Такі висновки відповідачем обґрунтовуються нереальністю господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Укрстройтранссервіс» (код 36495398), ТОВ «Тандем 2009» (код 36573664) , ТОВ «Котедж» (код 32965070), ТОВ «ВЛВ» (код 35497499), ТОВ «Компанія «Терра Агро» (код 37374969), вчинення цих правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, про що свідчить передусім інформація з актів перевірок зазначених контрагентів позивача. Також зазначено невірне відображення та не відображення складу доходів позивача.

За результатами перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення №0000152305 від 22.01.2013року ,яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 383 345,50 грн., з яких за основним платежем на суму 358 284 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 25 061,50 грн.; № 0000162305 від 22.01.2013 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 216 048 грн. за 3 квартали 2012 року; № 0000172305 від 22.01.2013 року , яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт , послуг) в розмірі 219 125 грн., з яких за основним платежем в сумі 175 300 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 43 825 грн.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ «Укрстройтранссервіс» був укладений договір №21Т від 02.03.2011 року на купівлю поліетилену на загальну суму 156 544,50 грн., в т.ч. ПДВ на суму 26 090,75 грн.

Виконання договору позивачем підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунками, актами, товарно-транспортними накладними.

01.09.2011 року між позивачем та ТОВ «Тандем 2009» був укладений договір №17-Т на купівлю поліетилену на загальну суму 137 831,64 грн., в т.ч. ПДВ на суму 22 971,94 грн.

На виконання умов договору позивачем надані видаткові накладні, податкові накладні , розрахунки, акти, товарно-транспортні накладні.

01.11.2011 року між позивачем та ТОВ «Котедж» був укладений договір №19-Т на купівлю поліетилену на загальну суму 383 126,40 грн., в т.ч. ПДВ на суму 63 854,40 грн.

Виконання договору позивачем підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунками, актами, товарно-транспортними накладними.

Також позивачем у ТОВ «В.Л.В.» в період лютий-квітень 2012р. був придбаний бетон М-500 на загальну суму 24 150 грн., в т.ч. ПДВ на суму 4 025 грн.

Виконання договору позивачем підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунками.

У грудні 2011 року позивачем на підставі договору купівлі-продажу №61 від 28.11.2011р. від ТОВ «Компанія Терра Агро» був отриманий товар на загальну суму 350 139,70 грн., в т.ч. ПДВ на суму 58 356,67 грн.

Виконання договору позивачем підтверджується видатковими накладними, податковими накладними, розрахунками, актами, товарно-транспортними накладними.

Отримані матеріали були використані для проведення ремонтних робіт, що підтверджується актом випробувань, актами та актом інвентаризації.

Отриманий від ТОВ «Укрстройтранссервіс», ТОВ «Тандем 2009» та ТОВ «Котедж» поліетилен був використаний у виробничій діяльності позивача та підтверджується терміновими звітами, звітами про рух товарно-матеріальних цінностей, звітами про залишки товарно-матеріальних цінностей, списками сировини, актами списання на виробництво.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на внесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для врахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно з п. 201.8 ст. 201 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, має бути підтверджено належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням дослідження доказів у справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що віднесення сум до валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам позивача з контрагентам зроблено на підставі первинних документів та відповідно до норм чинного законодавства, а також виконання договорів підтверджено матеріалами справи, а податковий орган не надав суду належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ним господарських операцій.

Щодо завищення Товариством з обмеженою відповідальністю промисловою компанією «Лідер» витрат на проведення поточного ремонту основних засобів, суд встановив що 09.11.2012 року позивачем була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2012 року. У рядку 06.1 даної декларації до адміністративних витрат була включена сума 116 627 грн. Згідно додатку АМ до податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартали 2012 року балансова вартість основних засобів на початок звітного (податкового) року становить 6 091 970 грн., відповідно сума ліміту витрат на поліпшення за звітний (податковий) рік становить 609 197 грн.

Оскільки акт перевірки не містить даних які підлягали б перевірці та дослідженню, не містить посилань на те, які витрати не підтверджені, що було досліджено і встановлено, та на підставі яких даних відповідач дійшов таких висновків, суд першої інстанції в цій частині позов задовольнив, та з такими висновками погоджується і колегія суддів.

Що стосується заниження податку на прибуток по господарським операціям з ТОВ Термінал-93» на суму 865 256 грн. судом було встановлено в серпні 2011 року ТОВ ПК «Лідер» придбало у ТОВ «Термінал-93» поліетилену на загальну суму 500 000 грн.

13.09.2011 року ТОВ ПК «Лідер» придбало у ТОВ «Алькор Фінанс» простий вексель серії АА 1717406 від 26.02.2009 року номінальною вартістю 500 000 грн. за договірною ціною 50 000 грн.

ТОВ ПК «Лідер» погасило заборгованість перед ТОВ «Термінал-93» на суму 500 000 грн. шляхом передачі йому актом прийому-передачі від 14.09.2011 року простого векселя серії АА 1717406 від 26.02.2009 року номінальною вартістю 500 000 грн.

У липні 2012 року ТОВ ПК «Лідер» придбало у ТОВ «Термінал-93» поліетилену на загальну суму 461 356, 37 грн.

ТОВ ПК «Лідер» придбало у ТОВ Фондова Компанія «Гермес»» чотири прості векселі від 23.09.2010 року загальною номінальною вартістю 461 356,37 грн. за договірною ціною 46 100 грн.

07.08.2012 року ТОВ ПК «Лідер» погасило заборгованість перед ТОВ «Термінал-93» на суму 461 356, 37 грн. шляхом передачі йому актом прийому-передачі від 07.08.2012 року простих векселів серії від 23.09.2010 року номінальною вартістю 461 356, 37 грн.

Враховуючи, що за товар вартістю 500 000 грн. та 461 356, 37 грн. фактично було сплачено 50 000 грн. та відповідно 46 100 грн., перевіряючими зроблено висновок про необхідність включення до доходів суми різниці, як безоплатно отриманий товар.

Проте у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011 року , код рядка 03 ІД відображено суму 453 065 грн., яка відповідно до додатку ІД декларації складається з доходів між іншим і від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами у розмірі 450 000 грн.

У податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2012 року, код рядка 03 ІД відображено суму 720 746 грн., яка відповідно до додатку ІД включає зокрема і прибуток від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами у розмірі 415 256 грн.

За таких обставин, враховуючи самостійне включення до складу доходу різницю між номінальною та договірною ціною вартості векселів, є неможливим повторне включення до складу доходів суми вже відображені в його складі раніше.

Стосовно заниження доходу по взаємовідносинам з ТОВ «Верона НВФ» на суму 199 300 грн. слід зазначити, що 10.10.2010 року між позивачем та ТОВ «Верона НВФ» був укладений договір поставки №38.

За ТОВ «Верона НВФ» згідно даних бухгалтерського обліку рахується кредиторська заборгованість у сумі 199300грн., а тому відповідач дійшов висновку, що позивач не надав ніякої компенсації вартості товарів отриманих від ТОВ «Верона НВФ», а отже отримав їх безоплатно , внаслідок чого повинен був відобразити цю суму у відповідному періоді в якості доходів.

Проте відповідно повідомлення від 03.10.2011 року про відступлення права вимоги, згідно якого ТОВ «Верона НВФ» відступило ТОВ «Сковекс-МЕТ» право вимоги боргу за договором поставки №38 від 16.10.2010 року у розмірі 199 300 грн. та договір про відступлення права вимоги від 03.10.2011 року.

Отже, в даному випадку, враховуючи наявність кредиторської заборгованості перед ТОВ «Сковекс-МЕТ», позивачем правомірно не відображено суму у розмірі 199 300 грн. у якості доходу.

Також в матеріалах справи міститься карточка субконтро:контрагент ТОВ «Сковекс-МЕТ», яка підтверджує що позивач своєчасно відобразив факт відступлення вимоги, яка в тому числі надавалась перевіряючим.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку задовольняючи позовні вимоги, а доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року у справі №804/7172/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю промислової компанії "Лідер" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник