Рішення

від 01.07.2014 по справі 905/2226/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.07.2014 Справа №905/2226/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д ., при секретарі судового засідання Татькові М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Маріуполь Донецька область

до відповідача: Державної організації медичного реабілітаційного центру «Сонячний», с.Білосарайська Коса Донецька область

про стягнення 90001,92грн .

за участю уповноважених сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецька область, звернулась до господарського суду з позовом про стягнення з Державної організації медичного реабілітаційного центру «Сонячний», с. Білосарайська Коса Донецька область суми боргу у розмірі 83939,00грн., пеню у розмірі 4035,97 грн., 3% річних у розмірі 931,37грн. та інфляційних у розмірі 1095,58грн. (Усього 90001,92грн.)

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки №79 від 20.05.2013р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію додаткової угоди від 05.07.2013р., копії видаткових накладних №ТЦ00000160 від 24.05.2013р., № ТЦ00000162 від 24.05.2013р., №ТЦ00000164 від 24.05.2013р., № ТЦ00000165 від 24.05.2013р., №ТЦ00001144 від 24.05.2014р., №ТЦ00000175 від 28.05.2013р., №ТЦ00000176 від 28.05.2013р., №ТЦ00000177 від 28.05.2013р., №ТЦ0000120 від 18.06.2013р., №ТЦ0029 від 28.06.2013р., №ТЦ0030 від 28.06.2013р., №ТЦ0031 від 28.06.2013р., №ТЦ0032 від 28.06.2013р., №ТЦ0035 від 02.07.2013р., №ТЦ0042 від 05.07.2013р., №ТЦ0043 від 05.07.2013р., №ТЦ0063 від 12.07.2013р., №ТЦ0064 від 12.07.2013р., №ТЦ0096 від 24.07.2013р., №ТЦ0108 від 24.07.2013р., №ТЦ0103 від 26.07.2013р., №ТЦ0000009 від 02.08.2013р., №ТЦ00001110 від 02.08.2013р., №ТЦ00001111 від 02.08.2013р., №ТЦ00001127 від 07.08.2013р., №ТЦ0000024 від 13.08.2013р., №ТЦ0000025 від 13.08.2013р., копію акту звірки заборгованості станом на 04.11.2013р., копію гарантійного листа №134-1 від 30.09.2013р., копію листа №05/13 від 24.03.2014р. з вимогою про сплату суми боргу у розмірі 83939,00грн.

Розпорядженням заступником голови господарського суду Донецької області від 20.05.2014р., у зв'язку із перебуванням судді Подколзіної Л.Д. у відпустці, справу №905/2226/14 було передано на розгляд судді Бойко І.А.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 10.06.2014р. у зв'язку із виходом судді Подколзіної Л.Д. з відпустки, справу №905/2226/14 передано на розгляд судді Подколзіній Л.Д.

Позивач у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив вимоги ухвали суду від 10.06.2014р. не виконав.

Відповідач у судове засідання без пояснення причин не з'явився, своєї позиції по суті заявлених вимог до відома суду не довів, відзиву та доказів сплати стягуваних сум або припинення відповідних грошових зобов'язань у інший спосіб не надав, хоча повідомлявся про судовий розгляд належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвали за адресою місцезнаходження.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка без пояснення причин представника належним чином повідомленого відповідача та ненадання ним певних доказів у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу не перешкоджає вирішенню спору та не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи і оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ :

20 травня 2013р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) та Державною організацією медичного реабілітаційного центру «Сонячний» (покупець) був укладений договір №79 на поставку товару, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати, а покупець зобов'язався прийняти й оплатити автозапчастини та будівельні матеріали.

Пункт 2.2 договору передбачає, що датою поставки товару вважається момент прийому товару покупцем. Перехід права власності на продукцію переходить покупцю у момент підписання сторонами видаткової накладної (п. 2.3 договору).

Згідно п. 4.1 договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника у відповідності до виставленого постачальником рахунку - фактури на умовах відстрочки платежу на шістдесят календарних днів.

Пунктом 7.1 договору встановлений строк його дії з моменту підписання і діє до 31.12.2013р., але у будь-якому разі до виконання сторонами своїх обов'язків за даним договором.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

Також сторони уклали додаткову угоду від 05.07.2013р. до даного договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір №79 від 20.05.2013р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

На виконання умов Договору, за видатковими накладними №ТЦ00000160 від 24.05.2013р., № ТЦ00000162 від 24.05.2013р., №ТЦ00000164 від 24.05.2013р., № ТЦ00000165 від 24.05.2013р., №ТЦ00001144 від 24.05.2014р., №ТЦ00000175 від 28.05.2013р., №ТЦ00000176 від 28.05.2013р., №ТЦ00000177 від 28.05.2013р., №ТЦ0000120 від 18.06.2013р., №ТЦ0029 від 28.06.2013р., №ТЦ0030 від 28.06.2013р., №ТЦ0031 від 28.06.2013р., №ТЦ0032 від 28.06.2013р., №ТЦ0035 від 02.07.2013р., №ТЦ0042 від 05.07.2013р., №ТЦ0043 від 05.07.2013р., №ТЦ0063 від 12.07.2013р., №ТЦ0064 від 12.07.2013р., №ТЦ0096 від 24.07.2013р., №ТЦ0108 від 24.07.2013р., №ТЦ0103 від 26.07.2013р., №ТЦ0000009 від 02.08.2013р., №ТЦ00001110 від 02.08.2013р., №ТЦ00001111 від 02.08.2013р., №ТЦ00001127 від 07.08.2013р., №ТЦ0000024 від 13.08.2013р., №ТЦ0000025 від 13.08.2013р., позивач передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 83939,00грн.

З представлених у матеріали справи накладних вбачається, що вони підписані обома сторонами без жодних зауважень, містить всі необхідні відомості про товар, а також містять відомості про фактичне отримання товару. Тобто, за своїми ознаками такі накладні є підтвердженням передачі позивачем та приймання відповідачем спірного товару.

Як вбачається із матеріалів справи станом на 04.11.2013р. сторони підписали акт звірки заборгованості з посиланням на спірний договір та з якого вбачається, що відповідач підтверджує факт отримання за вищевказаними накладними товар та наявність заборгованості перед позивачем на суму 83939,00грн.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини першої статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із вищенаведеного, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору поставки, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що у позивача настало право вимоги від відповідача сплатити заборгованість за поставлений товар у розмірі 83939,00грн. на підставі накладних з урахуванням вимог ст.692 ЦК України.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведений факт передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені законом терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 4035,97грн. у разі не своєчасної оплати, покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (п.5.2 договору).

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивач здійснив розрахунок пені за періоди з 13.11.2013р. по 27.03.2014р., у кількості 135 днів та просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 4035,97грн., судом встановлено, що даний розрахунок арифметично вірний та обґрунтований.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, позивачем заявлена вимога, щодо стягнення з відповідача 3% річних у сумі 931,37грн. за період з 13.11.2013р. по 27.03.2014р., задовольняється судом у повному обсязі, оскільки представлений позивачем у матеріали справи розрахунок арифметично є вірним та обґрунтованим.

Розглянувши представлений у матеріали справи розрахунок інфляційних судом встановлено, що він арифметично вірний, тому вимоги позивача, щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 1095,58грн. підлягають задоволенню у повному обсягу.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 526, 530, 549, 610, 612, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь Донецька область до Державної організації медичного реабілітаційного центру «Сонячний», с. Білосарайська Коса Донецька область про стягнення 90001,92грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державної організації медичного реабілітаційного центру «Сонячний» (87443, Донецька область, с. Білосарайська Коса, вул. Безуха, б.32, код ЄДРПОУ 30937146) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (87525, АДРЕСА_1 код ІНН НОМЕР_1) суму боргу у розмірі 83939,00грн., пеню у розмірі 4035,97 грн., 3% річних у розмірі 931,37грн. та інфляційних у розмірі 1095,58грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.07.2014р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2014р.

Суддя Л.Д. Подколзіна