Постанова

від 01.07.2014 по справі 804/7722/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2014 р. Справа № 804/7722/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за участю: представник позивача - Шестерня Н.О.

представники відповідача - Максимова А.І.Андрійчиков А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення №0005051502 від травня 2014 року на суму 1 066 297,00 грн. (один мільйон шістдесят шість тисяч двісті дев'яносто сім гривень 00 коп.), з яких 712 180,00 грн. (сімсот дванадцять тисяч сто вісімдесят гривень 00 коп.) - за основним платежем, 354117 грн. (триста п'ятдесят чотири тисячі сто сімнадцять гривень 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями, як таке, що прийняте на підставі Акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та протирічять діючому законодавству;

-визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення № 0005041502 від 22 травня 2014 року на суму 828 561,00 грн. (вісімсот двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят одна гривня 00 коп.), з яких 572 590,00 грн. (п'ятсот сімдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.) - за основним платежем, 255 971 грн. (двісті п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями, як таке, що прийняте на підставі Акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та протирічять діючому законодавству;

- визнати недійсним (скасувати) податкове повідомлення-рішення № 0000401702 від 22 травня 2014 року на суму 4 910,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот десять гивень 00 коп.), з яких 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.) - за основним платежем, 1 710,00 грн. (одна тисяча сімсот десять гривень 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями, як таке, що прийняте на підставі Акту перевірки, висновки якого не відповідають фактичним обставинам та протирічять діючому законодавству.

- стягнути на користь ТОВ «Експрес Плюс» з державного бюджету суму сплаченого судового збору в розмірі 492 грн. 20 коп.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків викладеними у акті перевірки від 07 травня 2014р № 1670/22-01/32887470, на підставі яких були виписані оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які не відповідають діючому законодавству, є протиправними та прийняті при відсутності належних доказів.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просили відмовити та надали суду письмове заперечення в якому зазначили, що на момент планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» було встановлено нереальні взаємовідносини з контрагентами:ТОВ «ТМП» (код 37284734) за період серпень та вересень 2013 року, ПП «Дніпро - інвестгруп» (код 35281726) за період жовтень та листопад 2011 року, ТОВ «Дайкор торг» (код 38211929) за період серпень 2012 року, ТОВ «Аван - тайм, зовнішторг» (код 37502950) за період січень 2012 року, ТОВ «Акопт» (код 37999413) за період червень та липень 2012 року, ПП «Дузер» (ТОВ «Діксі Буд») (код 38113479) за період вересень, листопад, грудень 2012 року, ТОВ «Анкей» (код 20303211) за період лютий 2012 року, ПП «Хімтяжбуд» (код 36841863) за період травень 2011 року,ФОП ОСОБА_4 (код НОМЕР_3) за період жовтень та грудень 2012 року, ТОВ «Детальсервіс» (код 37997840) за період липень, жовтень та листопад 2012 року. З контрагентами у позивача не було документального підтвердження щодо даних про перевізника матеріалів, про засіб перевезення матеріалів, яким чином відбувались погрузо-розгрузочні роботи, у накладних не вказані дати та номера довіреностей, які б свідчили про отримування будівельних матеріалів, також не надано товарно-транспортні накладні та картки складського обліку матеріалів. Також в ході перевірки було встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс»при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2013р. було порушено вимоги наказу Міністерства Доходів і Зборів України № 872 від 30.12.2013 року «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток підприємства», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 20 січня 2014 р. за № 103/24880 відповідно до положень пункту 46.5 статті 46 глави 2 розділу II Податкового кодексу України, що не призвело до завищення витрат та заниження податку на прибуток. Крім того, перевіркою встановлено, що ТОВ «Експрес Плюс» включило до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 193 097 грн. по податковим накладним, які не зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту документальної планової виїзної перевірки від 07 травня 2014р. № 1670/22-01/32887470 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» зареєстроване Дніпропетровським міським управлінням юстиції 13.04.2004 року за № 12241200000012039. Код за ЄДРПОУ: 32887470. Місцезнаходження підприємства відповідно до установчих документів: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Матроса Кошки, 26.Перевіркою встановлено, що фактично Товариство з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» знаходиться за адресою: 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Ковалерійська, 8. Підприємство взято на податковий облік 16.042004р. за № 12706. На момент перевірки перебувало на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневого району м. Дніпропетровська.Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 22.04.2004р. за №4202537, індивідуальний податковий номер платника ПДВ: 328874704637, видане Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Так, на підставі направлень виданих Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, або відповідач), від 09.04.2014 року №494/22-01, №495/22-01, №496/22-1, №497/22-1, №498/22-01, №499/22-01, згідно із п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, п.77.1 ст.77, п.82.1 ст.82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010р. №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) та відповідно до плану-графіку прооведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова дументальна виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» (далі -ТОВ «Експрес Плюс», або позивач) з питань дотримання вимог податкового законодавтва за період з 01.01.11р. по 31.12.13р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.13р.

Зазначеною перевіркою встановлені порушенняТОВ «Експрес Плюс»:

- п.п. 135.5.4., 135.5.7. п. 135.5. ст. 135, п. 138.2., п. 138.4. ст. 138, п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 572 590 грн., у тому числі поперіодам: за 2 квартал 2011 року в сумі 5 448 грн., за 4 квартал 2011 року в сумі 55 200 грн., за 1 квартал 2012 року в сумі 65 048 грн., за 2 квартал 2012 року в сумі 3 392 грн., за 3 квартал 2012 року в сумі 55 792 грн., за 4 квартал 2012 року в сумі 4 035 грн., за 2013 рік в сумі 383 675 грн.;

- п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 712 180 грн., у тому числі по періодам: за травень 2011 року на суму 3948 грн., за жовтень 2011 року на суму 10 000 грн., за листопад 2011 року на суму 30 000 грн., за січень 2012 року на суму 23 333 грн., за лютий 2012 року на суму 10 000 грн., за червень 2012 року на суму 2 692 грн., за липень 2012 року на суму 11 210 грн., за серпень 2012року на суму 33 902 грн., за вересень 2012 року на суму 950 цш., за жовтень 2012 року на суму 2 886 грн., за листопад 2012 року на суму 2 258 грн., за грудень 2012 року на суму 1 636 грн., за січень 2013 року на суму 74 317 грн., за лютий 2013 року на суму 45 633 грн., за березень 2013 року на суму 25 008 грн., за квітень 2013 року на суму 87 272 грн., за травень 2013 року на суму 106 241 грн., за червень 2013 року на суму 33 625 грн., за липень 2013 року на суму 10 980 грн., за серпень 2013 року на суму 598 грн., за вересень 2013 року на суму 195 691 грн.;

- п.п.168.1.1., п.п. 168.1.5. п. 168.1. ст. 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законами України), в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3 200 грн.

- п.п. «б» п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі зміами та доповненнями, внесеними Законами України) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, зареєстрованого наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, в результаті чого підприємством було подано з порушенням податковий розрахунок ф.№ 1 ДФ за 4 квартал 2013 року.

На підставі акту перевірки Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області були винесені податкові повідомлення-рішення від 22.05.2014р.: №0005051502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (за основним платежем в розмірі 712 180 грн., за штрафними фінансовими санкціями 354 117 грн.), №0005041502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (за основним платежем в розмірі 572 590 грн., за штрафними фінансовими санкціями 255 971 грн.), №0000401702 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників (за основним платежем в розмірі 3 200 грн., за штрафними фінансовими санкціями 1 710 грн.).

Суд вважає, що винесені податкові повідомлення-рішення є неправомірними, необгрунтованими та такими, що суперечать законодавству України та підлягають скасуванню, в зв'язку з неправильним застосуванням норм права та невідповідності законодавству України.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Відповідно до п. 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г)ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряє мого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, на підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Авант-тайм. зовнішторг», ТОВ «Експрес Плюс» до перевірки було надано:

- рахунок-фактура №26/01 від 26.01.2012р. на суму 140000 грн.;

- видаткові накладні №11 від 26.01.12р. на суму 50400 грн., №13 від 27.01.2012р. на суму 42800 грн., №17 від 30.01.2012р. на суму 46800 грн.;

- податкові накладні № 87 від 26.01.2012р. на суму 50400 грн., №88 від 27.01.2012р. на суму 42800 грн., №89 від 30.01.2012р. на суму 46800 грн.

В бухгалтерському обліку вищенаведені документи були відображені ТОВ «Експрес Плюс» на відповідних рахунках.

Станом на 31.12.2013р. заборгованість ТОВ «Експрес плюс» перед ТОВ «Авант-тайм. зовнішторг» відсутня.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Акопт», ТОВ «Експрес Плюс» до перевірки було надано:

- договір поставки №23/04-1 від 23.04.2012р.

- податкові накладні № 1218 від 28.05.2012р. на суму 22000 грн., №1217 від 18.05.2012р. на суму 35000 грн., №507 від 23.04.2012р. на суму 20000 грн., №1844 від 05.07.2012р. на суму 55550 грн., №1581 від 1806.2012р. на суму 16150 грн., №1843 від 01.07.2012р. на суму 6714,47 грн.;

- рахунок фактура № 28/05 від 28.05.2012р. на суму 22000 грн., №18/05 від 18.05.2012р. на суму 35000 грн., №23/04 від 23.04.2012р. на суму 20000 грн., №05/07 від 05.07.2012р. на суму 55550 грн., №18/06 від 1806.2012 р. на суму 16150 грн., №0107 від 01.07.2012р. на суму 6714,47 грн.;

- видаткові накладні №1218 від 28.05.2012р. на суму 22000 грн., №1217 від 18.05.2012р. на суму 35000 грн., №23 від 23.04.2012р. на суму 20000 грн., №1844 від 05.07.2012р. на суму 55550 грн., №1581 від 18.06.2012 р. на суму 16150 грн., №1843 від 01.07.2012р. на суму 6714,47 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Дайкор торг», ТОВ «Експрес Плюс» до перевірки було надано:

- договір на поставку товару № 0108 від 01.08.2012р.;

- податкові накладні №487 від 20.08.2012р. на суму 60000 грн., №489 від 31.08.2012р. на суму 50310 грн., №486 від 03.08.2012р. на суму 37000 грн., №458 від 31.08.2012р. на суму 12600 грн., №457 від 31.08.2012р. на суму 18300 грн., №488 від 31.08.2012р. на суму 25200 грн.;

- рахунок фактура №0208 від 20.08.2012р. на суму 60000 грн., №404 від 31.08.2012р. на суму 50310 грн., №0038 від 03.08.2012р. на суму 37000 грн., №0387 від 31.08.2012р. на суму 12600 грн., №0754 від 31.08.2012р. на суму 18300 грн., №324 від 31.08.2012р. на суму 25200 грн.;

- видаткові накладні №487 від 20.08.2012р. на суму 60000 грн., №489 від 31.08.2012р. на суму 50310 грн., №486 від 03.08.2012р. на суму 37000 грн., №458 від 31.08.2012р. на суму 12600 грн., №457 від 31.08.2012р. на суму 18300 грн., №488 від 31.08.2012р. на суму 25200 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ПП «Дніпро-Інвестгруп», ТОВ «Експрес Плюс» до перевірки було надано:

- договір підряду № 131 від 03.10.2011р;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат за листопад на суму 67350 грн. та на суму 172650 грн.

- акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад на суму 67350 грн., на суму 49400 грн. та на суму 123250 грн.;

- підсумкові відомості ресурсів на суму 53838,23 грн., на суму 41155,44 грн. та на суму 98520,59 грн.;

- розрахунок загальновиробничих витрат до акту КБ-2в на суму 1364 грн., на суму 3 грн. та на суму 2497 грн.;

- податкова накладна №56 від 14.12.2011р. на суму 90000 грн.; №43 від 10.11.2011р. на суму 90000 грн.;

- договірна ціна на будування об'єкту за 2011 рік на суму 319518 грн.;

- локальний кошторис №2-1-3/1 на загально будівні роботи на суму 8410 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Анкей», ТОВ «Експрес Плюс» до перевірки було надано:

- договір №08/02 від 08 лютого 2012р.;

- специфікація №1 до договору №08/02 від 08 лютого 2012р. на суму 10000 грн.;

- податкові накладні №1244 від 22.02.2012р. на суму 10000 грн., №1243 від 22.02.2012 року на суму 50000 грн.;

- акт здачі приймання робіт по договору №08/02 від 08 лютого 2012р. на суму 10000 грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012р. на суму 50000 грн.;

- довідка про вартість виконаних будівельних робіт за лютий 2012р. на суму 50000 грн.;

- договір підряду №14/02 від 14.02.2012р.;

- договірна ціна на будівництво здійсненого за 2012р. на суму 50000 грн.;

- локальний кошторис №1-1-1 на підготовчі роботи на суму 37227 грн.;

- підсумкова відомість ресурсів на суму 2880,88 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Діксі Буд» (нова назва ПП «Дузер»), ТОВ «Експрес Плюс» до перевірки було надано:

- договір №1311/2 від 13.11.2012р.;

- додаток до договору №1311/2 від 13.11.2012р. на суму 19000 грн.;

- податкові накладні №209 від 26.12.2012р. на суму 5700 грн., №172 від 20.11.2012р. на суму 13300 грн., №428 від 22.08.2012р. на суму 13300 грн., № 65 від 10.09.2012р. на суму 5700 грн.;

- акт виконаних робіт №785 від 10.09.2012р. на суму 19000 грн.;

- рахунок-фактура №1311/1 від 13 листопада 2012р. на суму 19000 грн.;

- видаткова накладна №3515 від 26 грудня 2012р. на суму 19000 грн.;

- договір на виконання підрядних робіт №208/1 від 20.08.2012р.;

- додаток до договору №208/1 від 20.08.2012р. на суму 19000 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ПП «Химтяжбуд», ТОВ «Експрес плюс» до перевірки було надано:

- договір на поставку товару №0503 від 03.05.2011р.;

- податкова накладна №122 від 30.05.2011р. на суму 23690 грн.

- рахунок-фактура №СФ-0503 від 05.03.2011р. на суму 23690 грн.;

- видаткова накладна №Рн-0503 від 05.03.2011р. на суму 23690 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Транспортні міжнародні перевезення», ТОВ «Експрес Плюс» до перевірки було надано:

- договір купівлі-продажу №29/08-03 від 28.08.2013р.;

- видаткові накладні №0902/18 від 02.09.2013р. на суму 48902,46 грн., №0904/11 від 04.09.2013р. на суму 47497,03 грн., №0906/17 від 06.03.2013р. на суму 58946,24 грн., №0905/21 від 05.09.2013р. на суму 48886,14 грн., №0903/07 від 03.09.2013р. на суму 42776,26 грн., №0910/10 від 10.09.2013р. на суму 48055,13 грн., №0830/13 від 30.08.2013р. на суму 3587,53 грн., №0909/11 від 09.09.2013р. на суму 50505,49 грн., №0913/02 від 13.09.2013р. на суму 6077,26 грн., №0911/13 від 11.09.2013р. на суму 57176,39 грн., №0912/09 від 12.09.2013р. на суму 45816 грн., №0920/16 від 20.09.2013р. на суму 14776,15 грн., №0916/04 від 16.09.2013р. на суму 54706,22 грн.;

- податкові накладні №562 від 02.09.2013р. на суму 48902,46 грн. , №564 від 04.09.2013р. на суму 47497,03 грн., №566 від 06.09.2013р. на суму 58946,24 грн., №565 від 05.09.2013р. на суму 48886,14 грн., №563 від 03.09.2013р. на суму 42776,26 грн., №568 від 10.09.2013р. на суму 48055,13 грн., №431 від 30.08.2013р. на суму 3587,53 грн., №567 від 09.09.2013р. на суму 50505,49 грн., №92 від 13.09.2013р. на суму 6077,26 грн., №569 від 11.09.2013р. на суму 57176,39 грн., №570 від 12.09.2013р. на суму 45816 грн., №572 від 20.09.2013р. на суму 14776,15 грн., №571 від 16.09.2013р. на суму 54706,22 грн.;

- товарно-транспортні накладні №560474 від 04.09.2013р. на суму 47497,03 грн., №560476 від 06.09.2013р. на суму 58946,24 грн., №560475 від 05.09.2013р. на суму 48886,14 грн., №560473 від 03.09.2013р. на суму 42776,26 грн., №560478 від 10.09.2013р. на суму 48055,13 грн., №560468 від 30.08.2013р. на суму 3587,53 грн., №560477 від 09.09.2013р. на суму 50505,49 грн., №560481 від 13.09.2013р. на суму 4774,54 грн., №560479 від 11.09.2013р. на суму 57176,39 грн., №560480 від 12.09.2013р. на суму 45816 грн., №560482 від 16.09.2013р. на суму 54706,22 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ФОП «Васильєв Олексій Вікторович», ТОВ «Експрес Плюс» до перевірки було надано:

- податкові накладні №3 від 30.10.2012р. на суму 15095,81 грн., №4 від 12.12.2012р. на суму 2056,56 грн., №5 від 18.12.2012р. на суму 2056,56 грн.;

- рахунок-фактури №СФ-80 від 29.10.2012р. на суму 15095,81 грн., №СФ-93 від 11.12.2012р. на суму 2056,56 грн., №СФ-0000050 від 18.12.2012 р. на суму 2056,56 грн.;

- видаткові накладні №РН-0000042 від 30.10.2012р. на суму 15095,81 грн.; №РН-0000055 від 12.12.2012р. на суму 2056,56 грн., №РН-0000056 від 26.12.2012р. на суму 2056,56 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Дельтасервіс», ТОВ «Експрес плюс» до перевірки було надано:

- податкові накладні №264 від 11.07.2012р. на суму 5000 грн., №23 від 17.10.2012р. на суму 1480 грн., №26 від 19.10.2012р. на суму 740 грн., №6 від 13.11.2012р. на суму 24 грн.;

- рахунок-фактури №10/07 від 10.07.2012р. на суму 5000 грн., №17/10 від 17.10.2012р. на суму 1480 грн., №19/10 від 19.10.2012р. на суму 740 грн., №13/11 від 13.11.2012р. на суму 24 грн.;

- видаткові накладні №264 від 11.07.2012р. на суму 5000 грн., №23 від 17.10.2012р. на суму 1480 грн., №26 від 19.10.2012р. на суму 740 грн., №6 від 13.11.2012р. на суму 24 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Авелін», ТОВ «Експрес Плюс» до перевірки було надано:

- договір субпідряду №23/09-1 від 23.09.2013р.;

- договірна ціна на будівництво об'єкту на суму 650030 грн.;

- роз'яснювальна записка на будівництво об'єкту на суму 650030 грн.;

- розрахунок №№1-4 прямі витрати і загальновиробничі витрати: будівельні роботі/монтажні роботи;

- розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису №7-1-2 на благоустрій на суму 3165 грн.;

- локальний кошторис №7-1-2 на благоустрій на суму 541436 грн.;

- відомість ресурсів до локального кошторису №7-1-2 на благоустрій;

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 650030 грн.;

- акти приймання будівельних робіт за вересень 2013р. на суму 650030 грн.;

- підсумкові відомості за вересень 2013р. на суму 465701,29 грн.;

- податкова накладна №10 від 30.09.2013р. на суму 650030 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивача з ТОВ «Строй-Експрес», ТОВ «Експрес Плюс» до перевірки було надано:

- договір оренди транспортних засобів №010111/7 від 01.01.20111р.

Також, за наслідками укладених між позивачем та його контрагентами договорів змінився майновий стан ТОВ «Експрес Плюс», оскільки до перевірки надані підтверджуючі докази оплати придбаного товару, а також наявні платіжні доручення, які свідчать про оплату товару. Тобто, дані обставини свідчать про виконання позивачем укладених з його контрагентами договорів та свідчить про зміни його майнового стану.

Визначення безоплатно наданих товарів, робіт, послуг міститься у п.п.14.1.13 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України , згідно з яким: «безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за

якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх

повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо

компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і

використані нею».

Таким чином, враховуючи те, що згідно з укладеними договорами ТОВ «Експрес плюс» з контрагентами, отримані товари, роботи, послуги носили платний характер, що підтверджено належними доказами, наданими до перевірки, податковий орган зробив безпідставний висновок що позивач безоплатно отримав товари, роботи, послуги.

Щодо відсутності деяких товарно-транспортних накладних суд зазначає наступне.

Єдиний нормативний акт щодо порядку зберігання первинної транспортної документації, що діє в Україні - це Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затверджена Наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.96р. № 228/253 втратила чинність на підставі Наказу Державного комітету статистики України № 507/1059 від 03.11.2006р. Тобто, зберігання транспортної документації не є обов'язком суб'єкта підприємницької діяльності, а нормативні акти на які посилається відповідач щодо ненадання товарно-транспортних накладних регулюють порядок оформлення, а не зберігання.

Відповідно до наказу Мінтрансу України № 363 від 14.10.97 року , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998р. за № 128/2568 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.Наказ Мінстату України та Мінтрансу України № 488/346 від 29.12.1995 року «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» не зареєстровано в Міністерстві юстиції України, отже, він не обов'язковий до виконання.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.95 року , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.Таким чином, форма товарно-транспортної накладної не затверджена і її застосування для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи не передбачена.

Первинна транспортна документація регламентує взаємовідносини перевізника і замовника як учасників транспортного процесу. Тобто, для ведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей ТТН не застосовується. На підтримку цього висновку Вищий адміністративний суд у своєї Ухвалі від 06.02.2007 № К-12246/06 зазначив «товарно-транспортні накладні є єдиний юридичний документ обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для проведення розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що регламентує взаємовідносини Перевізника і Замовника як учасників транспортного процессу». Тобто, для проведення податкового обліку купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей - товарно-транспортні накладні не застосовуються. Доводи ДПІ, щодо обов'язковості товарно-транспортної накладної при веденні податкового обліку не можуть бути враховані, оскільки господарські операції позивача з постачальником підтверджені договором купівлі-продажу, накладними про передачу товару, податковими накладними та доказами про відсутність заборгованості по зазначених операціях.

Щодо відсутності реальності господарських операцій суд зазначає наступне.

Відповідач вказав, що оскільки до перевірки не було надані документального підтвердження щодо даних про перевізника матеріалів, про засіб перевезення матеріалів, яким чином відбувались погрузо-розгрузочні роботи, у накладних не вказані дати та номера довіреностей, які б свідчили про отримування будівельних матеріалів, також не надано товарно-транспортні накладні та картки складського обліку матеріалів, враховуючи висновки Актувиїзної документальної перевірки ТОВ «Експрес Плюс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами, проведенною Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - не підтверджено реальність господарської операції ТОВ «Експер Плюс» з контрагентами.

Згідно з Листом Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року - «З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції» .

Відповідач дослідив первинні документи, які належить складати, перевірив фізичні, технічні та технологічні можливості ТОВ «Експрес Плюс» до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, приміщень для зберігання товарів тощо, оскільки такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності. Таким чином, дослідивши наведені обставини, відповідач не надав їм належної оцінки.

Також, встановленню статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування витрат та податкового кредиту податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, є зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

Перевіркою встановлено безпосередній зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), і господарською діяльністю платника податку, оскільки вказана господарська діяльність є основним видом діяльності, що фактично здійснює ТОВ «Експрес Плюсп».

Згідно з Інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 р. № 1936/11/13-11 «Для з'ясування обставин реальності вчинення господарської операції судам належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами» .

Так, частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обгрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте, доводи податкового органу щодо відсутності реального характеру відповідних операцій не підтверджені належними доказами.

Таким чином, висновок податкового органу щодо безоплатного отримання товарів, робіт, послуг ТОВ «Експрес плюс» не відповідає дійсності, оскільки до перевірки було надано всі доказові документи.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Крім того, податковий орган не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також, не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.

Крім того, відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Судом встановлено, що на час укладення та виконання всіх правочинів контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДРПОУ, були юридичними особами наділеними цивільною правоздатністю і дієздатністю перебували на обліку як платники податків у тому числі були платниками податків на додану вартість (про що свідчать витяги з Єдиного реєстру юридичних та фізичних - осіб підприємців).

Відповідач у Акті перевірки зазначив, що ТОВ «Експрес Плюс» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 занизило податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 572 590 грн., занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 712 180 грн. та занижено податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 3200грн.

Однак, вказане не відповідає дійсності, оскільки згідно з наданими до перевірки журналами-ордерами по рахункам 10, наданим договорам, прибутковим накладним, актам виконаних робіт, платіжним дорученням, ТОВ «Експрес Плюс» задекларував дані, які повністю відповідають даними бухгалтерського та податкового обліку підприємства.

Крім того, ствердження відповідача проте, що ТОВ «Експрес Плюс» включило до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 193 097 грн. по податковим накладним, які не зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідає дійсності, тому що позивачем до матеріалів справи додані податкові накладні з квитанціями, які підтверджують направлення їх до ДПІ та присвоєння їм реєстраційних номерів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з його контрагентами мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України .

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що податкові повідомлення-рішення від 22.05.2014р.: №0005051502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість (за основним платежем в розмірі 712 180 грн., за штрафними фінансовими санкціями 354 117 грн.), №0005041502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств (за основним платежем в розмірі 572 590 грн., за штрафними фінансовими санкціями 255 971 грн.), №0000401702 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників (за основним платежем в розмірі 3 200 грн., за штрафними фінансовими санкціями 1 710 грн.) прийняті Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягають скасуванню.

Отже, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес плюс» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України , якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету.

Відтак, оскільки позивачем за звернення до Дніпропетровського окружного адміністративного суду сплачено судовий збір в загальному розмірі 487 грн. 20 коп., що підтверджується квитанцією № 1Р29188 від 29.05.2014р., тому вказана сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005051502 від 22 травня 2014 року на суму 1 066 297,00 грн. (один мільйон шістдесят шість тисяч двісті дев'яносто сім гривень 00 коп.), з яких 712 180,00 грн. (сімсот дванадцять тисяч сто вісімдесят гривень 00 коп.) - за основним платежем, 354 117 грн. (триста п'ятдесят чотири тисячі сто сімнадцять гривень 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005041502 від 22 травня 2014 року на суму 828 561,00 грн. (вісімсот двадцять вісім тисяч п'ятсот шістдесят одна гривня 00 коп.), з яких 572 590,00 грн. (п'ятсот сімдесят дві тисячі п'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.) - за основним платежем, 255 971 грн. (двісті п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот сімдесят одна гривня 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000401702 від 22 травня 2014 року на суму 4 910,00 грн. (чотири тисячі дев'ятсот десять гривень 00 коп.), з яких 3 200,00 грн. (три тисячі двісті гривень 00 коп.) - за основним платежем, 1 710,00 грн. (одна тисяча сімсот десять гривень 00 коп.) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс», (код ЄДРПОУ 32887470) суму судового збору в розмірі 487 грн. 20 коп. сплачену Товариством з з обмеженою відповідальністю «Експрес Плюс» згідно квитанції № 1Р29188 від 29 травня 2014р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови буде викладений 06.07.2014р.

Суддя Е.О. Юрков