Рішення

від 01.07.2014 по справі 913/1411/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

01 липня 2014 року Справа № 913/1411/14

Провадження №16/913/1411/14

За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай Термал Технолоджис", м. Луганськ

про стягнення 322106 грн. 51 коп.

Суддя Шеліхіна Р.М.

секретар судового засідання Уставицька О.В.,

У засіданні брали участь:

від позивача - представник не прибув;

від відповідача - представник не прибув.

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 97555,72 грн. за період з квітня 2012 року по березень 2014 року та 3% річних у сумі 224550,79 грн. за період з 29.04.12 по 16.05.14 на підставі договору поставки природного газу від 24.12.2010 № 2-06/10-2997БО-20.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.05.2014 порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.06.2014.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.06.2014 розгляд справи відкладено на 01.07.2014 у зв'язку з неявкою представників сторін.

Позивач 27.06.2014 надіслав до суду телеграму, в якій просив відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання, призначене на 01.07.2014.

Вказане клопотання позивача судом відхиляється з огляду на достатність доказів для винесення рішення в даному судовому засіданні. Явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою.

Відповідач не забезпечив участі свого представника у судовому засіданні, не надав суду витребуванні документи. Про причини неявки до суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання відповідача було повідомлено належним чином. Позовна заява та ухвала про порушення провадження у справі направлена відповідачу за належною адресою: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107 - Б. Всі процесуальні документи суду були вручені відповідачу, що підтверджується поштовими повідомленнями з відміткою про вручення уповноваженій особі відповідача, які залучені до матеріалів справи.

Справа розглядалася судом неодноразово. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати відзив на позов. Протягом розгляду справи будь-яких клопотань відповідач не надав.

На підставі викладеного справа розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

При вирішенні спору по суті судом встановлено наступне.

Між Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хай Термал Технолоджис" (відповідач у справі) укладено договір поставки природного газу № 2-06/10-2997БО-20 від 24.12.2010, на підставі якого продавець зобов'язується передати у власність покупця природний газ - за ціною, у кількості та за якістю, вказаних в договорі, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та оплатити газ в порядку та на умовах, встановлених даним договором, - остаточний розрахунок здійснити до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, на підставі акту приймання-передачі газу (п.4.1 договору).

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.06.2012 по справі №3/5014/1060/2012 за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" (позивач і по даній справі) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай Термал Технолоджис" (відповідач і у даній справі), позовні вимоги задоволено повністю і з відповідача стягнуто борг за поставлений природний газ в за період з січня по квітень 2011 року в розмірі 3425043,45 грн., пеню в розмірі 265755,97 грн., 3% річних в розмірі 113185,85 грн., інфляційні витрати в розмірі 66533,43 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 64380,00 грн.

Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогою до відповідача про стягнення інфляційних нарахувань у сумі 97555,72 грн. за період з квітня 2012 року по березень 2014 року за невиконання відповідачем грошового обов'язку по оплаті вартості поставленого позивачем газу на підставі договору від 24.12.2010 № 2-06/10-2997БО-20. Позовні вимоги розраховані на суму боргу 3425043,45грн., присудженого до стягнення вказаним рішенням, за період з квітня 2012 року по червень 2012 року, та на суму вказаного боргу з урахуванням пені - 3690799,42грн. (3425043,45грн. борг + 265755,97грн. присуджена до стягнення пеня = 3690799,42грн.) за період з липня 2012 року по березень 2014 року.

Також позивачем заявлена вимога до відповідача про стягнення 3% річних у сумі 224550,79грн. за період з 29.04.12 по 16.05.14, які розраховано:

на борг в сумі 3425043,45грн. за період з 29.04.12 по 07.07.12 у сумі 19659,75грн.

на суму 36900799,42грн. +пеня (борг 3425043,45грн.+265755,97грн.) за період з 08.07.2012 по 16.05.2014 - згідно наданого до матеріалів справи розрахунку.

Слід зазначити, що 29.04.12 - це неділя, вихідний день. Тому слід розраховувати 3% з 30.04.12.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Позивач обґрунтовує вимоги позову п. 7.1 постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» (далі - Пленум).

При зверненні з даним позовом до суду позивач невірно розтлумачив зміст п. 7.1 вказаної постанови Пленуму, оскільки твердження позивача суперечать самим правовим поняттям «боргу» (ст..509 ЦК України) та «неустойки» (ст.ст.230-232 ГК України, ст..549 ЦК України) - як одного з видів відповідальності за невиконання зобов'язань по сплаті грошового боргу.

Суд зазначає, що пленум ВГСУ № 14 від 17.12.2013 (п. 7.1), вказує на те, що правова природа неустойки не змінюється з прийняттям судового рішення, і неустойка залишається неустойкою - штрафом, пенею та проценти на пеню не нараховуються. Інфляційні та 3% річних кредитор має право заявити до стягнення з боржника, які нараховуються на заборгованість за договором, у разі невиконання боржником зобов'язань по оплаті боргу. Пленум не містить тверджень про те, що неустойка стає грошовим зобов'язанням за договором після прийняття судом рішення. Пленум вказує саме на той факт, що правова природа грошових сум, присуджених до стягнення рішеннями суму, залишається НЕЗМІННОЮ! Борг за договором залишається боргом за договором; неустойка залишається неустойкою.

Ст. 625 ЦК України надає право кредитору на інфляцію і 3% річних за порушення грошового зобов'язання, тобто, у разі, коли боржник прострочив виконання грошового зобов'язання і виконав його не в строк, передбачений договором (або взагалі не виконав).

До того ж, слід вказати, що всі судові рішення в Україні (в примусовому порядку) виконуються органами державної виконавчої служби в порядку Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Цей Закон встановлює строки та процесуальний порядок виконання судового рішення. За «прострочення» виконання судового рішення у добровільному порядку, в тому числі в частині присудженої до стягнення неустойки, передбачена відповідальність цим Законом: боржник сплачує виконавчий збір. За інше «прострочення» виконання судового рішення несе відповідальність орган державної виконавчої служби, а не боржник.

Отже, відсутні правові підстави для нарахування інфляційних і 3% річних на неустойку, оскільки відсутні, навіть, правові підстави для визначення періоду для цих нарахувань. За таких підстав вимоги позову в часті заявлених до стягнення інфляційних нарахувань в сумі 8487,92грн. та 3% річних у сумі 14732,46грн., розрахованих на борг з урахуванням пені, є безпідставними та такими, що порушують закон, тому задоволенню не підлягають.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України відповідач не має права відмовлятися від виконання умов укладеного з позивачем договору на поставку газу № 2-06/10-2997БО-20 від 24.12.2010, на підставі якого відповідач зобов'язаний оплатити поставлений йому газ у відповідності до умов п.4.1 договору. Умови укладеного договору є обов'язковими для відповідача і він повинен оплатити позивачу поставлений газ у повному обсязі у відповідності до вимог закону і договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Рішенням господарського суду Луганської області від 21.06.2012 по справі №3/5014/1060/2012 та матеріалами справи підтверджено факт заборгованості відповідача за постачання позивачем газу за договором № 2-06/10-2997БО-20 від 24.12.2010 на суму 3425043,45 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився і доводів позивача не спростував.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що вимоги про стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних слід задовольнити на підставі ст.625 ЦК України частково, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційних нарахувань в сумі 89067,80грн. за період з квітня 2012 по березень 2014 року за несплату боргу у розмірі 3425043,45грн.;

та 3% річних у сумі 209818,33грн. за період з 30.04.12 по 16.05.14 за несплату боргу у розмірі 3425043,45грн.

В решті вимог слід відмовити, оскільки жодним законодавчим актом не передбачено нарахування та стягнення інфляційних витрат та 3% річних на суму пені.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно розміру правомірно заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.232, 265-267 ГК України, ст.ст.526,625,629 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хай Термал Технолоджис", 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107Б, ідентифікаційний код 35773835, на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» , м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827, 3% річних у сумі 209818,33грн., інфляційні нарахування у сумі 89067,80 грн., судовий збір в сумі 5959,16грн., видати наказ.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення підписане 04.07.2014.

Суддя Р. Шеліхіна